Вартова башта буквально трактує оповідь книги Буття про всесвітній потоп, стверджуючи, що вода покривала вершини найвищих гір землі. У цій статті розглядається ряд доказів щодо того, чи є можливим, що 4400 років тому відбувся всесвітній потоп.
Ця стаття аналізує тлумачення Вартовою баштою біблійної історії про Всесвітній потоп та Ноя з книги Буття, розділи з шостого по дев’ятий. Вартова башта підрахувала, що Всесвітній потоп мав статися у 2370–2369 роках до нашої ери (Вартова башта 2009 7 січня, с.13), тобто приблизно 4400 років тому. Після 40 днів безперервного дощу ціла планета була затоплена, так що водою були покриті вершини найвищих гір землі. Через кілька місяців Бог спричинив, щоб вода спала, і ковчег зупинився в Туреччині на «горах Арарат», або Ağrı Dağı, вершини яких понад 5 кілометрів заввишки. Майже все живе на землі потонуло, вціліли лише восьмеро людей, а також невелика вибірка тварин, які могли поміститися в ковчезі. Рівно через рік Ной і тварини покинули ковчег, вийшовши в світ, який став безплідним, якщо не враховувати відростання деякої рослинності. Хоча аргументи на користь потопу, які тут розглядаються, взяті з публікацій Вартової башти, мало які з них походять від самих авторів цих публікацій, а значною мірою вони є запозиченими з джерел християнських фундаменталістів.
Тут розбираються основні аспекти, які слід взяти до уваги, щоб вирішити для себе питання, чи можливий був всесвітній потоп; їх представлено мовою, зрозумілою для широкого читача. Примітки містять посилання на джерела з більш детальними дослідженнями кожної теми.
Розмір ковчега
Наведені в Біблії розміри ковчега пов’язані з двома проблемами. З одного боку, він був занадто довгим, щоб бути водонепроникним, якщо його побудували з дерева. З іншого боку, він був малим за сучасними мірками, занадто малим, щоб вмістити всіх рухомих тварин і літаючих істот.
Максимальна довжина найбільшого відомого дерев’яного судна всього 115 метрів. Це вважається фізичною межею для будівництва дерев’яних човнів, оскільки з такою довжиною неможливо запобігти прогинанню та протіканню деревини. Кораблі довжиною в 100 метрів, побудовані у 1800-х роках, мали проблеми з протіканнями, хоча й вони були підсилені та скріплені сталлю. Вважається, що ковчег мав 300 ліктів, або 134 метри в довжину. Лише після винаходу сталевого суднобудування розміри кораблів різко зросли.
Якщо й був побудований ковчег з довжиною, зазначеною в Біблії, навряд чи він міг бути водонепроникним, навіть з сучасними технологіями. Живучи на початку доби середньої бронзи, Ной на додачу до цього мав проблеми через дуже примітивні знаряддя праці, виготовлені з м’яких металів. Через це ще гостріше постає проблема обробки деревини з високою точністю дотримання форм.
Навантаження на ковчег також були більшими, ніж зазвичай випадають на долю кораблів. Ковчег повинен був не просто плавати поверхнею як баржа, але й витримувати сильне збурення води від потопу. Об’єми води, необхідні для затоплення цілої землі понад рівень гір за 40 днів, настільки значні, що мусили б іти проливні дощі, бурхливі річки збігали б з гірських схилів, а моря мали б стати величезними та бурхливими. Це створило б величезне навантаження на корабель, який уже й так перевищив ліміт розмірів для матеріалів, з яких він був побудований.
Вартова башта визнала, що така довжина вважається неправдоподібною для дерев’яного корабля, однак не щодо ковчега, а стосовно китайських кораблів.
«Кораблі-скарбниці Чжен Хе: їхня кількість і розміри
Пробудись!, Вересень 2013 с.15
В історичних записах часів династії Мін говориться, що кораблі-скарбниці Чжен Хе були напрочуд великі: 136 метрів завдовжки і 56 метрів завширшки. Вчені сумніваються в точності цих цифр і визнають, що їхню достовірність важко перевірити. Вони кажуть, що конструкція дерев’яних вітрильників довжиною понад 90 метрів є нестійкою. “Усе вказує на те, що в оповідях, де згадуються величезні розміри кораблів, були перебільшення”,— говориться в одній публікації. У ній теж сказано, що “було б більш вірогідно, якби довжина корабля становила 60—75 метрів, а не 135″»
- Вікіпедія – Список найбільших дерев’яних кораблів світу (англ.)
- Стаття Вартової башти про довжину ковчега – Пробудись! 2007 Січень сс.20-22
134-метровий ковчег був занадто великим, щоб служити як дерев’яне судно, але за сучасними стандартами був малим. Його довжина була меншою за половину “Титаніка” і становила лише третину від довжини корабля-контейнеровоза класу Triple-E, що має 400 метрів завдовжки. Це піднімає питання про те, скільки ж тварин могло у ньому поміститися.
Вплив на живий світ
Кількість тварин
На Землі налічується понад 8 мільйонів видів живих організмів.4 Вони поділяються на:
«~7,77 мільйона видів тварин (з них 953 434 описані та внесені в покажчик)
~298 000 видів рослин (з них 215 644 описані та внесені в покажчик)
~611 000 видів грибів (включаючи плісняві грибки) (з них 43 271 описані та внесені в покажчик)
~ 36 400 видів найпростіших (одноклітинні організми з тваринною поведінкою, наприклад, рухом, з яких 8 118 описані та внесені в покажчик)
~27 500 видів хромістів (включаючи, наприклад, бурі водорості, діатомові водорості, водяні плісняві грибки, з яких 13 033 описані та внесені в покажчик)»
sciencedaily.com – 24 серпня 2011 р
Не забувайте про комах і павуків. На даний момент відкрито 46 000 видів павуків – Павуки США (16 лютого 2021 р.) (англ.). Скільки видів комах та інших наземних членистоногих існує на Землі? Найджел Е. Лелека, січень 2018 року (англ.) припускає, що існує приблизно 1,5 мільйона видів жуків, 5,5 мільйона видів комах і 7 мільйонів видів наземних членистоногих.
За ще меншими істотами, треба звернутися до світу вірусів. Чи родина Ноя була носієм усіх людських вірусів?
Книга Буття каже, що «кожна» тварина була поміщена у ковчезі, представлена або парою, або групою з семи особин, а також по сім від кожної літаючої істоти.
«Візьми з собою по семеро з кожного роду чистих тварин, самців і самиць, а з кожного роду нечистих тварин — лише по двоє, самця і самицю. Також з летючих створінь, що в небі, візьми по семеро, самців і самиць, щоб їхнє потомство жило по всій землі.»
Буття 7:2,3
Книга Буття розповідає, що в ковчезі містилися представники кожної тварини, яких, за оцінками, налічується 8 мільйонів видів. У літературі Вартової башти для дітей також стверджується, що кожна тварина потрапила на ковчег.
Оскільки дорослі не такі легковірні, як діти, Вартова башта вирішила за потрібне пояснити, що «кожна» тварина означає лише незначну підгрупу тварин. Оскільки вмістити по 2 особини від кожної тварини неможливо, Вартова башта припускає, що Ною не потрібно було брати представників кожного виду, а лише кожного «роду» – термін, взятий з Буття що, як стверджує Вартова башта, стосується меж можливості спарювання тварин.
«Межі розмноження відповідно до «роду», встановлені Єговою, не були і не могли бути порушені. Маючи це на увазі, деякі дослідники кажуть, що якби в ковчезі було всього 43 «роди» ссавців, 74 «роди» птахів і 10 «родів» плазунів, вони могли б породити всю різноманітність відомих сьогодні видів. Інші давали більш щедрі оцінки, стверджуючи що всього знадобилося 72 «роди» чотириногих і менше 200 «родів» птахів. Те, що величезна різноманітність тваринного життя, відома сьогодні, могла виникнути в результаті схрещування між такими невеликими «родами» після Потопу, доводиться нескінченним різноманіттям людей — низьких, високих, товстих, худорлявих, із незліченними варіаціями кольору волосся, очей і шкіри — всі вони походять лише з однієї родини Ноя».
Проникливість у суть Святого Письма, том 1 (англ., рос.) сс.164-165
Для прикладу, кішки належать до родини Felidae, яка налічує 15 родів і 41 відомий вид. Щоб обійтися наявним місцем, Вартова башта припускає, що можна було взяти лише по одному представнику з кожного з 15 родів, а може, навіть лише одного з цілої родини котячих. 41 наявний зараз вид розвинувся з них. Це зручна теорія, але вона не узгоджується з книгою Буття, в якій Ною сказано було взяти представників «кожного» звіра та літаючого створіння.
Інші захисники всесвітнього потопу зменшують кількість тварин, необхідних для ковчега, до 16 000 особин. (Дивіться answersingenesis.org (англ.) 28 вересня 2012 року). Та ж Проникливість у тому самому розділі, який вище цитувався щодо родів, також притримується цього більшого числа.
«Комусь ці оцінки можуть здатися надто заниженими, тим більше, що такі джерела, як «Американська енциклопедія», говорять, що існує понад 1 300 000 видів тварин. Проте, більше ніж 60 відсотків з них – комахи. Розділяючи ці цифри далі, з 24 000 земноводних, рептилій, птахів і ссавців 10 000 є птахами, 9 000 є рептиліями і земноводними, багато з яких могли б вижити за межами ковчегу, і лише 5 000 є ссавцями, включаючи китів та дельфінів, які також могли залишатися поза ковчегом. Інші дослідники підрахували, що існує лише близько 290 видів наземних ссавців, більших за овець і приблизно 1360 є меншими за щурів. Отже, навіть якщо базувати розрахунки на таких завищених кількостях, ковчег міг би легко вмістити по парі всіх цих тварин»
Проникливість у суть Святого Письма, том 1 (англ., рос.) сс. 164-165
Навіть з такою надзвичайно заниженою кількістю, є абсурдним стверджувати, що їх можна було б «легко» помістити в ковчег, і Вартова башта не доклала жодних зусиль, щоб визначити, чого вимагає утримання та догляд за такою кількістю тварин.
В якості розумового експерименту, подумайте про порятунок цілої світової популяції тварин на кораблі, меншому за Титанік, навіть якщо їх було всього лише 16 000 видів? Уявіть собі цей об’єм роботи для восьми людей. Щоб обслуговувати зоопарк, потрібно в рази більше людей, аби забезпечувати необхідним набагато меншу кількість тварин. Наприклад, для роботи зоопарку Таронга потрібно понад 1000 співробітників (див. Річний фінансовий звіт зоопарку Таронга за 2018 рік (англ.))
Подумайте про кількість та запах гною і блювоти через бурхливу турбулентність води та хвороби. Де тварини мали місце для руху? Різні тварини мають особливі вимоги до харчування. Як Ной зібрав різноманітні потрібні сорти фруктів, і потім не допускав їх псування протягом року часу? Де зберігалися неймовірні об’єми 12-місячного запасу їжі та питної води і що не дало їм зіпсутися за такий тривалий час зберігання? Одному слону потрібно понад 100 літрів води в день і стільки ж їжі. Вентиляційні вікна були невеликими і розташованими лише на верхній палубі, тому вони не могли забезпечувати достатній рівень кисню та затримували вуглекислий газ і метан. Посеред цього всього, сім’я Ноя мала б проводити увесь час, перевозячи їжу між трьома палубами та викидаючи гній із вікон верхнього рівня.
Після потопу та зникнення більшості тварин, коли були нещадно потоплені мільярди і мільярди невинних створінь, що Ной вирішив найперше зробити зі своїм дорогоцінним вантажем, залишивши ковчег?
«Після того Ной збудував жертовник для Єгови і з усіх чистих тварин і чистих летючих створінь узяв кількох та приніс їх як цілопалення на жертовнику. Єгова відчув приємні пахощі».
Буття 8:20-21
Після того, як тварини покинули ковчег, земля в основному мала бути без рослин, оскільки все було затоплено. Навіть незважаючи на те, що деяка рослинність, можливо, збереглася б і відродилася, весь набір особливих харчових потреб різних тварин був відсутній на горі Арарат, і тваринам знадобилися б роки, щоб прибути у своє природнє середовище проживання.
А як щодо хижаків, що вони їли? Вони не могли їсти свою природну здобич, адже її теж було лише по двоє. Скільки десятиліть мало пройти до того, як популяції тварин досягли життєздатного рівня, коли вони знову могли б стати їжею для хижаків? Існує альтернативна думка, яку й пропонує Вартова башта – що всі тварини були вегетаріанцями, але це приводить до іншої проблеми, яку ми теж потім розглянемо.
Взяти кожну тварину на ковчег неможливо, якщо розглядати всесвітню популяцію в 8 мільйонів видів тварин, але це мало б сенс, якщо книга Буття мала на увазі повінь у певній місцевості і там говорилося про всіх живих тварин у цьому регіоні.
Сумчасті і багатоманітність тварин
Наступне питання, яке виникає — як тварини потрапили до ковчега. Ілюстрації Вартової башти показують тварин з усього світу, які прибувають до ковчега, зокрема африканських носорогів, антарктичних пінгвінів та австралійських кенгуру. Чи від нас очікується віра в думку, що тварини, пристосовані до абсолютно різних кліматичних умов, жили на Близькому Сході до потопу, чи що вони здійснили подорожі через цілу планету, аби приєднатися у місці зустрічі до Ноя, вже перед самим потопом? (Звичайно, одночасний наступ тисяч видів тварин до ковчегу дав би місцевим мешканцям уявлення про те, що Ной, можливо, має рацію щодо майбутнього потопу від Бога.)
Австралійські сумчасті тварини являють собою жартівливу ілюстрацію для осмислення цієї проблеми з всесвітнім потопом. Коали були в Австралії до потопу, оскільки існують скам’янілості коали та гігантської коали з епохи Плейстоцену, що датуються періодом часу 50 000 років тому.Історія про ковчег вимагає, щоб пара коал якимось чином пробралася з Австралії до ковчега на Близький Схід. Коали харчуються строгою дієтою з листя евкаліпта, яке є токсичним для більшості інших тварин, тому їм потрібно було б подорожувати з достатнім запасом евкаліптового листя, якого б мало вистачити для подорожі, річного ув’язнення в ковчезі та мандрівки назад. Після того, як води потопу зійшли, пара коал повернулася на острівний континент в Південній півкулі, Австралію, з залишками своїх запасів старого евкаліптового листя. Протягом подорожі туди коала не ніде не залишила нащадків і дивовижним чином подолала кілька сотень кілометрів водою від Індонезії до австралійського берегу.
Коали були не самотніми, оскільки сотням інших видів теж довелося здійснити цю дивовижну морську подорож. Сумчасті мешкають переважно в південній півкулі. Коали і кенгуру зустрічаються тільки в Австралії, а тасманійський диявол існує лише на невеликому острові Тасманія, що біля південного берега Австралії.
Ще рідкіснішими є однопрохідні – сумчасті тварини, які відкладають яйця. Їх всього два види, єхидна і качконіс, і як наголошувалося в Пробудись!, вони зустрічаються лише в Австралії.
«… лише два роди монотремів. І обидва знаходяться тільки в Австралії.»
Пробудись! 1971 2 лютого, с.10
Викликає сміх вже сама думка про те, що качконіс міг подолати скільки-небудь значну відстань, чалапаючи своїми перетинчастими лапками.
Вартова башта використовує аргумент, що існував сухопутний міст, яким сумчасті могли переходити.
«Дехто вважає, що наявність тварин на ізольованих материках і островах, як-от в Австралії та Новій Зеландії, свідчить про те, що не всі наземні тварини, яких не взяли в ковчег, загинули в Потопі. Але океанографи стверджують, що деякі землі, які тепер є ізольованими, в минулому були з’єднані гірськими хребтами. Наприклад, певні океанографічні дослідження дають підставу припустити, що Серединно-Атлантичний хребет колись виступав над поверхнею океану. Можливо, існували й інші хребти, і, перш ніж вони опинилися під водою, тварини могли по них пересуватися. Інші дослідження показують, що колись у південній частині Тихого океану існував величезний континент, який включав Австралію і багато островів Океанії. Якщо так і було, то тварини могли безперешкодно мігрувати по тих землях.»
Проникливість у суть Святого Письма, с.3800
Вартова башта зловживає доказами про сухопутні мости, оскільки океанографічні дослідження показують, що розділення континентів відбувається зі швидкістю в кілька сантиметрів на рік, а не в сотні метрів, як це вимагалося б, якби Австралія відокремилася від інших континентів всього лише 4000 років тому. Викликає іронію те, що Вартова башта у статті з критикою молодоземельних креаціоністів суперечить власній теорії про розповсюдження тварин після потопу.
«Їхнє [креаціоністів] вчення про те, що землі і навіть Всесвіту менше 10 000 років, суперечить усім висновкам сучасної науки. Вони настільки далекі від реальності, що викликають насмішки вчених. Геологи можуть показати своїми вимірюваннями геологічних процесів, що такі процеси тривали далеко за межами цього малого періоду часу. Океанічні відкладення накопичувалися протягом більш ніж 10 000 років. Час формування гір і їх руйнування обчислюється мільйонами років. Для того, щоб континенти розділилися і утворилися океани, потрібні були сотні мільйонів років. Говорити, ніби все це сталося лише за 10 000 років, в очах геологів є просто абсурдним.»
Пробудись! (англ.) 1983 8 березня с.14
Запам’ятайте цю цитату від Вартової башти, оскільки вона підриває відразу кілька аргументів, якими Вартова башта користується для підтвердження потопу, і ми їх ще обговорюватимемо далі.
Розповсюдження і різноманітність видів тварин породжує незліченні проблеми для концепції всесвітнього потопу. Не тільки австралійські сумчасті тварини, але й осередки тваринного життя по всьому світу постійно створюють такі проблеми. Понад 90% дикої природи острова Мадагаскар, що в Індійському океані, не зустрічається більше ніде на планеті, наприклад, 100 відомих видів лемурів і 80 відсотків з 14 883 острівних видів рослин, включаючи цілих 5 унікальних родин рослин.
Сокотра, невеликий острів за 240 кілометрів від Африки в Індійському океані, є домівкою для ряду видів плазунів і птахів, що живуть тільки на цьому острові. Крім того, третя частина його рослинного світу, понад 700 видів, є унікальними для цього острова, включаючи Dracaena cinnabari, Сокотрійське драконове дерево.
Пінгвіни живуть переважно в південній півкулі. З їхніми коротенькими ногами вони зазнавали б жахливих труднощів, продираючись через гори Арарат до моря, щоб потім ще вирушити в океанське плавання довжиною в 13 000 кілометрів до Антарктиди.
Як тварини добиралися на ці острови, і що вони їли по дорозі, якщо вони потребують спеціальної їжі та відповідного для них до клімату, окрім як дивом від Бога, який мав перенести їх туди надприроднім способом? Чому ендемічні рослини (ті, що ростуть тільки у окремих географічно ізольованих місцевостях – прим. перекл.) більше ніде не зустрічаються? І на додаток до цих проблем, на ковчезі можна було перевезти лише обмежену кількість видів, що обговорюватиметься нижче. Єдиний спосіб пояснити таке – це повірити в швидку еволюцію невеликого числа видів на цих островах, тобто у концепцію, до якої прихильники всесвітнього потопу зазвичай не схильні, а вчені вважають її неможливою.
Ботаніка
Існує понад 900 000 видів рослин, грибів, найпростіших і хромістів. (sciencedaily.com – 24 серпня 2011 р (англ.)) Як вони вижили, враховуючи, що більшість з них не було взято на ноїв ковчег?
Як це можливо, що існують креозотові кущі, які залишаються живими вже понад 10 000 років? Дендрохронологія показує, що деяким остистим соснам понад вже 4800 років (дослідження Rocky Mountain Tree Ring Research (англ.) станом на 11 квітня 2021 року). Вони не могли б вижити в бурхливих водах потопу, під наносами мулу, похованими впродовж року часу під тиском солоної ропи глибиною в кілька кілометрів.
Більшість рослин мали б загинути. Коли вода зійшла, на ґрунті мала з’явитися кірка з солі, після того як солона ропа випарувалася, що зробило б практично неможливим проростання більшості рослин. Навіть якби рослини могли відростати за таких умов, то знадобилося б кілька місяців, щоб виросли нові врожаї зелені та фруктів, необхідних для харчування різноманітних тварин, які повиходили з ковчега.
Риба
Більшість риб є або тільки морськими, або тільки прісноводними. Додайте чайну ложку солі в ємність з прісною водою, і риба у ній загине. Зловіть рибу в морі та пустіть її в ємність з прісною водою, і вона теж помре. Тоді як евригалинні риби можуть жити і в солоній, і в прісній воді, більшість риб живуть тільки в солоній або тільки в прісній воді, і дуже чутливі до змін, що виходять за межі конкретно їхньої толерантності до рівня солей.
Величезний об’єм проливних прісноводних дощів і злиття озер з океанами утворили б солоний, каламутний розсіл, непридатний для життя як прісноводної, так і морської риби, а також усіх інших форм морського життя, яких не було на ковчезі, таких як ракоподібні, кити та земноводні. Практично все морське життя мало б загинути.
Оповідь з книги Буття не згадує про рибу, не враховує впливу всесвітнього потопу на неї. Хоча наказ принести в ковчег «з усіляких живих створінь» в книзі Буття 6:19 може стосуватися також і риби, проте 20-й вірш конкретно включає лише «летючі створіння … домашні тварини … [і] створіння, що повзають». 2 мільйони видів тварин живуть в океанах – як вижили вони?
Коралові рифи
Корал розвивається повільно. Австралійський Великий Бар’єрний риф має десятки тисяч років, а теперішня жива частина рифу за оцінками має вік від шести до восьми тисяч років. Більшість коралів ростуть у чистому мілководді, і для життя їм потрібне сонячне світло. Вони чутливі до змін і гинуть через незначні переміни температури води всього на 2 градуси Цельсія або через невеликі зміни солоності води. Більшість з них можуть жити лише у воді глибиною менше 50 метрів. Кораловий світ мав бути знищений потопом і не міг би відновитися до свого теперішнього стану всього за 4000 років.
Дивіться також статтю Вікіпедії – Кораловий риф.
Швидка еволюція
Якщо ми погодимося з тим, що ковчег став домівкою на один рік для 16 000 тварин (менше 8 000 видів, оскільки це були пари), то постанемо перед проблемою, як пояснити, чому зараз існує понад 8 мільйонів видів. Щоб флот Ноя виріс з 8000 видів до 8 мільйонів всього за 4400 років, треба повірити в гіпереволюцію. Навіть найоптимістичніший еволюціоніст не підтримає такі цифри.
Знову розглянемо родину Котячих (Felidae), і зокрема рід Пантери (Panthera). Домівкою для ягуарів є Латинська Америка, левів – Африка, а тигрів – Азія. Тлумачення Всесвітнього потопу стверджує, що на ковчезі була одна пара з родини котячих. Після виходу з ковчега їхні дитинчата повинні були поширилися на ці три різні континенти. За 2000 років ця єдина сім’я Пантер мала перетворитися на 3 разюче різних та унікальних роди, оскільки Леви та Тигри вже існували за часів Ісуса.
Тут слід розглянути два критичних аспекти. По-перше, просто неможливо, щоб потомство однієї кішки за 2000 років перетворилося на левів, тигрів і ягуарів. По-друге, леви, тигри та ягуари існували задовго до потопу Ноя, про що свідчить печерне мистецтво, стародавні рукописи та скам’янілості. Це стосується численних видів тварин. Не тільки неймовірним є, щоб кілька тисяч видів еволюціонували в кілька мільйонів видів протягом 4000 років, а також є достатньо доказів того, що більше кількох тисяч видів, які живуть сьогодні, існували задовго до часів Ноя.
Розглянемо ще кілька недоліків у аргументації Вартової башти. У статтях Вартової башти зазвичай вказується на певний ряд особливостей тварини та розповідається, як це все проявляє розумний задум, що розповідає нам про творця, але з концепції всесвітнього потопу випливає, що більшість індивідуальних особливостей не були розроблені розумним творцем, а швидко розвинулися протягом останніх кількох тисячоліть. Однією з таких особливостей є зуби.
Зуби є чіткою ознакою того, яку їжу їсть тварина, як для прикладу, різці у м’ясоїдних. Вартова башта стверджує, що всі тварини були вегетаріанцями до потопу і отримали право їсти м’ясо лише після виходу з ковчега.
«В Едемському саду Бог визначив як для тварин, так і для людей вегетаріанське харчування.»
Вартова башта 2004 1 березня с.30
«Заради її виживання, людині було дозволено їсти м’ясо тварин після Потопу. (Бут. 9:2-4) Тварини також, опинившись в хаосі, почали жити за рахунок один одного.»
Пробудись! (англ.) 1981 8 жовтня с.27
Якщо це правда, то у тварин, які харчуються м’ясом, до моменту потопу не було різців. Насправді, скам’янілості показують, що різці у тварин існували задовго до періоду потопу. Вартова башта, здається, знає про цю проблему, як видно з вище зацитованої статті з Пробудись! 1981 року,котра продовжує, роблячи дивовижні припущення, що Бог без потреби створив тварин з «певними рисами» (різцями), які вони пристосували для використання після потопу.
«І оскільки Бог створив величезну різноманітність особливостей, щоб зробити тваринне життя цікавим, багато тварин змогли пристосуватися до свого нового стану, використовуючи певні особливості, які допомагали їм виживати.» Пробудись! (англ.) 1981 8 жовтня с.27
Вартова башта припускає, що до потопу світ був покритий величезною завісою з хмар:
«Звідки взялася вода, яка спричинила всесвітній Потоп? Протягом другого творчого періоду, або «дня», коли було сформовано атмосферну «твердь», тобто простір, вода була «під твердю» і «над твердю» (Буття 1:6, 7). «Під твердю» — це вода, яка вже була на землі. «Над твердю» були величезні запаси вологи, розміщені в завислому стані високо над землею, і вони утворювали «велику безодню». Саме ці води впали на землю у час Ноя.»
Вартова башта 2004 1 січня с.30
В результаті тропічний клімат мав би панувати на всій земній кулі. Це суперечить статтям, в яких стверджується, що Бог створив арктичних тварин, призначених для життя у снігах.
«аж до мінус 2,9 градуса! Таку рекордно низьку температуру тіла вчені зафіксували у групи з понад десяти арктичних ховрахів. За цієї температури мозок тварин мав би замерзнути. Як арктичному ховраху вдається вижити? … Як ви вважаєте: стійкий до холоду мозок арктичного ховраха — результат еволюції чи задуму?»
Пробудись! 2013 липень с.16
Людські раси теж повинні були швидко еволюціонувати. Існує 3 основні раси: європеоїдна, монголоїдна та негроїдна. (Деякі класифікації включають також австралоїдну як четверту расу.) Їх у свою чергу поділяють на 30 підгруп. Вартова башта стверджує, що сини Ноя представляли кожну з цих рас.
«Неможливо успішно сперечатися з фактом поділу людської сім’ї на яфетську, хамітську та семітську раси, які походять від Адама через Ноя. (Бт 9:18, 19; Дії 17:26)»
Проникливість у суть Святого Письма, том 1 (англ. с.312, рос. с. 573)
Цікава думка, адже це означає, що дружина Ноя змогла дивом зачати трьох синів з настільки великим генетичним різноманіттям. Звичайно, більш науковим було б пов’язувати генетичні відмінності з наявністю кількох дружин. У будь-якому випадку, вважається, що ці тридцять підгруп розвинулися протягом 4400 років, а такого не стверджують навіть еволюціоністи, і генетика теж цьому суперечить.
Це завершення частини 1.