Виключення та позбавлення спілкування

Оригінал: Disfellowshipping and Shunning - Пол Гранді (Paul Grundy)

Свідків Єгови виключають з релігії за незгоду з вченням Вартової башти, або такі вчинки, як куріння чи розпусту, якщо старійшини збору приходять до висновку, що людина не розкаялася. З виключеною особою перестають спілкуватися всі її рідні та друзі, як правило, протягом решти життя, і вона переживає серйозні емоційні страждання. Тоді як біблійні приклади обмежують спілкування з грішниками, застосування практики позбавлення спілкування Вартовою баштою далеко відходить від біблійних вказівок.

Вартова башта за 15 квітня 2015, с. 29

Згідно з даними Вартової башти, щороку виключають одного зі ста Свідків Єгови — понад 80 000 — із яких дві третини ніколи не будуть поновлені в зборі. Це означає, що сьогодні є понад мільйон виключених свідків Єгови, які є позбавленими спілкування, що становить понад 10% від числа активних Свідків Єгови.(2)

Вартова башта за вересень 2021 року лаконічно пояснює, що людину виключають зі збору лише в тому випадку, якщо вона не покаялася після того, як вчинила серйозний гріх, і робиться це для захисту збору, зі сподіванням спонукати її покаятися та повернутися у збір. З такої точки зору, розпорядок щодо виключення може здатися обґрунтованим, і ці аспекти ми детально розглянемо.

Виключення пояснюється як вигнання грішника і подальше уникання його до такої міри, щоб навіть не вітатися з ним.

«Отже “виключення”— це є відповідне слово, якого Свідки Єгови вживають на вилучення, а тоді уникнення такого непокаяного грішника.»

Вартова башта 1982 1 жовтня с.14

«…звичайний “привіт” може бути першим кроком, який розвивається в розмову, навіть у дружбу. Чи ж ми хотіли б брати той перший крок з виключеною особою?»

Вартова башта 1982 1 жовтня с.16

Розпорядок щодо виключення призводить до серйозних емоційних наслідків.

  • Виключені люди, які вірять у вчення Вартової башти, вважають, що вони загинуть в Армагеддоні.(3)
  • Ті виключені, які не вірять вченням Вартової башти, усвідомлюють, що більше ніколи не будуть вільно спілкуватися зі своєю сім’єю та друзями з-поміж свідків Єгови.
  • Діти, яких виховали як свідків Єгови, розуміють, що любов їхніх батьків залежить від того, чи вони залишаються у цій релігії.
  • Деякі свідки Єгови прикидаються, ніби продовжують вірити, щоб їхні близькі не перестали з ними спілкуватися.

Розпорядок щодо виключення впливає не тільки на виключену особу, він також травмує її сім’ю та друзів, які є свідками Єгови.

«Брат на ім’я Люк, у якого виключили сина, каже: “Я в усьому звинувачував себе. Мені снилися кошмари. Моє серце розривалося від болю, і, бувало, я плакав навзрид”. В Елізабет, яка опинилася в подібній ситуації, з’являлися схожі думки: “Що я зробила не так? Здавалось, я не змогла прищепити правду в серце свого сина”.
… Естер, у якої виключили батька, каже: «Я часто плакала, … я дуже за нього переживала. У мене навіть були приступи паніки”»

Вартова башта вересень 2021 с. 27

Лише в 1952 році Вартова башта запровадила виключення в такому вигляді, як воно застосовується зараз, і дана стаття показує, що немає жодного біблійного виправдання для тої міри, в якій Вартова башта практикує цю нехристиянську форму маніпуляції. Хоча існує біблійний прецедент обмеження спілкування з християнськими братами, які займаються гріховними вчинками, застосування виключення Вартовою баштою серйозно відхиляється від біблійних настанов у таких аспектах:

  • В 2 Івана 10 говориться не вітати Антихриста. Вартова башта використовує цей єдиний біблійний вірш, щоб обґрунтувати заборону вітатися з виключеною людиною.
  • У Святому Письмі, наприклад в 1 Коринтян 5, Павло описував обмеження на спілкування з християнами, які чинять гріхи, а не повне позбавлення спілкування.
  • Вартова башта застосовує виключення за вчинки, які ніде не обговорюються в Біблії, такі як куріння, азартні ігри та переливання крові.
  • Заборона спілкуватися з виключеними родичами поширюється також на найближчих членів сім’ї.
  • Це покарання діє пожиттєво, або до тих пір, поки Вартова Башта офіційно не відновить виключену особу. Не має жодного значення, чи ця особа перестала чинити гріх, за який її позбавили спілкування.

Слово «виключення» не зустрічається в Біблії.

Вартова башта, вересень 2021 с. 30

Правила Вартової башти щодо поводження з позбавленими спілкування

Вартова башта дуже чітко говорить, що з виключеною особою не можна спілкуватися майже за жодних обставин, порівнюючи її з інфікованою дуже заразним вірусом.

«Нерозкаяний грішник подібний до людини, яка є переносником небезпечної вірусної інфекції. Її треба ізолювати, щоб вона не заразила інших.»

Вартова башта 15 вересня 2021 с. 29

До таких не слід казати «привіт» навіть у Залі царства. До позбавлених спілкування свідки Єгови ставляться набагато жорсткіше, ніж до когось «зі світу». Проте, як обговорюватиметься далі в цій статті, у Біблії лише про Антихриста сказано, що не слід з таким вітатися. Вартова башта об’єднує всі форми грішних вчинків як рівні та чинить однаково жорстоко з усіма виключеними людьми, незалежно від того, які гріхи ними були скоєні. Отже, з виключеними не можна вітатися, незалежно від того, чи їхнім «гріхом» було вбивство, зміна вірувань або куріння сигарет.

Повне уникання поширюється на членів збору, включаючи навіть членів найближчої родини. Мало хто вважатиме прийнятною для релігії вимогу, щоб батьки не спілкувалися з власними дітьми, і просто незбагненним є, як наступна цитата могла бути написана в двадцять першому столітті. Ніби й цього було мало, Вартова башта ще застосовує емоційний шантаж, кажучи: «Єгова бачить, чи ми твердо додержуємося ….».

«А як бути, коли виключають нашого родича або близького друга? Тоді випробовується наша відданість — відданість Богові, а не цій особі. Єгова бачить, чи ми твердо додержуємося його наказу не спілкуватись з будь-якою виключеною особою. (Прочитайте 1 Коринфян 5:11—13).
Розгляньмо приклад сім’ї, котра віддано дотримувалась наказу Єгови не спілкуватися з виключеними родичами, і подивімось, які добрі плоди це принесло. Один молодий чоловік був виключений понад десять років. Його батько, мати і четверо братів «перестали спілкуватися» з ним. Іноді цей чоловік намагався проводити з ними час, але кожен член сім’ї стійко дотримувався Божої вказівки щодо виключених. Після поновлення він визнав, що йому завжди бракувало родинного спілкування, особливо по вечорах, коли він залишався на самоті. А ще він зазначив, що якби його рідні тоді підтримували з ним хоча б якийсь контакт, то це задовольняло б його потребу в спілкуванні з ними. Однак вони цього не робили. Тому сильне бажання бути з родиною стало для чоловіка однією зі спонук відновити свої взаємини з Єговою.»

Вартова башта 2012 15 квітня с.12
Посібник для зібрань, 2022 вересень, с. 8

Читаючи супровідний біблійний вірш в 1 Коринтян 5, не можна не звернути увагу, що в ньому не згадується слово «виключення», не йдеться про суворе уникання та не мається на увазі застосування до членів сім’ї. Крім того, за думкою про необхідність підкупом повернути сина у релігію видніється слабко приховане зусилля збільшити кількість віруючих, тож навряд чи така ідея має духовну цінність.

Той самий випадок знову з’являється у Вартовій башті за 15 червня 2013 року на с.28. Тут ця людина стверджує: «Якби мої рідні тоді підтримували зі мною хоча б якийсь контакт, цікавилися моїми справами, то це задовольнило б мою потребу в спілкуванні і, скоріш за все, я не сумував би за ними і не відчував би потреби повернутися до Бога». Це показує, наскільки категоричного уникання очікується від членів сім’ї виключених.

Вартова башта за 15 січня 2013 року, с. 16 відмовляє в сімейному спілкуванні навіть через електронну пошту, заявляючи:

«Не шукай приводу для спілкування з виключеним родичем, приміром через електронну пошту.» Цікаво, що хоча переклад на більшість мов є однаковим, іспанське видання поширює це також на «електронну пошту, телефон або текстові повідомлення.»

Вартова башта 15 січня 2013, с. 16
Вартова башта 15 січня 2013, с. 16

Теперішній стандарт щодо поводження з виключеними особами було встановлено в Вартовій башті за 15 вересня 1981 року, і з часом його не пом’якшили. Стаття за 1981-й рік цитувалася в Нашому служінні царству за серпень 2002 року та в книзі Перебувайте в Божій любові 2008 року видання.

Завдяки цим статтям, існують колишні свідки Єгови, з якими їхні сім’ї з цієї релігії не спілкуються вже протягом десятиліть.

Наше християнське життя і служіння, грудень 2020

Наступні цитати щодо такого поводження з виключеними охоплюють десятки років.

«Незважаючи на душевний біль, ми повинні уникати непотрібних контактів з виключеним членом сім’ї по телефону, через SMS, електронні повідомлення, листи або соціальні мережі.»

Вартова башта жовтень 2017 с.16

«Може бути важко залишатися відданими Єгові, коли виключають близького родича. Наприклад, сестрі, на ім’я Енн, зателефонувала її мама, яка була виключена. Мама хотіла відвідати Енн, оскільки почувалася нещасливою, адже рідні відмовлялися з нею спілкуватися. Прохання мами сильно стривожило Енн, і вона пообіцяла написати їй листа. Перед тим сестра переглянула біблійні принципи (1 Кор. 5:11; 2 Ів. 9—11). У листі вона згадала про те, що мама сама відділила себе від сім’ї, бо згрішила і не покаялася. «Ти зможеш полегшити свої страждання лише тоді, коли повернешся до Єгови»,— написала Енн.»

Вартова башта лютий 2016 с.29

«Чи ви доводите свою святість тим, що не спілкуєтеся з членами сім’ї або з іншими, кого виключили зі збору?»

Вартова башта 15 листопада 2014 с.14

«Твій син чи донька мусить усвідомити, що ти рішуче постановив більше любити Єгову, ніж сім’ю. … Не шукай приводу для спілкування з виключеним родичем, приміром через електронну пошту»

Вартова башта 2013 15 січня с.16

«І всі члени збору мають рішуче уникати спілкування з виключеними особами.»

Вартова башта 2011 15 листопада стор.5

«Припустімо, що єдиний син зразкової християнської сім’ї покидає правду. Цього юнака, який ставить «тимчасове задоволення від гріха» вище за власні стосунки з Єговою та з богобоязливими батьками, виключають зі збору. … говорить Біблія: «[Перестаньте] спілкуватися з кожним, хто зветься братом, але залишається блудником, … Крім того, батьки розуміють, що слово «кожний» у цьому вірші стосується і рідних, які не живуть з ними під одним дахом. … Ми співчуваємо таким батькам. Їхній син мав можливість вибору і зробив його: проміняв приємне товариство своїх батьків та одновірців на нехристиянський спосіб життя. І батьки тут нічого вже не можуть вдіяти. … Та як далі поведуться ці батьки? Чи послухаються вони чіткої вказівки Єгови? Чи будуть наводити підстави, що можуть постійно спілкуватися з виключеним сином для вирішення необхідних сімейних справ? Приймаючи рішення, батьки повинні зважати на те, як до їхніх дій ставиться Єгова. … У наш час Єгова відразу не знищує тих, хто порушує його закони. Він з любові дає їм нагоду покаятись у своїх неправедних вчинках. Але як Єгова почувався б, якби батьки нерозкаяного грішника порушували Його наказ, спілкуючись без потреби з виключеним сином чи дочкою?»

Вартова башта 15 липня 2011 року сс.31, 32
Вартова башта 15 липня 2011 року с.32

«Переставши спілкуватися з виключеним чи тим, хто відрікся від збору, ти показуєш, що ненавидиш мислення і дії, які призвели до цього. Водночас ти засвідчуєш, що любиш грішника, адже робиш те, що для нього найкраще. Завдяки твоїй відданості Єгові покарана людина, можливо, швидше розкається і навернеться до нього.»

Вартова башта 2011 15 лютого стор.32

«Чи справді необхідно уникати будь-яких контактів з виключеним? Так, і для цього існує кілька причин. … Буває, що виключений живе окремо від своїх найближчих родичів. Хоча зрідка може виникнути потреба зустрітися з ним для вирішення якоїсь сімейної справи, таке спілкування слід звести до мінімуму.»

Перебувайте в Божій любові (2008) сс.207,208

«Якщо ваша охрещена дитина не розкаюється, до неї можуть застосувати найсильніше покарання — виключити зі збору. Те, наскільки близько ви будете спілкуватися з вашою дитиною після цього, залежатиме від її віку та обставин.

Поки дитина неповнолітня та живе з вами, ви і надалі піклуватиметесь про її фізичні потреби. Крім того, залишається незмінним ваш обов’язок навчати її моральних норм і картати (Приповістей 1:8—18; 6:20—22; 29:17). Ви можете проводити з дитиною біблійне вивчення, в якому вона братиме участь. Звертайте її увагу на різні вірші в Біблії, на публікації «вірного і розсудливого раба» (Матвія 24:45). Також беріть дитину на зібрання, де вона сидітиме поряд з вами. Усе це варто робити для того, щоб дитина приймала до серця біблійні поради.

Але зовсім по-іншому треба ставитися до виключеної дитини, яка повнолітня і живе окремо. Апостол Павло напучував християн у стародавньому Коринфі: «Пишу, аби ви перестали спілкуватися з кожним, хто зветься братом, але залишається блудником, чи пожадливим, чи ідолопоклонником, чи лихословом, чи п’яницею, чи здирником. З таким навіть не їжте» (1 Коринфян 5:11). Щоб піклуватися про сімейні потреби, батькам, можливо, доведеться контактувати з виключеною дитиною. Однак вони уникатимуть зайвого спілкування.

Коли християнські пастирі виправляють дитину, яка згрішила, немудро відкидати чи применшувати їхні зусилля. Адже старійшини в таких справах застосовують біблійні поради. Намагання захистити дитину від картань старійшин не вбереже її від Диявола. Ви навіть можете поставити під загрозу своє духовне здоров’я. Проте, підтримуючи зусилля пастирів, ви залишатиметесь «міцними у вірі» і так найкраще допоможете своїй дитині.»

Вартова башта 2007, 15 січня с. 20 «Залишайтесь непохитними, коли дитина бунтується»

«А чи можна взагалі розмовляти з особою, яку позбавлено спілкування? Хоча в Біблії не згадується всіх можливих ситуацій, думка з 2 Івана 10 допомагає нам дізнатися про погляд Єгови стосовно цього: «Коли хто приходить до вас, але не приносить науки цієї, не приймайте до дому його, і не вітайте його». У «Вартовій башті» за 1 жовтня 1982 року, сторінка 16, з цього приводу говориться: «Звичайне привітання може бути першим кроком, який приведе до розмови або навіть до дружби. Чи ми хотіли б зробити той перший крок назустріч виключеній особі?» На сторінці 23 того ж номера «Вартової башти» сказано: «По суті, коли християнин віддається гріху і його мусять виключити, він багато втрачає: стан схвалення перед Богом… приємне спілкування з братами; він також значною мірою втрачає спілкування зі своїми християнськими родичами». … Ми маємо пожиток, коли підтримуємо біблійний розпорядок щодо позбавлення спілкування зі збором і уникаємо контактів з нерозкаяними правопорушниками. Завдяки цьому зберігається чистота збору та інші бачать, що ми є людьми, які дотримуються високих моральних норм Біблії (1 Пет. 1:14—16). Це захищає нас від згубного впливу (Гал. 5:7—9). Це також дає можливість правопорушникові повною мірою отримати пожиток від виховних заходів, які допоможуть йому принести «мирний плід праведности» (Євр. 12:11). Вислухавши промову на районному конгресі, один брат та його рідна сестра зрозуміли, що їм потрібно зробити зміни в стосунках зі своєю матір’ю, яка жила в іншому місці і була позбавлена спілкування впродовж шести років. Відразу після конгресу цей чоловік зателефонував до матері й запевнив її в тому, що він із сестрою її дуже люблять. Потім він пояснив, що вони не можуть більше розмовляти з нею, хіба що виникнуть якісь важливі сімейні справи, які вимагатимуть обговорення

Наше служіння царству серпень 2002 с.3

«Виключання із християнського збору не значить, що людина відразу помирає — родинні узи продовжуються. Тому то чоловік, виключений, або який свідомо відлучив себе від збору ще може мешкати в тому самому домі з своєю християнською дружиною й вірними дітьми. … Ситуація інакша, коли виключений або свідомо відлучений від збору родич не живе з родиною. З таким родичом можна порвати майже всі стосунки. Коли б виникла потреба обговорювати якісь родинні справи з ним, то контакт повинен бути щонайменший, у гармонії з божественним принципом: “Не єднатися з тим, хто зветься братом, та є перелюбник, чи користолюбець [або винний в інших серйозних гріхах],.. із такими навіть не їсти”.— 1 Коринтян 5:11. Зрозуміло, так робити не легко через хвилювання і родинні узи, як-от любов дідуся і бабусі до їхніх онук. Однак, цим випробовується нашу вірність до Бога, так як сказала сестра цитована на сторінці 19.»

Вартова башта 1988 р. 1 жовтня с.21

«Це сам виключений накоїв усе це для себе й своїх родичів …»

Вартова башта 1982 1 жовтня с.19

«Втім, можуть бути деякі необхідні сімейні справи які потребують спілкування, наприклад, розпорядження щодо заповіту чи майна. Але виключений родич повинен зрозуміти, що його положення змінилося, і його більше не раді бачити у цьому домі, а також що з ним не хочуть спільно проводити час.»

Вартова башта (англ.) 1970 1 червня сс.351,352

«Грішник повинен усвідомити, що його положення повністю змінилося, що його вірні християнські родичі цілковито не схвалюють його зіпсуту поведінку і демонструють своє несхвалення обмеженням контактів лише такими, без яких не можна обійтися»

Вартова башта (англ.) 1963 р. 15 липня с.444

«Ісус заохочував своїх послідовників любити своїх ворогів, але Боже Слово також каже «ненавидіти зло». Коли людина продовжує чинити зло, вже знаючи, що є правильним, коли це зло настільки вкорінюється, що стає невід’ємною частиною її особистості, тоді щоб ненавидіти зло, християнин повинен ненавидіти цю людину, з якою зло є нерозривно пов’язаним.»

Вартова башта (англ.) 1961 15 липня стор.420

«Підкоряючись світським законам держави, в якій ми живемо, а також законам Божим через Ісуса Христа, ми можемо вживати заходів проти відступників лише до певної міри, тобто у згоді з обома законодавцями. Закон держави і Божий закон через Христа забороняють нам вбивати відступників, навіть якщо вони є нашими кровними родичами. Однак Божий закон вимагає від нас визнавати, що вони є виключеними з його збору, незважаючи на той факт, що закон країни, в якій ми живемо, покладає на нас певний природний обов’язок жити з такими відступниками під одним дахом та підтримувати з ними стосунки. … Вплив Сатани через виключеного родича буде спонукувати іншого члена або членів сім’ї, які перебувають у правді, наслідувати спосіб життя виключеного родича або перейняти його становище щодо Божої організації. Зробити це було б згубно, і тому вірний член сім’ї повинен визнавати і виконувати наказ про виключення. Як це можна робити, живучи під одним дахом або щодня особисто контактуючи з виключеним? Наступним чином: відмовляючись мати релігійні стосунки з виключеним.»

Вартова башта (англ.) 1952 р. 15 листопада с.703

З появою JW Broadcasting обговорення позбавлення спілкування супроводжується емоційно зворушливою музикою та сюжетами, які через почуття вини спонукують виключених осіб і тих, хто їх уникає, повірити, що це нелюдське поводження є заслуженим і потрібним, щоб маніпуляціями підштовхнути грішника «повернутися до Єгови».

Конгрес 2016 року № 15 Віддано обстоюй закони і присуди Єгови — Уникай спілкування з нерозкаяними грішниками представив відео такими словами:

«Це може бути справжнім випробуванням, якщо стосується члена сім’ї. Ми не повинні дозволяти, щоб міцні сімейні узи спонукали нас піти на компроміс з відданістю Єгові та його організації (w13 15.1 сс. 15,16). У наступній драматизації зверніть увагу на те, як вірність приносить благословення.»

Відео з конгресу 2016 року про позбавлення спілкування

Під час ізоляції через епідемію Covid-19 у листі до старійшин говорилося, що слід бути обережними, якщо виключеним членам збору дозволяють дивитися зібрання через програми для відеоконференції, такі як Zoom.

«Потрібна хороша проникливість, щоб визначити, чи дозволити під’єднатися до зібрання виключеному або такому, що зрікся віри. Якщо потрібно, старійшини повинні нагадати йому, коли було б доречно під’єднатися до такого зібрання і коли залишити його.»

Вказівки, пов’язані з пандемією COVID-19 для Рад старійшин (англ.) 4 червня 2020 р. розділ 6

Якщо людина помирає, будучи виключеною, і відповідно з нею не спілкувалися, в такому разі свідків Єгови переконують не відвідувати її похорони.

«У «Запитаннях читачів» (Вартова башта, 1961, стор. 544) була висловлена точка зору, що [відвідувати] похорони виключеної особи було б недоречно. Коментар говорив наступне: «Ми ніколи не хочемо створювати враження у сторонніх, ніби виключена особа була прийнятною в зборі, хоча насправді вона не була прийнятною, але була виключеною зі збору.» Християнський збір не хотів би, щоб його добре ім’я було заплямованим зв’язком з ким-небудь, кого стосуються вірші 2 Івана 9, 10 – навіть після смерті такої особи.»

Вартова башта (англ.) 1977 1 червня стор.347

Це може шокувати, та за певних обставин навіть батьки можуть бути виключені зі збору за спілкування зі своїми власними виключеними дітьми.

«Як правило, близького родича не потрібно виключати за спілкування з виключеною особою, хіба що має місце духовне спілкування або намагання виправдати неправильний шлях.»

Пильнуйте себе та всієї отари (англ.) с.103

Видання книги Пасіть Божу отару за 2010 і 2019 роки ще раз підтверджують це, пояснюючи, що спілкування з родичем може призвести до втрати привілеїв у зборі і навіть до виключення.

«Допомагайте особам, які підтримують нена­лежні стосунки з виключеними або тими, хто відрікся від збору. … Коли стає відомо, що вісник підтримує неналежні стосунки з родичем, який є виключеним чи тим, хто відрікся, але який не живе з ним в одному домі, старійшини повинні дати цьому вісникові пораду і на основі Біблії показати хибність такої поведінки. … Коли видно, що вісник пору­шує принцип стосовно спілкування з виключеним і не реагує на поради, то через це він може більше не відповідати вимогам, щоб виконувати зборові обов’язки, оскільки не буде вважатися зразковим вісником. Щодо нього не варто застосовувати судових заходів, хіба що він постійно спілкується з ви­ключеним на духовні теми або відкрито критикує рі­шення про виключення.»

Пасіть Божу отару (2010) сс.114-116

«Спілкування без необхідності з особою, яка є виключеною зі збору або відреклась зі збору: Якщо, незважаючи на неодноразові поради, вісник свідомо, тривалий час та без необхідності спілкується з виключеною особою або з особою, що відреклася від збору, яка не є його родичем, то потрібно вжити судових заходів (Матв. 18:17б; 1 Кор. 5:11, 13; 2 Ів. 10, 11; lvs стор. 39,40).

Якщо відомо, що член збору без необхідності спілкується з родичами, які є виключеними або відреклись від збору і не проживають у домі вісника, старійшинам слід, використовуючи Біблію, обговорити це питання та дати йому пораду. Перегляньте з ним інформацію з книжки «Перебуваймо в Божій любові», сторінка 241. Якщо чітко видно, що християнин нехтує принципами, котрі лежать в основі наказу перестати спілкуватися з виключеними і не реагує на поради, то він не відповідатиме вимогам, щоб мати певні привілеї у зборі, які надаються зразковим вісникам. До нього не слід застосовувати судових заходів, хіба що він постійно та відкрито критикує рішення про виключення свого родича або постійно спілкується з ним на духовні теми.»

Пасіть Божу отару (2019) роздів 12, пункт 17

Неактивні

Очікується, що людину, яка стала неактивною в зборі або зникла, будуть уникати, якщо вона не дотримується вчень Вартової башти, навіть якщо її не виключили зі збору. Про це йшлося на Обласному конгресі 2016 року.

«Вірні християни не будуть спілкуватися з «тим, хто зветься братом», хто вчиняє серйозні гріхи. Це також відноситься до випадку, коли збір не вжив заходів, як це може бути у випадку з неактивним (англ. w85 7/15 с. 19 абз. 14)»

Це категорично відрізняється від інформацієї, яку надали в 2015 році Королівській комісії у справах реагування установ на сексуальне насильство над дітьми в Австралії, яка охарактеризувала свідків Єгови як жорстоку релігію через їхню практику позбавлення спілкування (див. звіт на сайті уряду Австралії – Case Study 29: Jehovah’s Witnesses). Представники Вартової башти заперечили, стверджуючи, що свідкам Єгови не потрібно зрікатися релігії або бути виключеними, а вони можуть просто стати неактивними, і в такому випадку їх не будуть уникати. Це твердження повністю нечесне, адже неактивність зазвичай призводить до певної міри уникання, як зазначалося вище.


© Paul Grundy, ліцензія Creative Commons.

Це завершення частини 1.