Вартова башта буквально трактує оповідь книги Буття про всесвітній потоп, стверджуючи, що вода покривала вершини найвищих гір землі. У цій статті розглядається ряд доказів щодо того, чи є можливим, що 4400 років тому відбувся всесвітній потоп.

Ця стаття аналізує тлумачення Вартовою баштою біблійної історії про Всесвітній потоп та Ноя з книги Буття, розділи з шостого по дев’ятий. Вартова башта підрахувала, що Всесвітній потоп мав статися у 2370–2369 роках до нашої ери (Вартова башта 2009 7 січня, с.13), тобто приблизно 4400 років тому. Після 40 днів безперервного дощу ціла планета була затоплена, так що водою були покриті вершини найвищих гір землі. Через кілька місяців Бог спричинив, щоб вода спала, і ковчег зупинився в Туреччині на «горах Арарат», або Ağrı Dağı, вершини яких понад 5 кілометрів заввишки. Майже все живе на землі потонуло, вціліли лише восьмеро людей, а також невелика вибірка тварин, які могли поміститися в ковчезі. Рівно через рік Ной і тварини покинули ковчег, вийшовши в світ, який став безплідним, якщо не враховувати відростання деякої рослинності. Хоча аргументи на користь потопу, які тут розглядаються, взяті з публікацій Вартової башти, мало які з них походять від самих авторів цих публікацій, а значною мірою вони є запозиченими з джерел християнських фундаменталістів.

Тут розбираються основні аспекти, які слід взяти до уваги, щоб вирішити для себе питання, чи можливий був всесвітній потоп; їх представлено мовою, зрозумілою для широкого читача. Примітки містять посилання на джерела з більш детальними дослідженнями кожної теми.

Розмір ковчега

Наведені в Біблії розміри ковчега пов’язані з двома проблемами. З одного боку, він був занадто довгим, щоб бути водонепроникним, якщо його побудували з дерева. З іншого боку, він був малим за сучасними мірками, занадто малим, щоб вмістити всіх рухомих тварин і літаючих істот.

Максимальна довжина найбільшого відомого дерев’яного судна всього 115 метрів. Це вважається фізичною межею для будівництва дерев’яних човнів, оскільки з такою довжиною неможливо запобігти прогинанню та протіканню деревини. Кораблі довжиною в 100 метрів, побудовані у 1800-х роках, мали проблеми з протіканнями, хоча й вони були підсилені та скріплені сталлю. Вважається, що ковчег мав 300 ліктів, або 134 метри в довжину. Лише після винаходу сталевого суднобудування розміри кораблів різко зросли.

Якщо й був побудований ковчег з довжиною, зазначеною в Біблії, навряд чи він міг бути водонепроникним, навіть з сучасними технологіями. Живучи на початку доби середньої бронзи, Ной на додачу до цього мав проблеми через дуже примітивні знаряддя праці, виготовлені з м’яких металів. Через це ще гостріше постає проблема обробки деревини з високою точністю дотримання форм.

Навантаження на ковчег також були більшими, ніж зазвичай випадають на долю кораблів. Ковчег повинен був не просто плавати поверхнею як баржа, але й витримувати сильне збурення води від потопу. Об’єми води, необхідні для затоплення цілої землі понад рівень гір за 40 днів, настільки значні, що мусили б іти проливні дощі, бурхливі річки збігали б з гірських схилів, а моря мали б стати величезними та бурхливими. Це створило б величезне навантаження на корабель, який уже й так перевищив ліміт розмірів для матеріалів, з яких він був побудований.

Вартова башта визнала, що така довжина вважається неправдоподібною для дерев’яного корабля, однак не щодо ковчега, а стосовно китайських кораблів.

«Кораблі-скарбниці Чжен Хе: їхня кількість і розміри
В історичних записах часів династії Мін говориться, що кораблі-скарбниці Чжен Хе були напрочуд великі: 136 метрів завдовжки і 56 метрів завширшки. Вчені сумніваються в точності цих цифр і визнають, що їхню достовірність важко перевірити. Вони кажуть, що конструкція дерев’яних вітрильників довжиною понад 90 метрів є нестійкою. “Усе вказує на те, що в оповідях, де згадуються величезні розміри кораблів, були перебільшення”,— говориться в одній публікації. У ній теж сказано, що “було б більш вірогідно, якби довжина корабля становила 60—75 метрів, а не 135″»

Пробудись!, Вересень 2013 с.15

• Вікіпедія – Список найбільших дерев’яних кораблів світу (англ.)
• Стаття Вартової башти про довжину ковчега – Пробудись! 2007 Січень сс.20-22

134-метровий ковчег був занадто великим, щоб служити як дерев’яне судно, але за сучасними стандартами був малим. Його довжина була меншою за половину “Титаніка” і становила лише третину від довжини корабля-контейнеровоза класу Triple-E, що має 400 метрів завдовжки. Це піднімає питання про те, скільки ж тварин могло у ньому поміститися.

Вплив на живий світ

Кількість тварин

На Землі налічується понад 8 мільйонів видів живих організмів.4 Вони поділяються на:

«~7,77 мільйона видів тварин (з них 953 434 описані та внесені в покажчик)

~298 000 видів рослин (з них 215 644 описані та внесені в покажчик)

~611 000 видів грибів (включаючи плісняві грибки) (з них 43 271 описані та внесені в покажчик)

~ 36 400 видів найпростіших (одноклітинні організми з тваринною поведінкою, наприклад, рухом, з яких 8 118 описані та внесені в покажчик)

~27 500 видів хромістів (включаючи, наприклад, бурі водорості, діатомові водорості, водяні плісняві грибки, з яких 13 033 описані та внесені в покажчик)»

sciencedaily.com – 24 серпня 2011 р

Не забувайте про комах і павуків. На даний момент відкрито 46 000 видів павуків – Павуки США (16 лютого 2021 р.) (англ.). Скільки видів комах та інших наземних членистоногих існує на Землі? Найджел Е. Лелека, січень 2018 року (англ.) припускає, що існує приблизно 1,5 мільйона видів жуків, 5,5 мільйона видів комах і 7 мільйонів видів наземних членистоногих.

За ще меншими істотами, треба звернутися до світу вірусів. Чи родина Ноя була носієм усіх людських вірусів?

Книга Буття каже, що «кожна» тварина була поміщена у ковчезі, представлена або парою, або групою з семи особин, а також по сім від кожної літаючої істоти.

«Візьми з собою по семеро з кожного роду чистих тварин, самців і самиць, а з кожного роду нечистих тварин — лише по двоє, самця і самицю. Також з летючих створінь, що в небі, візьми по семеро, самців і самиць, щоб їхнє потомство жило по всій землі.»

Буття 7:2,3

Книга Буття розповідає, що в ковчезі містилися представники кожної тварини, яких, за оцінками, налічується 8 мільйонів видів. У літературі Вартової башти для дітей також стверджується, що кожна тварина потрапила на ковчег.

Оскільки дорослі не такі легковірні, як діти, Вартова башта вирішила за потрібне пояснити, що «кожна» тварина означає лише незначну підгрупу тварин. Оскільки вмістити по 2 особини від кожної тварини неможливо, Вартова башта припускає, що Ною не потрібно було брати представників кожного виду, а лише кожного «роду» – термін, взятий з Буття що, як стверджує Вартова башта, стосується меж можливості спарювання тварин.

«Межі розмноження відповідно до «роду», встановлені Єговою, не були і не могли бути порушені. Маючи це на увазі, деякі дослідники кажуть, що якби в ковчезі було всього 43 «роди» ссавців, 74 «роди» птахів і 10 «родів» плазунів, вони могли б породити всю різноманітність відомих сьогодні видів. Інші давали більш щедрі оцінки, стверджуючи що всього знадобилося 72 «роди» чотириногих і менше 200 «родів» птахів. Те, що величезна різноманітність тваринного життя, відома сьогодні, могла виникнути в результаті схрещування між такими невеликими «родами» після Потопу, доводиться нескінченним різноманіттям людей — низьких, високих, товстих, худорлявих, із незліченними варіаціями кольору волосся, очей і шкіри — всі вони походять лише з однієї родини Ноя».

Проникливість у суть Святого Письма, том 1 (англ., рос.) сс.164-165

Для прикладу, кішки належать до родини Felidae, яка налічує 15 родів і 41 відомий вид. Щоб обійтися наявним місцем, Вартова башта припускає, що можна було взяти лише по одному представнику з кожного з 15 родів, а може, навіть лише одного з цілої родини котячих. 41 наявний зараз вид розвинувся з них. Це зручна теорія, але вона не узгоджується з книгою Буття, в якій Ною сказано було взяти представників «кожного» звіра та літаючого створіння.

Інші захисники всесвітнього потопу зменшують кількість тварин, необхідних для ковчега, до 16 000 особин. (Дивіться answersingenesis.org (англ.) 28 вересня 2012 року). Та ж Проникливість у тому самому розділі, який вище цитувався щодо родів, також притримується цього більшого числа.

«Комусь ці оцінки можуть здатися надто заниженими, тим більше, що такі джерела, як «Американська енциклопедія», говорять, що існує понад 1 300 000 видів тварин. Проте, більше ніж 60 відсотків з них – комахи. Розділяючи ці цифри далі, з 24 000 земноводних, рептилій, птахів і ссавців 10 000 є птахами, 9 000 є рептиліями і земноводними, багато з яких могли б вижити за межами ковчегу, і лише 5 000 є ссавцями, включаючи китів та дельфінів, які також могли залишатися поза ковчегом. Інші дослідники підрахували, що існує лише близько 290 видів наземних ссавців, більших за овець і приблизно 1360 є меншими за щурів. Отже, навіть якщо базувати розрахунки на таких завищених кількостях, ковчег міг би легко вмістити по парі всіх цих тварин»

Проникливість у суть Святого Письма, том 1 (англ., рос.) сс. 164-165

Навіть з такою надзвичайно заниженою кількістю, є абсурдним стверджувати, що їх можна було б «легко» помістити в ковчег, і Вартова башта не доклала жодних зусиль, щоб визначити, чого вимагає утримання та догляд за такою кількістю тварин.

В якості розумового експерименту, подумайте про порятунок цілої світової популяції тварин на кораблі, меншому за Титанік, навіть якщо їх було всього лише 16 000 видів? Уявіть собі цей об’єм роботи для восьми людей. Щоб обслуговувати зоопарк, потрібно в рази більше людей, аби забезпечувати необхідним набагато меншу кількість тварин. Наприклад, для роботи зоопарку Таронга потрібно понад 1000 співробітників (див. Річний фінансовий звіт зоопарку Таронга за 2018 рік (англ.))

Подумайте про кількість та запах гною і блювоти через бурхливу турбулентність води та хвороби. Де тварини мали місце для руху? Різні тварини мають особливі вимоги до харчування. Як Ной зібрав різноманітні потрібні сорти фруктів, і потім не допускав їх псування протягом року часу? Де зберігалися неймовірні об’єми 12-місячного запасу їжі та питної води і що не дало їм зіпсутися за такий тривалий час зберігання? Одному слону потрібно понад 100 літрів води в день і стільки ж їжі. Вентиляційні вікна були невеликими і розташованими лише на верхній палубі, тому вони не могли забезпечувати достатній рівень кисню та затримували вуглекислий газ і метан. Посеред цього всього, сім’я Ноя мала б проводити увесь час, перевозячи їжу між трьома палубами та викидаючи гній із вікон верхнього рівня.

Після потопу та зникнення більшості тварин, коли були нещадно потоплені мільярди і мільярди невинних створінь, що Ной вирішив найперше зробити зі своїм дорогоцінним вантажем, залишивши ковчег?

«Після того Ной збудував жертовник для Єгови і з усіх чистих тварин і чистих летючих створінь узяв кількох та приніс їх як цілопалення на жертовнику. Єгова відчув приємні пахощі».

Буття 8:20-21

Після того, як тварини покинули ковчег, земля в основному мала бути без рослин, оскільки все було затоплено. Навіть незважаючи на те, що деяка рослинність, можливо, збереглася б і відродилася, весь набір особливих харчових потреб різних тварин був відсутній на горі Арарат, і тваринам знадобилися б роки, щоб прибути у своє природнє середовище проживання.

А як щодо хижаків, що вони їли? Вони не могли їсти свою природну здобич, адже її теж було лише по двоє. Скільки десятиліть мало пройти до того, як популяції тварин досягли життєздатного рівня, коли вони знову могли б стати їжею для хижаків? Існує альтернативна думка, яку й пропонує Вартова башта – що всі тварини були вегетаріанцями, але це приводить до іншої проблеми, яку ми теж потім розглянемо.

Взяти кожну тварину на ковчег неможливо, якщо розглядати всесвітню популяцію в 8 мільйонів видів тварин, але це мало б сенс, якщо книга Буття мала на увазі повінь у певній місцевості і там говорилося про всіх живих тварин у цьому регіоні.

Сумчасті і багатоманітність тварин

Наступне питання, яке виникає — як тварини потрапили до ковчега. Ілюстрації Вартової башти показують тварин з усього світу, які прибувають до ковчега, зокрема африканських носорогів, антарктичних пінгвінів та австралійських кенгуру. Чи від нас очікується віра в думку, що тварини, пристосовані до абсолютно різних кліматичних умов, жили на Близькому Сході до потопу, чи що вони здійснили подорожі через цілу планету, аби приєднатися у місці зустрічі до Ноя, вже перед самим потопом? (Звичайно, одночасний наступ тисяч видів тварин до ковчегу дав би місцевим мешканцям уявлення про те, що Ной, можливо, має рацію щодо майбутнього потопу від Бога.)

Австралійські сумчасті тварини являють собою жартівливу ілюстрацію для осмислення цієї проблеми з всесвітнім потопом. Коали були в Австралії до потопу, оскільки існують скам’янілості коали та гігантської коали з епохи Плейстоцену, що датуються періодом часу 50 000 років тому.Історія про ковчег вимагає, щоб пара коал якимось чином пробралася з Австралії до ковчега на Близький Схід. Коали харчуються строгою дієтою з листя евкаліпта, яке є токсичним для більшості інших тварин, тому їм потрібно було б подорожувати з достатнім запасом евкаліптового листя, якого б мало вистачити для подорожі, річного ув’язнення в ковчезі та мандрівки назад. Після того, як води потопу зійшли, пара коал повернулася на острівний континент в Південній півкулі, Австралію, з залишками своїх запасів старого евкаліптового листя. Протягом подорожі туди коала не ніде не залишила нащадків і дивовижним чином подолала кілька сотень кілометрів водою від Індонезії до австралійського берегу.

Коали були не самотніми, оскільки сотням інших видів теж довелося здійснити цю дивовижну морську подорож. Сумчасті мешкають переважно в південній півкулі. Коали і кенгуру зустрічаються тільки в Австралії, а тасманійський диявол існує лише на невеликому острові Тасманія, що біля південного берега Австралії.

Ще рідкіснішими є однопрохідні – сумчасті тварини, які відкладають яйця. Їх всього два види, єхидна і качконіс, і як наголошувалося в Пробудись!, вони зустрічаються лише в Австралії.

«… лише два роди монотремів. І обидва знаходяться тільки в Австралії.»

Пробудись! 1971 2 лютого, с.10

Викликає сміх вже сама думка про те, що качконіс міг подолати скільки-небудь значну відстань, чалапаючи своїми перетинчастими лапками.

Вартова башта використовує аргумент, що існував сухопутний міст, яким сумчасті могли переходити.

«Дехто вважає, що наявність тварин на ізольованих материках і островах, як-от в Австралії та Новій Зеландії, свідчить про те, що не всі наземні тварини, яких не взяли в ковчег, загинули в Потопі. Але океанографи стверджують, що деякі землі, які тепер є ізольованими, в минулому були з’єднані гірськими хребтами. Наприклад, певні океанографічні дослідження дають підставу припустити, що Серединно-Атлантичний хребет колись виступав над поверхнею океану. Можливо, існували й інші хребти, і, перш ніж вони опинилися під водою, тварини могли по них пересуватися. Інші дослідження показують, що колись у південній частині Тихого океану існував величезний континент, який включав Австралію і багато островів Океанії. Якщо так і було, то тварини могли безперешкодно мігрувати по тих землях.»

Проникливість у суть Святого Письма, с.3800

Вартова башта зловживає доказами про сухопутні мости, оскільки океанографічні дослідження показують, що розділення континентів відбувається зі швидкістю в кілька сантиметрів на рік, а не в сотні метрів, як це вимагалося б, якби Австралія відокремилася від інших континентів всього лише 4000 років тому. Викликає іронію те, що Вартова башта у статті з критикою молодоземельних креаціоністів суперечить власній теорії про розповсюдження тварин після потопу.

«Їхнє [креаціоністів] вчення про те, що землі і навіть Всесвіту менше 10 000 років, суперечить усім висновкам сучасної науки. Вони настільки далекі від реальності, що викликають насмішки вчених. Геологи можуть показати своїми вимірюваннями геологічних процесів, що такі процеси тривали далеко за межами цього малого періоду часу. Океанічні відкладення накопичувалися протягом більш ніж 10 000 років. Час формування гір і їх руйнування обчислюється мільйонами років. Для того, щоб континенти розділилися і утворилися океани, потрібні були сотні мільйонів років. Говорити, ніби все це сталося лише за 10 000 років, в очах геологів є просто абсурдним.»

Пробудись! (англ.) 1983 8 березня с.14

Запам’ятайте цю цитату від Вартової башти, оскільки вона підриває відразу кілька аргументів, якими Вартова башта користується для підтвердження потопу, і ми їх ще обговорюватимемо далі.

Розповсюдження і різноманітність видів тварин породжує незліченні проблеми для концепції всесвітнього потопу. Не тільки австралійські сумчасті тварини, але й осередки тваринного життя по всьому світу постійно створюють такі проблеми. Понад 90% дикої природи острова Мадагаскар, що в Індійському океані, не зустрічається більше ніде на планеті, наприклад, 100 відомих видів лемурів і 80 відсотків з 14 883 острівних видів рослин, включаючи цілих 5 унікальних родин рослин.

Сокотра, невеликий острів за 240 кілометрів від Африки в Індійському океані, є домівкою для ряду видів плазунів і птахів, що живуть тільки на цьому острові. Крім того, третя частина його рослинного світу, понад 700 видів, є унікальними для цього острова, включаючи Dracaena cinnabari, Сокотрійське драконове дерево.

Пінгвіни живуть переважно в південній півкулі. З їхніми коротенькими ногами вони зазнавали б жахливих труднощів, продираючись через гори Арарат до моря, щоб потім ще вирушити в океанське плавання довжиною в 13 000 кілометрів до Антарктиди.

Як тварини добиралися на ці острови, і що вони їли по дорозі, якщо вони потребують спеціальної їжі та відповідного для них до клімату, окрім як дивом від Бога, який мав перенести їх туди надприроднім способом? Чому ендемічні рослини (ті, що ростуть тільки у окремих географічно ізольованих місцевостях – прим. перекл.) більше ніде не зустрічаються? І на додаток до цих проблем, на ковчезі можна було перевезти лише обмежену кількість видів, що обговорюватиметься нижче. Єдиний спосіб пояснити таке – це повірити в швидку еволюцію невеликого числа видів на цих островах, тобто у концепцію, до якої прихильники всесвітнього потопу зазвичай не схильні, а вчені вважають її неможливою.

Ботаніка

Існує понад 900 000 видів рослин, грибів, найпростіших і хромістів. (sciencedaily.com – 24 серпня 2011 р (англ.)) Як вони вижили, враховуючи, що більшість з них не було взято на ноїв ковчег?

Як це можливо, що існують креозотові кущі, які залишаються живими вже понад 10 000 років? Дендрохронологія показує, що деяким остистим соснам понад вже 4800 років (дослідження Rocky Mountain Tree Ring Research (англ.) станом на 11 квітня 2021 року). Вони не могли б вижити в бурхливих водах потопу, під наносами мулу, похованими впродовж року часу під тиском солоної ропи глибиною в кілька кілометрів.

Більшість рослин мали б загинути. Коли вода зійшла, на ґрунті мала з’явитися кірка з солі, після того як солона ропа випарувалася, що зробило б практично неможливим проростання більшості рослин. Навіть якби рослини могли відростати за таких умов, то знадобилося б кілька місяців, щоб виросли нові врожаї зелені та фруктів, необхідних для харчування різноманітних тварин, які повиходили з ковчега.

Риба

Більшість риб є або тільки морськими, або тільки прісноводними. Додайте чайну ложку солі в ємність з прісною водою, і риба у ній загине. Зловіть рибу в морі та пустіть її в ємність з прісною водою, і вона теж помре. Тоді як евригалинні риби можуть жити і в солоній, і в прісній воді, більшість риб живуть тільки в солоній або тільки в прісній воді, і дуже чутливі до змін, що виходять за межі конкретно їхньої толерантності до рівня солей.

Величезний об’єм проливних прісноводних дощів і злиття озер з океанами утворили б солоний, каламутний розсіл, непридатний для життя як прісноводної, так і морської риби, а також усіх інших форм морського життя, яких не було на ковчезі, таких як ракоподібні, кити та земноводні. Практично все морське життя мало б загинути.

Оповідь з книги Буття не згадує про рибу, не враховує впливу всесвітнього потопу на неї. Хоча наказ принести в ковчег «з усіляких живих створінь» в книзі Буття 6:19 може стосуватися також і риби, проте 20-й вірш конкретно включає лише «летючі створіння … домашні тварини … [і] створіння, що повзають». 2 мільйони видів тварин живуть в океанах – як вижили вони?

Коралові рифи

Корал розвивається повільно. Австралійський Великий Бар’єрний риф має десятки тисяч років, а теперішня жива частина рифу за оцінками має вік від шести до восьми тисяч років. Більшість коралів ростуть у чистому мілководді, і для життя їм потрібне сонячне світло. Вони чутливі до змін і гинуть через незначні переміни температури води всього на 2 градуси Цельсія або через невеликі зміни солоності води. Більшість з них можуть жити лише у воді глибиною менше 50 метрів. Кораловий світ мав бути знищений потопом і не міг би відновитися до свого теперішнього стану всього за 4000 років.

Дивіться також статтю Вікіпедії – Кораловий риф.

Швидка еволюція

Якщо ми погодимося з тим, що ковчег став домівкою на один рік для 16 000 тварин (менше 8 000 видів, оскільки це були пари), то постанемо перед проблемою, як пояснити, чому зараз існує понад 8 мільйонів видів. Щоб флот Ноя виріс з 8000 видів до 8 мільйонів всього за 4400 років, треба повірити в гіпереволюцію. Навіть найоптимістичніший еволюціоніст не підтримає такі цифри.

Знову розглянемо родину Котячих (Felidae), і зокрема рід Пантери (Panthera). Домівкою для ягуарів є Латинська Америка, левів – Африка, а тигрів – Азія. Тлумачення Всесвітнього потопу стверджує, що на ковчезі була одна пара з родини котячих. Після виходу з ковчега їхні дитинчата повинні були поширилися на ці три різні континенти. За 2000 років ця єдина сім’я Пантер мала перетворитися на 3 разюче різних та унікальних роди, оскільки Леви та Тигри вже існували за часів Ісуса.

Тут слід розглянути два критичних аспекти. По-перше, просто неможливо, щоб потомство однієї кішки за 2000 років перетворилося на левів, тигрів і ягуарів. По-друге, леви, тигри та ягуари існували задовго до потопу Ноя, про що свідчить печерне мистецтво, стародавні рукописи та скам’янілості. Це стосується численних видів тварин. Не тільки неймовірним є, щоб кілька тисяч видів еволюціонували в кілька мільйонів видів протягом 4000 років, а також є достатньо доказів того, що більше кількох тисяч видів, які живуть сьогодні, існували задовго до часів Ноя.

Розглянемо ще кілька недоліків у аргументації Вартової башти. У статтях Вартової башти зазвичай вказується на певний ряд особливостей тварини та розповідається, як це все проявляє розумний задум, що розповідає нам про творця, але з концепції всесвітнього потопу випливає, що більшість індивідуальних особливостей не були розроблені розумним творцем, а швидко розвинулися протягом останніх кількох тисячоліть. Однією з таких особливостей є зуби.

Зуби є чіткою ознакою того, яку їжу їсть тварина, як для прикладу, різці у м’ясоїдних. Вартова башта стверджує, що всі тварини були вегетаріанцями до потопу і отримали право їсти м’ясо лише після виходу з ковчега.

«В Едемському саду Бог визначив як для тварин, так і для людей вегетаріанське харчування.»

Вартова башта 2004 1 березня с.30

«Заради її виживання, людині було дозволено їсти м’ясо тварин після Потопу. (Бут. 9:2-4) Тварини також, опинившись в хаосі, почали жити за рахунок один одного.»

Пробудись! (англ.) 1981 8 жовтня с.27

Якщо це правда, то у тварин, які харчуються м’ясом, до моменту потопу не було різців. Насправді, скам’янілості показують, що різці у тварин існували задовго до періоду потопу. Вартова башта, здається, знає про цю проблему, як видно з вище зацитованої статті з Пробудись! 1981 року,котра продовжує, роблячи дивовижні припущення, що Бог без потреби створив тварин з «певними рисами» (різцями), які вони пристосували для використання після потопу.

«І оскільки Бог створив величезну різноманітність особливостей, щоб зробити тваринне життя цікавим, багато тварин змогли пристосуватися до свого нового стану, використовуючи певні особливості, які допомагали їм виживати.» Пробудись! (англ.) 1981 8 жовтня с.27

Вартова башта припускає, що до потопу світ був покритий величезною завісою з хмар:

«Звідки взялася вода, яка спричинила всесвітній Потоп? Протягом другого творчого періоду, або «дня», коли було сформовано атмосферну «твердь», тобто простір, вода була «під твердю» і «над твердю» (Буття 1:6, 7). «Під твердю» — це вода, яка вже була на землі. «Над твердю» були величезні запаси вологи, розміщені в завислому стані високо над землею, і вони утворювали «велику безодню». Саме ці води впали на землю у час Ноя.»

Вартова башта 2004 1 січня с.30

В результаті тропічний клімат мав би панувати на всій земній кулі. Це суперечить статтям, в яких стверджується, що Бог створив арктичних тварин, призначених для життя у снігах.

«аж до мінус 2,9 градуса! Таку рекордно низьку температуру тіла вчені зафіксували у групи з понад десяти арктичних ховрахів. За цієї температури мозок тварин мав би замерзнути. Як арктичному ховраху вдається вижити? … Як ви вважаєте: стійкий до холоду мозок арктичного ховраха — результат еволюції чи задуму?»

Пробудись! 2013 липень с.16

Людські раси теж повинні були швидко еволюціонувати. Існує 3 основні раси: європеоїдна, монголоїдна та негроїдна. (Деякі класифікації включають також австралоїдну як четверту расу.) Їх у свою чергу поділяють на 30 підгруп. Вартова башта стверджує, що сини Ноя представляли кожну з цих рас.

«Неможливо успішно сперечатися з фактом поділу людської сім’ї на яфетську, хамітську та семітську раси, які походять від Адама через Ноя. (Бт 9:18, 19; Дії 17:26)»

Проникливість у суть Святого Письма, том 1 (англ. с.312, рос. с. 573)

Цікава думка, адже це означає, що дружина Ноя змогла дивом зачати трьох синів з настільки великим генетичним різноманіттям. Звичайно, більш науковим було б пов’язувати генетичні відмінності з наявністю кількох дружин. У будь-якому випадку, вважається, що ці тридцять підгруп розвинулися протягом 4400 років, а такого не стверджують навіть еволюціоністи, і генетика теж цьому суперечить.

The post Всесвітній потоп і Ной first appeared on jwfacts.org.ua.

Свідки Єгови вважають, що Останні дні розпочалися в 1914 році, про що, як стверджується, свідчить різке зростання захворювань, голоду, війн, землетрусів та злочинності. Ця стаття показує, що згадані обставини не погіршилися з 1914 р., а більшість із них значно покращилися. Через це Вартова башта вимушена вдаватися до подання неточної та неправдивої інформації для підкріплення своїх тверджень. Давайте перевіримо, чи спостерігалося збільшення таких явищ з 1914 року.

Вартова башта цитує слова Ісуса про те, що ознакою його присутності будуть війни, мор, голод, нестача їжі та землетруси «в одному місці за іншим». (Матвія 24:7) і опирається на образи чотирьох вершників з книги Об’явлення.

Щоразу, коли трапляється катастрофа, Свідки Єгови вважають, що ось-ось настане Армагеддон.

У 2019 році «Вартова башта» ввела фразу «наприкінці “останніх днів”» (букв. англ. «останні з “останніх днів”» – прим. перекл.). 1

«… ми переконані, що живемо «наприкінці днів». (Мих. 4:1) З 1914 року минуло дуже багато часу, тож очевидно, що ми живемо наприкінці “останніх днів”.»

Вартова башта, вид. для вивчення 2019 Жовтень с.8

У випуску Звернення Керівного органу №1 за 2020 рік [Стівен] Летт з радістю проголосив поширення COVID-19 як доказ того, що:

«ми живемо наприкінці останніх днів. Точніше сказати, наприкінці кінця останніх днів. І навіть більше того, напередодні останнього дня останніх днів.»

Звернення Керівного органу №1

За цим слідувала повінь з закликів Свідків Єгови неактивним членам сімей терміново повернутися до релігії. Фраза “останні дні останніх днів” з тих пір продовжує використовуватися.

«… ми переконані, що живемо “наприкінці днів”. (Мих. 4:1) З 1914 року минуло дуже багато часу, тож очевидно, що ми живемо наприкінці “останніх днів”.»

Щоденне досліджування Святого Письма – 2021 рік 22 квітня

«Оскільки живемо в останні дні з “останніх днів”, тому і не дивуємося, що наше життя стає дедалі тяжчим.»

Посібник «Християнське життя і служіння» (англ.) Травень-червень 2021 року

Це найкращий час для життя за всю історію

Віра у те, що війни, голод, хвороби та землетруси зараз є найгіршими за всю історію, свідчить про неймовірне історичне невігластво, оскільки наведені нижче статистичні дані показують, що кожен з цих факторів зараз впливає на людей набагато менше, ніж будь-коли раніше.

Технологічний прогрес після промислової революції привів до стімкого покращення якості життя, що легко визначити за світовим значенням очікуваної тривалості життя при народженні, яка зросла з 28,5 років у 1800 році до 68 років у 2007 році (Riley, Rising Life Expectancy).

Це пов’язано з такими факторами, як менша частка смертей через війни, кращі медичні технології, кращий розподіл їжі під час голоду та більша підготовленість до землетрусів.

Рівень життя покращився через застосування широкого спектру заходів. Наступне 55-секундне відео (англ.) показує надзвичайне поліпшення в області дитячої смертності, тривалості життя, ВВП, освіти жінок, доступу до води та основних санітарних умов з 1900 року.

Постійні твердження Вартової башти про те, що люди починаючи з 1914 року переживають найскладніші життєві обставини за всю історію, ґрунтуються або на повному невігластві, або на ретельно продуманому обмані. Замість того, щоб оцінити, наскільки безпечнішим та приємнішим життя є зараз, ніж було у минулих століттях, на жаль, Свідки Єгови повинні приймати негативне переконання, що вони живуть у найбільш шокуючі часи, з нетерпінням очікуючи, коли ця «система світу» прийде до кінця.

У цій статті розглянуто факти про епідемії, голод, війни, землетруси та беззаконня з 1914 року. Можливо, це здивує, що страждання, пов’язані з кожною із цих областей за останнє століття значно зменшилися.

Пошесть

Пошесті, тобто епідемії, бичували людство протягом усієї історії. Можна навести численні приклади починаючи з часів Ісуса.

• Між 310 і 312 роками нашої ери чума вбила аж до 99% людей у північно-західних провінціях Китаю. (Бачення часу кінця: дорога до Армагеддону стор.274)
• Чума вплинула на занепад Римської імперії.
• Між 1346 і 1720 роками Європа страждала від чуми в середньому кожні 6 років, часто жертвами було понад 30% населення.
• Чорна (бубонна) чума вбила 75 мільйонів людей у Європі в період з 1347 по 51 рік (abc.net.au 29 січня 2008 р.) і до 200 млн. за XIV ст. (bbc.net.uk 3 жовтня 2001 р.).
• Протягом 1800-х років п’ять пандемій холери вбили понад 40 мільйонів людей, а за деякими оцінками загинули до 100 мільйонів. 3.

Після безперервного лютування протягом всієї історії людства, наслідки чуми різко скоротилися у 20 столітті. Хоча глобалізація може прискорити поширення епідемій на інші країни, і тому їх можна називати пандеміями, медична наука зводить до мінімуму рівень заражень та смертей. Стаття під назвою “Історія пошестей у громадському здоров’ї” в Британській енциклопедії за 2002 рік стверджує:

«З точки зору хвороб, Середньовіччя можна розглядати як початок чуми 542 року і закінчення Чорної смерті (бубонної чуми) 1348 року. Епідемічні захворювання включали проказу, бубонну чуму, віспу, туберкульоз, коросту, бешиху, сибірську виразку, трахому, пітливу хворобу та танцювальну манію. … Розвиток мікробіології та імунології мав величезні наслідки для громадського здоров’я. … Докази ефективності цього нового рівня охорони здоров’я можна побачити у статистиці імунізації проти дифтерії – у Нью-Йорку смертність від дифтерії впала з 785 чоловік на 100 тисяч населення у 1894 р. до 1,1 на 100 тисяч у 1940 р.»

“Історія пошестей у громадському здоров’ї”, Британська енциклопедія, 2002 р.

Така проста річ, як свідомість потреби мити руки з милом, поширилася лише після того, як знання про існування мікробів стало загальноприйнятим у 1850-х роках. Щеплення стали нормою в середині 1900-х років, що призвело до різкого зменшення передчасних смертей від поліомієліту, дифтерії, правця, сибірки, холери, чуми, черевного тифу та туберкульозу.

Вартова башта намагається довести зростання епідемій з 1914 року, але оскільки це не правда, вона була змушена вдаватися до поширення дезінформації. Книга “Ви можете жити вічно в Раю на землі” зробила сенсаційну заяву про те, що іспанський грип був найсмертоноснішою хворобою за всю історію.

«Саме після першої світової війни більше людей вмерло від так званої іспанки (важкий грип), ніж від якої-небудь іншої хворобливої епідемії в історії людства. Тоді вмерло близько 21 мільйон людей!»

Ви можете жити вічно в Раю на землі, стор.151

Це хибне твердження підривається більш ранньою статтею Вартової башти.

«У статті зазначається, що чума Юстиніана шостого століття «як стверджується, забрала 100 мільйонів життів, але вона тривала протягом 50 років». Бубонна чума 14 століття забрала 62 мільйони життів у всьому світі, але вона тривала три роки»

Вартова башта (англ.) 1977, 15 червня, с.359

Ви можете жити вічно в Раю на землі пропонувала також інші хибні міркування, намагаючись зробити серцеві проблеми та рак частиною знаку Ісуса.

«Однак, хвороби й пошесті продовжують поширюватись. Мільйони людей вмирають кожного року від серцевих хвороб і раку.»

Ви можете жити вічно в Раю на землі стор.151

В Луки 21:11 лікар Лука використав грецьке слово loimoi як частину цього знака. “loimoi” відноситься до інфекційної хвороби або чуми, на відміну від слів nosos (хвороба) або malakia (хвороба). Тому Ісус не мав на увазі збільшення серцевих захворювань та раку.

Медичний прогрес у боротьбі з чумою та хворобами призвів до значного збільшення тривалості життя за останні 100 років. У робочому документі Австралійського національного університету зазначається:

«За останні 200 років середня тривалість людського життя приблизно подвоїлася. Більшість цього зростання відбулася за останні 100 років. В Австралії очікувана тривалість життя при народженні становила 57 років у 1901-1910 роках і збільшилася до 80 років у 2000 році. На початку століття найбільшого успіху було досягнуто завдяки зменшенню смертності від інфекційних та паразитарних захворювань у молодому віці, тоді як у другій половині століття домінуючим фактором стало зниження смертності від хронічних захворювань у середньому та старшому віці».

Beyond three score years and ten: Prospects for longevity in Australia, by Heather Booth & Leonie Tickle

Голод

Вартова башта регулярно (і неправильно) стверджувала, що найбільші голоди всіх часів сталися після 1914 року.

«І після Першої світової війни настав найбільший голод в історії»

«Нехай прийде Твоє царство» стор.122

«Незабаром після Першої світової війни в Китаї стався найбільший голод, який там коли-небудь був»

«Від раю втраченого до раю відновленого» стор.181

Ці коментарі повністю неправдиві. Очевидно, вони мають на увазі наступні голоди.

«У 1921 р., у СРСР померло коло 5 мільйонів людей з голоду. В 1929 р., в Китаї померло коло 3 мільйони людей. В 1930 роках у СРСР померло 5 мільйонів людей з голоду. Тільки кілька років тому через посуху, яка надто затяглась по країнах межуючих Сахара пустиню, померло 100 000 людей і витворило величезну кількість біженців.»

Вартова башта 1983 1 листопада с.5-6

Знову «Вартова башта» вдається до викривлення реальності на підтримку своєї теорії щодо 1914 року. Смертність через голод починаючи з 1914 р. стає зовсім незначною порівняно з попередніми століттями. Протягом 2000 років до Першої світової війни у світі була жахлива історія голоду, і багато тисяч голодоморів згадувалися такими дослідниками, як Ф. Куршманн, Л. Делісле та А. Шульц. Щоб побачити, наскільки численні були випадки голоду до 1914 року, і наскільки сильнішим був їх вплив, прийміть до уваги таке:

• Китай 1876 р. – 9 мільйонів смертей
• Індія 1876-78 рр. – 5 мільйонів смертей
• Персія 1871-73рр. – 1,5 млн. смертей
• Індія 1865-66 – 3 мільйони смертей
• Китай 1849 – 14 мільйонів смертей
• Ірландія 1846 – 1 мільйон смертей
• Індія 1769-70 – більше 10 мільйонів смертей
• Франція 1709 – 1 мільйон смертей

Тільки протягом 1800-х років понад 100 мільйонів китайців померло від голоду. Були численні повідомлення, що багато людей з Китаю, Індії, Ірландії та Англії вдаються до канібалізму (включаючи власних дітей), намагаючись вижити.

Голод різко зменшився з 1914 р., як можна побачити, якщо порівняти наведені вище дані щодо 1800-х років з даними Вартової башти 1983-го року про 1900-ті роки. Індія та Китай практично ліквідували голод за останні 50 років. На початку 1980-х благодійним організаціям вдалося обмежити смертність у постраждалій від посухи Африці до 1 мільйона. З тих пір поєднання передових технологій врожайності та глобальних благодійних заходів зробили нечуваною річчю повідомлення про мільйони смертей, пов’язаних з голодом.

Стаття Глобальний голод: Катастрофічний голод, викорінений за останні 50 років від Associated Press, 12 жовтня 2015 року показує, яким вражаючим було скорочення голоду.

«Дослідження, що є частиною Глобального індексу голоду 2015 року, говорить про те, що це одне з “небачених досягнень” за останні 50 років: ліквідація жахливого голоду, що спричиняв понад 1 мільйон смертей, і скорочення “майже до зникнення” великого голоду, який спричиняв понад 100 000 смертей.
“Тенденції вражають”, – сказав автор Алекс де Ваал, виконавчий директор Світового фонду миру при Університеті Тафтса. До середини 20-го століття мільйони людей помирали від голоду кожні десять років – від 27 мільйонів у 1900-1909 роках і понад 15 мільйонів у 1920-х, 1940-х, 1950-х та 1960-х роках до найнижчого рівня у 1,4 мільйона у 1990-х роках. Поки що в цьому столітті кількість загиблих становить близько 600 000».

cnsnews.com (архів за 20 червня 2017)

Десятиліття до 1914 року призвело до 27 мільйонів смертей від голоду, десятиліття до 2014 року – до менш ніж 0,5 мільйона. Враховуючи збільшення населення з 1,75 мільярдів у 1910 році до 6,9 мільярдів у 2010-му, смертність від голоду становить лише 1,9% від того, що було до 1914 року, незважаючи на твердження Вартової башти, що ми вступили глибоко в останні дні.

Війна

Можливо, найбільш цитований “доказ” того, що Ісус почав правити в 1914 році, – це те, що того року почалася Перша світова війна. Вартова башта намагалася представити Першу світову війну як унікальний переломний момент в історії. Твердилося наступне:

«Перша світова війна була на той час наймасштабнішим і найбільш руйнівним людським конфліктом»

Вартова башта (англ.) 1984, 1 травня, с.4

«Жодне покоління до 1914 р., не переживало світову війну, і нічого не кажучи про дві»

Вартова башта 1984 1 лютого стор.7

«Історики погоджуються, що Перша Світова Війна була перша глобальна війна.»

Пробудись! 8 лютого 1982 с.8

«Перша Світова Війна була доказом на це, оскільки вона була багато гірша від якої-небудь попередньої війни, через який то факт її тоді назвали “Велика Війна”. Це була перша глобальна або світова війна. Це була цілковита війна й дуже шкідливо впливала майже на кожну країну світу.»

Вартова башта 1981 1 жовтня с.6

Кожен із цих коментарів неправдивий. Перша світова війна не була першою “світовою” війною, не була вона й найбільш руйнівною та унікальною. Попередні війни також визначаються як світові війни, деякі з них пов’язані з більшою кількістю смертей та/або охоплюють більше країн. Наступні війни відносяться до світових:

• Війна за іспанську спадщину 1702-1713рр.
• Семирічна війна 1756-1763рр.
• Війна за незалежність США 1775-1783рр.
• Наполеонівські війни 1792-1815рр.

Халвдан Кохт в Фолькетс Тідсалдер (Стокгольм, 1982р.) на с.7 стверджує, що наполеонівські війни були “більш ніж двадцятирічною світовою війною, яка велася на всіх континентах”. З іншого боку, Велика війна 1914 року (як її спочатку називали) була в основному обмежена Європою.

Вартова башта подає сенсаційну, але суперечливу кількість смертей у Першій світовій війні.

• 37 мільйонів Пробудись! (англ.)1961, 22 лютого, с.6
• 14 мільйонів Пробудись! (англ.)1971, 8 жовтня, с.16
• 21 мільйон Пробудись! 1984, 8 квітня, с.16

Загальноприйнята сукупна кількість загиблих солдатів та цивільного населення під час Першої світової війни становить 10-12 мільйонів. Ця цифра блідне поряд з Тайпінським повстанням 1850-1864 років, що призвело до 40 мільйонів смертей, і вона дуже близька до 10 мільйонів смертей у Тридцятилітній війні 1618-1648 років.

Ще менш правдиве твердження, яке Вартова башта вирішила зацитувати, знаходиться у Вартовій башті (англ.) 1975, 15 жовтня, с.633

“Згідно з одним дослідженням, Перша світова війна, як повідомляється, була в сім разів більшою за всі 901 велику війну за попередні 2400 років”

Вартова башта (англ.) 1975, 15 жовтня, с.633

Це безглузде твердження, адже число смертей лише від шести згаданих вище воєн набагато перевищує всі жертви Першої світової.

Справа в тому, що війни тривали невпинно протягом усієї людської історії. Кількість історичних війн та смертей, пов’язаних з війною, важко визначити, не в останню чергу через те, що не існує єдиного визначення того, що власне таке війна. Можна зараховувати або не зараховувати громадянську війну, також питанням є, скільки саме жертв потрібно, щоб класифікувати конфлікт як війну, і чи включати до числа жертв війни крім солдатів також мирне населення і смерті від голоду та хвороб. Величезні масштаби історичних воєн можна побачити за цифрою, яку цитує Вартова башта.

«У 1969 р. Норвезька Академія Наук вирахувала, що від 3600 р. перед З. Д. світ мав лише 292 років миру, а 14.531 війн в яких було забито сотні мільйонів людей.»

Пробудись! 1971 8 листопада с.10 (Вартова башта (англ.) 1983 1 квітня с.3)

Хоча у Вартовій башті 1983 року це не згадується, у вищезгаданому звіті далі йдеться про те, що ці 14 531 війни призвели до загибелі 3 640 000 000 (3,6 мільярдів) людей! Френсіс Бір перевірив та підтвердив ці оцінки. У світлі таких цифр можна зрозуміти точність наступного коментаря.

«Як би це малоймовірно не звучало, але з часом може не відбутися значних змін у кількості випадків миру та війни та в чисельності жертв насильства».

Francis Beer, Peace Against War (San Francisco, 1981) pp.46,47

Друга світова війна вважається найбільш руйнівною з усіх війн. Проте з тих пір світ увійшов у період, який вважається найбільшим періодом миру без війни за всю історію. Такі дослідники війни, як К. Райт, а також Сінгер та Смол, показують зменшення частоти та тривалості воєн у 20 столітті.

В Історії насильства Стівен Пінкер показує, що насильство та війни зменшуються протягом століть. Особливо це стосується періоду після 1950-х років.

«Насильство спадало протягом довгого часу в історії, і сьогодні ми, мабуть, живемо в найспокійніший час для нашого виду на землі. На думку таких антропологів, як Лоуренс Кілі, Стівен ЛеБлан, Філліп Уокер та Брюс Кнауфт, ці чинники поєднуються, що призводить до таких загальнонаціональних масштабів смертності населення у племінних війнах, що вони затьмарюють війни сучасності. Якби війни ХХ століття вбили таку саму частку населення, яка гине у війнах типового племінного суспільства, то загинуло б два мільярди, а не 100 мільйонів людей. Згідно зі “Звітом про безпеку людини” за 2006 рік, кількість загиблих у боях у міждержавних війнах скоротилася з понад 65000 на рік у 1950-х роках до менш ніж 2000 на рік у цьому десятилітті».

Стівен Пінкер, “Історія насильства“

Землетруси

Публікації Вартової башти, такі як Виживання на Нову Землю (англ., 1984), с.23, перебільшували, стверджуючи про те, що кількість землетрусів зросла у двадцять разів з 1914 року. Твердження Вартової башти були неточними та нечесними настільки, що їм присвячено окрему статтю. Це питання детально розглянуте у статті Землетруси з 1914 року.

Частота землетрусів не зросла з 1914 р., а також не збільшилася сила землетрусів. У двадцятому столітті навіть не було більше смертей, пов’язаних із землетрусами, порівняно з деякими попередніми століттями. Ця інформація легко доступна в енциклопедіях та на веб-сайті Геологічної служби США, де зазначено:

«Багато людей у всьому світі продовжують запитувати нас, чи збільшується кількість землетрусів. Хоча може здатися, що маємо більше землетрусів, проте землетруси магнітудою 7,0 і більше залишалися на досить постійному рівні. … Згідно з багаторічними записами (приблизно з 1900 р.), ми очікуємо близько 17 значних землетрусів (7,0 – 7,9) та один дуже великий землетрус (8,0 або вище) у будь-якому році».

earthquake.usgs.gov 27 жовтня 2009 року

Беззаконня

«Не вистачає місця продовжувати подробиці зневаги до Божих законів, але вищедане ясно показує, що від 1914 р., беззаконня зростало до величезних розмірів так як ще не було на протязі цілої історії!»

Вартова башта 1984 1 січня с.7

Дослідження беззаконня протягом тривалого часу показують, що суспільство стає добрішим і менш насильницьким. Рівень злочинності зростає і падає протягом певних десятиліть, але протягом періодів в сотні років історія показує, що до 20-го століття було принаймні стільки ж беззаконня, як і тепер. Однак люди мають гідний жалю звичай зосереджуватися на негативному, як видно з концентрації вечірніх новин на поганих подіях дня, а також звичку вживати вислів «старі добрі часи». Люди всіх століть полюбляли скаржитися на зростання злочинності.

«Більшість англійців дев’ятнадцятого століття були впевнені, що злочинність зростає, як ніколи раніше; коментатори вісімнадцятого століття були глибоко стривожені тим, що вони вважали зростаючою хвилею насильницької злочинності; і скарги на неминучий зрив правопорядку звичайні для всього середньовіччя».

Дж. С. Кокберн, Злочинність в Англії 1500-1800 років, Прінстон, Нью -Джерсі, 1977, с.49

Вартова башта безпідставно стверджує, що беззаконня зараз нібито на безпрецедентно високому рівні. Я впевнений, що мало кому хотілося б жити в темні віки середньовіччя, а не тепер. Ви також не хотіли б жити у століття, коли релігія примушувала до храмової проституції та людських жертв. Було досягнуто значних успіхів у розширенні прав жінок та зменшенні насильства над жінками. Ознакою постійної загрози насильства, з якою стикалися люди попередніх віків, є муровані замки, як пояснюється в наступній книзі.

«Ретельніше вдивляючись у середні віки, або навіть у вісімнадцяте століття, можна було б краще обґрунтувати теорію. При всій нашій злочинності наше суспільство в цілому більш безпечне, менш дике, ніж їхнє. Сам факт того, що міста повинні були бути огороджені стінами, що замки були здатними стати сховком для мешканців оточуючих сіл та їхніх речей, що мандрівники повинні були брати з собою щось на свій захист, свідчить про постійну загрозу розбійників, а також про необхідність перебування у війні.»

Сер Леон Радзінович та Джоан Кінг, Зростання злочинності (Лондон, 1977) сс.10,11

Дослідження (наприклад, Lodhi та Tilly) показують, що в таких країнах, як Франція, спостерігається різке зниження злочинності відносно кількості населення.

«У більшості сучасних західних країн рівень злочинності був настільки знижений, що проступки небагатьох скоріше слугують рядовому громадянину ескапістськими розвагами, ніж викликають почуття страху».

Джон Белламі, Злочинність та громадський порядок в Англії пізнього середньовіччя, Лондон і Торонто, 1973, с.3

Християн згодовували левам протягом 300 років після смерті Ісуса. Людина навряд чи може порівняти випадки футбольних заворушень з римськими гладіаторськими іграми, де людей змушували битися насмерть.

Фрікономіка пояснює, що через вивчення економіки ми вдосконалюємо поведінку людини, спираючись на три стимули: економічний, моральний та соціальний. Книга містить таблицю, яка показує падіння кількості вбивств за останні 900 років, щоб підкреслити, наскільки значними були покращення у сфері злочинності.

Кількість вбивств на 100 тис. населення:

«Візьмімо, наприклад, історію тенденції показника умисних убивств (не беручи до уваги вбивства в результаті воєнних дій), який є і найбільш надійним вимірюваним показником злочинності, і найкращим барометром загального рівня злочинності в суспільстві. Нижче наводиться статистика, складена кримінологом Мануелем Айснером, яка відстежує в історичній перспективі показники умисних убивств у п’яти європейських регіонах.

Різке падіння цих чисел протягом сторіч свідчить, що стосовно одного з найсерйозніших страхів людини — бути вбитим — стимули, які ми колективно запроваджуємо, працюють дедалі краще.»

Фрікономіка, Розділ 1, “Наш формат”, Київ, 2018

Пінкер підкреслює, наскільки широко поширеним був рух проти насильства в тих областях, теперішній стан яких ми сприймаємо як належне.

«… у 17-м і 18-му століттях … відбулися перші організовані рухи за скасування санкціонованих суспільством форм насильства, таких як деспотія, рабство, дуелі, судові тортури, забобонні вбивства, садистські покарання та жорстоке поводження з тваринами разом з першими виступами системного пацифізму. Історики іноді називають цей перехід Гуманітарною революцією».

Кращі ангели нашої природи – чому зменшилося насильство Передмова Стівена Пінкера (Viking Penguin 2011)

«Соціальні історії Заходу свідчать про численні варварські практики, які відійшли за останні п’ять століть, такі як рабство, ампутація, осліплення, клеймування, лущення, здирання шкіри, виймання нутрощів, спалювання на вогнищі, колесування тощо. Тим часом, щодо іншого виду насильства – вбивства – даних дуже багато і вони вражають. Криміналіст Мануель Айснер зібрав сотні оцінок рівня вбивств із західноєвропейських місцевостей, які вели записи в певний період між 1200 і серединою 1990-х років. У кожній країні, яку він аналізував, рівень вбивств різко знижувався – наприклад, з 24 вбивств на 100 000 англійців у XIV столітті до 0,6 на 100 000 до початку 1960-х років».

edge.org (архів за 4 червня 2010) цитується за A history of violence, Steven Pinker

Читачам може бути важко повірити цим цифрам, і Пінкер пояснює, чому.

«Яким би малим не був відсоток насильницьких смертей, в абсолютних цифрах їх завжди буде досить багато, щоб заповнити ними вечірні новини, тому враження людей про поширення насильства буде відірваним від його реальних розмірів».

Кращі ангели нашої природи – чому зменшилося насильство, Передмова Стівена Пінкера (Viking Penguin 2011)

Збільшення населення

Темпи зростання населення з плином часу добре відображають велику кількість загиблих через війни, голод та хвороби до ХХ століття. Населення мало збільшуватися в геометричній прогресії, як це і сталося протягом 1900-х років. До 1900 року такого не було. Пробудись! (англ.) 1967 за 8 вересня, с.4, показує, що потрібно було 1600 років з різдва Христового, щоб світове населення збільшилося вдвічі з 250 до 500 мільйонів. Проте за останні 200 років воно подвоювалося чотири рази.

Зростання очікуваної тривалості життя відіграє помітну роль у цьому швидкому зростанні населення. Збільшення очікуваної тривалості життя не є тільки результатом поліпшення показників смертності при народженні дітей та смертності немовлят, як свідчить ріст у всіх вікових категоріях.

Знання про те, що до 20-го століття хвороби і голод регулярно забирали 30%, а іноді і до 90% всього населення, пояснює, чому зайняло аж 1600 років з різдва Христового, щоб населення землі подвоїлося. У 1800-х роках понад 250 мільйонів людей померли від голоду, воєн, землетрусів та чуми – це величезний відсоток, оскільки населення планети тоді становило ледве 1 мільярд людей, і, звичайно, подібного не бувало після 1914 року. Прикро, що у століття безпрецедентного миру та достатку Вартова башта має намір переконати своїх послідовників у тому, що життя зараз стало найгіршим, ніж будь-коли до цього.

Коли почалися останні дні?

Вартова башта об’єднує чотири різні концепції, щоб дійти до думки, що з 1914 року світ увійшов у “Останні дні”. Ця вигадка зокрема містить наступне:

1. Останні дні згадуються Павлом, Яковом і Петром,
2. Вони розпочалися наприкінці Часів язичників[4], що згадуються в Луки,
3. Даниїл передрік їх початок в 1914 році у пророцтві про Сім часів,
4. Підтверджені Ісусом ознаки з Матвія 24 і Луки 21.

Немає ніяких особливих причин вважати, що хоч щось із цього має стосунок до предмету.

Ознаки Ісуса закінчилися з падінням Єрусалима та храму в 70 році нашої ери. Матвія 24 наголошує на цьому; з посиланнями на храм у віршах 1-3, святе місце у вірші 15, Юдею у вірші 16 та суботу у вірші 20.

Петро показав, що Останні дні розпочалися зі злиття Святого Духа в 33 році нашої ери, коли він застосував пророцтво Йоїла до першого століття.

Дії 2:17 “… було передречено через пророка Йоı́ла: “В останні дні,— говорить Бог,— я виллю свій дух на всіляких людей. …”

Концепція, що останні дні почалися в 1914 р., розпадається при розгляді Луки 21:28 де сказано:

“Коли ж це почне відбуватися, випростуйтесь та підніміть голови, бо наближається ваше визволення.”

Станом на 2017 рік, в живих залишилося дуже мало тих, хто бачив, як “це почало відбуватися” у 1914 році, і через небагато років не залишиться жодної людини, до якої буде застосовано це визволення. Це ж саме стосується і нелогічної доктрини про “покоління, що перетинаються ” (дивіться Changes to the Generation Teaching).

На запитання про ознаки свого другого пришестя Ісус попередив не слідувати тими, хто стверджували, що кінець наближається, додавши, що війна і безлад не є ознаками його близькості.

«”Учителю, коли це станеться і яка ознака вказуватиме, що все це невдовзі відбудеться?” А він відповів: “Стережіться, щоб вас не ввели в оману, бо багато буде тих, хто прийде під моїм іменем, кажучи: “Я Христос”, і “Час наблизився”. Ви ж не йдіть за ними. Більш того, коли почуєте про війни та заворушення, не жахайтесь: усе це має відбуватися спочатку, але кінець прийде не відразу”.» Потім він сказав: “Повстане народ на народ і царство на царство. Відбуватимуться сильні землетруси, і в одному місці за іншим буде голод та епідемії. Люди бачитимуть страшні видовища, а з неба з’являтимуться великі знаки.»

Луки 21:7-11

Ці проблеми мали продовжуватися постійно, а не з’явитися як знак; знаком же того, що визволення близько, як конкретно вказано у віршах 25-28, є видовища, що з’являються на небі;

«Крім того, на сонці, місяці й зірках будуть знаки, а на землі народи зазнаватимуть страждання, бо через рев розбурханого моря вони не бачитимуть виходу … Коли ж це почне відбуватися, випростуйтесь та підніміть голови, бо наближається ваше визволення»

Луки 21:25-28

Оскільки Петро показує, що Останні дні розпочалися у 33 році нашої ери, а знаки Ісуса закінчилися падінням Єрусалиму та храму в 70 році нашої ери, твердження Вартової башти про те, що Останні дні розпочалися у 1914 році, вимагало використання концепції двох сповнень – другорядного та головного. Це базується швидше на прийнятті бажаного за дійсне, ніж на обґрунтованому на Біблії міркуванні.

Висновок

Апокаліптичні релігії, такі як Свідки Єгови, наполягають, що останні дні – це короткий період часу, в якому вони зараз живуть.

«Так, світ дійсно змінився у 1914 р.!»

Пробудись! 8 лютого 1982 с.8

Ознаки останніх днів настільки загальні, що їх легко застосувати до будь-якого періоду часу. З часів Ісуса у кожному столітті частина християнських сект стверджувала, що саме це століття – найгірший період в історії. 300 років тому Ньютон писав:

“Це я згадую не для того, щоб визначити, коли прийде час кінця, а для того, щоб припинити необдумані здогади дивакуватих людей, які часто передбачають час кінця і тим самим дискредитують священні пророцтва кожного разу, коли їхні передбачення не збуваються”. [1а]

Ісаак Ньютон

Перша сторінка першої Вартової башти проголошувала фактом, що 1800-ті роки були останніми днями.

“Те, що ми живемо “в останні дні ” – “день Господній” – “кінець” євангельського віку, а отже, на зорі “нового” віку, – це факти, які не тільки може побачити проникливий дослідник Слова, проваджений духом, але й зовнішні ознаки, які визнає світ, дають те ж саме свідчення, і ми прагнемо, щоб «наші одновірці» були повністю свідомі цього факту, … “

Сіонська вартова башта (англ.) 1879 1 липня с.1

Засновник Вартової башти Чарльз Тейз Рассел навчав, що “час кінця” почався в 1799 році, запозичивши свою складну есхатологію у руху адвентистів XIX століття. Він стверджував, що його життя, 1800-ті роки, були найважчими в історії, доводячи, що Останні дні закінчаться в 1914 році.

“… наші читачі пишуть, запитуючи, чи не може бути помилки у датуванні 1914 року. Вони не розуміють, як теперішній стан речей може ще так довго продовжувати перебувати в напруженні.”

Вартова башта (англ.) 1894 15 липня, с.224

Через невдачу кожного з адвентистських передбачень Рассела другий лідер Вартової башти, Рутерфорд, був змушений робити виправлення, які перенесли початок Останніх днів у час його власного життя. Рутерфорд змінив у трактуванні дев’ятнадцяте століття на двадцяте, а з 1930-х років він став говорити, що Останні дні почалися в 1914 році (дивіться Changed Dates :: Failed Predictions).

Наразі Вартова башта вказує на ХХ, а тепер і на ХХІ століття як унікальне виповнення щодо війн, землетрусів, пошестей та нестачі їжі.

Щоб підтвердити свою теорію про те, що невидиме небесне правління Ісуса розпочалося в 1914 р., Вартова башта називає 1914 р.:

«…поворотною точкою для людства, через те, що в тому році світ увійшов в добу клопоту, якого ще ніколи не було на світі.»

Вартова башта 1981 1 жовтня с.6

Це серйозне спотворення фактів, оскільки історичні факти доводять, що ніколи не було більш безпечного і сприятливого для життя періоду. 2–

Кожне століття потерпало війн, епідемій, нестачі харчів та землетрусів, часто у масштабах, більших за сучасні часи. Наприклад, у чотирнадцятому столітті “великий голод” у Європі в 1315-1317 роках спричинив такі важкі умови, що було зафіксовано факти поїдання батьками власних дітей та помітне зростання злочинності. В книзі Середньовічна Європа: криза та оновлення Т. Ф. Руїз показує, що зґвалтування та вбивства були набагато звичнішими у чотирнадцятому столітті, ніж у двадцятому. Війна тривала сотню років, коли Монгольська імперія вбила біля 40 мільйонів людей під час завоювання Євразії. У відсотках це були вдвічі більші жертви, ніж у часи Другої світової війни. У 1337 році почалася найдовша війна в історії – столітня війна між Францією та Англією. Так само у кожному столітті продовжувалися землетруси, що спричиняли постійний хаос, смерть і руйнування. Змучене населення потім страждало від чорної смерті – бубонної чуми, що почалася в 1347 році і вбила третину населення Європи, спричинивши загалом понад 70 мільйонів смертей. Як результат, за століття оцінювана чисельність населення планети зменшилася з 450 мільйонів до лише 350 мільйонів людей.

Коментарі релігійних письменників шістнадцятого століття співзвучні сьогоднішнім коментарям Вартової башти.

«З моменту Сотворення пройшло 6000 років, і Світ не повинен існувати довше. Отже, Бог повинен був покарати людство чумою, голодом та смертю в останні дні – і чи Він цього не зробив?»

Єпископ Педер Палладіус, 1555 рік

«Світ настільки злий, що не вже може стати гіршим. Семирічна дитина знає більше про зло, ніж літні люди знали колись. Вірність і любов більше не існують. Знаки на Небесах не можна неправильно зрозуміти. Скрізь кров, біль, страждання, дияволи та демони».

Єпископ Олаус Петрі, бл.1550

«Кінець близький.»

Історик і теолог Йоган Каріон, 1532 рік

«На Небі відбулася величезна битва. Антихрист буде скинутий у 1672 році. Тоді настане короткий період, коли Слово Христове буде проповідуватися у всьому світі у всій його бездоганності, чистоті та ясності, перш ніж Христос прийде вдруге».

Богослов Андреас Осіандер бл.1550

У 1828 році Джон Стюарт Мілль заявив: «Я помітив, що не тою людиною, яка сподівається, коли інші впадають у відчай, а тою, котра впадає у відчай, коли сподіваються інші, численна група людей захоплюється як мудрецем». Природний песимізм людської природи є частиною нашої природи виживання, але цим скористалися релігійні лідери, такі як засновник Вартової башти Чарльз Тейз Рассел.

Побіжний погляд на новини сайту jw.org показує, що така песимістична точка зору залишається основним фокусом релігії. Знімок за жовтень 2018 року показує всі поточні прес-релізи, які стосуються або стихійних лих, або ідеї, що Свідків Єгови переслідують.

Риторика Вартової башти щодо обидвох цих тем хибна. Мало того, що землетруси відбуваються не частіше, ніж у попередні століття, ці прес-релізи включають тайфуни та цунамі, жодне з яких не є частиною знаку Ісуса. Це просто песимістичні історії, які спонукують послідовників повірити у жалюгідність життя.

Думка про те, що Свідки Єгови зазнають переслідувань, підтримувана ув’язненнями послідовників за відмову від військової служби, так само не має змісту. Кількість Свідків Єгови, які страждають за свої переконання, є незначною у порівнянні зі смертю та стражданнями, які випадають на долю інших релігійних груп. Це ніяк не можна порівняти з тим, що пережили перші християни від рук Римської імперії.

Трагедія умонастрою Страшного суду та обману Вартової башти щодо стану справ у світі полягає в тому, що він закріпляє негативне сприйняття теперішнього життя та не дає цінувати великі досягнення минулого століття. Крім того, він нездатний в подальшому вдосконалюватися. Таке безглузде мислення – це поразка людської природи, і багато тисяч років тому Соломон відніс тих, хто вірить у це, до нерозумних:

«Не кажи: “Чому дні минулі були ліпші від теперішніх?” — бо немудро питатися про таке.»

Екклезіаст 7:10

Поклоніння не повинне ґрунтуватися на служінні певній даті чи зароблянні порятунку в Армагеддоні; воно повинне бути зосередженим на служінні Богу. Необов’язково знати, коли відбудеться Друге пришестя Ісуса. Християнство проявляється у виявленні любові до Бога та любові до ближнього незалежно від майбутнього.

Примітки

[1] Переклад нового світу (англ.) є єдиним, що перекладає Михея 4:1 як “останню частину днів”. Більшість перекладів Біблії використовують фразу “наприкінці днів”. Нині Вартова башта посилається на свою незвичайну інтерпритацію Михея 4:1, щоб підтвердити ідею існування «останніх днів останніх днів», хоча вірш Михея 4:1 нічого такого не говорить.

[1a] Пророцтва Ісаака Ньютона, вперше оприлюднені в Єрусалимі, передрікають друге пришестя Христа, – цит. за Newton papers on show in Israel

[2] Посилання на велику частину з наведеної нижче інформації взято з праці Ознаки останніх днів – коли?, Карл Олоф Йонссон, Вольфганг Гербст (Commentary Press 1987). Ця книга містить детальний аналіз ознак, підкріплений численними цитатами світських джерел.

[3] The Signs of the Last Days – When?, Carl Olof Jonsson, Wolfgang Herbst (Commentary Press 1987) с.106, Бергмарк, с. 191,207-209, Герберт Л. Шрадер. Und dewh siegte dm Leben (Swttgart. 1954), сс. 64-67,70. 71,

[4] Термін “Часи язичників” ніде не зустрічається у Святому Письмі «Переклад нового світу», проте використовується більше 500 разів у Вартовій башті протягом 50 років між 1950 і 2002 роками. Він походить з Луки 21:24 – “народи топтатимуть Єрусалим, аж поки не закінчаться визначені для народів часи.”

Написано 2006. Останнє оновлення у квітні 2021 року.

The post Чи почалися Останні Дні в 1914 році? first appeared on jwfacts.org.ua.

Ця цитата, подана без посилання на конкретне джерело, походить з праці Спадщина Дарвіна: чому біологія не є фізикою, або чому еволюція не стала загальноприйнятою істиною (станом на 2 січня 2016 року). Хоча сама цитата є точною, вона неправильно передає суть сказаного Сінгхом. Сінгх продовжує в тому ж параграфі: “Існує кілька причин, чому факти еволюції не є легко зрозумілими для широкого загалу.” Далі він пояснює, чому освіченим людям бракує розуміння еволюції. Під впливом офіційної скарги Сінгха на Пробудись!, в якій вчений звинуватив журнал в “інтелектуальній нечесності” за виривання його слів з контексту (див. наш переклад статті inquisitr.com, де Рама Сінгх коментує цю ситуацію), Вартова башта прибрала цю інформацію, завантаживши на свій сайт відредаговану версію Пробудись! без цитати Сінгха.

Щодо наступного науковця, якого цитує цей номер Пробудись!, то журнал не згадує, що він є одним зі Свідків Єгови. Тоді як в англійській версії журналу подано лише його ім’я, випуск цього Пробудись! німецькою мовою містить його повне ім’я – Джерард Хертель (Gerard Hertel). У списку колишніх працівників навчального закладу про нього згадується як про Свідка Єгови.

Далі ця стаття продовжує:

«Чому навіть деяким науковцям важко повірити, що життя виникло завдяки еволюції?»

Пробудись! січень 2015, с.3

Еволюція не пояснює “виникнення життя”; дослідженням того, як “життя виникло”, займається абіогенез. Еволюція – це “накопичення змін в популяції організмів на протязі часу, яке веде до появи нових форм” (визначення зі словника Мерріам-Вебстер). Існує величезний масив даних, який підтверджує еволюцію. Насправді, навіть Вартова Башта поширює ідею про дуже швидку еволюцію, коли стверджує, що мільйони видів тварин на Землі розвинулись з кількох тисяч особин, які змогли вміститись у ковчег Ноя 4000 років тому. З іншого боку, щодо питання походження життя, навіть Річард Докінз визнає, що тут ми знаємо мало:

«Ми знаємо дуже багато про те, як відбувалась еволюція, навіть з часу її самого початку, але знаємо лише трохи більше за Дарвіна про те, як вона вперше розпочалась. … Ми не маємо доказів того, що було найпершим кроком в зародженні життя … Ми насправді й не маємо потреби в правдоподібній теорії походження життя, і можемо навіть почуватись трохи стривоженими, якщо відкрита в майбутньому теорія, яка це пояснюватиме, виявиться занадто правдоподібною!»

Найграндіозніше шоу на Землі. Доказ Еволюції – Річард Докінз, 2009 (англ.), сс. 416, 419

На жаль, Свідки Єгови довіряють письменникам Вартової башти в наукових питаннях, хоча їх упередженість надзвичайно сильно впливає на точність інформації, яку вони подають. Їхня здатність до дослідження настільки неадекватна, що вони не можуть навіть коректно вказати джерело своєї інформації, вже не кажучи про те, щоб правильно розуміти і пояснювати явища, які досліджує наука.

The post Висмикнута з контексту цитата і інші недостовірності в Пробудись за січень 2015 first appeared on jwfacts.org.ua.

У 1984 році книга “Вижити для нової землі” проголошувала:

“Частота великих землетрусів зросла приблизно в 20 разів, порівняно з середньою частотою протягом двох тисяч років, що передували 1914 року”.

Вижити для нової землі (англ.) (1984), с.23

Наступного року книга Обговорення на основі Писань повторила це твердження.

“Це означає, що з 1914 року в середньому за рік ставалось у 20 разів більше таких землетрусів, ніж у період в 2000 років перед тим.”

Обговорення на основі Писань (1985), с.245

Неправдоподібна заява про збільшення частоти землетрусів в 20 разів з 1914 року була використана як нечесний спосіб переконати Свідків Єгови, що ми живемо в «останні дні». Це пов’язано з словами Ісуса в Луки 21:11 про те, що відбуватимуться “сильні землетруси” як ознака “кінця”.

Оскільки я цікавився математикою, то на мене сильно вплинуло таке “20-кратне” збільшення частоти землетрусів, яке було незаперечним доказом того, що я живу в Останні дні. Я ніколи не думав сумніватися або перевіряти це твердження Вартової башти. Кожен без винятку з тих Свідків Єгови, з якими я розмовляв, був переконаний, що з 1914 року спостерігається значне зростання кількості землетрусів. Основоположною для всього вчення Свідків Єгови є доктрина про те, що Останні Дні почались в 1914 році, і тому Вартова башта робила все можливе, щоб надати інформацію про різке зростання ознак, про які говорив Ісус, починаючи з того року.

Після цунамі 2004 року я взявся дослідити тему землетрусів у Британській енциклопедії. Це невинне джерело інформації справило на мене глибоке враження, оскільки воно суперечило статистиці Вартової башти. Я порівняв ці висновки з інформацією на сейсмологічних сайтах, а потім мав листування з сейсмологом. Всі джерела підтверджували, що з 1914 року не було збільшення кількості землетрусів – ні за частотою, ні за силою, ні за кількістю людських жертв. Це переконало мене, що настав час ретельно перевірити кожен «факт», про який я дізнався з Вартової башти.

Чи дійсно зростає кількість землетрусів?

Метою цієї статті є дослідження питання, чи дійсно зросла кількість “великих” землетрусів з 1914 року, як стверджувалося Вартовою баштою.

“За оцінками, у світі щороку відбувається 500 тисяч землетрусів, які піддаються виявленню. 100 000 з них можна відчути, і 100 з них завдають шкоди.”

earthquake.usgs.gov (27 вересня 2015 р.)

У середньому щорічно відбуватиметься один великий землетрус магнітудою понад 8 балів.

Дослідники, як правило, класифікують значущість землетрусу одним з двох способів;

• Наприклад, землетрус з високою магнітудою, що перевищує 8,0 балів за шкалою Ріхтера.
• Землетрус, що спричиняє людські жертви, зазвичай зараховують до статистики при перевищенні кількості в 1000 загиблих.

За обома пунктами не було зростання з 1914 року. Наступна інформація детально розбирає частоту землетрусів з плином часу, а також історичну кількість жертв, що була зафіксована протягом останніх 2000 років.

Землетруси за величиною щорічно

Серед сейсмологів загальноприйнятою є думка, що кількість землетрусів залишалася відносно незмінною протягом багатьох тисячоліть.

«Хоча може здатися, що ми спостерігаємо більше землетрусів, проте частота землетрусів магнітудою 7,0 залишалась досить постійною. …
Частково це можна пояснити тим, що за останні двадцять років ми, безумовно, змогли виявити значно більше землетрусів. Це пов’язано з надзвичайним зростанням кількості сейсмічних станцій у світі та багатьма вдосконаленнями у всесвітніх комунікаціях. У 1931 році в світі працювало близько 350 станцій; сьогодні існує понад 4000 станцій, і дані з цих станцій зараз швидко надходять через електронну пошту, інтернет та супутниковий зв’язок. Це збільшення кількості станцій та більш своєчасне отримання даних дозволили нам та іншим сейсмологічним центрам швидше виявляти землетруси та фіксувати багато невеликих землетрусів, які залишались невиявленими в попередні роки.
NEIC (Національний центр інформації про землетруси) зараз виявляє близько 12 000 – 14 000 землетрусів щороку, або приблизно 50 на день. Крім того, через вдосконалення комунікацій та підвищений інтерес до навколишнього середовища і стихійних лих, громадськість тепер дізнається більше про землетруси. Згідно з багаторічними записами (приблизно з 1900 р.), ми очікуємо близько 17 значних землетрусів (7,0 – 7,9) та один дуже великий землетрус (8,0 або вище) у будь-який рік.»

earthquake.usgs.gov 27 жовтня 2009 року

Причина, чому кількість землетрусів мало змінюється з часом, полягає в тому, що для виникнення землетрусів потрібні роки, і вони є результатом зміщення земної мантії. Так утворюються острови та гірські хребти, і для виникнення гірської системи можуть знадобитися кілька мільйонів землетрусів середнього розміру напротязі десятків мільйонів років.

Як приклад сили землетрусів, землетрус 1994 року в Нортриджі, Каліфорнія, вивільнив енергію, еквівалентну майже 2 мільярдам кілограмів вибухівки, що приблизно в 100 разів перевищує кількість енергії, яка була виділена атомною бомбою, що знищила Хіросіму під час Другої світової війни. При магнітуді 6,7, землетрус у Нортриджі вважається помірним за розміром, та при цьому він завдав збитків на суму понад 20 мільярдів доларів. Землетруси такого розміру відбуваються приблизно 20 разів на рік у всьому світі.

В приватному електронному листі, який я отримав від професора Гленна Біасі (Glenn Biasi) з сейсмологічної лабораторії університету Невади Рено, він написав:

“Істотного збільшення землетрусів з 1914 року не спостерігається. Записи є кращими, тому люди більше дізнаються про землетруси, є більше сейсмометрів, кращі комунікації тощо. Кількість землетрусів змінюється з року в рік, але є досить постійною, якщо тільки враховувати збільшення можливостей виявлення землетрусів. Кількість землетрусів за рік або величина енергії, що виділяється в середньому, випливає зі значення швидкості, з якою у мантії рухаються внутрішні потоки під дією гравітації. Дуже складно це поміняти, і немає жодних ознак різкої зміни в жодному історичному періоді.”

Glenn Biasi, University of Nevada Reno

Сейсмологія – це нова наука, перший сейсмограф був винайдений у 1880 році. З того часу стала можливою точна фіксація землетрусів інтенсивністю 8,0 за шкалою Ріхтера, а повні сейсмологічні записи зараз неважко отримати. Хоча частота великих землетрусів не змінилася, ми тепер дізнаємось про кожен з них прямо в той момент, коли він починається.

За оцінками Геологічної служби США, великі землетруси з магнітудою понад 8,0 відбуваються раз на рік. Менші землетруси, такі як з магнітудою 2, стаються сотні разів на день, а невеликих дрижань поверхні нараховують по кілька мільйонів щодня. Наприклад, всього за 7 днів до 15 жовтня 2011 року відбулися наступні землетруси силою від 4 до 6,7:

Наведене вище зображення було взято з Google Real-time Earthquakes. Ця функція більше не активна, але аналогічну онлайн стрічку землетрусів можна побачити на сайті quakes.globalincidentmap.com станом на вересень 2015 року.

Наступне відео графічно демонструє захоплюючу частоту та постійний характер землетрусів.

«В середньому щороку фіксується близько 1000 землетрусів силою в 5,0 балів і вище. Надзвичайно великі землетруси (інтенсивністю 8,0 або вище) відбуваються один раз на рік, великі землетруси (інтенсивністю 7,0-7,9) – 18 разів на рік, сильні землетруси (інтенсивністю 6,0-6,9) – 10 разів на місяць, помірні землетруси (інтенсивністю 5,0-5,9) – більше двох разів на день.»

www.encyclopedia.com (архів за 4 жовтня 2016)

Віддані своїй справі сейсмологи та дослідники, серед яких R. Mallet, J. Milne, P. Verney, S. Duda та A.W. Lee, накопичили значний обсяг даних про історичні землетруси. Записи про землетруси існують ще з 2150 року до н. е. Чотири землетруси магнітудою 6,8 або більше і багато поштовхів магнітудою 6 – 6,5 відбулися тільки в регіоні затоки Сан-Франциско протягом 75 років між 1836 і 1911 роками.

Землетруси силою 7.0 балів і більше

Щорічні смерті через землетруси

Незважаючи на те, що не було збільшення сили або частоти землетрусів, можна подумати, що зростання населення планети призвело б, принаймні, до збільшення кількості смертей через землетруси, що відбуваються з 20 століття. Несподівано, але цього не сталося, оскільки в деяких попередніх століттях було більше загиблих через землетруси.

Джерелом всебічних даних для цієї статті був сайт ntute.ac.uk, закритий в липні 2011 року. Перелік землетрусів, що призвели до понад 1000 загиблих, опубліковано на сайті neic.usgs.gov (архів за 4 лютого 2005 року), показує, що протягом часу, за який ми маємо точні записи, мало що змінилося щодо землетрусів до і після 1914 року. З 1902 по 2001 рік відбулося 110 землетрусів, які призвели до 1000 або більше загиблих, або коефіцієнт в 1,1 землетрусів на рік, які призвели до жертв. За 12 років до 1914 року (з 1902 по 1913 рік) цей середній показник мав значення 1,25 на рік, що є більшим ніж його середнє значення за 88 років з 1914 по 2001 рік, коли показник знизився до 1,08.

Вартова башта проголосила, що “один великий землетрус на рік” є більшою кількістю землетрусів, ніж в будь-який інший період історії.

«Жахливі землетруси вражали земну кулю зі все більшою суворістю і частотою протягом останніх років. … Особливо, з 1914 року відбулося більше великих землетрусів, ніж у будь-який попередній період такої тривалості, зафіксований в історії. … З 1948 року ця тенденція перейшла в нову фазу, з приблизно одним великим землетрусом на рік.»

Вартова башта (англ.) 1961 15 жовтня с. 628

Середній показник в один великий руйнівний землетрус на рік, який, як стверджує Вартова башта, робить XX століття найбільш насиченим землетрусами за всю історію, не відрізняється від довгострокових записів. Станом на квітень 2007 року, ntute.ac.uk перерахував 5800 руйнівних землетрусів, каталогізованих з 2150 року до н. е.; в середньому припадає понад 1 великий руйнівний землетрус на рік протягом останніх 4000 років,

Британська енциклопедія 2002 року на DVD перераховує основні історичні землетруси за останні 1500 років, за найбільшими людськими жертвами. З 5 землетрусів з найбільшою кількістю загиблих лише 1 був після 1914 року і він аж ніяк не був найбільш руйнівним. Найбільш руйнівний землетрус стався в 1201 році в Сирії, через нього загинули 1,1 мільйона людей. У 1556 році в Китаї стався землетрус з числом жертв в 800 тисяч осіб. Для порівняння, найбільший землетрус в 1900-х роках вбив відносно невелике число в 240 тисяч людей.

Таблиця найбільш руйнівних землетрусів починаючи з 500 року н. е.
(джерело – Британська Енциклопедія – 2002 р. вид.)

Загальна кількість загиблих з 1914 року, зафіксована в повному списку, що подається в Британській Енциклопедії – 2002 р. вид., становила 1,15 мільйона, тоді як той самий список показує, що протягом 1200-х років тільки 3 землетруси призвели до 1,26 мільйона загиблих. Загальна кількість смертей, пов’язаних із землетрусами у 1200-х роках, очевидно, є навіть більшою за це значення, бо відсутність записів про менші випадки з тих давніх часів обмежує величину показника.

Порівняння жертв землетрусів в 1700-х, 1800-х і 1900-х роках також показує, що кількість смертей щорічно була дуже схожою, і кожне з останніх трьох століть відзначалося понад 1 мільйоном загиблих. Враховуючи шестикратне збільшення населення протягом XX століття, співвідношення смертей до кількості населення стало значно нижчим з 1914 року. Незважаючи на збільшення населення, видається, що вдосконалення технологій – включаючи рятувальні, будівельні стандарти та системи раннього попередження – допомогли зменшити жертви та страждання через землетруси у 20 столітті. Як пояснив у статті Чому кількість жертв землетрусу на Гаїті вища, ніж у Чилі Колін Старк (Colin Stark), технологічні досягнення спричинили зменшення кількості страждань, спричинених землетрусами, в розвинених країнах протягом останнього століття.

«Близько шести тижнів тому великий землетрус зруйнував Гаїті і загинуло понад 200 тисяч людей. В суботу величезний землетрус, що вивільнив в 500 разів більше енергії, спустошив Чилі і вбив лише сотні людей.
Чому ж слабший за силою землетрус вбив так багато людей? І чому стався раптовий сплеск катастрофічних землетрусів в американському регіоні? Ні, це не прихід апокаліпсису. Ні, два землетруси ніяк не пов’язані між собою. І ні, Пат Робертсон, ви не можете звинувачувати тут ні Диявола, ні французів. Справжніми відповідями для тих, хто є прихильником науки та Просвітництва, є тектоніка та бідність. …
Протягом мільйонів років це тектонічне стискання сформувало Анди і підняло на висоту пустелю, відому як Альтіплано. В інших місцях воно створило Альпи, Скелясті гори, Гімалаї та Тибет. Цей процес також створив і поміняв деякі острови Карибського басейну, включаючи Гаїті.
Ось чому деякі частини світу страждають від великих землетрусів, які відбуваються з нерегулярною частотою, в той час як інші регіони сейсмічно тихі: все залежить від того, де стикаються плити і як швидко вони втискаються одна в іншу. …
Бідність – це те, що в кінцевому підсумку вбиває більшість людей під час землетрусу. Бідність означає, що сейсмічні ризики при будівництві будинків мало оцінюються або взагалі не перевіряються, а зональне районування не відбувається. Це означає, що будівельні норми не написані, а навіть якщо вони існують, їх важко або неможливо впровадити. … Гаїті є трагічною ілюстрацією цього. Слабкі будівельні матеріали та погані будівельні стандарти найбільше спричинилися до вражаючої кількості загиблих, поранених та внутрішньо переміщених осіб.»

cnn.com 28 лютого 2010 р.

Вчення Вартової башти

Протягом своєї історії Вартова башта регулярно робила заяви та цитувала цифри, щоб фальшиво довести надзвичайно велике збільшення землетрусів з 1914 року. Зважаючи на легкодоступну інформацію щодо стабільності землетрусів протягом тисяч років, важко повірити, наскільки жахливою є нечесність Вартової башти в наступних цитатах.

«За останні чотири роки на землі було більше природних землетрусів, ніж за будь-який попередній період історії Землі»

Світове горе. Чому? Вихід (The Remedy, англ.), (1923) с.26

«Навіть якщо перебільшені цифри з минулих століть прийняти за повністю вірні, наведені вище значення показують, що середньорічний рівень смертності значно збільшився з 1914 року і після 1914 року – з 4000 загиблих на рік він підскочив до 40 000! Концентрована смерть і жах – це частка для людства з 1914 року.»

Вартова башта (англ.) 1951 1 квітня, стор. 202

«Особливо, з 1914 року відбулося більше великих землетрусів, ніж у будь-який попередній період такої тривалості, збережений в історії.»

Вартова башта (англ.) 1961 15 жовтня с. 628

«З 1914 року під час землетрусів щорік гине в середньому вдесятеро більше людей, ніж у минулі століття.»

Життя. Як воно виникло? Шляхом еволюції чи творення? с.225

«”Будуть землетруси великі та голод, та помір [епідемічні хвороби] місцями” (Луки 21:11). Це дуже схоже на події, які відбувалися з 1914 року, тому що страждання дуже збільшилося через такі нещастя.»

Чи Бог дійсно дбає про нас? с. 20

«З того часу, як Ісус виголосив пророцтво, до 1914 року, історія фіксує п’ять землетрусів, кожен з яких забрав 100 000 життів або більше.»

Пробудись! (англ.) 1982 8 липня с. 16

«Таке збільшення землетрусів не дивує Свідків Єгови.»

Пробудись! (англ.)1995 Серпень 22 с.27

«За останні 2500 років було тільки дев’ять землетрусів, кожен з яких забрав понад 100 000 життів. Чотири з них відбулися після 1914 року.»

Вартова башта 1998 вересень 15, с.7

У 1923 році “Золотий вік” за 7 листопада на с. 67 продемонстрував не тільки неточність і сенсаційність коментарів Вартової башти про землетруси, але і забобонну сутність цієї релігії:

Японія в кульмінації жаху
Японський землетрус, як вважається, є найбільш жахливим землетрусом, який коли-небудь траплявся на планеті, передвістям наближення соціального катаклізму, гул якого навіть тепер хвилює всі народи. Варто відмітити, що, як дехто вважає, [землетрус] не просто так стався незабаром після оголошення про хрещення принца-регента Хірохіто, яке той прийняв від самого Папи під час свого недавнього візиту до Ватикану. Чи не був цей землетрус ознакою божественного незадоволення через цю подію?

Золотий вік, 7 листопада 1923, с. 67

Як доказ наближення кінця в 1925 році, повідомлялось про хвилю землетрусів в Сполучених Штатах.

«1925 РІК ЗЕМЛЕТРУСІВ
27 і 28 червня штат Монтана зазнав серії землетрусів, які зруйнували багато будівель, а багато інших будинків змусили небезпечно розхитуватись. … Здається, що вся земля в неспокої, підготовляється до найсильнішого з усіх землетрусів, який безсумнівно наступить в цей час, як пророкував Господь.»

The Broadcaster 13 липня 1925 року

У 1984 році заявлялось, що відбулося 11-кратне збільшення землетрусів.

«Але Ісус передбачив “великі землетруси”. (Луки 21:11) Чи дійсно їх частота змінилася? … З 1914 року середня річна кількість повідомлень про сильні землетруси зросла більш ніж в 11 разів, порівнюючи з періодом в тисячі років до того. Чи треба щось більше, ніж це, щоб сповнити пророцтво?»

Пробудись! 1984 Жовтень 22 с.7

Всього лиш через рік письменники Вартової башти виявили ще більшу креативність, збільшивши цифру зростання до 20 разів.

«Це означає, що з 1914 року в середньому за рік ставалось у 20 разів більше таких землетрусів, ніж у період в 2000 років перед тим.»

Обговорення на основі Писань (1985), с.245

Хоча англійське видання Вижити для нової землі сенсаційно заявило про 20-кратне збільшення землетрусів, німецьке видання цієї книжки змінило цифру на ще більш дивуючу – 25 разів.

Оманливі висновки

Наведені вище дані показали, що з часів Ісуса постійно відбувалися «великі землетруси». При розгляді подальшого матеріалу важливо розуміти наступне:

• Протягом останніх 2000 років відбувається в середньому близько одного великого землетрусу щороку.
• Землетрус найбільшої магнітуди стався перед 1914 роком.
• Землетрус, що призвів до найбільших людських жертв, стався до 1914 року.

Погана якість та відсутність цілісності в інформації про землетруси, яку представила Вартова башта, є просто шокуючою. Заслуговує на увагу дослідження способу, в який неправдиво представлялись факти, статистика, а також неправильно цитувалися джерела заради підтримки доктрини про посилення землетрусів. Починаючи з Рутерфорда, має місце тривала історія неправдивих тверджень про землетруси.

“Треба єще пригадати, що почавши від 1914 року було о много більше страшних землетрясень, як про се знає історія.”

Визволеннє (1926) с.235

Це цікава цитата, враховуючи, що насправді було більше землетрусів, що спричинили понад 1000 жертв за дванадцять років безпосередньо перед 1914 роком, ніж за дванадцять наступних років; включаючи великі землетруси в Сан-Франциско, Туреччині, Ірані, Італії та Ямайці.

У 1977 році було зроблено наступне фальшиве твердження, яке пізніше з’являлося в численних публікаціях Вартової башти з 1977 року.

“Цікаво, що на протязі 1059 років (від 856 до 1914 р.) надійні джерела звітують тільки про 24 великі землетруси в яких 1 973 000 людей загинуло. Але порівняйте це з супровідним частковим зведенням, в якому ми знаходимо, що тільки за 62 роки 1 600 000 людей загинуло у 43 землетрусах від 1915 до 1976 р.”

Пробудись! (англ.) 1977 22 лютого стор. 11

Письменник Вартової башти не вказує жодного джерела цих цифр і сформував їх відповідно до власного наміру. Винятковим обманом є твердження, що до 1914 року було лише 24 землетруси, особливо коли далі йдеться про неповний список з 43 землетрусів починаючи з 1914 року; очевидно, що цей перший список до 1914 року дає ще більш занижене значення, ніж другий. Будь-кому нескладно буде знайти значну кількість даних, щоб показати, що між 856 і 1914 роками було набагато більше, ніж 24 великі землетруси. Проте ця нечесна інформація використовувалася кілька разів протягом наступного десятиліття.

“Від 1914 р. до цих пір, було багато більше великих землетрусів ніж у якій-небудь іншій ері записаної історії. Протягом понад 1000 років, від 856 р. н. е. до 1914 р., було тільки 24 великі землетруси, в яких згинуло близько 1 973 000 людей. Але протягом 63-ох років від 1915—1978 р., згинуло всього близько 1 600 000 осіб у 43-ох великих землетрусах.”

Ви можете жити вічно в раю на Землі (1982), с.151

У 1983 році Вартова башта включила знайому нам цитату як доказ зростання кількості землетрусів.

«В італійському журналі Il Piccolo, від 8 жовтня 1978 року, Гео Малаголі відмітив: “Наше покоління живе в небезпечний період високої сейсмічної активності, як показує статистика. Дійсно, на протязі 1.059 років (від 856 до 1914 р.) надійні джерела звітують тільки 24 великі землетруси в яких 1.973.000 людей загинуло. Проте, [в] недавніх лихах, як ми знаходимо, тільки за 63 роки 1 600 000 людей загинуло у 43 землетрусах від 1915 до 1978 р. Це різке збільшення продовжується, наголошуючи на загальноприйнятому факті – що наше покоління є нещасним багато в чому”»

Вартова башта (англ.) 1983 15 травня с.6, “Землетруси – Знак кінця?”

Ви можете побачити, що “Il Piccolo” просто взяв інформацію з “Пробудись!“, який цитувався вище (автор “Il Piccolo” не вказав походження цитати, але вона майже дослівна – прим. перекл.). Починаючи з 1983 року, Вартова башта цитує Ґео Малаґолі (Geo Malagoli), а не ідентифікує себе як джерело цієї інформації, як у книзі «Еволюція». (порівн. з Пробудись 1981 серпень 8 сс. 9–11 – прим. перекл.)

«Італійський журнал “Пікколо” повідомив: “Як показує статистика, наше покоління живе у небезпечний період високої сейсмічної активності”. З 1914 року під час землетрусів щорік гине в середньому вдесятеро більше людей, ніж у минулі століття.»

Життя. Як воно виникло? Шляхом еволюції чи творення? (1985) с. 225

Чому вони не вказали самих себе як джерело цифр Малаґолі? Для того, щоб додати необґрунтованої достовірності власній неправдивій інформації.

У статті «Вартової башти» 1983 року також неправильно цитується професор Акі, в ще одній спробі довести сплеск кількості землетрусів.

“Професор Кейіті Акі з кафедри Земних та планетарних наук Массачусетського технологічного інституту говорить про “явний сплеск інтенсивності і частоти великих землетрусів протягом останніх ста років”, хоча і заявляє, що період з 1500 по 1700 рік був таким же активним”.

Вартова башта (англ.) 15 травня 1983 с.6

Ця часткова цитата професора Акі надає протилежного значення тому, що він насправді сказав. Повним реченням Акі було:

“Явний сплеск інтенсивності та частоти великих землетрусів протягом останніх ста років, за всією ймовірністю, пов’язаний з покращенням реєстрації землетрусів та підвищеною вразливістю людського суспільства до зазнання шкоди від землетрусів. Основною причиною є добре налагоджена тектоніка плит, що свідчить про дуже стабільний рух розломів протягом останніх багатьох мільйонів років.”

Професор Кейіті Акі

Іншими словами, через повільний рух тектоніки плит немає жодного різкого росту, а очевидно лише є ріст зареєстрованої кількості, через покращення засобів вимірювання та реєстрації. Однак спосіб, у який Товариство викривлено цитує професора, створює неправдиве враження, ніби відбулось різке підвищення кількості.

Хоча поточні дослідження та збір даних про історичні землетруси збільшили кількість відомих нам землетрусів та їхніх жертв, Вартовій башті вдалося зменшити кількість загиблих, які, як вона стверджує, були до 1914 року. Статистика з наступних журналів показує тенденцію.

Рамка в книзі “Щастя” зазначає щорічний показник жертв, пов’язаних із землетрусами, лише в 1800 смертей для періоду, що передував 1914 року. Здається, Вартова башта витворила цю цифру з власних сфальсифікованих тверджень про лише 24 великі землетруси за цей період (1 973 000 / 1 059 = 1 863). Загальноприйнятою є думка, що з часів Ісуса від землетрусів загинули десятки мільйонів людей. У праці “Просування в науці” (Advancement in Science, June 1969 p.362), J.H. Latter оцінює, що з 1000 р. н. е. помирали до 1,5 мільйона людей за століття, або близько 15 000 на рік, що є дуже схожим на такий показник для 20-го століття.

У публікації Вартової башти “Проникливість у суть Святого Письма” дуже докладно розповідається про це заявлене збільшення землетрусів.

“Ісус передрікав, що землетруси значної кількості та сили будуть ознакою його присутності. (Мт. 24:3, 7, 8; Лук. 21:11). З 1914 р. н.е. відбулося збільшення кількості землетрусів, що призводить до великих лих. На основі даних Національного центру геофізичних даних в Боулдері (штат Колорадо, США), доповнених кількома нормативними довідковими виданнями, у 1984 році було складено зведення, до якого ввійшли тільки ті землетруси, сила яких була не менше 7,5 бала за шкалою Ріхтера, [або] які завдали матеріальних збитків на суму 5 і більше мільйонів доларів (США) або забрали життя 100 чи більше чоловік. Було підраховано, що сталося 856 таких землетрусів протягом 2000 років, що передували 1914 року. Ця ж таблиця показала, що всього за 69 років після 1914 року таких землетрусів було 605. З допомогою цієї статистики можна побачити розмах страждань через землетруси у цей період історії “.

Проникливість у суть Святого Письма (англ.), т. 1, с. 669

Цей шокуюче неточний розрахунок використовувався кілька разів протягом багатьох років. У примітці журналу “Пробудись!” від 8 червня 1985 с. 7 підсумовано ці розрахунки наступним чином:

“Землетруси занесені у список мусили відповісти на принаймні одну з наступних вимог:

Інтенсивність – 7,5 або більше на шкалі Ріхтера

Убитих – 100 або більше

Ушкодження – 5 мільйонів доларів (СШ) вартості або більше знищеного майна”

Пробудись! 8 червня 1985 с. 7

Обговорення на основі Писань (1989) цитує абзац з Проникливості, Том 1 у повному обсязі;

“Чи з 1914 року дійсно сталось так багато значних землетрусів? На основі даних, отриманих від Національного центру геофізичних даних у Боулдері, штат Колорадо, доповнених низкою стандартних довідкових праць, у 1984 році було зроблено таблицю, яка включала лише землетруси, що мали силу 7,5 або більше за шкалою Ріхтера, або які призвели до знищення майна на п’ять мільйонів доларів (США) чи більше, або які спричинили 100 чи більше смертей. Підрахували, що за 2000 років до 1914 року було 856 таких землетрусів. З того самого зведення видно, що всього за 69 років після 1914 року сталось 605 таких землетрусів. Це означає, що з 1914 року в середньому за рік ставалось у 20 разів більше таких землетрусів, ніж у період в 2000 років перед тим.”

Обговорення на основі Писань (1989), с. 245

Хоча цифри представлені так, ніби вони походять з Центру геофізичних даних, ретельне читання показує, що ці значення були сфабриковані Вартовою баштою, що привело до надзвичайно неточного та викривленого значення. Стверджується, що за 2000 років перед 1914 роком було лише 856 землетрусів, включаючи всі землетруси, що відповідають одному з наступних критеріїв:

• більше 7,5 за шкалою Ріхтера, АБО
• завдали шкоду на суму від 5 000 000 доларів США, АБО
• спричинили 100 і більше смертей

Як вже було показано, сейсмологи запевняють, що кількість землетрусів була стабільною протягом тисяч років, близько 1 землетрусу на рік понад 8,0 за шкалою Ріхтера і 18 землетрусів зі значенням понад 7,0. Тому тільки на цій основі мали бути тисячі землетрусів до 1914 року, що відповідали першому критерію, а не лише 856. Другий критерій мав додавати будь-які землетруси, що завдали шкоди на суму від 5 мільйонів доларів. Ця гіпотетична цифра абсолютно безглузда для періоду часу, коли люди не мали ні автомобілів, ні електроенергії і взагалі жили в приміщеннях, які ми назвали б сараєм за сьогоднішніми стандартами. Скільки доларів шкоди може завдати землетрус табору, де аборигени живуть в своїх хатинках? Представити ці цифри як точні значення на основі третьої категорії є абсолютною інтелектуальною нечесністю. Як Вартова башта може очікувати, що читачі подумають, ніби вона має повний перелік землетрусів, які призвели до 100 або більше смертей починаючи з 2000 років тому? За такий тривалий час більшість малих сіл та їхніх записів вже перестали існувати. Якби 100 австралійських аборигенів загинули під час землетрусу 500 років тому, хто б міг чесно стверджувати, що має будь-які записи навіть про те, що землетрус просто стався? Незважаючи на цілковиту некоректність цього розрахунку, він є підставою для заяви, що кількість землетрусів з 1914 року була в 20 разів більшою.

Лише в 2002 році, і тільки після того, як інформація, що виявляє нечесне використання цифр Вартовою баштою стала легкодоступною в Інтернеті, вони остаточно визнали, що число землетрусів силою понад 7,0 залишається постійним.

“Національний інформаційний центр з питань землетрусів (США) повідомляє, що протягом XX сторіччя кількість землетрусів з магнітудою 7.0 і більше одиниць практично не змінилась”. Однак зауважте, що пророцтво Ісуса сповнюється не збільшенням числа чи сили землетрусів. Ісус сказав, що відбуватимуться великі землетруси то в одному, то в іншому місці. Крім того, він стверджував, що це буде свідчити про “початок терпінь” (Матвія 24:8). Терпіння оцінюють не за шкалою Ріхтера і не за кількістю землетрусів, а за наслідками для людей. … * На думку декого, відомості про ріст кількості землетрусів зумовлені вдосконаленням техніки, яка точніше виявляє частоту підземних поштовхів.”

Пробудись! 22 березня 2002 p.9

«Від наших читачів
Я прочитав серію статей «Жертви землетрусів розповідають» (22 березня 2002 року). Там ви цитуєте одне джерело, де сказано, що «протягом XX сторіччя кількість землетрусів з магнітудою 7,0 і більше одиниць «практично не змінилась». Однак «Світовий альманах за 1999 рік» (англ.) повідомляє, що протягом 90-х років кількість землетрусів різко зросла. Ф. А., Італія
“Пробудись!” відповідає: У цій статті ми намагалися бути безсторонніми і висвітлити думку деяких сейсмологів щодо середньої кількості землетрусів у XX столітті. Ми лише хотіли наголосити, що навіть коли хтось і вважає, ніби кількість землетрусів «практично не змінилась», Ісусове пророцтво, записане в 24-му розділі Матвія, сповняється саме за наших часів. А Ісус просто повідомив, що будуть “землетруси великі”»

(Луки 21:11). Пробудись! 2002 листопад 8 стор. 30

Ці коментарі все ще знаходяться на межі з обманом через низку причин. По-перше, зверніть увагу на те, як тут говориться про твердження сейсмологів, що землетруси залишались на досить постійному рівні протягом ХХ століття. Сейсмологи стверджують, що вона була досить постійною протягом тисяч або навіть мільйонів років. Говорячи тут про 20 століття, у непроінформованих свідків Єгови все ще може скластись враження, ніби в 20 столітті було більше землетрусів, ніж в попередніх століттях.

Ці статті, і Вартова башта в цілому, намагаються стверджувати, що землетруси зараз спричиняють для людей важчі наслідки, ніж це було в попередніх століттях. Навряд чи це так. У 1737 році відбулося цунамі в тому ж районі, що й цунамі після землетрусу в Індійському океані 26 грудня 2004 року. Внаслідок цунамі 1737 року загинуло стільки ж людей, як і в 2004 році. Хто постраждав більше, люди, які жили в 1737 році, чи в 2004 році? У 2004 році протягом кількох годин лікарі прилетіли з ліками, щоб полегшити біль постраждалих, була доставлена важка техніка для розчистки безладних завалів, а всесвітня кампанія зі збору пожертв привела до того, що переселенці могли з нетерпінням очікувати на новозбудовані будинки та інфраструктуру. Порівняйте це з 1737 роком, коли сотні тисяч людей залишилися помирати і дбати про себе самі, в той час як решта світу переважно взагалі не знала нічого про те, що сталося.

Пізніша стаття ще більше понизила тон обговорення теми землетрусів.

«ПОШИРЕНЕ ЗАПЕРЕЧЕННЯ. Кількість землетрусів не збільшилася. На відміну від людей давнини сьогодні завдяки сучасним технологіям про них усі знають.
НАСКІЛЬКИ ВАГОМЕ ЦЕ ЗАПЕРЕЧЕННЯ? Зверніть увагу: Біблія не наголошує на кількості землетрусів протягом останніх днів. За її словами, «в одному місці за іншим» відбуватимуться «сильні землетруси», що й робитиме їх особливою ознакою цього важливого періоду історії (Марка 13:8; Луки 21:11).
ЩО ДУМАЄТЕ ВИ? Чи нині відбуваються сильні землетруси, як і було передречено в Біблії? Звичайно, самі землетруси ще не є головним доказом того, що ми живемо в останні дні. Це лише одне з пророцтв, які виконуються в наш час.»

Вартова башта 1 травня 2011 с.4

Коли твердження про збільшення землетрусів виявились фальсифікацією, з 2002 року написане у Вартовій башті виявляє зміни в доктрині, визнаючи, що ознака ніколи не мала наувазі збільшення кількості землетрусів. Це було тонким визнанням того факту, що Вартова башта невірно зрозуміла значення слів Ісуса про землетруси, а потім сфабрикувала цифри, щоб підтвердити свою неправильну позицію. Вчення, яке було критично важливою опорою для моєї віри, з тих пір безславно зникло без жодних пояснень.

З 2000 року

Ця стаття доводить, що землетруси не посилювались з 1914 року. Однак тих, хто народився в сім’ях Свідків Єгови, все ще навчають вірити, що цей “теперішній” період часу, який конкретно стосується їх, є унікальним. Що показує остання статистика землетрусів, взята з www.usgs.gov 11 лютого 2021 року? Не відрізняючись від минулих показників, з 2000 по 2019 рік продовжують відбуватись в середньому один землетрус силою 8,0+ щороку і від одного до двох землетрусів силою 7,0+ щомісяця.

Ознака

У статті National Geographic “Землетрус тривав 32 роки, і вчені хочуть знати, як” Майі Вей-Хаас (Maya Wei-Haas) від 29 травня 2021 року говориться: “Повільний землетрус, що є найдовшим з коли-небудь зафіксованих, завершився катастрофою в 1861 році”.

Найдовший зафіксований землетрус стався перед 1914 роком. З 1914 року збільшення кількості землетрусів не спостерігалося. Також не було зростання сили землетрусів. У 1900-х роках не було ані найбільшої кількості смертей, пов’язаних із землетрусами, а також ні найсильніших, ні найбільш руйнівних землетрусів. Незважаючи на це, кожен великий землетрус спонукає Свідків Єгови вірити, що він є ознакою, яка вказує на Армагеддон.

Кількість землетрусів залишалась на постійному значенні протягом тривалих періодів часу через повільний характер континентального дрейфу, і неважко визначити, що кількість «великих землетрусів» залишалася на постійному рівні протягом тисяч років.

Щоб підтвердити свій апокаліптичний погляд на наш час, Вартова башта вигадала ідею, що “ознаки”, представлені в Матвія і Луки, пов’язані з терміном “останні дні”, який зустрічається у Петра, Павла і Якова. Як показано в статті Чи почалися останні дні в 1914 році?, вся ця доктрина є повністю неправильною. Ісус або будь-який письменник Біблії також не вказували на конкретний 1914 рік, як на їх початок. Стаття про Сім Часів показує, в який спосіб доктрина про початок Останніх днів саме в 1914 році базується на неправильному тлумаченні Даниїла 4.

Ісус описав землетруси як ознаку руйнування храму в Єрусалимі, але не уточнював, який саме землетрус є великим. У Євангелії від Луки 21:11 його слова записані з використанням фрази «відбуватимуться сильні землетруси», а в Євангелії від Матвія 24:7 просто сказано, що «в одному місці за іншим … відбуватимуться землетруси». Ісус не сказав, що повинна різко збільшитись кількість землетрусів, а заяви про їх збільшення від Вартової башти є спробою мотивувати з допомогою страху та сенсації. Стаття Чи почалися Останні Дні в 1914 році? показує, що Вартова башта подає аналогічно сфальсифіковану інформацію також про інші ознаки Ісуса.

Інформація про землетруси з Вартової башти ставить під сумнів чесність та прямоту Керівного органу. Для того, щоб Свідки Єгови вірили, що землетруси підтверджують початок останніх часів в 1914 році, Вартова башта вдається до неправильного цитування сейсмологів, подаючи неточні цифри та цитуючи власну неправдиву інформацію. Цей тип інтелектуальної нечесності не є унікальним для Вартової башти, а є поширеним серед письменників з апокаліптичних рухів. Це дуже ефективно працює. Після кожного великого землетрусу я отримую електронні листи від Свідків Єгови, які стверджують, що тепер моя неправота є доведеною, і кінець ось-ось настане.

Ця стаття показує, що Вартова башта представляла грубо неточну інформацію щодо землетрусів. Це дослідження не тільки поставило під сумнів те, що Останні дні почалися в 1914 році; воно підірвало мою довіру до всього, що написано “вірним і розсудливим рабом”. Зважаючи на те, що мільйони послідовників будують власне життя на основі того, що публікує Вартова башта, тривожить, наскільки неетичним є той спосіб, у який нею неправильно подається статистика та викривлено цитуються експерти.

Посилання

https://www.ngdc.noaa.gov/hazard/earthqk.shtml

Вперше опубліковано у червні 2005 року, останнє оновлення – у серпні 2022 року.

The post Фальсифікація статистики про посилення землетрусів з 1914 року first appeared on jwfacts.org.ua.

Мета

Призначення цієї брошури заявляється на сторінці 3:

Ця брошура не написана, щоб підтримати релігійні групи, які хочуть включити в шкільну програму вчення про творення. Її мета — розглянути деякі твердження науковців, котрі обстоюють теорію про самозародження життя і заперечують біблійну розповідь про творення.

Походження життя. П’ять важливих запитань, с. 3

Зміст

Випадок з цією брошурою багато в чому видасться знайомим для тих, хто раніше стикався з релігійно вмотивованою критикою теорії еволюції. В ній зустрічаються стандартні креаціоністські концепції, як-от твердження про те, що життя занадто складне і дивовижне, щоб його можна було пояснити природними процесами, а також що поява нових видів неможлива, і що «справжня» релігія та «справжня» наука повністю узгоджуються між собою.

Однак варто відзначити деякі унікальні особливості цього тексту. Наприклад, редактори брошури очевидно уникають будь-яких політично забарвлених висловлювань. Відсутня фраза «розумний задум», і навіть такі терміни, як «креаціоніст» і «креаціонізм», використовуються дуже рідко. Спроби інших релігійних груп ввести креаціонізм у навчальну програму державних шкіл відкидаються. Так званих «фундаменталістів» висміюють як за нехтування науковими доказами, так і за «неправильне» тлумачення Святого Письма. Крім того, було докладено зусиль для підвищення прозорості джерел і наведених цитат. Багато наукових тверджень посилаються на бібліографію, а кілька цитат біологів містять підтекстові виноски з застереженням про те, що згадана особа насправді приймає еволюцію.

Незважаючи на цей факт, багато вчених цитуються викривлено у цій брошурі.

Вчені, яких було неправильно зацитовано:

(у порядку появи)

1. Александре Менеж (Alexandre Meinesz)
2. Роберт Шапіро (Robert Shapiro)
3. Губерт Йокі (Hubert P. Yockey)
4. Доктор Керол Кліленд (Dr. Carol Cleland)
5. Раду Поупе (Radu Popa)
6. Френсіс Крік (Francis Crick)
7. Малком Гордон (Malcolm S. Gordon)
8. Ерік Батіст і Мікаель Роуз (Eric Bapteste & Michael Rose)
9. Дейвід Рауп (David M. Raup)
10. Стюарт Ньюмен (Stuart Newman)
11. Генрі Джі (Henry Gee)
12. Метт Картмілл і Фред Сміт (Matt Cartmill & Fred H.Smith)
13. Чарльз Окснард (Charles E. Oxnard)
14. Робін Деррікорт (Robin Derricourt)
15. Ґен Сува, Рейко Коно, Сіґехіро Като (Gen Suwa, Reiko T. Kono, Shigehiro Katoh) Берхане Асфау і Йонас Бейене (Berhane Asfaw, and Yonas Beyene)
16. Дюла Дєніш (Gyula Gyenis)
17. Кріс Бід (Chris Bead)
18. Джеймс Рандерсон (James Randerso)
19. Карл Стівен (Carl N. Stephan)
20. Ральф Холлоуей (Ralph L. Holloway) Дуглас С. Бродфілд. і Майкл С. Юань (Douglas C. Broadfield, and Michael S. Yuan)
21. Урсула Діке і Герхард Рот (Ursula Dicke and Gerhard Roth)
22. Мілферд Вулпофф (Milford H. Wolpoff)
23. Г. Кларк і К. Віллермет (G. A. Clark and C. M. Willermet)

Список перекручених цитат

Цитата з брошури:

«Що каже багато вчених? Чимало прихильників еволюції вважає, що життя зародилося мільярди років тому в глибинах океану чи на краю прадавньої невеликої водойми, яка під час припливу наповнювалась водою. На їхню думку, в таких місцях хімічні сполуки могли спонтанно об’єднуватись у бульбашкоподібні структури, формуючи складні молекули, здатні до самовідтворення. Ці вчені заявляють, що всі форми життя на Землі випадково розвинулися з однієї або кількох перших «простих» клітин.

Але з цією гіпотезою не погоджуються інші авторитетні науковці-еволюціоністи. Вони припускають, що перші клітини чи принаймні основні їхні компоненти потрапили на Землю з космосу. Чому вони дійшли такого висновку? Тому що вченим попри всі їхні зусилля не вдалося довести, що життя може повстати з неживих молекул. На цю проблему звернув увагу 2008 року професор біології Александре Менеж. Він сказав, що за останні 50 років «жодні експериментальні докази не підтвердили гіпотези про самозародження життя в “первинному бульйоні” і жодні вагомі відкриття в науці не свідчать на користь цієї гіпотези» 1.

…

Що виявляють факти? З розвитком мікробіології люди змогли зазирнути всередину найпростіших з відомих сьогодні прокаріотичних клітин. Еволюціоністи припускають, що перші живі клітини нагадували сучасні бактерії 10.»

Source: 1. How Lift? Began—Evolution’s Three Geneses, by Alexandre Metnesz, translated by Daniel SimbertolT. 2008. pp. 30-33,45

Походження життя. П’ять важливих запитань, с. 4,9, примітка №1, 10

Цитата з джерела:

Професор Менеж, з яким зв’язалися через електронну пошту 24.08.2010 о 17:31 (за французьким часом)

Чи дозволяли ви Вартовій башті посилатися на вашу книгу?
Звісно, ні.

Чи підтримуєте ви креаціоністські погляди Свідків Єгови?
Безумовно ні!

Чи правильна ця цитата?
Вони посилаються на мою книгу, сторінки з 32 по 60, але це не те, про що я написав. Речення, про яке вони згадують, знаходиться на сторінці 47, але воно вирване з контексту. Вони зробили суміш, розпочавши з дискусії, де я досліджував дві можливості виникнення життя на землі: (клітини, що були принесені з космосу або ж клітини, що сформувалися на землі), і я висловлював свою думку, підкріплену численними поточними даними (на мою думку, немає доказів того, що це сталося на землі, тому це окрема гіпотеза (життя зародилося в іншому місці), яку слід розглядати так само, як і ту іншу гіпотезу. Ось і все!
Навпаки, я проти креаціоністів, але й проти руху прихильників розумного задуму (кілька абзаців на цю тему). Я дуже чітко висловлююсь у своїй книзі, і в одному розділі підкреслюю фактор випадковості у всьому процесі еволюції (з зображеннями, що це підтримують, на сторінці 186!).
Вони рекламують мою книгу у своїх публікаціях, але якщо послідовники Єгови її прочитають, вони будуть дуже-дуже розчаровані!
Будь ласка, майте на увазі, що моя книга є дуже серйозною роботою, дуже добре документованою (близько 1000 посилань) і вона пройшла через фільтр 8 рецензентів, перш ніж її було відредаговано в США ([у видавництві] University of Chicago Press!)
Тож ви уповноважені опублікувати мої слова!
Що б ви порадили мені зробити, аби протидіяти цій брехні? Я готовий подати на них до суду! Тому мені знадобилися б їхні брошури та документи, щоб довести шкоду, заподіяну моїй репутації через величезне поширення їхніх публікацій з цією чортівнею.

А. Менеж
— Професор Александре Менеж

Laboratoire “ECOMERS” (EA 4228), Facult” des Sciences,
Universit” Nice Sophia Antipolis
Parc Valrose
06108 NICE Cedex 2, France

http://www.alexandre-meinesz.com
http://www.unice.fr/ecomers/
http://www.caulerpa.org

http://www.medam.org

Копія цього електронного листа доступна французькою мовою – Контакт: —Sherlock 24 серпня 2010 року о 17:03 (UTC)
Ви можете прочитати цитату в контексті тут

Цитата з брошури:

«Роберт Шапіро, заслужений професор хімії у відставці з Нью-Йоркського університету, каже: «Деякі дослідники припускають, що всі “будівельні блоки” життя можна легко отримати під час експериментів на кшталт Міллерового або добути з метеоритів. Але все набагато складніше» 2 *.

…

Як зазначає Шапіро, ймовірність того, що самовідтворна молекула РНК випадково утворилася у водоймі з великою концентрацією хімічних складових, «надзвичайно мізерна. Якби це сталося десь у видимому Всесвіті хоча б раз, це було б небувалою удачею» 4.»

Source: Scientific American, “A Simpler Origin Tor Life.” by Robert Shapiro. June 2007. p. 48.49-50

Походження життя. П’ять важливих запитань, с. 5, примітка №2, 3 і 4

Цитата з джерела:

«Протилежна модель абіогенезу, ідея “спочатку метаболізм”, намагається уникнути складного утворення та полімеризації РНК і натомість зосереджується на продукуванні енергії. Видатним прихильником цієї теорії є Роберт Шапіро з Нью-Йоркського університету.Він також публічно критикує [ідею] “спочатку гени”. Його цитати щодо цього питання Вартова Башта використовує, щоб спробувати спростувати ідею “спочатку гени”, однак не намагається пояснити модель, яку він натомість підтримує. Згідно з принципом “спочатку метаболізм” певний мінерал, як-от дисульфід заліза, каталізує певні ключові біохімічні реакції. Цей мінерал зазвичай зустрічається в глибоководних джерелах. Ці джерела також виділяють гази, які можуть бути розщеплені певними хімічними процесами, що вивільнить енергію. Метаболізм цих газів утворює органічні сполуки, які можуть спричинити подальше підвищення ефективності початкової реакції. Можливим натяком на цей стародавній процес є наявність сульфіду заліза в кількох важливих ферментах, які використовуються сьогодні в клітинах. Звідси висновок, що клітинна мембрана може бути сформована у спосіб, подібний до згаданого вище. Поява РНК і генетична реплікація відбуватиметься на більш пізній стадії після того, як вже існуватимуть метаболізаційні елементи з везикулою. Цей останній етап може у своєму завершенні включати ідеї з конкуруючої гіпотези “спочатку гени”. Прихильники цієї моделі стверджують, що розвиток каталітичних мереж є простішою та надійнішою відправною точкою, ніж генетичний матеріал. Дослідження, що тривають, безсумнівно, пролиють світло на цю тему.»
…

[Стаття закінчується підсумком:]

«Альтернатива з малими молекулами, однак, узгоджується з поглядами біолога Стюарта Кауфмана: “Якщо все це правда, [утворення] життя набагато вірогідніше, ніж ми припускали. Зростає ймовірність того, що Всесвіт є домівкою не тільки для нас, але й для поки що невідомих нам співмешканців.”»

Джерело: Scientific American, “A Simpler Origin Tor Life.” by Robert Shapiro. June 2007. p. 47-53

Цитата з брошури:

«Ймовірність того, що одна молекула білка, яка складається лише зі 100 амінокислот, могла випадково утворитися на Землі, становить приблизно 1 до 1 квадрильйона.

Вчений Губерт Йокі, прихильник теорії еволюції, каже: «Неможливо, щоб при зародженні життя на Землі першими були білки»5.»

Source: Information Theory, Evolution, and the Origin of Life, by Hubert P. Yockey, 2005. p. 182

Походження життя. П’ять важливих запитань, с. 6, примітка №5

Цитата з джерела:

Цитата взята без контексту, який міститься у Епілозі його книги. Розділ 12 (безпосередньо перед зацитованим текстом) відповідає на ключове запитання. Професор Йокі пояснює у своєму блозі:

У своїй книзі “Теорія інформації, еволюція та походження життя” (Cambridge University Press, 2005) я розглядаю серйозні виклики, які ставлять еволюції прихильники розумного задуму. У розділі 12 моя відповідь на запитання: “Чи потрібен еволюції розумний конструктор?” завершується наступним висновком:

“Я стверджував, що походження життя, як і походження Всесвіту, невідомі. Але як тільки з’явилося життя, теорема Шеннона про ємність каналу (розділ 5.3) запевняє нас, що генетичні повідомлення не зникнуть і справді можуть проіснувати 3,85 мільярда років без допомоги Розумного конструктора. Як я зазначав у Розділі 5.1.4, існує величезний надмір сімейств білків. Хоча мажоритарне логічне резервування відіграє незначну роль у телекомунікаціях, воно контролює генетичну систему комунікації. Це безсумнівно показує, що еволюцію та генетику неможливо зрозуміти інакше ніж через теорію інформації.
“Еволюція генетичного коду та геному відбувається за ланцюгом Маркова або випадковим блуканням (див. Математичний додаток). У цьому ланцюгу Маркова є ряд подій, включаючи дуплікацію генів і горизонтальне перенесення генів (Розділ 5.1.4) шляхом біосинтезу (Розділ 7). Дубльовані гени забезпечують надмірний захист від мутації для неспецифічного повідомлення, а також від еволюції нового гена (Graure and Li, 2000; Haldane 1932). Незначні модифікації, як вважав Дарвін, доповнюються дуплікацією генів і горизонтальним перенесенням генів. Сучасні результати генетичного секвенування показують, що дубльовані гени є у значній кількості в більшості геномів (Lynch 2002; Lynch and Conery, 2000).
“Повідомлення в послідовностях ДНК подібні до програм, які використовуються сучасними комп’ютерами. мРНК діє як зчитуюча головка на машині Тьюринга, яка рухається по послідовності ДНК, щоб зчитувати генетичне повідомлення для протеому. Той факт, що послідовність була прочитана, показує, що вона не є “неспрощувано складною” чи випадковою. Таким же чином мишоловка Біхі не є “неспрощувано складною” чи випадковою.
“Той самий генетичний код, та сама ДНК, ті самі амінокислоти та генетичне повідомлення, яке об’єднує всі організми, незалежно від морфології, доводить, що теорія еволюції настільки ж добре усталена, як і будь-яка інша наукова теорія. Справді, існує “Великий ланцюг буття” Арістотеля (Lovejoy 1936), який пов’язує все живе. Як це сталося, потрібно вивчити з допомогою вимірювання, підрахунку і зважування, як навчав нас Сократ.

“Той факт, що є багато речей, недоступних людському знанню та міркуванню, навіть у математиці, не означає, що має бути Розумний Конструктор”.

Джерело : Information Theory, Evolution, and the Origin of Life, Hubert P. Yockey, 2005. с. 182 та Блог Губерта Йокі (http://www.hubertpyockey.com/hpyblog/about/)

Цитата з брошури:

«А що, коли попри такі мізерні шанси молекули білків та РНК все-таки з’явилися самі собою, та ще й у тому ж місці і в той же час? Який існує шанс, що вони стали б співпрацювати і дали початок життю, котре б самостійно відтворювало і підтримувало себе? «Можливість того, що це сталося саме собою (при довільній суміші білків і РНК), є вкрай малою»,— каже д-р Керол Кліленд * з Інституту астробіології НАСА. «Все ж,— продовжує вона,— більшість дослідників, здається, вважає, що якби їм вдалося пояснити самовільне виникнення білків і РНК у первісних природних умовах, то можна було б твердити, що співпраця між цими молекулами також могла початися самовільно». А ось що Керол Кліленд говорить стосовно сучасних теорій про самозародження цих «будівельних блоків» усього живого: «Жодна з них не в змозі обґрунтовано пояснити, як це сталося» 6.»

Source: NASA’s Astrohhlogy Magazine. “Life’s Working Definition—Does It Work?” (http://www.nasa.gov/vision/universe/starsgalaxies/life%27s_working_definition.html). accessed 3/17/2009

Походження життя. П’ять важливих запитань, с. 6, примітка №6

Цитата з джерела:

Доктор Керол Кліленд коментує це (електронний лист від 12 червня 2010 р.), за її словами:

“Зрозуміло, що вчені знають, скільки найосновніших будівельних блоків життя утворилося в природних умовах”

Щодо вибіркової цитати в брошурі вона додає:

“Ці люди раніше використовували мою роботу, і це мене дуже обурює, тому що вони використовують її для захисту поглядів, які я відкидаю… це глибоко нечесно для теїстів – свідомо спотворювати слова вчених у своїх цілях; наскільки я пригадую, це гріх”

Цитата з брошури:

«Мікробіолог Раду Поупе, який не вірить у біблійну розповідь про творення, 2004 року в одній своїй праці поставив запитання: «Як могла природа дати початок життю, якщо ми не можемо досягти цього навіть під час експериментів у спеціально створених умовах?»13 Далі цей мікробіолог написав: «Механізми, необхідні для функціонування живої клітини, настільки складні, що просто неможливо, аби всі вони виникли випадково і одночасно» 14.

Що думаєте ви? Прихильники теорії еволюції стверджують, що життя на Землі повстало без втручання Бога. Однак чим більше вчені дізнаються про життя, тим меншою стає ймовірність того, що воно зародилося випадково. Щоб уникнути цієї дилеми, деякі науковці намагаються відмежувати питання про походження життя від теорії еволюції. Але чи це розсудливо?»

Source: Between Necessity and Probability: Searching for the Definition and Origin of Life, by Radu Popa. 2004, p, 129.

Походження життя. П’ять важливих запитань, с. 12, примітка №13

Цитата з джерела:

Повна цитата говорить наступне:

«Механізми, необхідні для функціонування живої клітини, настільки складні, що просто неможливо, аби всі вони виникли випадково і одночасно. Зараз більшість вчених вважає, що життя зародилося через кілька менших етапів, ймовірнісно більш вірогідних. Замість того, щоб бути подією, схожою на випадання одного великого шансу, утворення життя насправді може бути наслідком наростання послідовних подій, що виникали у різні моменти часу.»

Джерело : Between Necessity and Probability: Searching for the Definition and Origin of Life, by Radu Popa. 2004, p, 129

Цитата з брошури:

«Деякі вчені на основі фактів дійшли іншого висновку. Наприклад, Френсіс Крік, який брав участь у розшифруванні структури ДНК, сказав, що ця молекула надто складна, аби виникнути внаслідок збігу обставин. За його припущеннями, розумні позаземні істоти послали ДНК на Землю, аби тут зародилося життя 26.»

Source: The Search for Extraterrestrial Intelligence— A Philosophical Inquiry by David Lamb, 2001, p. 83

Походження життя. П’ять важливих запитань, с. 21, примітка №26

Цитата з джерела:

Цитата точна, але ця думка Френсіса Кріка є застарілою. У книзі Девіда Лемба цитується книга Кріка, що була опублікована в 1981 році[1]. Сам Френсіс Крік у 1993 році зняв свою критику досліджень походження життя у зв’язку з прогресом у цій галузі.

«Наскільки чітко ми передбачали захоплюючі експериментальні відкриття останнього десятиліття? Треба визнати, що ми взагалі їх не очікували. (…) Урок зрозумілий: робити здогадки — це весело, але навіть правильні гіпотези без експериментальних досліджень навряд чи вплинуть на розвиток біології».

Джерело : Orgel and Crick. Anticipating the RNA world. some past speculations on the origin of life: where are they today? FASEB Journal, 7(1):238–239, 1993.[2]

Отже, книга Девіда Лемба затіняє в 2001 році справжню думку Френсіса Кріка, і те саме стосується брошури. Походження життя !

The post Викривлені цитати в брошурі “Походження життя. П’ять важливих запитань” first appeared on jwfacts.org.ua.

Професор біології виступив з вимогами вибачень, закликаючи припинити спроби “підкріпити брехню проти еволюції” після того, як його висловлювання було вирване з контексту в креаціоністській статті в журналі Пробудись!, який публікується Свідками Єгови. Він каже, що з його твердження була вирізана окрема частина, через що створювалось зовсім інше враження про справжню сутність вислову.

У статті йшлося про освічених вчених, які не вірять в еволюцію, і там був процитований професор біології Рама Сінгх, через висловлювання якого журнал подав власну точку зору. Професор Сінгх викладає біологію в Університеті Макмастера, що в Онтаріо, Канада. Використання цитати натякає, що професор Сінгх має наувазі існування вагомих підстав сумніватися в еволюції.

Ось процитовані слова Рама Сінгха:

“Еволюцію заперечують не лише релігійні фундаменталісти, а й багато людей, які належать до освічених верств населення.”

(Примітка автора inquisitr: як довели до мого відома, першим зв’язався з професором Сінгхом та отримав від нього відповідь користувач Reddit ImNoScientician.)

У листі до редакції журналу [Пробудись!] професор біології сказав, що в роботі, з якої була взята цитата, він пояснював нерелігійні причини, через які люди сумніваються в еволюції. Висновки професора Сінгха можна спрощено підсумувати так: люди сумніваються в еволюції, тому що не розуміють її. Це аж ніяк не вказує на те, що існують надійні, науково обґрунтовані причини сумніватися в сучасному розумінні еволюції людини. Засуджуючи журнал за неправильне використання його слів, Сінгх говорить, що його цитата була навмисно перекручена для того, щоб підкріпити брехню, і він вимагає вибачень.

“Я отримав запити від багатьох еволюціоністів, атеїстів та колишніх членів вашої організації (тобто, від колишніх Свідків Єгови), які звернули мою увагу на цю неправильну цитату. Я погоджуюсь з ними, що ваше неправильне цитування моєї роботи є навмисним і має на меті переконати ваших послідовників у правдивості креаціонізму шляхом брехливого підкріплення підтримкою вчених.”

…

“Тому я прошу вас, по-перше, видалити викривлену цитату з вашої статті негайно, і по-друге, надрукувати безумовне вибачення за те, що я вважаю навмисним заподіянням шкоди моїй репутації з вашого боку.”

…

“На мою думку, як організація, ви маєте припинити витрачати свій час на підкріплення брехні проти еволюції.”

Рама Сінгх, лист до редакції Пробудись!

Станом на момент цієї публікації … Пробудись! не надав жодної публічної відповіді. (проте, з електронної версії журналу цитату Рама Сінгха було видалено – див. статтю про всі недостовірності в цьому номері Пробудись!)

Післямова – JWFacts.org.ua

Повна версія листа Рама Сінгха до редакції Пробудись! більше не доступна за посиланням, де цей лист був початково опублікований, і його поки що не вдалось знайти в інших джерелах. Проте, професор Рама Сінгх висловив своє ставлення до цієї викривленої цитати, а також загалом до намагання заперечувати еволюцію з релігійних причин, опублікувавши коментар під назвою “Релігія і наука, що керуються розумом” (Religion, science driven by reason). Цей коментар більш розширено обґрунтовує тези, які професор висловив у своєму листі до редакції Пробудись!.

Більше на тему використання джерел у літературі Вартової башти:

• Окрема стаття розглядає всі недостовірності цього номера Пробудись!
• Таблиця, що співставляє численні цитати з брошури “Походження життя. П’ять важливих запитань” з їх джерелами, а також подає коментарі зацитованих у ній вчених, виявляє численні цитати, які недостовірно представляють справжній зміст публікацій, звідки вони були взяті.

The post Професор біології вимагає вилучити з “Пробудись!” його вирвану з контексту цитату first appeared on jwfacts.org.ua.