Свідки Єгови і переливання крові

Оригінал: Jehovah's Witnesses & Blood Transfusions - Пол Гранді (Paul Grundy)

Зміни стандарту

Свідки Єгови вважають, що Керівний орган Свідків Єгови керується святим духом Бога, і оскільки той стверджує, що переливання крові є неправильним, то значить, є Божа воля на те, щоб не приймати кров. Дослідження поточної історії цього вчення дає небагато доказів на користь святого керівництва. Мало того, що відбулися значні зміни в тому, що вважається прийнятним, та ще й теперішня позиція є нелогічною.

Спочатку Свідкам Єгови були дозволені вакцинація, трансплантація та переливання крові. У різні моменти протягом 1900-х років Свідкам Єгови заборонялося все з вище перерахованого. Тепер всі ці речі знову є дозволеними в тій чи іншій формі. Хоча повне переливання крові та основних її фракцій все ще заборонено, технічно 100% компонентів крові тепер дозволено переливати, в розділеному на дрібні частки вигляді.

Наскільки серйозно особа має сприймати медичні вчення Вартової башти початку 1900-х років? Це був період часу, коли редактор журналу “Золотий вік(попередник сучасного “Пробудись!” – прим. перекл.), Вудворт, заявив, що “медицина виникла з демонології”, ще він засуджував вакцинацію, а також жінок, які стригли волосся, жування жуйки, використання алюмінієвих каструль та прийом їжі на сніданок – див. Dangerous Medical Advice and Changes.

До 1927 року Товариство Вартової Башти розуміло, що біблійні закони, які забороняють кров, не є обов’язковими для християн. Рассел приймав загальноприйняте теологічне розуміння цього питання, включно з забороною в книзі Дії, як таке, що не було обов’язковим для християн, і призначалося для дотримання лише в першому столітті заради миру між євреями та язичниками.

«Далі він запропонував написати їм лише про те, щоб вони утримувались від оскверненого ідолами, тобто від м’яса, яке приносили ідолам (вірш 29), і від задушенини і від крові… оскільки, споживаючи таке, вони можуть стати каменем спотикання для своїх єврейських братів (Див. 1 Кор. 8:4-13) – і від блуду. … Слід відмітити, що нічого не сказано ні про дотримання десяти заповідей, ні про будь-яку частину єврейського закону. Очевидно, сприймався за належне той факт що, отримавши духа Христа, новий закон любові був би загальним правилом для них. Згадані речі мали лише захистити від спотикання їх самих або ж вберегти від того, щоб вони не стали каменем спотикання для інших.»

Вартова башта (англ.) 1892 р. 15 листопада сс.350-351

«Ці заборони ніколи не стосувалися язичників, тому що вони ніколи не перебували під Законом-Угодою; але єврейські уявлення щодо цього предмету були настільки глибоко вкоріненими, що для миру в церкві було необхідним, щоб язичники також дотримувалися цих речей.
(1)Утримуйся від принесеного в жертву ідолам;
(2) і від крові,
(3) і від задушенини:
Тому ми вважаємо, що всі духовні ізраїльтяни повинні дотримуватись цих правил, доданих до закону любові, як таких, що відображають божу волю.»

Вартова башта (англ.) 1909 р. 15 квітня сс.116,117

Вживання крові не було заборонене до 1927 року під час керівництва Рутерфорда, коли в Вартовій башті стверджувалося, що угода з Ноєм є вічною.

«”У той же час Бог уклав угоду з Ноєм, в яку входило кожне живе створіння; і цей завіт визначено Господом: “Вічний завіт”… Бог сказав Ною, що кожна жива істота має бути йому для їжі; але щоб він не їв крові, бо в крові життя.»

Вартова башта (англ.) 1927 грудень с.371

Проте переливання крові продовжували дозволяти, і в 1945 р. голландське видання журналу “Вістник потіхи” критикувало заборону переливання крові як брак милосердя.

«Коли ми втрачаємо життя, тому що відмовляємося від щеплень, це не є свідченням для виправдання імені Єгови. Бог ніколи не видавав постанов, які б забороняли вживання медикаментів, щеплення чи переливання крові. Це винахід людей, які, як і фарисеї, залишають в стороні милосердя та любов Єгови.»

Вістник потіхи (нідерл.) вересень 1945, с.16 (переклад з нідерландської.)

У Вартовій башті (англ.) за 1 липня 1945 р., сс. 199,200, міститься перше обговорення, до якого також застосовувалася Божа заборона щодо людської крові. Воно включало згадку про переливання крові, хоча прямо воно не заборонялося.

Наскільки серйозно особа має сприймати медичні вчення Вартової башти початку 1900-х років? Це був період часу, коли редактор журналу “Золотий вік“, Вудворт, заявив, що “медицина виникла з демонології”, ще він засуджував вакцинацію, також жінок, які стригли волосся, жування жуйки, використання алюмінієвих каструль та прийом їжі на сніданок – див. Медичні зміни.

Лише в 1950-х роках Вартова башта спеціально заявила про контроль над переливанням крові, понад 80 років після заснування Товариства Вартової Башти. Якщо вчення про кров є настільки критичною доктриною, то дуже дивно, чому Бог чекав стільки десятиліть, перш ніж розкрити ці речі через Вартову башту.

Вартова башта не чекала до 1940-х років, щоб ввести це правило, оскільки нібито саме тоді переливання крові було впроваджене в медицині, адже переливання крові застосовували ще задовго до заснування Вартової башти. Насправді, Вартова башта за 1 липня 1945 р. цитувала 4-й том Американської енциклопедії, переглянутого видання 1929 року, де зазначалося:

«Переливання крові згадується ще в часи стародавніх єгиптян. Найдавнішим зареєстрованим випадком є лікування ним папи Інокентія VIII у 1492 році. Саме наприкінці XVIII — на початку XIX століття було проведено найактивнішу роботу для встановлення переливання як виду хірургічного втручання після кровотечі.»

Вартова башта (англ.), 1 липня 1945 р.

Переливання крові успішно використовували для лікування людей на початку 1800-х років. Група крові ABO була визначена в 1930 році, а перший банк крові створили у 1932 році. (bloodbook.com/trans-history.html жовтень 2008 року)

«У 1940 роки, науковці почали розкладати кров на її складові елементи.»

Пробудись! 1991 8 жовтня стор.4

У 1951 році Вартова башта (англ.) за 1 липня, на сторінках 414-416, детально роз’ясненила, що Свідки Єгови не повинні використовувати кров у будь-якій формі.

Пробудись! (англ.) за 22 жовтня 1951-го року описував випадок, коли батьки Свідків Єгови відмовилися від переливання крові своїй помираючій дитині, цитуючи слова матері:

«Я завжди хотіла маленьку дівчинку. Але ми не можемо порушувати закон Єгови. Він дав нам ці накази. Він сказав нам, якщо ми будемо їх дотримуватися, ми будемо жити. Якщо ми цього не зробимо, він нас відкине. Ми вважаємо, що важливіше виконувати його накази, ніж навмисно порушувати їх, переливаючи кров моїй дитині.»

Пробудись! (англ.)1951 22 жовтня с.4

Переливання крові залишалося питанням сумління протягом 1950-х років і не було порушенням, за яке виключали з релігії.

«Однак зборам ніколи не давали вказівки вилучати тих, хто добровільно робить переливання крові або дає на нього дозвіл. Ми залишаємо суд над такими порушниками Божого закону про святість крові Єгові, Верховному Судді.»

Вартова башта (англ.) 1958 1 серпня с.478

Починаючи з випуску Вартової башти (англ.) за 15 січня 1961 р., сторінки 63, 64, переливання крові стало порушенням, за яке виключають зі збору, що підкреслювало важливість цієї доктрини для Товариства Вартової Башти.

«Починаючи з 1961 року всіх, хто ігнорував божу вимогу, прийнявши переливання крові, не виявляючи розкаяння в цьому, виключали зі зборів Свідків Єгови.»

Свідки Єгови — вісники Божого Царства (англ., рос.), сс .183,184

Це стосувалося Свідків Єгови, які споживали або переливали кров, або батьків, які дозволили перелити кров своїм дітям. І це незважаючи на те, що Новий Завіт ніколи не вказує, що споживання крові є причиною виключення зі збору.

Вакцинація

Спочатку вакцинації були прийнятними.

1921-й рік – З 1921 року у журналі Золотий вік (англ.) була представлена серія статей, що описували вакцинацію як противну вічному завіту Бога. (Золотий вік (англ.) 1921 12 жовтня с.17; 1931 4 лютого с.293) Дивіться Dangerous Medical Advice and Changes.

1952-й рік – Через 30 років Товариство Вартової Башти повернулося до своєї найпершої позиції, знову дозволивши вакцинацію. (Вартова башта (англ.) 15 грудня 1952 р. стор.764)

Трансплантація органів

Спочатку пересадку органів описували як «чудову та корисну». Пробудись! (англ.)1949 22 грудня стор.20)

1967-й рік – Трансплантація заборонена для Свідків як канібалізм. Так тривало протягом 1970-х років. (Вартова башта (англ.) 15 листопада 1967 р. стор. 702-704)

1980-й рік – Товариство скасувало рішення, і трансплантація знову стала прийнятною. (Вартова башта (англ.) 15 березня 1980 р. стор. 31)

Вживання крові в їжу

Спочатку кров дозволялося вживати в їжу. (Вартова башта (англ.) 15 листопада 1892 р. стор.349-352, Вартова башта (англ.) 1909 р. 15 квітня стор. 116-117)

1927-й рік – Кров вже не можна було вживати в їжу (Вартова башта (англ.) грудень 1927 с. 371)

Сироватка крові

1954-й рік – Неприйнятна.

«Нам кажуть, що для отримання достатньої кількості білка крові або “фракції”, відомої як гамма-глобулін, для однієї ін’єкції потрібна одна ціла і одна третя пінти цільної крові… оскільки вона складається з цільної крові, це відноситься до тієї ж категорії, що й переливання крові, якого стосується заборона Єгови приймати кров в організм.»

Пробудись! (англ.)1954 8 січня стор.24

1958 – Прийнятно (Вартова башта (англ.) 15 вересня 1958 р. стор.575)

1963 – Неприйнятно (Вартова башта (англ.) 15 лютого 1963 р., стор. 124)

1965 – Прийнятно (Вартова башта 1965 1 лютого стор.29)

1974 – Справа сумління (Вартова башта (англ.) 1 червня 1974 р. стор.352)

Гемодилюція

1972-й рік – Неприйнятно.

«Журнал Американської медичної асоціації від 15 листопада 1971 року описав процедуру операції на відкритому серці з використанням “значної гемодилюції”. На початку операції велика кількість крові забирається в пластиковий пакет для зберігання крові. Хоча мішок залишається поєднаним із пацієнтом за допомогою трубки, видалена та збережена кров більше не циркулює в організмі пацієнта. Її замінюють розширювачем об’єму плазми, який розріджує кров, що залишилася у судинах, і він поступово розсіюється під час операції. Наприкінці операції пакет для зберігання крові піднімають, а збережену кров вливають назад пацієнту. “Нью-Йорк Таймс” від 9 листопада 1971 року повідомила про дещо подібну процедуру, згідно з якою за кілька днів до операції вилучають і зберігають чотири пінти крові. Під час операції власна збережена кров людини переливається їй назад, таким чином уникаючи небезпеки захворювання та відторгнення крові. Ці прийоми заслуговують на увагу християн, оскільки вони суперечать Божому Слову. Біблія показує, що кров не можна виводити з тіла, зберігати, а потім використовувати повторно.»

Пробудись! (англ.)1972 р. 8 квітня с.30

1982-й рік – Неприйнятно.

«Технології інтраопераційного забору або гемодилюції, які передбачають зберігання крові, для них є неприйнятними.»

Пробудись! (англ.)1982 22 червня стор.25

1983 – Прийнятно.

«З огляду на це, а не лише для виконання прохань Свідків Єгови, Дентон Кулі [з Х’юстона, штат Техас] проводить операції на відкритому серці вже більше семи років, обмежуючи переливання там, де це можливо, замінюючи його гемодилюцією, розбавляючи кров пацієнта розчином глюкози та гепарину.»

Пробудись! (англ.)1983 22 березня с.16

Переливання крові

Спочатку дозволено. Переливання крові та здача крові для переливання вітається (Золотий вік (англ.) 1925 29 липня стор.683, Золотий вік (англ.) 1 травня 1929 р. стор.502, Вістник потіхи (англ.) 1940 р. 25 грудня с.19)

1945 – Заборонено.Переливання крові спочатку назвали неправильним (Вартова башта 1945 р. 1 липня стор.198-201)

1961 – Стало порушенням, за яке виключали зі збору(Вартова башта 1961 15 січня стор.63-64)
У 1961 році було чітко вказано, що закон про кров застосовується як до цільної крові, так і до її компонентів, таких як фракції крові та гемоглобін.

«Якщо у вас є підстави вважати, що певний медикамент містить кров або фракцію крові, якщо на етикетці зазначено, що певні таблетки містять гемоглобін, він походить з крові… християнин знає, не задаючи питань, що йому слід утриматися від такого препарату.»

Вартова башта (англ.) 1961 р. 1 листопада стор.669

Поступово знов стає дозволеним

1982 рік – Разом з компонентами крові перераховано деякі дозволені невеликі фракції. Основні компоненти та гемодилюція заборонені. (Пробудись! (англ.) 1982, 22 червня стор.25)

1995 рік – Гостра нормоволемічна гемодилюція (ANH) і процедура збереження автогенної крові (Cell Saver) є прийнятними, незважаючи на те, що для них кров недовго зберігають поза організмом. (Вартова башта 1995 1 серпня стор.30)

2000 рік – Серйозні зміни в правилах щодо крові, оскільки тепер вся кров є дозволеною при умові розщеплення її на невеликі фракції.

«… стосовно фракцій головних компонентів, кожен християнин після старанних і молитовних роздумів повинен сумлінно прийняти особисте рішення.»

Вартова башта 2000 15 червня стор.29-31

Вартова башта 2004, 15 червня стор.19-23 містить детальне обговорення питання про кров та містить діаграму, яка наочно показує, що переливання цільної крові та «головних» компонентів є забороненим. Показується, що «головними» компонентами є еритроцити, лейкоцити, плазма та тромбоцити. Однак можна використовувати фракції цих чотирьох компонентів. Ця ж концепція знову з’являється в 2006 і 2008 роках.

Іншими словами, коли кров розкладається на досить дрібні компоненти, Свідки Єгови можуть переливати всі 100% крові.

Гемоглобін

Гемоглобін є саме тим, що робить кров кров’ю, оскільки він переносить кисень. Він також є основним компонентом крові за вагою, адже на його частку припадає 33% всієї маси еритроцитів і 14% цільної крові. Таким чином, дозвіл на гемоглобін практично робить ціле правило Вартової башти про кров безглуздим.

1992 – Спеціально заборонено

«Звичайно, було б правильно уникати продуктів, у складі яких є такі частини, як кров, кров’яна плазма, плазма, глобін-протеїн (або глобулін), гемоглобінове (або глобінове) залізо.»

Вартова башта 1992 р. 15 жовтня стор.31

2000 – Дозволено опосередковано. Після випуску Вартової башти за 15 червня 2000 року, яка твердила, що фракції чотирьох компонентів крові є дозволеними, гемоглобін був опосередковано дозволений, будучи фракцією еритроцитів. Такий же висновок можна зробити і з діаграми 2004 року.

2006 – Окремо дозволено. В Служіння царству за листопад 2006 с.5, таблиця окремо вказувала, що приймання гемоглобіну є особистим рішенням.

Визначення, які компоненти дозволити

У 1958 році критерії для визначення того, що є прийнятним, розглядалося, чи компоненти «живлять» організм, що вилилося у дозвіл на сироватки крові.

«Хоча Бог не бажав, щоб людина забруднювала свою кров вакцинами, сироватками чи фракціями крові, це, здається, не є частиною Божої волі, яка забороняє вживання крові в їжу. Тому питання, приймати такі види ліків чи ні, буде питанням особистого рішення.»

Вартова башта (англ.) 1958 15 вересня с.575

У 1982 році поняття «живлення» було замінено на розгляд того, чи є фракція «головним» компонентом. Основні компоненти заборонялися, але деякі другорядні компоненти дозволялися.

«Хоча ці вірші не написані медичними термінами, Свідки вважають, що вони забороняють переливання цільної крові, упакованих еритроцитів і плазми, а також прийняття лейкоцитів і тромбоцитів. Однак релігійне розуміння Свідків повністю не забороняє використовувати такі компоненти, як альбумін, імуноглобуліни та препарати для лікування гемофілії; кожен Свідок повинен особисто вирішити, чи може він прийняти їх.»

Пробудись! (англ.)1982 22 червня стор.25

У 1990 році міркування про те, які другорядні компоненти дозволяєтсья використовувати, було пов’язано з перенесенням через плаценту.

«Те, що деякі фракції білка з плазми дійсно переміщуються в кровоносну систему іншої людини (плоду), може бути ще одним фактором, коли християнин вирішує, чи прийматиме імуноглобулін, альбумін або подібні ін’єкції фракцій плазми. Одна людина може відчувати, що сумління їй дозволяє це; інша може зробити висновок, що не дозволяє. Кожен має вирішити цю справу особисто перед Богом.»

Вартова башта (англ.) 1990 1 червня стор.31

У 2000 році це правило значно спростили. «Головний» компонент не можна використовувати, але «другорядний» можна використовувати, хоча наступний розділ покаже, що за такими міркуваннями немає жодної основи чи логіки. Цей розподіл визначений в книзі 2008 року “Перебувайте в Божій любові”.

У роздаткових матеріалах для Комітету зв’язку з лікарнями у 2000 р. обговорювалося докладніше, що є прийнятним, а що неприйнятним.

Біблійня позиція відносно крові

Споживання клітин крові не є проблемою в Біблії, оскільки м’ясо можна їсти, незважаючи на те, що воно містить кров. Йдеться про повагу до святості життя. Хоча біблійні закони про кров змінювалися з часом, незмінним залишалося проявлення поваги до життя. Чи відображає таку повагу відмова від крові в ситуації вибору між життям та смертю? Цікаво дослідити, як змінювалася позиція Писань.

Ной

Закони Ноя

Після потопу Бог дав Ною правила, які євреї називають сімома законами Ноя.

«З часів Ноя існують сім законів, яких неєвреї повинні були дотримуватися після того, як стали поклонниками Бога Авраама. Дотримання законів Ноя не рятувало вас — навіть євреї знають, що дотримання закону не дає порятунку. Тільки Месія може врятувати. Ці закони є лише вказівками заради нашого ж блага. Слово “закон” означає повчання. Закони Ноя, що основуються на дев’ятій книзі Буття, є такими:
* Поводитися справедливо в усіх зносинах і створювати суди для дотримання справедливості.
* Утримуватися від богохульства щодо імені Бога.
* Утримуватися від ідолопоклонства.
* Уникати аморальних дій, зокрема кровозмішання та перелюбу.
* Не проливати кров своїх ближніх.
* Утримуватися від пограбування ближніх.
* Не вживати в їжу відірвану від живої тварини кінцівку.»

auburn.edu (6 жовтня 2006 р.)

Це єдині закони, які євреї вважають обов’язковими для язичників, і жоден із них не стосується вживання крові.

Вартова башта стверджує, що наказ утримуватися від крові походить з часів Ноя.

«Однак він чітко наказав їм не вживати крові (Буття 9:3, 4).»

Вартова башта 2008 1 жовтня стор.31

Буття 9:4 не говорить про вживання крові в їжу, однак Ною було сказано:

«Не їжте лише м’яса з кров’ю, яка є його життям.»

Буття 9:4

Ця заповідь стосувалася поваги до життя тварин під час ритуалу забою. Вона не стверджувала, що кров не можна їсти. У суворому єврейському формулюванні це означає, що у тварини не слід відривати м’ясо для їжі, поки ця тварина ще жива. В загальному, це означає, що з поваги до життя тварини, коли її вбивали для їжі, її кров слід було злити; наказ не їсти задушенини.

Вартова башта використовує це як ключовий вірш із Писань, щоб показати, що не можна переливати кров, намагаючись застосувати його до споживання людської крові. Щодо цього у Писанні немає жодних вказівок.

Вартова башта спочатку визнавала, що Буття 9:4 не стосувалося вживання крові, як показано в наступній статті, де намагалися довести, що щеплення не є правильними.

«Усі розумні люди повинні зробити висновок, що Бог заперечував не проти вживання крові в їжу, а проти того, щоб кров звіра контактувала з кров’ю людини.»

Золотий вік (англ.) 1931 4 лютого стор.294

Показуючи, що Закон до Ноя був пов’язаний з актом вбивства тварини, а не з самою кров’ю, Повторення Закону 14:21 дозволяло ізраїльтянам продавати знайдених мертвими тварин, з яких не було злито кров, для їжі «чужинцям». Це через те, що чужоземець був з’язаний Законом Ноя, але не Законом Мойсея.

Закон Мойсея

Закон Мойсея дав народу Ізраїлю понад 600 правил, значно доповняючи собою закони, які були дані Ною. Вперше в законі було зазначено, що кров не можна їсти; за таке мала бути смерть.

«Якщо хтось з ізраїльтян або з чужинців, що живуть серед вас, буде їсти якусь кров, то я неодмінно відкину цю людину та знищу її з-посеред народу.»

Левит 17:10

Проте це також було пов’язано з ритуалом зливання крові тварини, що була вбита заради їжі, а не з самою кров’ю. Цю думку можна побачити в Левит 17:15;

«Кожен, хто їстиме падаль або м’ясо тварини, розірваної звіром, — чи то корінний житель, чи чужинець,— має випрати свій одяг і помитися водою; він буде нечистим до вечора, а після того стане чистим.»

Левит 17:15

Якщо тварина вже була мертва, смертна кара за поїдання тварин, з яких не було злито кров, не застосовувалася; від таких людей вимагалося обмивання через те, що вони ставали нечистими через те, що мали справу з мертвим тілом.

Весь Мойсеїв Закон припинився зі смертю Ісуса. (Римлян 10:4) Оскільки закон Мойсея більше не поширюється на християн, законів Мойсея щодо крові не потрібно дотримуватися. Смерть Ісуса покінчила з легалістським підходом до життя, який диктувався Мойсеєвим Законом. Його твердження про те, що християни не осквернюються тим, що вони їдять, стосується Закону Мойсея, який обговорює такі речі, як свинину, устриці та кров.

«… те, що входить в уста, не опоганює людину, її опоганює те, що виходить з уст.»

Матвія 15:11

«… немає нічого такого, що, потрапляючи всередину людини, могло б її опоганити. Опоганює людину тільки те, що з неї виходить.»

Марка 7:15

Давид

Від Давида ми бачимо, що постанова про кров стосувалась ритуалу вбивства заради їжі. Від Давида не вимагалося зливати кров ведмедів і левів, яких він вбив для захисту своїх овець. (1 Самуїла 17:34-36)

В 2 Самуїла 23:13-16, коли хоробрі чоловіки ризикували своїм життям, щоб дістати свіжу воду для Давида, він вилив цю воду для Єгови (як було наказано робити з кров’ю) і покарав цих людей за те, що вони не цінували святості своїх власних життів. Слова, які він використав, є повчальними.

«[Давид] відмовився пити цю воду і вилив її на землю перед лицем Єгови. Він сказав: “Єгово, як я можу таке зробити?! Хіба я можу пити кров чоловіків, які ризикували своїм життям, коли ходили по воду?”»

2 Самуїла 23:13-16

Паралель, яку провів Давид між водою, кров’ю та життям показує, що для Єгови важлива не буквальна кров, а повага до життя. Єгова засуджує безрозсудну втрату життя.

Ранні християни

Як говорилося раніше, Ісус показав, що збереження життя завжди було важливішим, ніж суворе дотримання Мойсеєвого Закону. Причиною суворих вимог Мойсеєвого Закону було показати необхідність викупної жертви Ісуса. Таким чином, закон Мойсея перестав діяти, коли Ісус помер за людство.

В Колосян 2:13б, 14 сказано:

«Він великодушно простив усі наші проступки і зробив недійсним рукописний документ, який складався з різних постанов і протидіяв нам, та усунув його зі шляху, прибивши до стовпа мук.»

Колосян 2:13б, 14

Проте Вартова башта використала закон Мойсея, щоб сформулювати свою позицію щодо крові.

«Іноді лікар переконуватиме хворого здати кров за декілька тижнів до операції (передопераційне збирання аутокрові), щоб у разі потреби перелити йому його власну збережену кров. Проте такий збір, збереження і переливання крові прямо суперечить тому, що говориться в Левит і Повторення Закону. Кров не можна зберігати; її слід виливати на землю, так би мовити, повертати Богу. Щоправда, тепер ми не підлягаємо Мойсеєвому Закону. Однак Свідки Єгови шанують принципи, які Бог вклав у цей закон, і вони сповнені рішучості «стримуватися від крови». Тому ми не віддаємо й не зберігаємо крові для переливання, бо її необхідно “виливати”. Такі методи суперечать Божому закону.»

Вартова башта 2000 15 жовтня стор.31

Використовуючи закон Мойсея, щоб запроваджувати обов’язкові постанови для своїх послідовників, Вартова башта підриває цінність крові Христа через викуп. Павло застерігав від тих, хто повертається до Мойсеєвого Закону:

«Однак їхні розуми були притуплені. І навіть сьогодні, коли читається стара угода, те саме покривало залишається незнятим, оскільки усувається воно лише завдяки Христу. По суті, коли сьогодні читаються писання Мойсея, покривало залишається на їхніх серцях.»

2 Коринтян 3:14-15

Дії 15 – Стримуватися від крові?

Є один випадок, який, на перший погляд, ускладнює питання про кров, і це ключовий уривок із Святого Письма, який використовує Вартова башта, щоб виправдати свою позицію. В Дії 15:21 написано, що апостоли і старійшини дали вказівку «стримуватися… від крові». На перший погляд це можна зрозуміти так, що закон Мойсея продовжував застосовуватися до християн у питанні споживання крові. Саме так зараз Свідки Єгови тлумачать Дії 15, і це є їх основною підставою для відмови від переливання крові.

Дії 15:21 не стосується переливання крові, якщо розуміти цей вірш в його історичному та релігійному контексті. Більшість християнських релігій не трактує його як обов’язкову заповідь, таку ж думку мав і пастор Рассел. Як уже було показано, закон Ноя про кров не забороняв вживати кров в їжу, а мав на меті виявлення поваги при забиванні тварин. Переливання крові не пов’язане з позбавленням життя.

Наказ в книзі Дії:

  1. Не є обов’язковою вказівкою для кожної особи.
  2. Не відноситься до переливання крові.

Ситуація в Діях була дуже конкретною. Євреям-християнам складно було приймали християн з язичників, особливо це стосувалося обрізання. Павло, апостол для народів, навертав язичників і справедливо навчав, що вони не зобов’язані дотримуватися Мойсеєвого закону. Юдействуючі були групою єврейських християн, які стверджували про свою вищість над християнами з язичників через те, що вони дотримуються Мойсеєвого закону. Як пояснюється в «Новій Католицькій Енциклопедії», юдействуючі були;

«Партією єврейських християн у Ранній Церкві, які або вважали, що обрізання та дотримання Мойсеєвого Закону є необхідними для спасіння і, як наслідок, хотіли нав’язати їх наверненим язичникам, або принаймні вважали їх обов’язковими для християн з Євреїв.»

Нова Католицька Енциклопедія

Апостоли і старші зібралися, щоб обговорити застосування Мойсеєвого Закону і дійшли висновку, що дотримання Мойсеєвого Закону не є необхідним. Однак вони рекомендували «віруючим з інших народів» дотримуватися чотирьох речей із Мойсеєвого Закону.

«А щодо віруючих з інших народів, то ми передали їм у листі своє рішення: стримуватися від пожертвуваного ідолам, від крові, від м’яса задушених тварин і від статевої розпусти»

Дії 21:25

Це не вичерпний список речей, від яких слід утримуватися (очевидно, тут не згадується вбивство), тоді чому ж тут наводиться такий незвичайний список? Так було зроблено для того, щоб запобігти спотиканню братів з євреїв. Це роз’яснювалось в Вартовій башті за 15 квітня 1909 р. стор. 116-117 і таке розуміння є загальноприйнятим серед християн. Нова католицька енциклопедія стверджує:

«Ці чотири заборони були введені заради милосердя та єдності. Оскільки вони забороняли звичаї, які викликали особливу огиду в усіх євреїв, їх дотримання було необхідним, щоб не шокувати єврейських братів і зробити можливим вільне спілкування між двома групами християн. Зі зникненням єврейсько-християнської громади в Єрусалимі під час повстання (67-70 рр. н.е.) проблема щодо обрізання та дотримання Закону перестала набувати якого-небудь значення в Церкві, а невдовзі це питання стало закритим.»

Католицька енциклопедія, Том VIII, (c) 1910 рік, Інтернет-видання компанії Роберта Еплтона, (c) 2003 рік К. Найт, як зазначено на newadvent.org від 17 вересня 2005 р.

Як вчені, а також Рассел прийшли до такого висновку? По-перше, оскільки закон Мойсея перестав діяти, немає сенсу вимагати від християн дотримуватися лише цієї його частини. Це є особливо правильним, якщо врахувати, що ці чотири речі не є єдиними законами Мойсея, яких повинен дотримуватися християнин, і не є найважливішими.

Яків пояснив, чому чотири речі, згадані в Дії 15:20 були спеціально обрані, в наступному вірші.

«Отже, моє рішення таке: не треба завдавати клопотів людям з інших народів, які навертаються до Бога. Думаю, їм достатньо написати, щоб вони стримувалися від того, що забруднене ідолами, від статевої розпусти, від м’яса задушених тварин і від крові.Бо з давніх часів по всіх містах є люди, які проповідують Мойсея, адже щосуботи його писання читаються уголос по синагогах.»

Дії 15:19-21

Закон Мойсея читали в синагогах щосуботи. Уривок з Левит 17:1–18:27 стосувався як євреїв, так і язичників. Ці вірші містять ті самі чотири вимоги, перераховані в точно такому порядку, в якому вони наводяться в Діях 21:25. (Левит 17:7 пожертвуване ідолам, Левит 17:10 їсти кров, Левит 17:13 зливання крові з тварин, Левит 18 блуд). Це були обов’язкові правила як для ізраїльтян, так і для іноземців, які жили в стародавньому Ізраїлі. Вони вважалися надзвичайно важливими для євреїв, оскільки ґрунтувалися на законах Ноя.

  • Буття 8:20 «Після того Ной збудував жертовник для Єгови» ввело концепцію утримання від ідолопоклонства
  • Буття 9:1 «Народжуйте дітей, розмножуйтесь і наповнюйте землю.» Впроваджує ідею шлюбу, а не блуду
  • Буття 9:4 «Не їжте лише м’яса з кров’ю, яка є його життям» давалося для утримання від задушенини.
  • Буття 9:6 «Якщо хтось проллє кров людини, то і його кров буде пролита іншою людиною, адже Бог створив людину на свій образ.» вводило закон крові, заборонивши вбивство. Ще раз ми бачимо, що основою закону про кров була повага до життя.

Ось чому ці чотири пункти так багато означали для юдействуючих і чому апостоли дійшли висновку, що їх необхідно дотримуватись, щоб запобігти спотиканню в довколишніх єврейських зборах.

Павло зокрема стверджує, що немає нічого поганого в тому, щоб їсти їжу, принесену в жертву ідолам, і пояснює, що ця заборона була передбачена, аби не доводити до спотикання інших. Це було проблемою лише в тих зборах, де існували незгоди поміж юдействуючими та язичниками.

«Коли ж говорити про споживання їжі, пожертвуваної ідолам, то ми усвідомлюємо, що ідол взагалі ніщо і є тільки один Бог, іншого немає. … Однак таке знання мають не всі. Бо дехто раніше брав участь у поклонінні ідолам і, споживаючи їжу, ставиться до неї як до чогось пожертвуваного ідолу. І, оскільки сумління таких людей слабе, воно стає опоганеним. Проте їжа не може наблизити нас до Бога. Нам не гірше, якщо ми не їмо, і не ліпше, якщо їмо. Але вважайте, щоб часом ваше право вибору не стало каменем спотикання для слабих. Бо, коли хтось зі слабих побачить, що ти, маючи знання, споживаєш їжу в ідольському храмі, хіба сумління такої людини не спонукає її теж їсти пожертвуване ідолам? Отже, своїм знанням ти губиш слабу людину — свого брата, за якого помер Христос. Коли ви так грішите проти своїх братів і вражаєте їхнє слабе сумління, то грішите проти самого Христа. Тому, якщо їжа стає для мого брата каменем спотикання, я ніколи не буду їсти м’яса, аби не дати йому підстави для спотикання.»

1 Коринтян 8:4-13

«Їжте все, що продається на м’ясному ринку, і задля власного сумління ні про що не розпитуйте, бо “Єгові належить земля і все, що на ній”. Якщо невіруючий запросить вас і ви підете, їжте все, що вам подадуть, ні про що не розпитуючи задля власного сумління. Але якщо хтось скаже вам: “Це було принесено в жертву”, не їжте заради людини, яка сказала про це, і заради сумління. Я маю на увазі не ваше сумління, а сумління іншої людини. Бо для чого робити так, щоб мою свободу засуджувало сумління когось іншого? Навіть якщо я їм і дякую Богові, то чи варто так робити, якщо інші будуть лихословити мене за це? Тож їсте ви, чи п’єте, чи робите щось інше — усе робіть на Божу славу. Не давайте підстави для спотикання ані юдеям, ані грекам, ані Божому зборові, як і я намагаюся догодити всім і в усьому та шукаю користі не для себе, а для багатьох, щоб вони отримали спасіння.»

1 Коринтян 10:25-33

Незважаючи на те, що наказ в Діях 15 говорить утримуватися від їжі, принесеної в жертву ідолам, Павло пояснює, що в таких діях немає нічого поганого. Він сказав, що це було неправильним лише тоді, коли приводило б до спотикання братів, у даному випадку – юдействуючих. Той самий принцип стосується крові. В Дії 15 говорилося про їжу, принесену в жертву ідолам, кров і задушених тварин, через те, що ці речі викликали спотикання в змішаних зборах, адже про них читалося «щосуботи … по синагогах», а не тому, що вони є образливими для Бога. Це стало менш актуальним після руйнування храму в 70 році нашої ери і взагалі не має значення в нашу епоху.

Утримання від крові ніколи не згадується в будь-якому іншому контексті в Новому Завіті. Про це ніколи не говорилося як про причину, щоб уникати брата. Павло не згадує про вживання крові в їжу у 1 Коринтян 5 як про причину «перестати товаришувати» з братом, так само й Іван не говорить про це. В Об’явленні 21:8 і в 1 Коринтян 6 не говориться, що кров є причиною, через яку можна не успадкувати Боже Царство. Якби уникання крові було ключовою вимогою Бога, про це згадувалося б поряд з такими гріхами, як розпуста, вбивство та ідолопоклонство, які неодноразово засуджуються в Новому Завіті.


© Paul Grundy, ліцензія Creative Commons.

Це завершення частини 2.