Чи почалися Останні Дні в 1914 році?

Оригінал: Did the Last Days start 1914? - Пол Гранді (Paul Grundy)

Свідки Єгови вважають, що Останні дні розпочалися в 1914 році, про що, як стверджується, свідчить різке зростання захворювань, голоду, війн, землетрусів та злочинності. Ця стаття показує, що згадані обставини не погіршилися з 1914 р., а більшість із них значно покращилися. Через це Вартова башта вимушена вдаватися до подання неточної та неправдивої інформації для підкріплення своїх тверджень. Давайте перевіримо, чи спостерігалося збільшення таких явищ з 1914 року.

Вартова башта цитує слова Ісуса про те, що ознакою його присутності будуть війни, мор, голод, нестача їжі та землетруси «в одному місці за іншим». (Матвія 24:7) і опирається на образи чотирьох вершників з книги Об’явлення.

Вартова башта №3 2017, с. 6
Вартова башта №3 2017, с. 7

Щоразу, коли трапляється катастрофа, Свідки Єгови вважають, що ось-ось настане Армагеддон.

У 2019 році «Вартова башта» ввела фразу «наприкінці “останніх днів”» (букв. англ. «останні з “останніх днів”» – прим. перекл.). 1

«… ми переконані, що живемо «наприкінці днів». (Мих. 4:1) З 1914 року минуло дуже багато часу, тож очевидно, що ми живемо наприкінці “останніх днів”.»

Вартова башта, вид. для вивчення 2019 Жовтень с.8

У випуску Звернення Керівного органу №1 за 2020 рік [Стівен] Летт з радістю проголосив поширення COVID-19 як доказ того, що:

«ми живемо наприкінці останніх днів. Точніше сказати, наприкінці кінця останніх днів. І навіть більше того, напередодні останнього дня останніх днів.»

Звернення Керівного органу №1

За цим слідувала повінь з закликів Свідків Єгови неактивним членам сімей терміново повернутися до релігії. Фраза “останні дні останніх днів” з тих пір продовжує використовуватися.

«… ми переконані, що живемо “наприкінці днів”. (Мих. 4:1) З 1914 року минуло дуже багато часу, тож очевидно, що ми живемо наприкінці “останніх днів”.»

Щоденне досліджування Святого Письма – 2021 рік 22 квітня

«Оскільки живемо в останні дні з “останніх днів”, тому і не дивуємося, що наше життя стає дедалі тяжчим.»

Посібник «Християнське життя і служіння» (англ.) Травень-червень 2021 року

Це найкращий час для життя за всю історію

Віра у те, що війни, голод, хвороби та землетруси зараз є найгіршими за всю історію, свідчить про неймовірне історичне невігластво, оскільки наведені нижче статистичні дані показують, що кожен з цих факторів зараз впливає на людей набагато менше, ніж будь-коли раніше.

Технологічний прогрес після промислової революції привів до стімкого покращення якості життя, що легко визначити за світовим значенням очікуваної тривалості життя при народженні, яка зросла з 28,5 років у 1800 році до 68 років у 2007 році (Riley, Rising Life Expectancy).

Графік очікуваної тривалості життя з 1770 до 2015

Це пов’язано з такими факторами, як менша частка смертей через війни, кращі медичні технології, кращий розподіл їжі під час голоду та більша підготовленість до землетрусів.

Рівень життя покращився через застосування широкого спектру заходів. Наступне 55-секундне відео (англ.) показує надзвичайне поліпшення в області дитячої смертності, тривалості життя, ВВП, освіти жінок, доступу до води та основних санітарних умов з 1900 року.

Постійні твердження Вартової башти про те, що люди починаючи з 1914 року переживають найскладніші життєві обставини за всю історію, ґрунтуються або на повному невігластві, або на ретельно продуманому обмані. Замість того, щоб оцінити, наскільки безпечнішим та приємнішим життя є зараз, ніж було у минулих століттях, на жаль, Свідки Єгови повинні приймати негативне переконання, що вони живуть у найбільш шокуючі часи, з нетерпінням очікуючи, коли ця «система світу» прийде до кінця.

У цій статті розглянуто факти про епідемії, голод, війни, землетруси та беззаконня з 1914 року. Можливо, це здивує, що страждання, пов’язані з кожною із цих областей за останнє століття значно зменшилися.

Пошесть

Пошесті, тобто епідемії, бичували людство протягом усієї історії. Можна навести численні приклади починаючи з часів Ісуса.

  • Між 310 і 312 роками нашої ери чума вбила аж до 99% людей у північно-західних провінціях Китаю. (Бачення часу кінця: дорога до Армагеддону стор.274)
  • Чума вплинула на занепад Римської імперії.
  • Між 1346 і 1720 роками Європа страждала від чуми в середньому кожні 6 років, часто жертвами було понад 30% населення.
  • Чорна (бубонна) чума вбила 75 мільйонів людей у Європі в період з 1347 по 51 рік (abc.net.au 29 січня 2008 р.) і до 200 млн. за XIV ст. (bbc.net.uk 3 жовтня 2001 р.).
  • Протягом 1800-х років п’ять пандемій холери вбили понад 40 мільйонів людей, а за деякими оцінками загинули до 100 мільйонів. 3.

Після безперервного лютування протягом всієї історії людства, наслідки чуми різко скоротилися у 20 столітті. Хоча глобалізація може прискорити поширення епідемій на інші країни, і тому їх можна називати пандеміями, медична наука зводить до мінімуму рівень заражень та смертей. Стаття під назвою “Історія пошестей у громадському здоров’ї” в Британській енциклопедії за 2002 рік стверджує:

«З точки зору хвороб, Середньовіччя можна розглядати як початок чуми 542 року і закінчення Чорної смерті (бубонної чуми) 1348 року. Епідемічні захворювання включали проказу, бубонну чуму, віспу, туберкульоз, коросту, бешиху, сибірську виразку, трахому, пітливу хворобу та танцювальну манію. … Розвиток мікробіології та імунології мав величезні наслідки для громадського здоров’я. … Докази ефективності цього нового рівня охорони здоров’я можна побачити у статистиці імунізації проти дифтерії – у Нью-Йорку смертність від дифтерії впала з 785 чоловік на 100 тисяч населення у 1894 р. до 1,1 на 100 тисяч у 1940 р.»

“Історія пошестей у громадському здоров’ї”, Британська енциклопедія, 2002 р.

Така проста річ, як свідомість потреби мити руки з милом, поширилася лише після того, як знання про існування мікробів стало загальноприйнятим у 1850-х роках. Щеплення стали нормою в середині 1900-х років, що призвело до різкого зменшення передчасних смертей від поліомієліту, дифтерії, правця, сибірки, холери, чуми, черевного тифу та туберкульозу.

Вартова башта намагається довести зростання епідемій з 1914 року, але оскільки це не правда, вона була змушена вдаватися до поширення дезінформації. Книга “Ви можете жити вічно в Раю на землі” зробила сенсаційну заяву про те, що іспанський грип був найсмертоноснішою хворобою за всю історію.

«Саме після першої світової війни більше людей вмерло від так званої іспанки (важкий грип), ніж від якої-небудь іншої хворобливої епідемії в історії людства. Тоді вмерло близько 21 мільйон людей!»

Ви можете жити вічно в Раю на землі, стор.151

Це хибне твердження підривається більш ранньою статтею Вартової башти.

«У статті зазначається, що чума Юстиніана шостого століття «як стверджується, забрала 100 мільйонів життів, але вона тривала протягом 50 років». Бубонна чума 14 століття забрала 62 мільйони життів у всьому світі, але вона тривала три роки»

Вартова башта (англ.) 1977, 15 червня, с.359

Ви можете жити вічно в Раю на землі пропонувала також інші хибні міркування, намагаючись зробити серцеві проблеми та рак частиною знаку Ісуса.

«Однак, хвороби й пошесті продовжують поширюватись. Мільйони людей вмирають кожного року від серцевих хвороб і раку.»

Ви можете жити вічно в Раю на землі стор.151

В Луки 21:11 лікар Лука використав грецьке слово loimoi як частину цього знака. “loimoi” відноситься до інфекційної хвороби або чуми, на відміну від слів nosos (хвороба) або malakia (хвороба). Тому Ісус не мав на увазі збільшення серцевих захворювань та раку.

Медичний прогрес у боротьбі з чумою та хворобами призвів до значного збільшення тривалості життя за останні 100 років. У робочому документі Австралійського національного університету зазначається:

«За останні 200 років середня тривалість людського життя приблизно подвоїлася. Більшість цього зростання відбулася за останні 100 років. В Австралії очікувана тривалість життя при народженні становила 57 років у 1901-1910 роках і збільшилася до 80 років у 2000 році. На початку століття найбільшого успіху було досягнуто завдяки зменшенню смертності від інфекційних та паразитарних захворювань у молодому віці, тоді як у другій половині століття домінуючим фактором стало зниження смертності від хронічних захворювань у середньому та старшому віці».

Beyond three score years and ten: Prospects for longevity in Australia, by Heather Booth & Leonie Tickle

Голод

Вартова башта регулярно (і неправильно) стверджувала, що найбільші голоди всіх часів сталися після 1914 року.

«І після Першої світової війни настав найбільший голод в історії»

«Нехай прийде Твоє царство» стор.122

«Незабаром після Першої світової війни в Китаї стався найбільший голод, який там коли-небудь був»

«Від раю втраченого до раю відновленого» стор.181

Ці коментарі повністю неправдиві. Очевидно, вони мають на увазі наступні голоди.

«У 1921 р., у СРСР померло коло 5 мільйонів людей з голоду. В 1929 р., в Китаї померло коло 3 мільйони людей. В 1930 роках у СРСР померло 5 мільйонів людей з голоду. Тільки кілька років тому через посуху, яка надто затяглась по країнах межуючих Сахара пустиню, померло 100 000 людей і витворило величезну кількість біженців.»

Вартова башта 1983 1 листопада с.5-6

Знову «Вартова башта» вдається до викривлення реальності на підтримку своєї теорії щодо 1914 року. Смертність через голод починаючи з 1914 р. стає зовсім незначною порівняно з попередніми століттями. Протягом 2000 років до Першої світової війни у світі була жахлива історія голоду, і багато тисяч голодоморів згадувалися такими дослідниками, як Ф. Куршманн, Л. Делісле та А. Шульц. Щоб побачити, наскільки численні були випадки голоду до 1914 року, і наскільки сильнішим був їх вплив, прийміть до уваги таке:

  • Китай 1876 р. – 9 мільйонів смертей
  • Індія 1876-78 рр. – 5 мільйонів смертей
  • Персія 1871-73рр. – 1,5 млн. смертей
  • Індія 1865-66 – 3 мільйони смертей
  • Китай 1849 – 14 мільйонів смертей
  • Ірландія 1846 – 1 мільйон смертей
  • Індія 1769-70 – більше 10 мільйонів смертей
  • Франція 1709 – 1 мільйон смертей

Тільки протягом 1800-х років понад 100 мільйонів китайців померло від голоду. Були численні повідомлення, що багато людей з Китаю, Індії, Ірландії та Англії вдаються до канібалізму (включаючи власних дітей), намагаючись вижити.

Голод різко зменшився з 1914 р., як можна побачити, якщо порівняти наведені вище дані щодо 1800-х років з даними Вартової башти 1983-го року про 1900-ті роки. Індія та Китай практично ліквідували голод за останні 50 років. На початку 1980-х благодійним організаціям вдалося обмежити смертність у постраждалій від посухи Африці до 1 мільйона. З тих пір поєднання передових технологій врожайності та глобальних благодійних заходів зробили нечуваною річчю повідомлення про мільйони смертей, пов’язаних з голодом.

Стаття Глобальний голод: Катастрофічний голод, викорінений за останні 50 років від Associated Press, 12 жовтня 2015 року показує, яким вражаючим було скорочення голоду.

«Дослідження, що є частиною Глобального індексу голоду 2015 року, говорить про те, що це одне з “небачених досягнень” за останні 50 років: ліквідація жахливого голоду, що спричиняв понад 1 мільйон смертей, і скорочення “майже до зникнення” великого голоду, який спричиняв понад 100 000 смертей.
“Тенденції вражають”, – сказав автор Алекс де Ваал, виконавчий директор Світового фонду миру при Університеті Тафтса. До середини 20-го століття мільйони людей помирали від голоду кожні десять років – від 27 мільйонів у 1900-1909 роках і понад 15 мільйонів у 1920-х, 1940-х, 1950-х та 1960-х роках до найнижчого рівня у 1,4 мільйона у 1990-х роках. Поки що в цьому столітті кількість загиблих становить близько 600 000».

cnsnews.com (архів за 20 червня 2017)

Десятиліття до 1914 року призвело до 27 мільйонів смертей від голоду, десятиліття до 2014 року – до менш ніж 0,5 мільйона. Враховуючи збільшення населення з 1,75 мільярдів у 1910 році до 6,9 мільярдів у 2010-му, смертність від голоду становить лише 1,9% від того, що було до 1914 року, незважаючи на твердження Вартової башти, що ми вступили глибоко в останні дні.

Війна

Можливо, найбільш цитований “доказ” того, що Ісус почав правити в 1914 році, – це те, що того року почалася Перша світова війна. Вартова башта намагалася представити Першу світову війну як унікальний переломний момент в історії. Твердилося наступне:

«Перша світова війна була на той час наймасштабнішим і найбільш руйнівним людським конфліктом»

Вартова башта (англ.) 1984, 1 травня, с.4

«Жодне покоління до 1914 р., не переживало світову війну, і нічого не кажучи про дві»

Вартова башта 1984 1 лютого стор.7

«Історики погоджуються, що Перша Світова Війна була перша глобальна війна.»

Пробудись! 8 лютого 1982 с.8

«Перша Світова Війна була доказом на це, оскільки вона була багато гірша від якої-небудь попередньої війни, через який то факт її тоді назвали “Велика Війна”. Це була перша глобальна або світова війна. Це була цілковита війна й дуже шкідливо впливала майже на кожну країну світу.»

Вартова башта 1981 1 жовтня с.6

Кожен із цих коментарів неправдивий. Перша світова війна не була першою “світовою” війною, не була вона й найбільш руйнівною та унікальною. Попередні війни також визначаються як світові війни, деякі з них пов’язані з більшою кількістю смертей та/або охоплюють більше країн. Наступні війни відносяться до світових:

  • Війна за іспанську спадщину 1702-1713рр.
  • Семирічна війна 1756-1763рр.
  • Війна за незалежність США 1775-1783рр.
  • Наполеонівські війни 1792-1815рр.

Халвдан Кохт в Фолькетс Тідсалдер (Стокгольм, 1982р.) на с.7 стверджує, що наполеонівські війни були “більш ніж двадцятирічною світовою війною, яка велася на всіх континентах”. З іншого боку, Велика війна 1914 року (як її спочатку називали) була в основному обмежена Європою.

Вартова башта подає сенсаційну, але суперечливу кількість смертей у Першій світовій війні.

  • 37 мільйонів Пробудись! (англ.)1961, 22 лютого, с.6
  • 14 мільйонів Пробудись! (англ.)1971, 8 жовтня, с.16
  • 21 мільйон Пробудись! 1984, 8 квітня, с.16

Загальноприйнята сукупна кількість загиблих солдатів та цивільного населення під час Першої світової війни становить 10-12 мільйонів. Ця цифра блідне поряд з Тайпінським повстанням 1850-1864 років, що призвело до 40 мільйонів смертей, і вона дуже близька до 10 мільйонів смертей у Тридцятилітній війні 1618-1648 років.

Ще менш правдиве твердження, яке Вартова башта вирішила зацитувати, знаходиться у Вартовій башті (англ.) 1975, 15 жовтня, с.633

“Згідно з одним дослідженням, Перша світова війна, як повідомляється, була в сім разів більшою за всі 901 велику війну за попередні 2400 років”

Вартова башта (англ.) 1975, 15 жовтня, с.633

Це безглузде твердження, адже число смертей лише від шести згаданих вище воєн набагато перевищує всі жертви Першої світової.

Справа в тому, що війни тривали невпинно протягом усієї людської історії. Кількість історичних війн та смертей, пов’язаних з війною, важко визначити, не в останню чергу через те, що не існує єдиного визначення того, що власне таке війна. Можна зараховувати або не зараховувати громадянську війну, також питанням є, скільки саме жертв потрібно, щоб класифікувати конфлікт як війну, і чи включати до числа жертв війни крім солдатів також мирне населення і смерті від голоду та хвороб. Величезні масштаби історичних воєн можна побачити за цифрою, яку цитує Вартова башта.

«У 1969 р. Норвезька Академія Наук вирахувала, що від 3600 р. перед З. Д. світ мав лише 292 років миру, а 14.531 війн в яких було забито сотні мільйонів людей.»

Пробудись! 1971 8 листопада с.10 (Вартова башта (англ.) 1983 1 квітня с.3)

Хоча у Вартовій башті 1983 року це не згадується, у вищезгаданому звіті далі йдеться про те, що ці 14 531 війни призвели до загибелі 3 640 000 000 (3,6 мільярдів) людей! Френсіс Бір перевірив та підтвердив ці оцінки. У світлі таких цифр можна зрозуміти точність наступного коментаря.

«Як би це малоймовірно не звучало, але з часом може не відбутися значних змін у кількості випадків миру та війни та в чисельності жертв насильства».

Francis Beer, Peace Against War (San Francisco, 1981) pp.46,47

Друга світова війна вважається найбільш руйнівною з усіх війн. Проте з тих пір світ увійшов у період, який вважається найбільшим періодом миру без війни за всю історію. Такі дослідники війни, як К. Райт, а також Сінгер та Смол, показують зменшення частоти та тривалості воєн у 20 столітті.

В Історії насильства Стівен Пінкер показує, що насильство та війни зменшуються протягом століть. Особливо це стосується періоду після 1950-х років.

«Насильство спадало протягом довгого часу в історії, і сьогодні ми, мабуть, живемо в найспокійніший час для нашого виду на землі. На думку таких антропологів, як Лоуренс Кілі, Стівен ЛеБлан, Філліп Уокер та Брюс Кнауфт, ці чинники поєднуються, що призводить до таких загальнонаціональних масштабів смертності населення у племінних війнах, що вони затьмарюють війни сучасності. Якби війни ХХ століття вбили таку саму частку населення, яка гине у війнах типового племінного суспільства, то загинуло б два мільярди, а не 100 мільйонів людей. Згідно зі “Звітом про безпеку людини” за 2006 рік, кількість загиблих у боях у міждержавних війнах скоротилася з понад 65000 на рік у 1950-х роках до менш ніж 2000 на рік у цьому десятилітті».

Стівен Пінкер, “Історія насильства
Показник смертності у війнах на 100 тис. населення / Автор: Steven Pinker / The Wall Street Journal

Землетруси

Публікації Вартової башти, такі як Виживання на Нову Землю (англ., 1984), с.23, перебільшували, стверджуючи про те, що кількість землетрусів зросла у двадцять разів з 1914 року. Твердження Вартової башти були неточними та нечесними настільки, що їм присвячено окрему статтю. Це питання детально розглянуте у статті Землетруси з 1914 року.

Частота землетрусів не зросла з 1914 р., а також не збільшилася сила землетрусів. У двадцятому столітті навіть не було більше смертей, пов’язаних із землетрусами, порівняно з деякими попередніми століттями. Ця інформація легко доступна в енциклопедіях та на веб-сайті Геологічної служби США, де зазначено:

«Багато людей у всьому світі продовжують запитувати нас, чи збільшується кількість землетрусів. Хоча може здатися, що маємо більше землетрусів, проте землетруси магнітудою 7,0 і більше залишалися на досить постійному рівні. … Згідно з багаторічними записами (приблизно з 1900 р.), ми очікуємо близько 17 значних землетрусів (7,0 – 7,9) та один дуже великий землетрус (8,0 або вище) у будь-якому році».

earthquake.usgs.gov 27 жовтня 2009 року

Беззаконня

«Не вистачає місця продовжувати подробиці зневаги до Божих законів, але вищедане ясно показує, що від 1914 р., беззаконня зростало до величезних розмірів так як ще не було на протязі цілої історії!»

Вартова башта 1984 1 січня с.7

Дослідження беззаконня протягом тривалого часу показують, що суспільство стає добрішим і менш насильницьким. Рівень злочинності зростає і падає протягом певних десятиліть, але протягом періодів в сотні років історія показує, що до 20-го століття було принаймні стільки ж беззаконня, як і тепер. Однак люди мають гідний жалю звичай зосереджуватися на негативному, як видно з концентрації вечірніх новин на поганих подіях дня, а також звичку вживати вислів «старі добрі часи». Люди всіх століть полюбляли скаржитися на зростання злочинності.

«Більшість англійців дев’ятнадцятого століття були впевнені, що злочинність зростає, як ніколи раніше; коментатори вісімнадцятого століття були глибоко стривожені тим, що вони вважали зростаючою хвилею насильницької злочинності; і скарги на неминучий зрив правопорядку звичайні для всього середньовіччя».

Дж. С. Кокберн, Злочинність в Англії 1500-1800 років, Прінстон, Нью -Джерсі, 1977, с.49

Вартова башта безпідставно стверджує, що беззаконня зараз нібито на безпрецедентно високому рівні. Я впевнений, що мало кому хотілося б жити в темні віки середньовіччя, а не тепер. Ви також не хотіли б жити у століття, коли релігія примушувала до храмової проституції та людських жертв. Було досягнуто значних успіхів у розширенні прав жінок та зменшенні насильства над жінками. Ознакою постійної загрози насильства, з якою стикалися люди попередніх віків, є муровані замки, як пояснюється в наступній книзі.

«Ретельніше вдивляючись у середні віки, або навіть у вісімнадцяте століття, можна було б краще обґрунтувати теорію. При всій нашій злочинності наше суспільство в цілому більш безпечне, менш дике, ніж їхнє. Сам факт того, що міста повинні були бути огороджені стінами, що замки були здатними стати сховком для мешканців оточуючих сіл та їхніх речей, що мандрівники повинні були брати з собою щось на свій захист, свідчить про постійну загрозу розбійників, а також про необхідність перебування у війні.»

Сер Леон Радзінович та Джоан Кінг, Зростання злочинності (Лондон, 1977) сс.10,11

Дослідження (наприклад, Lodhi та Tilly) показують, що в таких країнах, як Франція, спостерігається різке зниження злочинності відносно кількості населення.

«У більшості сучасних західних країн рівень злочинності був настільки знижений, що проступки небагатьох скоріше слугують рядовому громадянину ескапістськими розвагами, ніж викликають почуття страху».

Джон Белламі, Злочинність та громадський порядок в Англії пізнього середньовіччя, Лондон і Торонто, 1973, с.3

Християн згодовували левам протягом 300 років після смерті Ісуса. Людина навряд чи може порівняти випадки футбольних заворушень з римськими гладіаторськими іграми, де людей змушували битися насмерть.

Фрікономіка пояснює, що через вивчення економіки ми вдосконалюємо поведінку людини, спираючись на три стимули: економічний, моральний та соціальний. Книга містить таблицю, яка показує падіння кількості вбивств за останні 900 років, щоб підкреслити, наскільки значними були покращення у сфері злочинності.

Кількість вбивств на 100 тис. населення:

АнгліяНідерланди і БельгіяСкандинавіяНімеччина і ШвейцаріяІталія
XIII, XIV ст.23.047.0н. д.37.056.0
XV ст.н. д.45.046.016.073.0
XVI ст.7.025.021.011.047.0
XVII ст.5.07.518.07.032.0
XVIII ст.1.55.51.97.510.5
XIX ст.1.71.61.12.812.6
1900-19490.81.50.71.73.2
1950-19940.90.90.91.01.5

«Візьмімо, наприклад, історію тенденції показника умисних убивств (не беручи до уваги вбивства в результаті воєнних дій), який є і найбільш надійним вимірюваним показником злочинності, і найкращим барометром загального рівня злочинності в суспільстві. Нижче наводиться статистика, складена кримінологом Мануелем Айснером, яка відстежує в історичній перспективі показники умисних убивств у п’яти європейських регіонах.

Різке падіння цих чисел протягом сторіч свідчить, що стосовно одного з найсерйозніших страхів людини — бути вбитим — стимули, які ми колективно запроваджуємо, працюють дедалі краще.»

Фрікономіка, Розділ 1, “Наш формат”, Київ, 2018

Пінкер підкреслює, наскільки широко поширеним був рух проти насильства в тих областях, теперішній стан яких ми сприймаємо як належне.

«… у 17-м і 18-му століттях … відбулися перші організовані рухи за скасування санкціонованих суспільством форм насильства, таких як деспотія, рабство, дуелі, судові тортури, забобонні вбивства, садистські покарання та жорстоке поводження з тваринами разом з першими виступами системного пацифізму. Історики іноді називають цей перехід Гуманітарною революцією».

Кращі ангели нашої природи – чому зменшилося насильство Передмова Стівена Пінкера (Viking Penguin 2011)

«Соціальні історії Заходу свідчать про численні варварські практики, які відійшли за останні п’ять століть, такі як рабство, ампутація, осліплення, клеймування, лущення, здирання шкіри, виймання нутрощів, спалювання на вогнищі, колесування тощо. Тим часом, щодо іншого виду насильства – вбивства – даних дуже багато і вони вражають. Криміналіст Мануель Айснер зібрав сотні оцінок рівня вбивств із західноєвропейських місцевостей, які вели записи в певний період між 1200 і серединою 1990-х років. У кожній країні, яку він аналізував, рівень вбивств різко знижувався – наприклад, з 24 вбивств на 100 000 англійців у XIV столітті до 0,6 на 100 000 до початку 1960-х років».

edge.org (архів за 4 червня 2010) цитується за A history of violence, Steven Pinker

Читачам може бути важко повірити цим цифрам, і Пінкер пояснює, чому.

«Яким би малим не був відсоток насильницьких смертей, в абсолютних цифрах їх завжди буде досить багато, щоб заповнити ними вечірні новини, тому враження людей про поширення насильства буде відірваним від його реальних розмірів».

Кращі ангели нашої природи – чому зменшилося насильство, Передмова Стівена Пінкера (Viking Penguin 2011)

Збільшення населення

Темпи зростання населення з плином часу добре відображають велику кількість загиблих через війни, голод та хвороби до ХХ століття. Населення мало збільшуватися в геометричній прогресії, як це і сталося протягом 1900-х років. До 1900 року такого не було. Пробудись! (англ.) 1967 за 8 вересня, с.4, показує, що потрібно було 1600 років з різдва Христового, щоб світове населення збільшилося вдвічі з 250 до 500 мільйонів. Проте за останні 200 років воно подвоювалося чотири рази.

Зростання очікуваної тривалості життя відіграє помітну роль у цьому швидкому зростанні населення. Збільшення очікуваної тривалості життя не є тільки результатом поліпшення показників смертності при народженні дітей та смертності немовлят, як свідчить ріст у всіх вікових категоріях.

Знання про те, що до 20-го століття хвороби і голод регулярно забирали 30%, а іноді і до 90% всього населення, пояснює, чому зайняло аж 1600 років з різдва Христового, щоб населення землі подвоїлося. У 1800-х роках понад 250 мільйонів людей померли від голоду, воєн, землетрусів та чуми – це величезний відсоток, оскільки населення планети тоді становило ледве 1 мільярд людей, і, звичайно, подібного не бувало після 1914 року. Прикро, що у століття безпрецедентного миру та достатку Вартова башта має намір переконати своїх послідовників у тому, що життя зараз стало найгіршим, ніж будь-коли до цього.

Коли почалися останні дні?

Вартова башта об’єднує чотири різні концепції, щоб дійти до думки, що з 1914 року світ увійшов у “Останні дні”. Ця вигадка зокрема містить наступне:

  1. Останні дні згадуються Павлом, Яковом і Петром,
  2. Вони розпочалися наприкінці Часів язичників[4], що згадуються в Луки,
  3. Даниїл передрік їх початок в 1914 році у пророцтві про Сім часів,
  4. Підтверджені Ісусом ознаки з Матвія 24 і Луки 21.

Немає ніяких особливих причин вважати, що хоч щось із цього має стосунок до предмету.

Ознаки Ісуса закінчилися з падінням Єрусалима та храму в 70 році нашої ери. Матвія 24 наголошує на цьому; з посиланнями на храм у віршах 1-3, святе місце у вірші 15, Юдею у вірші 16 та суботу у вірші 20.

Петро показав, що Останні дні розпочалися зі злиття Святого Духа в 33 році нашої ери, коли він застосував пророцтво Йоїла до першого століття.

Дії 2:17 “… було передречено через пророка Йоı́ла: “В останні дні,— говорить Бог,— я виллю свій дух на всіляких людей. …”

Концепція, що останні дні почалися в 1914 р., розпадається при розгляді Луки 21:28 де сказано:

“Коли ж це почне відбуватися, випростуйтесь та підніміть голови, бо наближається ваше визволення.”

Станом на 2017 рік, в живих залишилося дуже мало тих, хто бачив, як “це почало відбуватися” у 1914 році, і через небагато років не залишиться жодної людини, до якої буде застосовано це визволення. Це ж саме стосується і нелогічної доктрини про “покоління, що перетинаються ” (дивіться Changes to the Generation Teaching).

На запитання про ознаки свого другого пришестя Ісус попередив не слідувати тими, хто стверджували, що кінець наближається, додавши, що війна і безлад не є ознаками його близькості.

«”Учителю, коли це станеться і яка ознака вказуватиме, що все це невдовзі відбудеться?” А він відповів: “Стережіться, щоб вас не ввели в оману, бо багато буде тих, хто прийде під моїм іменем, кажучи: “Я Христос”, і “Час наблизився”. Ви ж не йдіть за ними. Більш того, коли почуєте про війни та заворушення, не жахайтесь: усе це має відбуватися спочатку, але кінець прийде не відразу”.» Потім він сказав: “Повстане народ на народ і царство на царство. Відбуватимуться сильні землетруси, і в одному місці за іншим буде голод та епідемії. Люди бачитимуть страшні видовища, а з неба з’являтимуться великі знаки.»

Луки 21:7-11

Ці проблеми мали продовжуватися постійно, а не з’явитися як знак; знаком же того, що визволення близько, як конкретно вказано у віршах 25-28, є видовища, що з’являються на небі;

«Крім того, на сонці, місяці й зірках будуть знаки, а на землі народи зазнаватимуть страждання, бо через рев розбурханого моря вони не бачитимуть виходу … Коли ж це почне відбуватися, випростуйтесь та підніміть голови, бо наближається ваше визволення»

Луки 21:25-28

Оскільки Петро показує, що Останні дні розпочалися у 33 році нашої ери, а знаки Ісуса закінчилися падінням Єрусалиму та храму в 70 році нашої ери, твердження Вартової башти про те, що Останні дні розпочалися у 1914 році, вимагало використання концепції двох сповнень – другорядного та головного. Це базується швидше на прийнятті бажаного за дійсне, ніж на обґрунтованому на Біблії міркуванні.

Висновок

Апокаліптичні релігії, такі як Свідки Єгови, наполягають, що останні дні – це короткий період часу, в якому вони зараз живуть.

«Так, світ дійсно змінився у 1914 р.!»

Пробудись! 8 лютого 1982 с.8
“1914 рік – поворотний пункт”. Підпис над поїздом: “ця система речей”. – Пробудись! 1968 жовтень 8 с.5

Ознаки останніх днів настільки загальні, що їх легко застосувати до будь-якого періоду часу. З часів Ісуса у кожному столітті частина християнських сект стверджувала, що саме це століття – найгірший період в історії. 300 років тому Ньютон писав:

“Це я згадую не для того, щоб визначити, коли прийде час кінця, а для того, щоб припинити необдумані здогади дивакуватих людей, які часто передбачають час кінця і тим самим дискредитують священні пророцтва кожного разу, коли їхні передбачення не збуваються”. []

Ісаак Ньютон

Перша сторінка першої Вартової башти проголошувала фактом, що 1800-ті роки були останніми днями.

“Те, що ми живемо “в останні дні ” – “день Господній” – “кінець” євангельського віку, а отже, на зорі “нового” віку, – це факти, які не тільки може побачити проникливий дослідник Слова, проваджений духом, але й зовнішні ознаки, які визнає світ, дають те ж саме свідчення, і ми прагнемо, щоб «наші одновірці» були повністю свідомі цього факту, … “

Сіонська вартова башта (англ.) 1879 1 липня с.1

Засновник Вартової башти Чарльз Тейз Рассел навчав, що “час кінця” почався в 1799 році, запозичивши свою складну есхатологію у руху адвентистів XIX століття. Він стверджував, що його життя, 1800-ті роки, були найважчими в історії, доводячи, що Останні дні закінчаться в 1914 році.

“… наші читачі пишуть, запитуючи, чи не може бути помилки у датуванні 1914 року. Вони не розуміють, як теперішній стан речей може ще так довго продовжувати перебувати в напруженні.”

Вартова башта (англ.) 1894 15 липня, с.224

Через невдачу кожного з адвентистських передбачень Рассела другий лідер Вартової башти, Рутерфорд, був змушений робити виправлення, які перенесли початок Останніх днів у час його власного життя. Рутерфорд змінив у трактуванні дев’ятнадцяте століття на двадцяте, а з 1930-х років він став говорити, що Останні дні почалися в 1914 році (дивіться Changed Dates :: Failed Predictions).

Наразі Вартова башта вказує на ХХ, а тепер і на ХХІ століття як унікальне виповнення щодо війн, землетрусів, пошестей та нестачі їжі.

Щоб підтвердити свою теорію про те, що невидиме небесне правління Ісуса розпочалося в 1914 р., Вартова башта називає 1914 р.:

«…поворотною точкою для людства, через те, що в тому році світ увійшов в добу клопоту, якого ще ніколи не було на світі.»

Вартова башта 1981 1 жовтня с.6

Це серйозне спотворення фактів, оскільки історичні факти доводять, що ніколи не було більш безпечного і сприятливого для життя періоду. 2

Кожне століття потерпало війн, епідемій, нестачі харчів та землетрусів, часто у масштабах, більших за сучасні часи. Наприклад, у чотирнадцятому столітті “великий голод” у Європі в 1315-1317 роках спричинив такі важкі умови, що було зафіксовано факти поїдання батьками власних дітей та помітне зростання злочинності. В книзі Середньовічна Європа: криза та оновлення Т. Ф. Руїз показує, що зґвалтування та вбивства були набагато звичнішими у чотирнадцятому столітті, ніж у двадцятому. Війна тривала сотню років, коли Монгольська імперія вбила біля 40 мільйонів людей під час завоювання Євразії. У відсотках це були вдвічі більші жертви, ніж у часи Другої світової війни. У 1337 році почалася найдовша війна в історії – столітня війна між Францією та Англією. Так само у кожному столітті продовжувалися землетруси, що спричиняли постійний хаос, смерть і руйнування. Змучене населення потім страждало від чорної смерті – бубонної чуми, що почалася в 1347 році і вбила третину населення Європи, спричинивши загалом понад 70 мільйонів смертей. Як результат, за століття оцінювана чисельність населення планети зменшилася з 450 мільйонів до лише 350 мільйонів людей.

Коментарі релігійних письменників шістнадцятого століття співзвучні сьогоднішнім коментарям Вартової башти.

«З моменту Сотворення пройшло 6000 років, і Світ не повинен існувати довше. Отже, Бог повинен був покарати людство чумою, голодом та смертю в останні дні – і чи Він цього не зробив?»

Єпископ Педер Палладіус, 1555 рік

«Світ настільки злий, що не вже може стати гіршим. Семирічна дитина знає більше про зло, ніж літні люди знали колись. Вірність і любов більше не існують. Знаки на Небесах не можна неправильно зрозуміти. Скрізь кров, біль, страждання, дияволи та демони».

Єпископ Олаус Петрі, бл.1550

«Кінець близький.»

Історик і теолог Йоган Каріон, 1532 рік

«На Небі відбулася величезна битва. Антихрист буде скинутий у 1672 році. Тоді настане короткий період, коли Слово Христове буде проповідуватися у всьому світі у всій його бездоганності, чистоті та ясності, перш ніж Христос прийде вдруге».

Богослов Андреас Осіандер бл.1550

У 1828 році Джон Стюарт Мілль заявив: «Я помітив, що не тою людиною, яка сподівається, коли інші впадають у відчай, а тою, котра впадає у відчай, коли сподіваються інші, численна група людей захоплюється як мудрецем». Природний песимізм людської природи є частиною нашої природи виживання, але цим скористалися релігійні лідери, такі як засновник Вартової башти Чарльз Тейз Рассел.

Побіжний погляд на новини сайту jw.org показує, що така песимістична точка зору залишається основним фокусом релігії. Знімок за жовтень 2018 року показує всі поточні прес-релізи, які стосуються або стихійних лих, або ідеї, що Свідків Єгови переслідують.

Риторика Вартової башти щодо обидвох цих тем хибна. Мало того, що землетруси відбуваються не частіше, ніж у попередні століття, ці прес-релізи включають тайфуни та цунамі, жодне з яких не є частиною знаку Ісуса. Це просто песимістичні історії, які спонукують послідовників повірити у жалюгідність життя.

Думка про те, що Свідки Єгови зазнають переслідувань, підтримувана ув’язненнями послідовників за відмову від військової служби, так само не має змісту. Кількість Свідків Єгови, які страждають за свої переконання, є незначною у порівнянні зі смертю та стражданнями, які випадають на долю інших релігійних груп. Це ніяк не можна порівняти з тим, що пережили перші християни від рук Римської імперії.

Трагедія умонастрою Страшного суду та обману Вартової башти щодо стану справ у світі полягає в тому, що він закріпляє негативне сприйняття теперішнього життя та не дає цінувати великі досягнення минулого століття. Крім того, він нездатний в подальшому вдосконалюватися. Таке безглузде мислення – це поразка людської природи, і багато тисяч років тому Соломон відніс тих, хто вірить у це, до нерозумних:

«Не кажи: “Чому дні минулі були ліпші від теперішніх?” — бо немудро питатися про таке.»

Екклезіаст 7:10

Поклоніння не повинне ґрунтуватися на служінні певній даті чи зароблянні порятунку в Армагеддоні; воно повинне бути зосередженим на служінні Богу. Необов’язково знати, коли відбудеться Друге пришестя Ісуса. Християнство проявляється у виявленні любові до Бога та любові до ближнього незалежно від майбутнього.

Примітки

[1] Переклад нового світу (англ.) є єдиним, що перекладає Михея 4:1 як “останню частину днів”. Більшість перекладів Біблії використовують фразу “наприкінці днів”. Нині Вартова башта посилається на свою незвичайну інтерпритацію Михея 4:1, щоб підтвердити ідею існування «останніх днів останніх днів», хоча вірш Михея 4:1 нічого такого не говорить.

[1a] Пророцтва Ісаака Ньютона, вперше оприлюднені в Єрусалимі, передрікають друге пришестя Христа, – цит. за Newton papers on show in Israel

[2] Посилання на велику частину з наведеної нижче інформації взято з праці Ознаки останніх днів – коли?, Карл Олоф Йонссон, Вольфганг Гербст (Commentary Press 1987). Ця книга містить детальний аналіз ознак, підкріплений численними цитатами світських джерел.

[3] The Signs of the Last Days – When?, Carl Olof Jonsson, Wolfgang Herbst (Commentary Press 1987) с.106, Бергмарк, с. 191,207-209, Герберт Л. Шрадер. Und dewh siegte dm Leben (Swttgart. 1954), сс. 64-67,70. 71,

[4] Термін “Часи язичників” ніде не зустрічається у Святому Письмі «Переклад нового світу», проте використовується більше 500 разів у Вартовій башті протягом 50 років між 1950 і 2002 роками. Він походить з Луки 21:24 – “народи топтатимуть Єрусалим, аж поки не закінчаться визначені для народів часи.”

Написано 2006. Останнє оновлення у квітні 2021 року.


© Paul Grundy, ліцензія Creative Commons.