Виключення та позбавлення спілкування

Підстави для виключення, згідно з Вартовою баштою

Біблія обговорює уникання в 1 Коринфян 5 і в 2 Івана, обмежуючись лише наступними сферами: розпуста, жадібність, ідолопоклонство, лихослів’я, пияцтво, здирництво та відхід від вчення Христа.

Цей список має бути вичерпним переліком причин, через які особу можуть вилучити зі збору. Дійсно, Діотрефові дорікали за спробу без причини вигнати людей зі збору.

«Я написав дещо зборові, але Діотреф, який в усьому любить бути першим серед них, нічого від нас не приймає з повагою. Тож якщо я прийду, то пригадаю те, що він робить, поширюючи про нас злісні чутки. Але йому цього мало. Він і сам не приймає братів з повагою, і тих, хто хоче прийняти їх, намагається зупинити й вигнати зі збору.»

3 Івана 9,10

Нижче наведено довгий список проступків, створений Вартовою баштою, за які свідка Єгови можуть виключити або оголосити таким, що відрікся від збору.

---

Скорочення стосуються наступних публікацій:

• Наше служіння царству (km)
• Вартова башта (w)
• Свідки Єгови — вісники Божого Царства (jv – англ., 1993, рос., 2005)
• Пильнуйте себе та всієї отари (ks91-E – англ.)
• Організовані, щоб виконувати волю Єгови (om)
• Проникливість у суть Святого Письма (англ., рос.), том 1 або 2 (it-1 або it-2)
• Вказівки щодо листування, редакція 2011 року (cg – англ.)

1. Подружня зрада (статеві зносини з особою, яка не є вашим шлюбним партнером), включає:

• Полишення дружини та втеча з іншою жінкою – w79 11/15 31-2, w76 p.728
• Перелюб, навмисно вчинений, щоб розірвати біблійні шлюбні узи – w83 3/15 с.29
• Повторний шлюб, не дозволений Біблією – w56 10/1 с.597
• Багатоженство – jv с.176
• Зустрічання з особою, яка не має біблійного права вступити в шлюб – ks91-E с.135

2. Відступництво – w83 4/1 сс.22-4, km 8/80 сс.1, 4. включає:

• Бунт проти організації Єгови – w63 7/1
• Поширення сектанства – it-2 886

3. Спілкування з виключеними людьми в тому числі:

• Друзі – ks91-E с.103, w81 9/15 сс.25-6, w55 10/1 с.607
  • Сім’я – ks91-Е с.103

4. Кров і переливання крові – w61 1/15 ks91-E с.95, jv с.183-4

5. Вживання наркотиків – ks91-Е с.96

6. Пияцтво – ks91-Е с.95, it-1 656

7. Нечесне ведення бізнесу – w63 7/1, w86 11/15 14

8. Робота, що порушує християнські принципи – km 9/76 с.6, km 2/74

• Робота в будь-якій релігійній організації – ks91-Е с.95
• Робота в гральному закладі – ks91-Е с.136
• Продаж тютюну – ks91-Е с.96
• Робота за контрактом у військовій установі

9. Фальшиве поклоніння. включає:

• Відвідування іншої церкви ks91-Е с.94
• Дотримання траурних звичаїв, які передбачає фальшиве поклоніння – w85 4/15 с.25

10. Блуд it-1 863

• Зоофілія – w83 6/1 с.25
• Шлюб, що є інцестом – w78 3/15 с.26
• Штучне запліднення та сурогатне материнство.
• «Тому правдиві християни не вдаються до сурогатного материнства, а також до будь-яких процедур з використанням донорської сперми, яйцеклітин чи ембріонів.» g04 9/22;
• «Штучне запліднення заміжньої жінки донором, який не є її чоловіком, робить її винною у подружній зраді» g74 (англ.) 8/8 с.28
• сексуальне насильство над дітьми – g93 10/8 с.10
• Лихослів’я – ks91-E с.94, w96 7/15 сс.17-18; it-1 с.991; it-2 с.802

11. Шахрайство – ks91-Е с.94, om сс.142-3

12. Азартні ігри або пов’язана з ними робота – w80 9/1, ks91-E с.136

13. Обжерливість – w86 5/1

14. Жадібність, це в включає:

• азартні ігри ks91-E с.95
• здирство ks91-E с.95, w89 1/15 22, it-1 с.789
• пожадливість щодо посагу нареченої: w98 9/15 с.25

15. Гомосексуалізм – w83 6/1 сс.24-6

16. Ідолопоклонство – w52 3/1 с.138

17. Розбещеність – ks91-E сс.93, 96, w83 3/15 с.31, w73 9/15 с.574, it-2 с.264, ks91-E с.93, w83 3/15 с.31, w73 9/15 сс.574-6, w97 9/1 с.14, it-2 с.246.Це включає:

• Сексуальне збочення
• трансвестизм/зміна статі – cg с.98
• Нехтування моральними нормами Єгови
• Неповага, нехтування або навіть зневага до стандартів, законів і влади

Замість того, щоб обмежуватися звичайним визначенням сексуального збочення, Вартова башта визначає «розбещеність» як «неповагу до старійшин». Це дозволяє використовувати цей термін для виключення за широкий спектр правопорушень, не охоплених іншими правилами, і як такий він використовується щодо всіляких гріхів, таких як відмова припинити спілкування з виключеними людьми або навіть зверхня поведінка на судовому засіданні, де жоден інший гріх не змогли довести.

18. Брехня – ks91-E с.94, g00 2/8 с.21

19. Діяльність, що порушує нейтралітет (залучення до політики або війська) – ks91-Е с.96

20. Військова служба та не військова служба, включаючи непостійну роботу (деяка цивільна робота нещодавно стала справою сумління w96 5/1 с.20) – ks91-E с.96

21. Непристойна мова– ks91-Е с.95

22. Потурання неморальності батьками – w56 с.566

23. Участь у політиці, включаючи голосування або наявність політичної картки в Малаві – ks91-E, стор. 96 (w99 11/1 стор. 28 зробила голосування питанням сумління)

24. Порнейа. Включає оральний та анальний секс між подружніми парами, взаємну мастурбацію між особами, які не перебувають у шлюбі, гомосексуалізм, лесбійство, розпусту, подружню зраду, інцест та зоофілію. – ks91-Е с.93

25. Наклеп – ks91-E стор.94, w63 7/1, w89 10/15 стор.14, om стор.142

26. Куріння або продаж тютюну – km 2/74, ks91-Е с.96

27. Спіритизм (включаючи йогу w02 8/1 стор. 22) – w55 10/1 стор. 607

28. Крадіжка, злодійство – om с.142-5, ks91-Е с.94

29. Підривна діяльність – w95 10/1 с.31

30. Нечистота

• Практикування сексуальних збочень в шлюбі, таких як оральний та анальний секс – w83 3/15, с.31
• Глибокий петтінг та пестощі грудей – ks91-E с.92
• Доторкання до статевих органів – ks91-Е с.91
• Звичка до перегляду огидної порнографії – w2012 3/15 с.31

31. Порушення світського закону якщо воно є зухвалим – w86 10/1 с.31

32. Насилля, брутальне фізичне насильство, вибухи гніву – ks91-E стор.96, w75 стор.287, g01 11/8 стор.12

• Включає заняття боксом w81 7/1 сс.30-1, ks91-E стор.142

33. Умисна відмова підтримувати сім’ю, загроза духовності подружнього партнера – w88 11/1 с.22-3, км 9/73 с.8, ks91-Е с.95

34. Відзначення світських свят, таких як Різдво – ks91-E стор.95 (здається, святкування Дня народження не є причиною для виключення)

---

Посібник для старійшин 2019 року під назвою «Пасіть Божу отару» перелічує основні причини, які вимагають створення судового комітету, що може прийняти рішення про виключення. Покажчик до розділу 12 являє собою зручний підсумок.

Видання книги «Пасіть Божу отару» від 2010 року містить Розділ 5 «Коли треба сформувати судовий комітет» на сторінках з 58 по 80 і перелічує причини, через які особу можуть виключити. Сторінка 58 пояснює, що «Звичайно, це неповний перелік таких гріхів. Можуть існувати інші справи, через які потрібно сформувати судовий комітет.»

Наступні категорії та підкатегорії викладені у цій книзі:

3. Ненавмисне вбивство. (…) якщо через її недбалість, порушення правил дорожнього руху … хтось втратив життя
4. Спроба самогубства (…)
5. Порнеіа (…) це аморальна маніпуляція чи використання статевих органів, природним або неприродним способом, для задоволення похоті. (…)

…

10. Якщо вісник виявляє зухвале, презирливе мислення, про що свідчать наведені нижче вчинки, то це можна вважати розгнузданістю.
– Свідоме, тривале і безпідставне спілкування з виключеною особою, яка не є родичем (…)
– Статеве розбещення неповнолітніх (…)
– Не припиняє залицятись або зустрічатися з особою, яка з погляду державних законів або Біблії не має права одружитися (…)
11. Доказ(засвідчений принаймні двома свідками), що за неналежних обставин звинувачений перебував цілу ніч в одному помешканні з особою протилежної статі (або з особою, яку знають за її гомосексуальну орієнтацію). (…)

…

13. Груба нечистота, нечистота з нена-
ситністю (…) згадано низку пороків, які, хоч і не
є порнеіа, можуть завадити людині ввійти в Боже
Царство. (…)
– Неодноразові випадки палких песто-
щів з наміром статевого збудження або
погладжування грудей (…)
– Неодноразові неморальні розмови по
телефону, в чат-кімнатах Інтернету
або через інші електронні засоби (…)
– Стійка звична, можливо протягом ро-
ків, переглядати грубу й огидну пор-
нографію з сексуальними збоченнями. (…)
– Куріння (…)
– Крайня фізична нечистота (…)
15. Вживання наркотиків (…)
16. Відступництво
– Участь у святах фальшивої релігії (…)
– Участь у міжконфесійній діяльності (…)
– Свідоме поширення поглядів, які супе­речать біблійній правді, котрої навча­ють Свідки Єгови (…)
– Спричинення розбрату і сектантства (…)
– Робота, яка безпосередньо пов’язана з фальшивою релігією або сприяє їй. (…)
– Заняття спіритизмом (…)
– Ідолопоклонство (…)

17. Пияцтво (…)

19. Ненажерливість (…)

20. Крадіжки, злодійство (…)

22. Навмисна, злісна брехня; фальшиве свідчення (…)

23. Шахрайство, наклеп (…)

28. Лихослів’я (…)

29. Непристойна мова (…)

30. Пожадливість — азартні ігри, здирс­тво (…)

33. Свідок, який, керуючись пожадливістю, нерозкаяно вимагає сплатити велике віно (…)

34. Свідок уперто відмовляється матері­ально забезпечувати власну сім’ю, зали­шивши дружину і дітей без засобів до існу­вання, хоча має змогу дбати про них (…)

35. Вибухи гніву, насилля (…)

36. Якщо Свідок займається професійним боксом (…)

«Пасіть Божу отару» 2010 р., сс. 59-72

Підстави, перелічені в індексі за 1986-2022 роки

Виключення зі збору / підстави:
вживання тютюну: w17.02 27, 28; kr 112; w06 15.7 30, 31; w95 15.5 23
вибухи гніву: lv 221; w10 15.6 30; g01 8.11 12; g97 8.6 20; fy 150; g93 8.3 14
вина крові: w06 15.9 30
відмова забезпечувати сім’ю: lv 220, 221
відступництво: w86 1.12 15
вкрай жорстоке поводження з членами сім’ї: lv 221; g01 8.11 12; fy 150
груба нечистота: lvs 249; lv 137; w12 15.3 31; w06 15.7 30, 31
жадібність у зв’язку з віном: w98 15.9 25
здирство: it стаття 1654; w11 15.11 23
леп-денс (у певних випадках): w18.11 25
лихослів’я: it статті 2241, 3085; lvs 164; lv 138, 139; w96 15.7 17
наклеп: od 146; om 141—143
небіблійні жалобні звичаї: km 2.98 6
непристойна мова: lvs 162; lv 136, 137
нечесність увійшла у звичку: w87 1.5 14
обжерливість: w04 1.11 30, 31
обман: lv 163; w09 15.6 18, 19; g00 8.2 21
пияцтво: it стаття 3039
підривна діяльність: w95 1.10 31
порнографія (у певних випадках): w12 15.3 31; w06 15.7 31
поширення сектантства: it стаття 3499
робота в місці для азартних ігор: w95 15.5 23
розгнузданість: lvs 249; w06 15.7 30, 31
секстинг (у певних випадках): w18.11 26
сексуальне зловживання дітьми: w19.05 11; g93 8.12 10
скотолозтво: it стаття 3607
статева розпуста: it стаття 3685; w06 15.7 29
шахрайство: od 146; om 141—143

Індекс публікацій Товариства «Вартова башта» 1986—2022

Вартова башта стверджує, що виключають лише тих, хто вчиняє серйозні гріхи і не розкаюється.

«Свідка Єгови виключають зі збору через два чинники, які наявні одночасно. Перший чинник: охрещений Свідок вчиняє серйозний гріх. Другий чинник: він не кається у скоєному.»

Вартова башта 2015 15 квітня с.29

Хоча це й може заспокоювати сумління свідків Єгови, які уникають своїх близьких, та реальність інша. Перегляд списку правопорушень показує низку сфер, які навряд чи достатньо серйозні, щоб заслуговувати на повну ізоляцію. Крім того, останнім часом значну частину людей виключають за те, що керуючись власним сумлінням, вони не погоджувалися з вченнями Вартової башти. Хоча Вартова башта ганьбить це, називаючи відступництвом, проте людина, яка ретельно обґрунтувала, чому ця релігія не навчає істині, не згідна з тим, що вихід з такої релігії є гріхом, а також не зможе коли-небудь визнати, що за цей вчинок їй треба покаятись.

Що говорить Біблія

Вартова башта розрізняє поняття «позначення»(4) і «виключення». Позначення застосовується до легких провин («ще не важкий гріх, за який вони можуть бути виключені» Вартова башта (англ.) 1982 1 лютого стор.31), ім’я такої особи не оголошують, і з нею можна спілкуватися. Тоді як ім’я виключеної особи публічно оголошується, і її треба уникати майже за будь-яких обставин. Важливо відзначити, що Біблія ніколи не використовує термін «виключення» і не робить такої різниці з позначенням. Дослідивши біблійні вірші, використані для виправдання виключення, стає очевидним, що письменники Біблії призначали християнському правопорушнику позначення, а не суворе позбавлення спілкування, яке нав’язує Вартова башта.

Порада Ісуса

Ісус наказав нам не судити, а любити всіх, особливо ж тих, кого ми вважаємо ворогами.

«Вам же — тим, хто слухає,— кажу: не переставайте любити своїх ворогів, робити добро тим, хто вас ненавидить, благословляти тих, хто вас проклинає, і молитися за своїх кривдників. Якщо хтось ударить тебе по одній щоці, підстав йому і другу, а тому, хто забирає в тебе верхній одяг, не перешкоджай забрати і спіднього. Усім, хто просить тебе, давай, а того, хто забере щось твоє, не змушуй повернути. І, що хочете, аби робили вам люди, те робіть їм і ви. Якщо ви любите тих, хто любить вас, то хіба це робить вам честь? Адже навіть грішники люблять тих, хто любить їх. І якщо робите добро тим, хто робить добро вам, то хіба це робить вам честь? Навіть грішники чинять так само. І якщо ви позичаєте тим, від кого сподіваєтесь отримати позичене, то хіба це робить вам честь? Навіть грішники позичають грішникам, щоб отримати назад стільки ж. А ви завжди любіть своїх ворогів, робіть добро та без відсотків позичайте, не сподіваючись отримати щось назад. Тоді ваша нагорода буде велика і ви будете синами Всевишнього, бо він добрий навіть до невдячних і неправедних.Завжди будьте милосердні, як і ваш Батько милосердний. Більш того, перестаньте судити — і ніколи не судитимуть вас, перестаньте осуджувати — і ніколи не будуть осуджувати вас.»

Луки 6:27-37

Ісус подав зразок того, як слід поводитися з християнськими правопорушниками, сказавши у Матвія 18:15-17:

«Якщо твій брат учинить гріх, піди і віч-на-віч вияви йому, що він зробив не так. Коли він послухається, ти здобув свого брата, а коли не послухається, візьми з собою ще одного чи двох, щоб підтвердити кожну справу свідченням двох чи трьох свідків. Якщо він не послухається їх, скажи збору. Якщо ж і збору не послухається, нехай він буде для тебе як людина з іншого народу і як збирач податків.»

Матвія 18:15-17

Ісус не наказував уникати нерозкаяних грішників, а казав ставитися до таких як до митаря, з яким він сам говорив і разом з ним їв – Матвія 9:11.

Ісус не уникав тих, кого вважали відступниками, постійно розмовляючи з книжниками та фарисеями, яких він суворо засуджував у 23 розділі Матвія. Одного разу він дозволив прийти фарисею Никодиму, щоб обговорити з ним Біблію, як записано в Івана 3:1-21. Ісус навіть говорив безпосередньо з початковим відступником, Сатаною.

1 Коринтян 5:11

Більшість інформації про те, як поводитися з грішниками в зборі, походить від Павла, а головна підтримка, яку Вартова башта використовує, щоб наказувати уникати кривдників, — з 1 Коринтян 5.

Павло показав виважене ставлення до грішників, порадивши не спілкуватися з такими, але все одно по-братерськи наставляти [їх]. 2 Фессалонікійців є ключовим для розуміння того, що грішників слід позначати, а не виключати.

«Повчаємо вас, брати, ім’ям нашого Господа Ісуса Христа, щоб ви сторонилися кожного брата, який поводиться негідно, всупереч традиції, яку ви перейняли від нас. … Однак коли хтось не слухається того, що ми написали в цьому листі, майте такого на замітці й перестаньте спілкуватися з ним, аби він засоромився. Проте не дивіться на нього як на ворога, а продовжуйте наставляти як брата.»

2 Фессалонікійців 3:6, 14-15

Павло не стверджував, що позначення застосовувалося лише за невеликий гріх, тому що це слово в його 2 листі до Фессалонікійців стосувалося тих, хто не прославляє імені Господа нашого Ісуса, тих, хто відмовляється жити власною працею, і тих, хто був спокушений відступництвом. Павло не сказав виключати таких людей і уникати їх, а радше наказував збору позначати або брати на замітку таку особу, продовжуючи настановляти як брата. Подібно, наступні уривки з Писань не наказують повністю уникати людину, а швидше мати її на замітці, щоб не піддаватися впливу її неправильної поведінки.

«Брати, дуже прошу вас: пильнуйте за тими, (багато перекладів вживають слово «позначайте») хто всупереч вченню, яке ви отримали, спричиняє розбрат і дає підстави для спотикання. Таких людей уникайте. “

Римлян 16:17

«А людини, яка поширює сектантство, після того як ти наставиш її перший і другий раз, уникай, знаючи, що вона збочила зі шляху та грішить; вона сама себе засудила.»

Тита 3:10

В 1 Коринтян 5 Павло спеціально описав вчинки, через які слід перестати спілкуватися з братом, але це теж схоже на ту пораду, яка давалася щодо позначення брата.

«Натомість пишу, щоб ви перестали товаришувати з кожним, хто зветься братом, але є розпусником, чи жадібним, чи ідолопоклонником, чи лихословом, чи п’яницею, чи здирником. З таким навіть не їжте. Бо хіба це моя справа — судити сторонніх? Чи не ви повинні судити своїх, тимчасом як Бог судить сторонніх? Тож “вилучіть грішника з-поміж себе”».

1 Коринтян 5:11-13

1 Коринтян не говорить повністю уникати брата, що є правопорушником, скоріше там говориться перестати перебувати в одній компанії з такою людиною і не їсти з нею, а отже, має стосунок до спільного проведення часу. Як пояснила Вартова башта, це стосується дружнього спілкування.

«Боже Слово говорить, що ми повинні «із такими навіть не їсти» (1 Кор. 5:11). Отже, нам слід уникати також товариського спілкування з виключеною особою. З огляду на це було б зовсім недоречно брати разом з нею участь у пікніку, вечірці, якихось іграх, ходити до магазину чи театру, а також споживати разом з нею їжу — чи то вдома, чи десь у ресторані.»

Служіння царству серпень 2002 с.3

Тут не стверджується, що з такими особами ніколи не розмовляють. Як пояснив Павло в 2 Фессалонікійців 3:14-15 (цитувалося раніше), якщо вони присутні на зібранні, то було б доречним їх заохочувати. Очевидно, ввічливе привітання було б прийнятним.

1 Коринтян теж конкретно визначає, до кого стосуються ці слова. Ця порада стосується людини, що «називається братом», і при цьому «є» грішником. Ніщо не вказує на те, що таких осіб слід і далі уникати, коли їх вже не визнають за братів, одних зі свідків Єгови. Також там не говориться, що треба уникати людини, яка вже припинила грішити. Регулярно трапляється, що свідка-підлітка виключають за куріння або розпусту. Потім спливають роки, і вони вже більше не роблять те, за що їх було виключено, також їх більше не знають в громаді як братів, і тому є невиправданим, що їх продовжують уникаюти.

Також можна помітити, що Павло не наполягав на тому, аби уникати таких мусили всі. Пізніше він писав, що «більшість» приймає участь у докорі, показуючи цим, що дехто у зборі може не вирішити демонструвати докір людині.

«Коли ж хтось і завдав комусь смутку+, то не мені — не хотів би перебільшувати, але певною мірою всім вам. Йому достатньо докору, який він отримав від більшості братів.»

2 Коринтян 2:5-6

Посилання, позначене “+” в Перекладі нового світу показує, що Павло тут мав на увазі ситуацію, яка обговорювалася в 1 Коринтян 5, (з цим погоджуються християнські вчені).

Павло неодноразово давав подібні поради, щоб грішників «позначали» і «уникали». Це не означає, що цю людину потрібно повністю ігнорувати, ніколи не вимовляти слова “привіт”, уникати зорового контакту, переходити вулицю на протилежний від неї бік, — усе те, що зазвичай роблять щодо виключених свідки Єгови.

2 Івана 10

Поведінка, яку Вартова башта встановлює щодо виключених осіб, сувора аж до такої міри, що до них навіть не говорять «привіт», ґрунтується не на наведених вище віршах з Писань, а на єдиному місці з 2 Івана 7-11:

«Бо у світі з’явилось багато обманщиків — людей, які не визнають, що Ісус Христос прийшов у тілі. Той, хто так вважає,— обманщик та антихрист. Пильнуйте, щоб ви не втратили всього того, над чим ми працювали, а щоб отримали нагороду сповна. Кожен, хто рветься вперед і не залишається в Христовому вченні, не має єдності з Богом. Хто ж залишається в цьому вченні, той має єдність і з Батьком, і з Сином. Якщо хтось приходить до вас і не приносить цього вчення, не приймайте такого у своєму домі і не вітайтеся з ним. Бо той, хто з ним вітається, стає спільником в його лихих вчинках.»

2 Івана 7-11

В 2 Івана конкретно зазначено, що ці слова відносяться до Антихриста, і, отже, їх не слід широко застосовувати до всіх виключених людей, як це робить Вартова башта.

Щоб виправдати свою точку зору, Вартова башта описує тих, хто покидає збір, як відступників і Антихриста, кажучи, що «слово відступництво походить від грецького слова, яке буквально означає віддалення, але має значення дезертирства, покидання чи бунту… [і включало] відмову від правильних моральних стандартів… отже, умисно покидаючи християнський збір, особа стає частиною “антихриста”.»Вартова башта (англ.) 1985 15 липня стор.31. Насправді багато хто з тих, хто залишає збір, продовжують слідувати за Ісусом згідно з Біблією, але вони прийшли висновку, що керівники Вартової башти не спрямовуються Ісусом.

Цікаво, що порада Івана стосувалася не лише колишніх християн. Вона відносилася до всіх, хто не визнає Христа. Сюди входили євреї, які відкидали Ісуса, і люди з народів, що поклонялися іншим богам. Якщо Вартова башта базує на цих біблійних віршах заборону вітатися з колишніми свідками Єгови, то, щоб бути послідовною, з такою ж суворістю вона має поводитися і зі всіма іншими.

Значення фрази «не приймайте такого у своєму домі» слід розуміти в контексті єврейської гостинності першого століття. Оскільки християни тоді збиралися для поклоніння у своїх домівках, запрошення до дому тих, хто заперечує Христа, могло б виглядати як поклоніння разом з нехристиянами. Так само фразу «не вітайтеся» слід розуміти у світлі звичаїв першого століття. У наступній статті Вартова башта неправильно стверджує, що Іван використав термін «вітатися» на позначення простого «привіт».

«Апостол Іван тут уживає слово каї΄ро, що значило привіт як-от “добрий день” або “привіт”. (Дії 15:23; Матвія 28:9) Він не уживав слова а·спа΄зо·маї΄ (так як у 13 вірші), яке значить “обіймати руками, привітати” можливо натякаючи на щирий привіт, а навіть обійми. (Луки 10:4; 11:43; Дії 20:1, 37; 1 Солунян 5:26) Тому то керівництво в 2 Івана 11 вірогідно може означати не казати таким “привіт”.»

Вартова башта 1988 р. 1 жовтня с.24 (виправлено за англ. оригіналом – прим. перекл.)

У цій статті некоректно стверджується, що Джон вжив слово каїро замість аспазомаї, тому що каїро забороняє навіть просте привітання, тоді як аспазомаї означає теплі обійми або душевне вітання. Це неправильно, оскільки обидва терміни відносяться до душевного або шанобливого привітання. Конкорданс Стронґа дає наступне визначення:

• 5463 каїро {khah’-ee-ro} 1) веселитися, радіти 2) надзвичайно радіти 3) бути здоровим, процвітати 4) у привітанні: вітаю! 5) на початку листів: передавати комусь вітання, привіт
• 783 аспазмос {as-pas-mos} привітання, усне або письмове
• 782 аспазомаї o вітайте когось, вітати, привітати, бажати всього доброго .. як латинське salutare, наше «моя пошана» для виявлення поваги до видатної особи, відвідуючи її (див. https://www.blueletterbible.org /lang/lexicon/lexicon.cfm?Strongs=G782 станом на 2 вересня 2020 р.)

2 Івана не вказує, що не можна ввічливо привітатися. Використання Іваном слова каїро показує, що людина стає учасником злих справ Антихриста і демонструє прийняття та згоду з ділами або вченнями грішника, якщо бажає йому успіхів та удачі.

Вартова башта неправильно використовує цю єдину вказівку в 2 Івана, щоб заборонити навіть ввічливе привітання до людини, яка є виключеною або вийшла зі збору. Вона застосовує ці слова незалежно від того, через яку саме причину особу було виключено – з довгого списку заборонених вчинків, створеного Вартовою баштою, таких як азартні ігри, куріння або добровільне переливання крові. Усім друзям виключених з числа свідків наказано ніколи більше не вітатися з ними, якщо вони не покаються і не будуть офіційно відновлені Товариством Вартової башти. Мені відомо про ситуацію деяких моїх друзів, чиї матері або їхні власні діти не розмовляли з ними понад 20 років. Проте таке уникання обговорюється тільки в одному місці, де воно стосується лише Антихриста, і цією вказівкою зловживають до надзвичайної міри.

Зміни вчення Вартової башти з плином часу

До 1952 року Товариство Вартової Башти не застосовувало позбавлення спілкування в його теперішній формі.

Ще в 1893 році Рассел обговорював виключення зі збору та уникання грішників. Однак це стосувалося не послідовників Вартової башти, а скоріше принципу, що християни загалом повинні уникати тих, хто показує, що є невірним Богові.

«Ми не з тих, хто відмовляється від братів-християн через якісь розбіжності в поглядах; але коли справа доходить до заперечення самого християнства, то ми повинні прямо висловлюватися і відкрито протистояти всім таким, бо вони стають ворогами хреста Господнього.»

Вартова башта (англ.) 1882 грудень стор.423

«Бути окремо – це означає не бути друзями та компаньйонами, не бути в одному товаристві на будь-яких підставах. Це означає, що ми повинні зробити чіткий поділ між собою та всіма нечистими серцем, що виявляють це своєю невірністю правді, а отже, Богу, її великому Автору: і що це розділення має бути позначеним у таких спосіб, що виключений обов’язково дізнається про це, і що ніхто не може помилятися щодо нашого послуху і вірніості Господу та його правді. У цій справі не має бути дрібниць чи половинчатого послуху, бо ми не тільки маємо бути відділені духом від ворогів Господа, але й не повинні торкатися нечистого. Як говорить апостол в інших місцях, ми повинні уникати їх — не мати з ними частки чи долі.»

Вартова башта (англ.) 1893 р. 15 жовтня стор.1588

Пізніше впровадили процедуру, коли цілий збір обговорював провини окремої людини, і якщо вони приймали майже одноголосне рішення про виключення, то такого нерозкаяного грішника не уникали, а починали ставитися до нього як до язичника. Так чинили насамперед з людиною, яка відкидала цінність Христового Викупу.

«Підтримка дисципліни є функцією не лише старійшин, а й усієї Церкви. Таким чином, очевидно, що старійшини ні в якому разі не мали бути суддями членів Церкви – розгляди справ та присуди були залишені місцевому органу, або Церкві. Справді, навіть якщо порушник відмовляється послухати (підкоритися) рішенню всієї Церкви, не можна накладати покарання чи навіть намагатися таке зробити. Що ж в такому разі? Просто Церква повинна відмінити його членство та припинити щодо нього будь-які ознаки чи прояви братерства. Відтепер з порушником слід поводитися “як [з] поганином і митником” Матв. 18:17»

Виклади Святого Писання, серія VI – Нове створіння (англ., 1904) сс.289, 290

«Біблійна основа членства та виключення [зі збору] є набагато ширшою і набагато простішою. Вона складається лише з двох частин: (1) прийняття Христа як Викупителя і (2) Повне посвячення йому. Той, хто дотримується цієї біблійної формули, має право на любов, повагу, симпатію та турботу кожного іншого з таких; бо такі і тільки такі складають церкву, яку визнає Бог, церкву тих, чиї імена записані в небі»

Вартова башта (англ.) 1905 p.3673

«Згідно з цими біблійними віршами, найбільше, що могла б зробити церква, — це після марних зусиль спонукати брата покаятися та виправитися, вона мала б позбавити його особливого братського спілкування до тих пір, поки він не виявить бажання чинити правильне. Тоді його слід знову прийняти в повне братерство.

До того часу з цим братом можна просто поводитися так само добре та ввічливо, як нам належить поводитися з будь-яким митником чи язичником, стримуючи від нього особливі права, привілеї, привітання та можливість голосування, які належать членам церкви як окремому класу, відокремленому від світу.»

Вартова башта (англ.) 1919 1 березня стор.69

Рассел і Рутерфорд толерантно ставилися до незгоди з доктриною, даючи пораду, що спонукати всіх послідовників думати однаково з питань доктрини — це було те, що стало першопричиною великого відступництва, тактикою Сатани та способом контролю.

«Швидше, як і в Римській церкві, їхній [«Релігійних лідерів сьогодення»] вплив працює, щоб обмежувати дослідження рамками секти. Приховано погрожуючи виключенням, вони закликають своїх служителів і учнів не шукати постійно правди, а приймати голос своєї секти як непогрішимий.»

Вартова башта (англ.) 1887 Квітень стор.923

«Великий супротивник є хитрим, і він завжди готовий звернутися до пристрасті. Він переконує деяких, що вони повинні радикально виступити проти якоїсь світської роботи або діяльності, і негайно почати виключати інших, котрі не можуть згідно з їх сумлінням зайняти таку саму позицію. Чомусь вони, здається, думають, що їх радикальна позиція дає їм в особливому сенсі право на божу прихильність і благословення. Подібне ставлення змушує їх порушувати принципи різними способами: (1) Засуджуючи й дорікаючи тим, котрі дивляться на речі не так, як вони; (2) Відмовляючись від спілкування з тими, хто продовжує вірити у викуп, відшкодування, небесне покликання.»

Вартова башта (англ.) 1919 1 лютого стор.6385

«Сатанинська організація плаває під гучною назвою “Християнство”. Вона може похвалитися чисельністю своїх членів в понад 500 000 000 осіб. Її члени перебувають у рабстві вірувань, звичаїв, обрядів і церемоній; вони не сміють відректися від них, критикувати чи викривати їх. Це накликало б на їхні голови знущання, докори, виключення та переслідування. Багато тисяч людей господніх перебувають в’язнями цих конфесій, там вони бояться висловити своє несхвалення щодо вірувань, методів та звичаїв організації.»

Вартова башта (англ.) 1930 1 жовтня стор.301

Карикатура з Вістника потіхи за 1937 рік називає відлучення тим, чим воно є – примусом і тиранією.

Вилучення людей, що приймали інші релігійні погляди, описувалася як підла і боягузлива практика.

«Внизу в Гоа газети повідомляли про те, що кожен, хто має різні книги судді Рутерфорда, буде відлучений від церкви. Що за зграя підлих і недостойних негідників! Згадайте сліпого, якого було зцілено в купальні Сілоам, коли він сказав своїм товаришам по релігії, куди їм йти, вони відлучили його від церкви (Івана 9:34, примітка), а його батьки перед цим боялися, що “євреї” виженуть їх із синагоги. Хіба це не той самий боягузливий вчинок, який чинить духовенство в наші дні щодо тих, хто бажає відкрити очі і “бачити”? “Ми вас відлучимо!”»

Вістник потіхи (англ.) 1937 р. 17 листопада с.5

Ще в 1947 році Пробудись! за 8 січня на сторінці 27 описував практику відлучення як небіблійну, язичницьку, використовуючи вірші з Євреїв 10:26-31, аби показати, що суд над людьми належить Богові.

«Чи вас також відлучили?

Якщо ви – один з 138 000 000 людей світу, котрі народились і виросли як “протестанти”, то римокатолицьке керівництво вже відлучило вас. Це означає, що Ватикан дивиться на вас з найгіршою зневагою, вважає вас засудженим і проклятим разом з Дияволом та його ангелами. У Католицькій енциклопедії сказано:

“З наступними виключеннями [невіруючі, язичники, мусульмани та юдеї], всі, хто був охрещений, підлягають відлученню, навіть ті [протестанти], хто ніколи не належали до Церкви, оскільки через своє хрещення вони насправді є її підданими, хоча й бунтівниками. Більше того, Церква відлучає не лише тих, хто полишає правдиву віру, щоб приєднатись до [протестантського] розколу чи єресі, але також і тих членів єретичних та розкольницьких спільнот, котрі були в них народжені.“

Всі члени таких лож, як Масонська, Феніанська, Незалежного Ордену добрих тамплієрів, Дивних стипендіатів, Синів стриманості, Лицарів Піфія, також є відлученими.

Це “канонічний закон”, який римо-католицька ієрархія намагається підкріпити тим, що він нібито є Божим законом. Влада відлучати, як вони заявляють, основується на вченнях Христа і апостолів, як знаходимо в наступних писаннях: Матвія 18:15-19; 1 Коринтян 5:3-5; 16:22; Галат 1:8,9; 1 Тимофія 1:20; Тита 3:10. Проте католицьке відлучення, як покарання і “лікувальний” захід (Католицька енциклопедія), не має жодного підтвердження в цих писаннях. Насправді, таке поняття взагалі чуже тому, що навчає Біблія – Євреїв 10:26-31.

Звідки тоді походить ця практика? Британська енциклопедія говорить, що папське відлучення не обійшлось без впливу язичництва, “і його варіанти не можна адекватно пояснити, якщо не брати до уваги кілька нехристиянських аналогів відлучення.” Марновірні греки вірили, що коли вилучена особа помирає, Диявол входить в її тіло, і отже, “щоб запобігти цьому, родичі померлого різали його тіло на шматки і варили їх у вині.” Навіть друїди мали звичай виганяти тих, хто втратив віру в їхні релігійні забобони. Отже, католицизм прийняв ці язичницькі звичаї після 325 р. по Р. Х., саме тоді була написана ця нова глава в історії релігійного вилучення.

Згодом, коли претензії католицької ієрархії зросли, зброя відлучення стала інструментом, з допомогою якого клір досягнув такого поєднання церковної влади зі світською тиранією, яке не має аналогів в історії. Князі та володарі, які опиралися диктату Ватикана, швидко опинялися насадженими на кіл відлучення і опаленими полум’ям переслідувань.»

Пробудись! (англ.) 8 січня 1947 – курсив оригінальний

Дивує те, що саме в ті роки, коли вийшла вищезгадана стаття, Норр впроваджував розпорядок щодо виключення, якого дотримуються до теперішніх днів.

В Вартовій башті (англ.) за 15 травня 1944 р., сторінки 151-152, відповідальність засуджувати особу була перенесена зі збору в цілому на представників збору. Незважаючи на те, що у Матвія 18 наказується цілому збору вирішувати, чи є особа грішником, було зроблено зміну, і тепер залучалася обмежена кількість представників, тому що процес, описаний Ісусом у Матвія 18, «мав наслідком більше суперечок і розладу серед зборів у минуломі часи, ніж майже будь-яка інша річ.»

У 1949 р. опублікували Настанови Свідкам Єгови щодо теократичної організації, де подавався короткий опис процесу, в якому духовно кваліфіковані представники виключали особу зі збору.

«Якщо особа, пов’язана з громадою, продовжує грішити і не чинить так, як відповідно до Писань має чинити християнин, тоді представники збору, які є слугами громади, зрілі чи духовно кваліфіковані, можуть вирішити, яких заходів слід вжити. (Матв. 18:15-18) Біблійна вказівка полягає в тому, щоб не мати нічого спільного з грішниками, які прагнуть спричинити поділення. (Рим. 16:17; Тита 3:10,11) Зрілі відповідальні брати порадили б збору виключити такого грішника. (1 Кор. 5:11-13) Пізніше, якщо виключений грішник виявить щире каяття, відповідальні брати можуть прийняти його назад до свого числа й повідомити про це збір.»

Настанови Свідкам Єгови щодо теократичної організації (англ., 1949) с.57

Переломний момент настав в 1952 р., коли Вартова башта, не пояснюючи причин, знехтувала словами Ісуса про те, щоб відправляти грішника до збору.

«Є ще одне місце з Біблії, дуже тут доречне, з Матвія 18:15-17… Ці вірші не мають відношення до виключення зі збору. Коли тут сказано піти до збору, мається наувазі підійти до старійшин або зрілих у зборі та обговорити свої особисті проблеми. Ці вірші стосуються лише особистого виключення зі спілкування».

Вартова башта (англ.) 1952 р. 1 березня с.147

Вартова башта від 1 березня 1952 р. була присвячена наданню чітких вказівок про оновлений розпорядок Вартової башти щодо виключення, з суворим засудженням виключеної особи.

«Тоді ми можемо задуматися, оскільки цей збір, який Бог розвиває або створює, є заснованим на любові, то чому комусь взагалі хотілося б обговорювати виключення або вигнання людей із цього збору. Звичайно, має бути якась причина. Отже, причина виключення полягає в тому, що до цього божого збору потрапляють деякі люди, що не люблять Христа.»

Вартова башта (англ.) 1952 р. 1 березня сс.131-132

«Такому чоловікові немає місця в чистій організації чи зборі Бога. Він повинен повернутися до грішної групи, з якої колись прийшов, і померти разом із цією грішною групою з організацією Сатани.»

Вартова башта (англ.) 1952 р. 1 березня с.134

«Ті, хто знайомі з ситуацією в зборі, ніколи не повинні говорити йому “Привіт” чи “До побачення”. Йому не раді серед нас, ми його уникаємо.»

Вартова башта (англ.) 1952 р. 1 березня с.141

Пізніше цю зміну виправдали як таку, що є результатом зростання «морального зіпсуття» після Другої світової війни.

«Ще в 1904 році перший президент Товариства Вартової Башти у своїй книзі «Нове створіння» зобразив біблійну процедуру поводження з порушниками, аж до тої міри, щоб позбавляти їх «товариства та будь-яких ознак або проявів братерства.» Але ця надзвичайна міра відлучення або виключення не була широко поширеною серед зборів і не була обов’язковою для зборів до 1952 року. Християнська поведінка більше не могла розглядатися просто як справа, що стосується лише окрекої особи або декількох осіб, до неї причетних.»

Вартова башта (англ.) 1967 р. 1 жовтня стор.596

«Протягом років після Другої світової війни моральне зіпсуття світу почало набувати жахливих масштабів. Існувала ймовірність того, що чиста організація Бога може бути забруднена такими лихими впливами. Але Єгова, як і в минулі часи, цікавився своїм народом, тому через свій канал спілкування він з любов’ю поширив інформацію для протидії нечистоті, яка могла заплямувати чи опорочити його народ. (Матв. 24:45-47) Особливо з 1946 року Господній народ став набагато більше турбуватися справою особистої моральної чистоти. 2 Кор. 7:1) Починаючи з 1952 року, було запроваджено більш чіткий біблійний розпорядок щодо виключення грішників. Тих, хто вчинив тяжкі гріхи, такі як перелюб або розпуста, виключали зі збору, якщо вони не покаялися. (1 Кор. 5:11-13) Божа організація не терпітиме людей, які відмовляються залишатися незаплямованими, чистими й непорочними в очах Єгови».

Вартова башта (англ.) 1976 15 лютого стор.122

В Вартовій башті за 1 жовтня 1955 р., стор.607, навіть спілкування з виключеною особою стало причиною для виключення:

«Якщо вісник відмовляється це робити і ігнорує заборону спілкуватися з виключеним, цей вісник бунтується проти збору Єгови, а бунт — це як гріх чаклунства, а впертість — це як ідолопоклонство і терафіми. Якщо після достатнього попередження вісник продовжує спілкуватися з виключеною особою замість того, щоб приєднатися до організації Єгови, його також слід виключити.»

Вартова башта за 1 жовтня 1955 р., стор.607

Посібник для старійшин показує, що спілкування з виключеним неродичем залишається причиною для виключення, оскільки таке спілкування включається в категорію розгнузданої поведінки.

«Якщо вісник виявляє зухвале, презирливе мислення, про що свідчать наведені нижче вчинки, то це можна вважати розгнузданістю.

Свідоме, тривале і безпідставне спілкування з виключеною особою, яка не є родичем, попри те, що декілька разів давались застереження.»

Пасіть Божу отару (2010) стор.61

Членів збору навчають стежити один за одним і повідомляти старійшин про будь-які помічені неналежні вчинки. З певною переконливістю членам збору говориться, що «найвищий рівень влади» вимагає, щоб вони навіть порушували закони своєї країни, аби повідомляти про своїх братів.

«Цей наказ від Найвищого рівня влади у всесвіті поклав на кожного ізраїльтянина відповідальність повідомляти суддям про будь-який серйозний гріх, який він помітив, щоб це питання було розглянуто. Хоча християни не є суворо підпорядкованими Мойсеєвому закону, його принципи все ще застосовуються в християнському зборі. Тому бувають випадки, коли християнин зобов’язаний довести справу до відома старійшин. Правда, у багатьох країнах заборонено розголошувати неуповноваженим особам те, що міститься в особистих записах. Але якщо християнин після молитовних роздумів відчуває, що стикається з ситуацією, коли закон Божий зобов’язує його повідомляти про те, що він дізнався, незважаючи на вимоги нижчої влади, тоді він бере на себе відповідальність перед Єговою. Бувають випадки, коли християнин повинен коритися Богові як правителю, а не людям. Дії 5:29»

Вартова башта (англ.) 1987 1 вересня стор.13

З часу, коли запровадили розпорядок щодо виключення, в доктрині Вартової башти було внесено ряд змін, і, отже, причини для виключення також змінювалися в той чи інший бік. Як таке могло відбуватися, якщо Єгова керує правилами організації? Коли в зборі виникає ситуація, яка чітко не описана в Біблії чи публікації Вартової башти, і старійшини та філіал вважають, що не в змозі впоратися з нею, інформацію передають до Керівного органу. Як Керівний орган приходить до нової причини для виключення? Чи Святий Дух спрямовує їх досліджувати Писання і так досягати єдиного консенсусу про те, що є Божим стандартом? Ні, голосування не повинно бути одностайним. Нові правила можуть бути запроваджені лише двома третинами голосів.(6) З цієї причини такі правила, як заборона трансплантації органів, а також заборона орального сексу могли змінюватися туди й назад протягом трохи більше ніж десяти років, що сильно відбилося на життях віруючих.

Наприклад, куріння не було правопорушенням, за яке виключали зі збору, до 1973 року. Пересадка органів була правопорушенням, за яке виключали зі збору, на період в більш ніж десятиліття, але тепер це вже не вважається провиною.

Оральний або анальний секс між подружніми парами відносили до:

• правопорушення, що є підставою для виключення – Вартова башта (англ.) 1974 р. 15 листопада с.704
• більше не є правопорушенням – Вартова башта (англ.) 1978 15 лютого стор.30-32
• знову правопорушення – Вартова башта (англ.) 1983 15 березня стор.31

Можна було сподіватися, що з плином років драконівська система виключення пом’якшилась, але все сталося навпаки. У 1974 році з виходом наступної статті пом’якшили розпорядок, що діяв від 1952 року, але це тривало недовго.

«Старші в зборах, як і особисті члени, повинні вважати, щоб не розвивати такого відношення, якого жидівські рабини підбурювали проти поган, маючи їх за фактичних ворогів. Це правильно ненавидіти злочин, якого виключена особа вчинила, але то є неправильно ненавидіти ту особу і це не є правильно поводитися з такими в нелюдяний спосіб.

…

Також можна зауважити, що в 1 Коринтян 5:11 апостол перестерігає, щоб не мішатися з тими, що “є” перелюбник або практикує якийсь інший серйозний злочин. Але, що сказати про когось, що був виключений за такий злочин, але пізніше, раніше чи пізніше, показував, що перестав чинити його? Чи можна сказати, що він або вона далі “є” перелюбник або яким-небудь іншим злочинцем через який він або вона сталися “розчиною” для збору?

Наприклад, молода особа виключена через розпусту може пізніше одружитися, родити дітей і жити чесним життям. Або хтось, кого виключили за п’янство може покинути таку практику, і коли п’є, то п’є тільки умірковано. Через такі зміни такі особи знову можуть заслужити пошану в громаді. Такі особи можливо ще не старалися вернутися назад до збору. Чи ж між цими, а тими, що далі чинять злочин, за який їх виключили, немає ясної різниці? Ті, що покинули неправильну практику можуть далі оціняти християнську правду, можливо навіть обороняють правдивий християнський збір, коли хтось говорить зло проти нього. Чи ж такі обставини не повинні впливати на наше відношення, як збору, до таких?

Певно, якщо б блудний син у притчі був вернувся до дому п’яний, можливо тягнучи зі собою розпусницю, то відношення батька не було б таке саме до його сина. Але батько мав причину вірити, що його син приступав до нього з правильним наміром, і замість підозрівати його, батько надіявся на найкраще і пішов назустріч своєму блудному сину.»

Вартова башта 1976 1 лютого стор.24,25

Менш ніж через десятиліття цей більш поміркований розпорядок повернули назад до суворого уникання, всебічно обговороривши цю тему в Вартовій башті за 1 жовтня 1982 року. Вартова башта за 1982 рік продовжує бути стандартом, якого слід дотримуватися, про що згадується в таких публікаціях, як книга Перебувайте в Божій любові, видана в 2008 році.

---