Я чітко пам’ятаю день, коли мені виповнилося 8 років. Моя вчителька початкових класів зателефонувала мені в присутності цілого класу, а потім попросила усіх дітей заспівати для мене пісню “З днем народження тебе”. Я засмутився, думаючи, що Єгова ненавидить дні народження, але був ще занадто малим, тому не знав, що робити. Я ніколи не забував біблійний вірш, який моя мати, дізнавшись про те, що сталося, прочитала мені того вечора.

Об ‘явлення 3:15-16: “Я знаю про твої вчинки, що ти ні холодний, ні гарячий. Ліпше б ти був або холодний, або гарячий. А оскільки ти просто теплий — ні гарячий, ні холодний, — я збираюся виплюнути тебе зі своїх уст.”

Мати сказала мені, що якби я не був достатньо сильним, щоб стати на захист Єгови, то Єгова поставився б до мене як до не гарячого і не холодного, і виплюнув би мене зі своїх вуст під час Армагеддону.

Чи батьки Свідків Єгови все ще прищеплюють своїм дітям такий жах? Серія дитячих відео від Вартової башти «Стань другом Єгови» показує, що дні народження все ще залишаються травматичними для дітей. У відео Урок 40: Єгова прощає (станом на 13 лютого 2022 року) засмучений хлопчик Петрик допитується в свого батька: “Що, якщо Єгова більше не хоче бути моїм другом?” Його мучило те, що він взяв кекс у школі на свій день народження, бо надто боявся виявити перед іншими дітьми у школі, що він не може цього зробити як один із Свідків Єгови.

Аргументація проти днів народження дає уявлення про те, як Вартова башта формулює вчення. Заява про те, що святкування дня народження є гріховним, являє собою класичний приклад того, як Вартова башта вичитує в тексті щось своє; тобто, викривлено представляє текст таким способом, щоб вкласти в нього свої власні ідеї та упередження.

Ніде в Біблії не сказано, що відзначати дні народження – це неправильно, тому Вартова башта використовує чотири головні напрямки міркувань, щоб не дозволити Свідкам святкувати дні народження:

1. Під час двох святкувань днів народжень, згаданих в Біблії, загинули люди.
2. День смерті є кращим, ніж день народження – надмірна пошана особі
3. Не відзначається євреями чи християнами
4. Язичницький звичай

Коли ці думки подавати разом, вони можуть здаватися надійною підставою відмови від днів народження. Однак при докладному розгляді кожен пункт виявляє свої логічні вади, а засудження днів народження Вартовою баштою суперечить біблійним принципам.

Два поганих дні народження

Запитайте Свідка, чому йому не можна святкувати день народження, і першою наведеною причиною, швидше за все, буде наступнв:

У Біблії згадуються лише два дні народження, і під час обох святкувань хтось загинув. Біблія, мабуть, включила ці приклади, щоб попередити нас, аби ми уникали днів народження.

Це ґрунтується на таких коментарях, як:

«Біблія повідомляє лише про два святкування днів народження, і обидва рази їх святкували ті, хто не були слугами істинного Бога. Першим був фараон Єгипту. При цьому був повішений пекар фараона, який сидів у в’язниці разом з Йосипом… Другий такий випадок, приблизно 1800 років потому, був днем народження Ірода Антипи [під час якого дочка Іродія попросила про] “голова Івана Хрестителя”. Чи це просто випадковість, що обидва випадки згадуються, і що обидва рази святкували особи, які не мають Божого схвалення? Чи може бути так, що Єгова навмисно записав ці деталі у своєму Слові, яке, за його словами, “корисне для того, щоб навчати, докоряти, виправляти”?»

Вартова башта (англ.) 1980 липень 15 стор. 30-31

«Свідки Єгови беруть до уваги той факт, що Боже Слово, повідомляючи про святкування днів народження, виставляє це свято в негативному світлі, і тому уникають цього звичаю.»

Обговорення на основі Писань, стор. 68-69

Цілком вірно, що в Біблії особливо згадуються два святкування дня народження, на обох не були присутніми служителі Єгови, і під час обох когось було вбито. Однак це були не звичайні вечірки з нагоди дня народження, а дні народження царів. Вбивства ніколи не були чимось звичайним під час традиційних святкувань днів народження. Питання полягає в тому, чи включені ці нетипові приклади як застереження проти таких святкувань.

Якщо мораль цих історій полягала в засудженні святкування днів народження, то обидві оповіді мали б закінчуватися застереженням, що дні народження – не для послідовників Бога. Жодна з цих історій не містить такого попередження, оскільки це не було пов’язано з метою обох оповідань.

Буття 40:20-23 містить розповідь про святкування дня народження фараона, під час якого було повішено пекаря. Однак ключовим у цій історії є не день народження, а смерть пекаря, яка являла собою сповнення передбачення Йосипа, поклонника Бога, таким чином проявилася його здібність пророкувати. Внаслідок цього Йосипа покликали розтлумачити сон фараона і підвищили до посади другого начальника Єгипту. Ця історія була включена до Біблії заради прославлення пророчої здатності Бога, а день народження там згадувався лиш побіжно.

У Матвія 14:6-10 та Марка 6:21 є розповідь про святкування другого дня народження – царя Ірода, під час якого Саломея попросила обезголовити Івана Хрестителя. Ця історія поміщена в Біблії не заради згадки про святкування дня народження, а через важливість смерті Івана Хрестителя для становлення раннього християнства.

Якщо ми захочемо вважати, що згадування чогось в Біблії в негативному світлі є застереженням від таких речей, незважаючи на те, що прямо цього не говориться, то таким способом можна було б вигадати нескінченну кількість правил. Наприклад:

• Собаки згадуються в Біблії 40 разів, і в кожному випадку вони описуються зневажливо. Кажуть, що вони ниці та нечисті, їх образ використовують як алегорію для содомітів (Втор. 23:17,18), і говориться, що вони не є частиною нової системи (Об. 22:15). Однак Вартова башта не робить висновку, християнам не можна мати собак.
• Фарбування очей згадується двічі, один раз з посиланням на злу царицю Єзевель (2 Царів 9:30), а другий раз – на відступницький Ізраїль (Єр 4:30), проте Вартова башта не забороняє користуватись макіяжем для очей.

Чому Вартова башта не дотримується такого ж правила з днями народження?

2 Самуїла містить єдиний випадок, коли сієста (полуденний сон – прим. перекл.) згадується в Біблії, і це призводить до обезголовлення.

“Якось у полудневу спеку сини бееротя́нина Риммо́на, Реха́в і Баа́на, підійшли до дому Іш-Боше́та, коли той відпочивав. Вони увійшли в дім — ніби для того, щоб взяти пшениці,— і вдарили Іш-Боше́та мечем у живіт. Після цього Реха́в і його брат Баа́на втекли. Коли вони входили в дім, Іш-Боше́т лежав на ліжку у своїй спальні. Убивши його, вони відтяли йому голову, забрали її з собою і всю ніч ішли дорогою до Ара́ви.”

2 Самуїла 4:5-7

“Може, не випадково” в Біблії було поміщено розповідь, яка показує небезпеку полуденного сну? Чи може, більшість людей відчуває, що це означало б прочитати в тексті те, чого там не малося наувазі?

День смерті є кращим, ніж день народження – надмірна пошана

Соломон писав у Екклезіаста 7:1: “Ліпше добре ім’я, ніж дорогоцінна олія, і ліпше день смерті, ніж день народження.”

Це є визнанням, що по смерті людина залишає свою спадщину, була вона праведною чи ні.

У похмурий спосіб Вартова башта неправильно застосовує Екклесіаста 7:1 для засудження днів народження.

«Хоча народження дитини – це радісна подія, Біблія розглядає її через такий цікавий коментар: “Ліпше добре ім’я, ніж дорогоцінна олія, і ліпше день смерті, ніж день народження.” (Еккл. 7:1) … Отже, недосконале життя, яке ми маємо при народженні, насправді зовсім не є життям з точки зору Бога. Ось чому таким важливим є добре “ім’я” в Бога! … Хіба не краще шукати і радіти хорошим стосункам з Богом, ніж святкувати дату дня народження?»

Пробудись! (англ.) 22 грудня 1981 р. сс. 14-15

Вартова башта тут неправильно показує намір Соломона, що легко видно, якщо продовжити читати далі цей уривок Біблії. Соломон продовжує: “Ліпше страждання, ніж сміх, … Серце мудрого — у домі жалоби, а серце безглуздого — у домі веселощів.” Соломон не забороняє бути щасливим або бенкетувати. Він також не забороняє святкувати день народження близьких, так само як і накопичувати добру олію. Ці фрази мали намір не показати ставлення до святкування дня народження, а скоріше, важливість роботи для становлення мудрого характеру.

Вартова башта продовжує свої міркування, посилаючись на Екклезіаста 7, роблячи висновок, що дні народження виявляють особі надмірну честь або важливість.

«Крім того, святкування днів народження, як правило, виявляють надмірну пошану людині, що є, без сумніву, однією з причин, чому ранні християни уникали їх. (Екклезіаст 7:1) Отже, ви побачите, що Свідки Єгови не беруть участі у святкуванні днів народжень (вечірки, співи, дарування подарунків тощо).»

Школа і Свідки Єгови (англ.) с.18

«… дні народження відрізняються від інших свят, бо вони є тим часом, “коли всі подарунки і добрі побажання призначені тобі. Чудовий торт на день народження, з кольоровими прикрасами і сяючими свічками – присвячений тобі особисто. Інші свята розвеселяють серце, але дні народження зігрівають власне его.” Чи добре християнам брати участь у святкуваннях, які “зігрівають его”? Виступаючи перед гордими фарисеями, Ісус попередив, що “кожен, хто звеличується, буде впокорений, а хто впокорюється, буде звеличений”.»

Пробудись! (англ.)1981, 22 грудня, стор. 14

Немає нічого поганого в тому, щоб приділяти особі окремій людині увагу. Якщо це дійсно є причиною, щоб не ходити на вечірки або святкування дня народження, то це також повинно стосуватися випускних вечірок, свята з нагоди виходу на пенсію, ювілеїв весілля або святкування гарно закінченого шкільного року. Весільний бенкет, такий як той, на якому був присутній Ісус, вивищує пару молодят такою ж мірою, як і вечірка до дня народження. Бейбі шауер (“baby shower”, свято перед народженням майбутньої дитини – прим. перекл.), теж свого роду святкування дня народження, воно так само ставить матір з дитиною в центр уваги. Оголошення в Залі Царства про те, що хтось є піонером, надає важливості цій людині ще перед тим як вона досягла своєї мети, але це не вважається неправильним. Свідки часто отримують подарунки після свого хрещення або навіть влаштовують святковий обід, хоча й невідомо, чи кожен з них залишиться зразковим вісником до дня своєї смерті.

Виокремлення одного лише дня народження як святкування, що надмірно шанує особу – це суперечлива позиція Вартової башти.

Письменники Біблії не святкували днів народження.

Єврейські традиції не передбачали щорічного відзначення дати народження, і тому Біблія не обговорює спеціально святкування днів народження. Вартова башта використовує це як частину своєї аргументації, щоб засудити дні народження. Вона робить це кількома способами, хоча всі ці тези насправді полягають в одному і тому ж:

• Біблія не каже нам святкувати дні народження.
• Євреї не святкували Дні народження.
• Ранні християни не святкували дні народження.
• День народження Ісуса не відзначався.

Розглянемо наступні цитати:

«Однак у Писанні ніщо не вказує на те, що вірні служителі Єгови коли-небудь потурали язичницькій практиці щорічного святкування днів народження.»

Проникливість у суть Святого Письма (англ.), т. 1, с. 319

«Як ранні християни і євреї біблійних часів ставились до святкування дня народження? “Ідея святкувати день народження була чужа тогочасним християнам” … “Євреї, котрі жили в пізніші часи, дивилися на святкування днів народження як на частину ідольського поклоніння; такий погляд опирався на численні спостереження за тим, як люди звичайно святкували ці дні.”»

Обговоренняна основі Писань, с.94

«Оскільки у Святому Письмі не подається дата народження досконалої людини Ісуса Христа, чому ж тоді приділяти особливу увагу дням народження недосконалих людей?»

Знання, що веде до вічного життя стор .126

Хоча ці думки представлені як окремі, насправді вони являють собою одну і ту ж лінію аргументації. Євреї не практикували святкування днів народження, тому й Біблія їх не заохочує. Ісус був євреєм, як і більшість ранніх християн – отже, саме тому вони не святкували цього. Тому не є переконливою теза, що ранні християни не святкували дні народження через свою принципово позицію щодо них.

Те, що євреї не відмічали днів народження, (1) не робить це свято неправильним, оскільки Біблія не заохочує, але і не засуджує його.

Щоб ми могли святкувати день народження, нам не потрібно спеціального дозволу Біблії, точно так само як ми робимо багато інших речей, про які Біблія не згадує. Біблія не говорить, що ювілеї весілля є прийнятними, але це не робить такі свята неправильними. Біблія не наказує будувати Зали Царства; фактично, ранні християни зустрічалися в домах, але це не означає, що Зали Царства нехристиянські. Біблія не дає спеціального права їсти десерт і засуджує обжерливість, але це не є причиною вважати десерти чимось неправильним.

Язичництво

Вартова башта стверджує, що днів народження слід уникати через їхнє язичницьке походження.

«І, навіть якби учні Ісуса знали точну дату його народження, вони не відзначали б її. Чому? Тому що, як сказано в одній енциклопедії, ранні християни “вважали відзначання днів народження язичницьким звичаєм.»

Чого насправді вчить Біблія?, с. 157

“Аж до четвертого століття християнство відкидало святкування дня народження як поганський звичай.”

Обговоренняна основі Писань, с.95

«А що можна сказати про іменинний торт? Очевидно, він пов’язаний з грецькою богинею Артемідою, іменини котрої святкували з медовими тортами у формі місяця зі свічками.»

Людство в пошуках Бога , с.70

«Такі святкування походять з язичницьких релігій, а не з Писання. Деякі коментатори Біблії припускають, що святкування днів народження, можливо, виникло з “уявлення про безсмертя душі.»

Вартова башта (англ.) 1951 1 жовтня стор. 607

Будь другом Єгови – Урок 41: Чому ми не святкуємо день народження? додає, що побажання на день народження мали значення оберегу від злих духів.

Заборона вірувань і практик на основі їх язичницького походження є однією з найбільш нелогічних, викривлено застосовуваних і суперечливих ліній аргументації у вченнях Вартової башти.

Майже все є язичницьким. Язичники робили практично все, що й ми зараз робимо, включаючи більшість того, чим щоденно займаються Свідки Єгови. І це не тільки необхідні щоденні процедури, такі як купання, харчування, пиття та робота. Свідки багато чого роблять такого, що має язичницьке походження, наприклад, носять краватки, користуються парфумами, святкують з піньятами (в Латинській Америці – прим. перекл.), запускають повітряних зміїв і навіть користуються календарем, назви в якому походять від римських богів.

Весілля теж тяжіють до язичництва, в тому числі церемонія, торт, сукня, засвічування свічок і використання обручок. Чомусь Свідкам Єгови дозволено брати участь у більшості весільних звичаїв, але заборонено кидати конфетті. У Біблії дарування весільних подарунків супроводжувались вбивствами. Давид повинен був принести царю Саулу 200 вбитих філістимлян як викуп за наречену (1 Самуїла 18:27). Фараон вбив жителів Гезера і подарував це місто як весільний подарунок своїй дочці, дружині Соломона. (1 Царів 9:16). Чи не мала б Вартова башта заборонити ці весільні традиції, щоб бути послідовною?

Оскільки язичницьке походження є нелогічною причиною для заборони чогось, то Вартова башта через суперечливість власної позиції щодо язичницьких практик іноді змушена визнавати, що значення якоїсь практики для язичників у минулому не потрібно брати до уваги сьогодні.

Наприклад, обговорюючи піньяти, Вартова башта радить поміркувати над тим, як вони сьогодні сприймаються:

«Важливо не те, що означав цей звичай сотні років тому, а як до нього ставляться сьогодні у вашій місцевості. Зрозуміло, що погляди можуть різнитися від місцевості до місцевості. Тому було б мудро не вести щодо таких питань великих суперечок.»

Пробудись! 2003, 22 вересня, с.23-24

Оскільки надзвичайно багато практик мають язичницьке коріння, насправді не важливо, чи язичники відзначали день народження, і чому вони це робили. Сучасний погляд на дні народження – ось це насправді має значення, і люди зараз не пов’язують дні народження з язичництвом, ідолопоклонством або вбивством.

Є певні підстави вважати, що ранні християни не брали б участі у святкуваннях днів народження, які були пов’язані з пишними застіллями на честь язичницьких богів, так само, як вони уникали б будь-якого іншого святкування, такого як річниця весілля, якщо вона була присвячена язичницьким богам. Якщо на святкуванні дня народження не відбувається язичницького ідолопоклонства, то не можна робити висновку, що таке відзначення свята буде язичницьким.

Біблійний погляд

Біблія подає життя як дар, який треба прославляти і за який потрібно бути вдячним. Це сильно відрізняється від підходу Вартової башти, яка пропонує соромитись дня нашого народження.

Ангели святкували народження Ісуса.

«… проте ангел сказав їм: “Не бійтесь, я прийшов звістити вам добру новину, яка принесе велику радість усім людям. Бо сьогодні в Давидовому місті для вас народився спаситель — Христос Господь. Ось вам знак: ви знайдете сповите немовля, яке лежатиме в яслах.” Раптом поряд з ангелом з’явилося численне небесне військо, яке прославляло Бога, промовляючи: “Слава Богу в небесах, а на землі — мир людям, які мають його схвалення.”»

Луки 2:10-14

Пізніше волхви піднесли немовляті Ісусу дари, які прийняли Йосип та Марія.

Йов, “праведний і непорочний” чоловік, який святкував разом зі своїми дітьми, можливо, саме відзначав їх день народження.

«Кожен із його синів влаштовував у своєму домі бенкет у визначений день. Вони запрошували до себе їсти й пити своїх трьох сестер. Коли закінчувалися дні всіх бенкетів, Йов посилав по них, щоб їх очистити.»

Йова 1:4,5

Бог не противився вшануванню пам’яті, і в єврейському календарі була низка щорічних фестивалів, днів пам’яті та святкувань.

Павло каже нам: «… де дух Єгови, там свобода». (2 Коринфян 3:17) Він не критикує християн, які святкують певний день як особливий, а натомість докоряє тим, хто це засуджує.

«Хтось вважає один день важливішим від іншого, а хтось вважає всі дні однаковими. Тож нехай кожен буде твердо переконаний у своїх рішеннях. Людина, яка відзначає якийсь день, робить це для Єгови. … Чому ж ти судиш свого брата? Чому дивишся на свого брата звисока? Адже всі ми станемо перед судовим престолом Бога, …»

Римлян 14:5,6,10

У Діях 20:35 сказано: «“Більше щастя в тому, щоб давати, а не брати”»

Зміни вчення з плином часу

Свідки Єгови святкували день народження до 1950-х років. Наприклад, наступна цитата Вартової башти датована 1940 роком.

“Перепрошую, що витрачаю цим ваш дорогоцінний час, але я просто не можу не повідомити вам, наскільки ціную цей фонограф, який прийшов до мене зранку 8-го числа, в день мого 80-го дня народження. Це дійсно був подарунок на день народження від Єгови, який використовуватиметься для проголошення Його імені. Нехай дасться мені благодать та сила втілити власними руками мій намір.”

Вартова башта (англ.) 1940 1 січня, с.16

Перша негативна згадка про дні народження у Вартовій башті з’явилась в 1951 році.

«Чи доречно святкувати або відвідувати святкування річниць днів народження? – Ф. К., Невада. Такі святкування походять з язичницьких релігій, а не з Писання. Деякі коментатори Біблії припускають, що святкування днів народження, можливо, виникло з “уявлення про безсмертя душі.”»

Вартова башта (англ.) 1951 1 жовтня стор. 607

Чи очікується, що ми маємо повірити, що Єгова запізнився з очищенням свого народу від свята, яке він засуджує; чи може, рішення про засудження днів народження походить від людини, яка встановила власне правило, запроваджене пізно в історії Вартової башти, з наміром відокремити Свідків від решти суспільства?

Висновки

Якби Бог хотів, щоб ми не святкували дні народження, то розумно зробити висновок, що він саме так і сказав би. У Мойсеєвому законі, серед більш ніж 600 складно деталізованих правил, дні народження могли б згадуватись, якби вони були образливими для Бога, оскільки такі святкування були поширені серед навколишніх народів у той час.

“Чи кішки для християн” (див. jwfiles.com/wt_ex_jw_corner/cats.htm 20 липня 2012 р.) – це хороша сатира, що показує, як підхід Вартової башти до створення правил можна використати для заборони будь-чого, наприклад, оголосити кішок нехристиянськими, якщо це знадобиться. Отже, кішки:

• Їм поклонялися як богам в Єгипті.
• Ніколи про них не говориться схвально у Біблії.
• Ніколи не згадується, щоб котів мали давні праведники.
• У вказівках для Ноя вони зараховувались до нечистих тварин.

Коли Біблія не забороняє певну практику, вичитування у віршах того, про що в них не говориться, дозволяє з допомогою найпростіших міркувань оголосити таку практику неправильною, що й зробила Вартова башта з днями народження. Це не тільки додатковий спосіб ізолювати Свідків Єгови від людей, що їх оточують.

Я чув про багатьох Свідків, які таємно святкують дні народження. Хоча більшість Свідків не святкують дні народження через те, що вони заборонені, якщо завтра Вартова башта вирішить оголосити дні народження прийнятними, мало хто заперечуватиме проти цього на основі Писання. Це показує, наскільки хиткими є біблійні підстави для такого вчення.

Найголовнішим днем мого життя був день, в який народився мій син; це було найбільшим дивом і щастям. Щодня я милуюсь ним і тим, як він розвивається. Чи міг би я чесно сказати йому, що не можу святкувати його день народження, бо «день його смерті більший за день його народження»? Чи зміг би я пояснити йому, що не можу вшанувати його народження, бо він може збитись з доброї дороги в майбутньому? Що в дійсності є результатом такого підходу, так це посилення умовного характеру любові батьків Свідків Єгови до своїх дітей.

Ця доктрина не тільки викликає непотрібну тривогу у молодих послідовників релігії Свідків, вона також показує ту владу, якою користуються лідери Вартової башти, маючи можливість переконати своїх послідовників масово вірити в написане ними, незалежно від того, наскільки мало це підтримується Біблією.

Примітки

(1) Єврейська бар-міцва – це свято, подібне до дня народження, що проводиться на 13-й день народження єврейського хлопчика та 12-й день народження дівчинки, але цей звичай сформувався лише в середні віки.

Початково опубліковано в липні 2012 року, останнє оновлення – у лютому 2022 року.

The post Заборона дня народження для Свідків Єгови first appeared on jwfacts.org.ua.

Вартова башта навчає, що лише Свідки Єгови переживуть Армагеддон. Через те, що лише вони мають Божу підтримку, будучи єдиною групою, яка поклоняється правдивому Богу, Єгові.

«Тільки Свідки Єгови, з помазаного останка, як також «великого натовпу», як з’єднана організація під охороною Всевишнього Організатора, мають біблійну надію пережити нависаюче знищення цієї осудженої системи під владою Сатани Диявола.»

Вартова башта 1990 1 травня стор.19

«Оскільки Божий день суду тепер такий близький, увесь світ повинен “замовчати перед Господом Богом” і слухати, що він говорить через «малу черідку», Ісусових помазаних послідовників, та їхніх товаришів, його «інших овець»» (Луки 12:32; Івана 10:16). Знищення чекає на всіх, хто не послухає, і таким чином стане проти правління Божого Царства.»

Вартова башта 15 лютого 2001 с.14

Коли я був Свідком Єгови, мені завжди важко давалося це вчення. Я став одним зі Свідків з тієї єдиної причини, що мені «пощастило» бути вихованим у цій релігії з дитинства. Навіть ще навчаючись в початковій школі, у мене виникало питання, чому я переживу Армагеддон, тоді як мої однокласники загинуть, якщо я просто робив те, що мені казали мої батьки, а вони слухалися своїх батьків.

Що це за Бог, який може вбити мільярди людей? Коли я говорив про це зі своїм батьком, який на той час був районним наглядачем, він сказав мені, що Єгова може читати серця і врятує праведних, незалежно від їхньої релігії. Я був певний, що цього не навчала Вартова башта, і її офіційна доктрина каже, що врятуються тільки ті Свідки Єгови, які активно проповідуватимуть під час приходу Армагеддону. Згодом я провів дослідження, щоб прояснити офіційну позицію Вартової башти, яке і лягло в основу цієї статті.

Постійний потік тонких натяків і прямих тверджень Вартової башти показує, що спасіння в Армагеддоні залежить від того, чи ви співпрацюєте з Організацією Вартової башти як активний Свідок Єгови.

«Ісус теж передає нам слово Єгови, коли керує збором через «вірного і розсудливого раба» (Матв. 24:45). Нам треба серйозно ставитись до Божих вказівок і настанов, бо від слухняності залежить наше вічне життя (Євр. 5:9).»

Вартова башта 2014 15 серпня с.21

«Перед загибеллю «стародавнього світу» у Потопі Ной був вірним «проповідником праведності» (2 Петра 2:5). В останні дні теперішньої системи народ Єгови розповідає про Божі праведні вимоги і звіщає добру новину про можливість не загинути, а жити у новому світі (2 Петра 3:9—13). Ной та його богобоязлива родина вижили завдяки тому, що сховались у ковчезі. Так само життя людей сьогодні залежить від їхньої віри і від того, чи належать вони до земної частини всесвітньої організації Єгови.»

Вартова башта 2006 рік 15 травня с.22 «Чи ви готові пережити знищення?»

«Чи не є зухвалим твердження Свідків Єгови про те, що тільки вони мають Божу підтримку? Тепер ситуація, по суті, така сама, як і тоді, коли, всупереч думці єгиптян, ізраїльтяни заявляли про Божу підтримку або коли християни в першому сторіччі підкреслювали, що не прибічники єврейської релігії, а саме вони мають Божу підтримку.»

Вартова башта 2001 1 червня стор.16

«Схожим чином, Єгова використовує сьогодні лише одну організацію, щоб здійснювати свою волю. Щоб отримати вічне життя у земному раю, ми повинні визначити цю організацію і служити Богу як її частина.»

Вартова башта (англ.) 1983 15 лютого стор.12

Стверджується, що тільки їхній спосіб поклоніння є прийнятним для Бога, який шукає тих небагатьох людей, котрі заслуговують на вічне життя.

«Біблія не підтримує сучасного погляду, що є багато прийнятних способів поклоніння Богові. В Ефесян 4:5 говориться, що є «один Господь, одна віра». Ісус сказав: «Тісні ті ворота, і вузька та дорога, що веде до життя,— і мало таких, що знаходять її! … Оскільки всі вірування, норми поведінки та організаційні розпорядки Свідків Єгови базуються на Біблії, їхня віра в Біблію як Боже Слово додає їм упевненості, що вони дійсно мають правду. Отже, їхня позиція не егоїстична…»

Обговорення на основі Писань с.314

Вартова башта заходить у своїх твердженнях аж так далеко, що заявляє про мільярди людей, яких чекає знищення.

«Є мільярди людей, які не знають Єгови. Багато з них у незнанні чинять те, що, згідно зі Святим Письмом, є поганим. Якщо вони залишаться на цьому шляху, то будуть серед тих, хто загине під час великої скорботи».

Вартова башта 1 жовтня 1993 с.19

Мільярди людей, які будуть вбиті в Армагедоні, втрачають будь-яку надію на воскресіння; говориться, що їхнє знищення буде вічним.

«Так, знищення великих грішників у тих містах було вічним, так як будуть знищені навічно грішники наприкінці нинішньої системи речей.»

Вартова башта (англ.) (текст української публікації відрізняється – прим. перекл.) 1990 р. 15 квітня с.20

«Більшість людей, які живуть сьогодні, ймовірно, будуть живі, коли вибухне Армагеддон, і немає надії на воскресіння для тих, хто буде тоді знищений».

Наше служіння царству (англ.) 1968 березень стор.4

Вартова башта нечасто робить такі сміливі заяви; частіше твердження про знищення не-свідків подається (з завидною регулярністю) через низку більш тонких понять. Наведені нижче цитати представляють безглузду ідею, що для спасіння недостатньо слідувати Біблії, вірити в Викупну жертву Ісуса та вести моральне життя. Лише слухаючись Організацію Єгови – Вартову Башту, – можна отримати життя. Усі християни вважаються послідовниками загальновизнаного християнства і їх чекає знищення.

Зміни вчення з плином часу

Уявіть на мить, що Вартова башта не є правдивою релігією. На вашу думку, як Свідка Єгови, чи було б справедливо, якби Бог знищив вас, тому що ваші життєві обставини склалися так, що ви приєдналися не до правильної релігії?

Чи збирається люблячий Бог піддати мільярди людей насильницькій і вічній смерті? Бог, який готовий убити 7 мільярдів людей, це, безумовно, не той Бог, якого описував Рассел, засновуючи організацію Дослідників Біблії. Рассел покинув пресвітеріанство, бо не міг повірити в несправедливого Бога, який хоче знищити більшість людства.

«Ми міркували, що, якщо прихід Христа повинен був покінчити з випробуванням і принести безповоротну загибель дев’яносто дев’яти з сотні людей, то навряд чи це можна було б вважати бажаним, і ми не могли б молитися з належним духом: “Прийди, Господи Ісусе, прийди швидко!”»

ДОДАТОК ДО «Сіонської Вартової башти і вісника Христової присутності» (англ.).1 липня 1879 року

Так само Рассел не міг прийняти концепцію спасіння лише для адвентистів.

«Рассел писав: “Ми дуже засмучені помилкою адвентистів, які чекали Христа у тілі й навчали, що світ і всі в ньому, крім адвентистів, будуть спалені.”»

Свідки Єгови — вісники Божого Царства (англ., рос.) стор.45

За часів Рассела Вартова башта навчала, що незалежно від їхньої релігії більшість людей переживе Армагеддон. Його розуміння «майбутнього випробування» полягало в тому, що люди землі переживуть Армагеддон і отримають освіту на землі під час 1000-річного правління, перш ніж підпадуть під суд. Воскресіння чекало всіх померлих, включаючи Адама. Проте релігія, яку він заснував, тепер стверджує, що більше, ніж навіть «дев’яносто дев’ять із ста будуть знищені». У цілому світі на кожну тисячу людей припадає лише один Свідок. Тому, виходячи з сучасної статистики, вчення Вартової башти стверджує, що Єгова назавжди знищить навіть не 99 зі 100, а 99,9 зі 100 людей.

Саме під час керівництва Рутерфорда розвинулася ця доктрина про геноцид, коли запровадили вчення про «безповоротну руїну» та «судний період» – концепції, яких Рассел намагався уникнути. В Вартовій башті (англ.) 1923 р. на сс.310-311, пояснювалося, що духовенство не буде врятоване. У 1930 році, на сс. 275-281 Рутерфорд заявив, що на людей, які не згодні з ним, відступників, очікує вічне знищення. Вартова башта (англ.) за 1939 р. на с.170 стверджувала, що знищені у минулих судних періодах, таких як Содом і Гоморра, не перебувають в черзі на воскресіння: ні Адам і Єва, ні Соломон, ні книжники і фарисеї.

У 1941 році, коли обговорювалася важливість хрещення, було сказано, що вічне життя залежить від того, щоб бути «свідком Бога Єгови».

«Звідси випливає, що кожна людина, яка отримує схвалення Всемогутнього Бога, і яка отримує від нього життя вічне, повинна бути свідком Бога Єгови.»

Вістник потіхи (англ.) 1941 17 вересня стор.12

Пізніші керівники не намагалися пом’якшити жорстку позицію Рутерфорда. Під керівництвом третього президента Натана Норра було опубліковано, що 99,9% загинуть, що є дуже далеким від ідеології Рассела, який критикував такі елітарні та маніпулятивні заяви релігійних лідерів.

«Щодо людей на землі, то по стороні Єгови будуть всі вповні посвячені йому і котрі вірно ступають слідами Ісуса Христа; але цих дуже мало, коли порівнати із мільярдами (в укр. версії – “біліонами” – прим. перекл.) жителів землі. … По стороні Сатани буде решта з людства, що є більше ніж 99.9 процент …»

Вартова башта 1961 1 березня стор.46

Свідки Єгови також стверджували, що вихід з організації веде до вічної смерті.

«… не допускаймо, щоб … ми покинули організацію Єгови. Інакше ми втратимо не лише можливість виконувати волю Єгови, але й надію жити в Божому новому світі.»

Вартова башта (для вивчення) червень 2016 р. сс. 26,27

Від Свідків очікується, що вони радітимуть знищенню людства в Армагедоні.

«Найближчим часом це покоління побачить передречене «велике лихо», яке покладе край цій нинішній злочинній системі (Матв. 24:21). У той час жоден із вірних слуг Єгови, які єдині виживуть, не буде оплакувати знищення нечестивих. Навпаки, вони радітимуть, як Мойсей та його народ раділи знищенню фараона та його війська».

Вартова башта (англ.) 1977 1 червня стор.345

У 1986 році кожного, хто не погоджувався з тим, що Бог знищить мільйони (а точніше мільярди) людей, назвали противником.

«Декотрі противники … [думають], що Бог є такий милостивий, що не буде нищити так багато мільйонів людей у “великому горі”.» (насправді, тут йдеться не про противників, а про тих, хто готовий слухати критику противників – прим. перекл.)

Вартова башта 1986 р. 1 грудня с.19

Вартова башта вважає за необхідне пояснити, що з початком Великої Скорботи не буде великого напливу людей до організації.

«Яка-небудь особа бажаюча пережити у Божий праведний новий лад мусить тепер розвинути правильну спорідненість з Єговою й з Його земною організацією. … Чому ж така негайність у приближенні до правдивого поклоніння Єгові тепер? Чи ж щира людина не може чекати аж поки не побачить початок виконування суду Єгови, і тоді скоро перейти на Його сторону? Хоч ця думка подобається деяким, то чи ж тоді буде досить часу, щоб розвинути правильну спорідненість з Єговою? Доказ з Біблії відповідає, Ні.»

Вартова башта 1982 1 грудня

«У «Вартовій башті» за 15 серпня 1996 року було сказано: «В останній частині скорботи «плоть», яка втече на сторону Єгови, спасеться». Чи слід розуміти, що після першого етапу великої скорботи багато нових перейде на сторону Єгови? Такого висновку зроблено не було.

… Стосовно того, чи нові матимуть змогу навчитися правди і стати на сторону Бога після початку великої скорботи, зверніть увагу на Ісусові слова в Матвія 24:29—31. Після раптового початку скорботи з’явиться знак Сина Людського. Ісус сказав, що заголосять всі земні племена. Він нічого не сказав, що люди зрозуміють ситуацію, покаються, стануть на сторону Бога і будуть правдивими учнями. Так само у притчі про овець і козлів з’являється Син Людський і як суддя розділяє людей на основі того, що вони робили чи не робили в минулому. Ісус нічого не сказав про людей, які, хоча й довгий час мали козлоподібні риси, швидко навернулися і стали вівцеподібними людьми. Він судитиме на основі того, якими будуть люди в момент суду (Матвія 25:31—46).»

Вартова башта 1997 р. 15 лютого стор.29

Коли займаються індоктринацією дітей, їм показують страхітливі зображення вбивства – так їх спонукують повірити, що Бог незабаром вчинить це з іншими людьми. В їх числі – ілюстрації в книгах, спеціально написаних для дітей Свідків Єгови. Наступне зображення людей, що втікають від стріл Ісуса з обличчями, спотвореними надзвичайним жахом, взяте зі сторінки 243 дитячої книги Вчіться у Великого Вчителя, випущеної 2003 року.

Зверніть увагу, як в наступних двох статтях Свідкам пропонується відповідати на питання «Чи вірять свідки Єгови, що тільки вони будуть врятовані?» Не треба заявляти, що врятуються тільки Свідки Єгови. Рекомендується сказати “НІ”; хоча наведене пояснення показує, що справжня відповідь – “так”. Прочитавши весь абзац, стає зрозуміло, що мається на увазі.

«Чи вони вірять, що будуть єдиними, хто спасеться? Ні. Мільйони людей, які жили сторіччя тому і не були Свідками Єгови, повернуться через воскресіння і матимуть можливість жити. Багато з тих, хто живе тепер, можуть ще стати на бік правди і праведності перед «великою скорботою» і здобути спасіння.»

Хто такі Свідки Єгови? У що вони вірять? (2002) с.29

«Чи вірять свідки Єгови, що тільки вони спасуться?

Свідки Єгови вірять, що врятуються багато тих, хто зараз не є свідками Єгови. Але щодо майбутнього «великого лиха» і спасіння під час цієї війни, Біблія показує, що люди повинні тепер навернутися до Бога і стати на його бік, якщо вони бажають мати Його захист. Ісус сказав: «Як було за днів Ноя, так буде і під час присутності Сина людського … не звертали уваги, поки не прийшов Потоп та не змів їх усіх, так буде і під час присутності Сина людського.» (Матв. 24:21, 37–39) Однак Ной і його сім’я були врятовані під час потопу, тому що вони служили Богу Єгові. Всі інші були знищені. Ісус сказав, що саме це станеться під час майбутнього «великого лиха», і свідки Єгови вірять в це.»

Вартова башта (англ.) 1970 р. 15 квітня с.247

Слід зазначити, що деякі окремі Свідки усвідомили, що спасіння не є доступним винятково для Свідків Єгови. Мій батько, районний наглядач, був одним із них. Інші заспокоюють своє сумління і почуття справедливості, кажучи, що багато людей прийдуть до Божої Організації незадовго перед кінцем. Наступні цитати показують, що Вартова башта не підтримує такі ідеї, а чітко вчить, що спасуться тільки її послідовники.

The post Спасіння тільки для Свідків Єгови first appeared on jwfacts.org.ua.

Більшість методів лікування дозволені для Свідків Єгови, але за жодних обставин їм не можна переливати кров. Утримання від крові вважається одним з критеріїв, що визначає їх як єдину правдиву релігію.1 Переважно ніхто не знає, що протягом своєї історії Товариство Вартової Башти поміняло ставлення до цього питання на повністю протилежне, дозволивши приймати препарати, створені на основі крові.

Теперішня позиція полягає в тому, що Свідки Єгови не можуть приймати цільну кров або одну з чотирьої фракцій крові – еритроцити, лейкоцити, тромбоцити, плазму – проте, інші фракції є прийнятними.

В результаті, позицію щодо крові можна охарактеризувати так:

• Біблійно неточна – більшість християнських релігій визнають, що в Біблії немає заборони для християн на переливання крові.
• Непослідовна – Вартова башта стверджує, що за Божим стандартом кров не можна зберігати, проте дозволяє Свідкам Єгови використовувати фракції, які було отримано з крові, що зберігалася.
• Подвійні стандарти – Свідки Єгови використовують значну кількість медичних препаратів, отриманих з крові, але їм заборонено бути донорами крові.

У певний момент часу Вартова башта вказувала, що вакцинація та трансплантація органів є неприпустимими для християн, але до 1980-х років обидві процедури були дозволені. Вартова башта також значно поміняла позицію щодо того, яке використанням крові вважається прийнятним. Кожен Свідок Єгови повинен серйозно обдумати наслідки внесення таких змін у доктрину Вартової башти, перш ніж вирішити відмовитися від крові, коли від цього залежатиме його життя.

Розміщена тут інформація представляє позицію Вартової башти щодо крові станом на червень 2021 року. Враховуючи зміни, які відбулися за останні два десятиліття, і тривалі юридичні труднощі, з якими стикається Вартова башта, в найближчі роки, ймовірно, введуть ще суттєвіші послаблення.

Ця стаття представляє історію вчення Вартової башти щодо крові та порівнює поточну позицію з тим, що говориться в Біблії про використання крові.

Узагальнення біблійних проблем з позицією Вартової башти

Відношення Вартової башти до крові є біблійно неточним на кількох рівнях:

1. Равинський принцип Пікуах Нефеш (на який посилався Ісус у Матвія 12:11), наказує ігнорувати Закон, якщо його дотримання призведе до втрати життя
2. Біблія говорить про вживання в їжу крові забитих тварин, а не про переливання крові, яке не призводить до смерті донора.
3. Павло показав, що заборони в Дії 15 були обов’язковими лише тоді, коли ці дії призводили до спотикання (дивіться 1 Коринфян 8)

Наведена нижче таблиця показує зміни в часі вчення Вартової башти щодо крові.

Чи можна вважати, що ці суперечливі зміни робилися під керівництвом Єгови?

Узагальнення протиріч у сучасних правилах щодо крові

Вартова башта є непослідовною, коли дозволяє використання фракцій крові. Це відразу стає очевидним, якщо врахувати наступне.

«Свідки Єгови не погоджуються на переливання цільної крові або чотирьох головних компонентів крові, а саме: еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів і плазми. Також вони не здають крові для того, щоб її переливали іншим, або для того, щоб вона зберігалась для переливання їм самим.»

Наше служіння Царству Листопад 2006 с. 3

«В інших випадках, стосовно фракцій головних компонентів, кожен християнин після старанних і молитовних роздумів повинен сумлінно прийняти особисте рішення.»

Вартова башта 2000 15 червня с.31

1. Якщо для Свідків є неправильним здавати кров, від кого походять фракції крові, які вони використовують?
2. Якщо кров треба вилити на землю, як були отримані фракції крові, які вони використовують?
3. Якщо утримання від крові не дозволяє прийняти «велику» фракцію крові, то чому воно дозволяє прийняти частинку від фракції?
4. Якщо фракції крові завжди були прийнятними для Єгови, то хто несе відповідальність за те, що Свідки без потреби помирали, відмовляючись від них, через правила Вартової башти, які забороняли їх до 2000 року?

Пікуах Нефеш – Життя головніше за Закон

Ця стаття покаже, що згідно з Біблією, повага до життя є важливою для Бога. Причина, чому Закони Ноя та Мойсея передбачали, що кров тварин потрібно зливати, була в повазі до забраного життя. Кров, пролита Ісусом під час його смерті, була найвищим даром, завдяки якому було придбано вічне життя для людства.

Повністю протилежно до цього біблійного принципу, Товариство Вартової Башти визнає, що їхня боротьба проти переливання крові призвела до смерті Свідків Єгови, навіть демонструючи фотографії 26 дітей Свідків, які померли, відмовившись від переливання крові.2

«Свідки Єгови не стверджують, що переливання крові не рятує життя пацієнтів, які інакше могли б померти.»

Кров, медицина і Божий Закон (англ.) с.38

«У минулому тисячі молодих людей помирали, бо ставили Бога на перше місце. Вони продовжують це робити, але сьогодні ця драма розгортається в лікарнях та судових залах, де йдеться про переливання крові.»

Пробудись! (англ.) 1994 22 травня с.2

У публікаціях Вартової башти стверджується, що намагатися врятувати життя за допомогою переливання крові є неправильним, оскільки так людина ризикує втратити життя вічне.

«Як християнські свідки Єгови, її батьки, Даррел і Рода Лабренц, правдиво вважали переливання крові порушенням Божого закону і тому виступали проти цього. Вони турбувалися про вічне благополуччя своєї дитини, бо вічне життя є перспективою лише тих, хто дотримується Божих законів.»Щорічник 1975 (англ.) с. 224

«Але припустимо, що чиясь дружина чи дитина були під загрозою смерті. Здавати кров, незалежно від того, ким доводиться донорові дорога йому людина, все одно буде порушенням Божого закону. Тільки те, що людині загрожує смерть, не дає свободи порушувати Божі заповіді. Момент, коли людина є близькою до своєї смерті, не є часом для того, щоб викривляти Божий закон або порушувати його, але це є часом, щоб наблизитися до Бога якомога тісніше, залишаючись йому вірним. Вічне життя є нагородою за відданість. Як же це було б нерозумно – відкидати перспективу вічного життя через дуже непевну обіцянку вилікуватися шляхом переливання крові!»Вартова башта (англ.) 1970 р. 15 квітня с.249

«А як бути, коли християнин сильно травмований чи потребує серйозної операції? Припустімо, лікарі кажуть, що йому обов’язково треба зробити переливання крові, бо інакше він помре. Звичайно, християнин не хоче вмирати. … Чи порушуватиме християнин Божий закон лише заради того, щоб трохи довше пожити в цьому злому світі? Ісус сказав: «Хто хоче врятувати своє життя, той його погубить. А хто погубить своє життя заради мене, той врятує його» (Матвія 16:25). Ми не хочемо вмирати. Але якщо ми намагаємось врятувати своє теперішнє життя, порушуючи Божий закон, то ризикуємо втратити вічне життя.»Чого насправді вчить Біблія (2005) сс.130-131

Є щось тривожно неправильне в тому, що релігія навчає шанувати святість символу життя більше за саме життя.

В записі регіонального конгресу «Будьте вірними Єгові» 2016 року можна побачити, як член Керівного органу Ентоні Морріс вихваляє хлопчика, що загинув, твердо відмовившись від переливання крові, проголошуючи разом зі слухачами, що він опиниться в раю після воскресіння.

Цей випадок оснований на історії 15-річного Джошуа Уокера з журналу «Пробудись!» (англ.) за 22 січня 1995 сс. 11-15.

Ця безглузда смерть є ганебним сучасним прикладом принесення дитини в жертву. Цього бідолашного хлопчика навчили вважати, що він повинен відмовитися від переливання крові заради «поваги до святості життя», і Морріс огидно змальовує як «переслідування» спроби лікаря допомогти дитині зрозуміти, що переливання крові врятує йому життя.

Чи показують ці твердження, що позиція Вартової башти щодо крові відображає повагу до життя? Порівняйте їх з тим, чого хоче Бог.

Матвія 12:7 «Та якби ви зрозуміли, що означають слова: “Я хочу милосердя, а не жертви”, то не засуджували б невинних.»

Заборона переливання крові є прикладом легалістської західної думки, яка творить доктрину без розуміння істинного духу, який стоїть за біблійними текстами зі стародавнього Сходу. Переливання крові – це не те саме, що вживання крові в їжу. По-перше, переливання крові не веде до її перетравлення. По-друге, переливання крові не призводить до смерті донора. Біблійні заповіді про кров, такі як ті, що були дані Ною в Буття 9:4 полягали в тому, що кров треба було зливати з зарізаної тварини. Метою закону про кров було виявлення поваги до життя під час ритуалу вбивства заради їжі.

До речі, євреям дозволено робити переливання крові. Суворі ортодоксальні євреї замочують м’ясо у воді, солять, а потім висушують, щоб забрати всю кров. Проте жодна єврейська група не забороняє переливання крові. (Також мусульманам, яким забороняється пити кров, дозволено переливання крові для порятунку життя.) Причиною є те, що єврейські перевірки на кошерність скасовуються, коли йдеться про використання в медичних цілях заради порятунку життя. Потреба підтримати життя переважає закон Мойсея; цей принцип називають “пікуах нефеш”.

Ісус показав, що християни повинні дотримуватися цього принципу, коли зцілював і збирав урожай у суботу. Він використав Давида як приклад, щоб показати, що вчинки милосердя, такі як порятунок життя, є важливішими за суворе дотримання правил. Вартова башта показує, що вона розуміє, що милосердя було одним із найважливіших аспектів Закону.

«Для прикладу розгляньмо випадок, описаний в Марка 5:25—34. (Прочитайте). Одна жінка, котра страждала від кровотечі, пробравшись крізь натовп, торкнулась Ісусового одягу і зцілилась. За Мойсеєвим законом вона була нечистою і не мала права торкатися людей (Лев. 15:25—27). Але Ісус не докорив жінці за її вчинок, адже розумів, що “важливіше в Законі” — “милосердя і вірність” (Матв. 23:23). Він лагідно сказав: “Дочко, твоя віра зцілила тебе. Іди з миром і не страждай від цієї тяжкої хвороби.” Проникливість спонукала Ісуса виявити таку доброту.»

Вартова башта 2015 15 лютого с.13

Проте, коли йдеться про ситуації життя або смерті, пов’язані з кров’ю, Вартова башта чинить непослідовно, не проявляючи милосердя до своїх одновірців. Розглянемо інші біблійні приклади, з чинниками не настільки серйозними, як порятунок життя, де милосердя є важливішим за суворе дотримання Закону;

«Матвія 12:11 “Тоді він відповів: ‘Якби ви мали одну вівцю і вона в суботу впала б у яму, то хто з вас не витягнув би її? Наскільки ж людина цінніша від вівці!'”
Марка 3:4-5 “… а тоді звернувся до них: “Що́ дозволено робити в суботу: добро чи зло, врятувати життя чи вбити?” Та вони мовчали. Подивившись на них з обуренням, Ісус глибоко засмутився через черствість їхніх сердець і промовив до чоловіка: “Простягни руку”. Той простяг — і рука його знову стала здоровою.” – дивіться також Луки 6:7-10
Матвія 12:1-4, НС: “У той час, одного суботнього дня, Ісус переходив нивами. Його учні, зголоднівши, почали зривати колоски та їсти. Коли ж фарисеї побачили це, то сказали до нього: “Поглянь! Учні твої роблять те, що не дозволяється робити в суботу”. А Ісус їм відповів: “Хіба ви не читали, що́ зробив Давид, коли він і його люди зголодніли? Не читали, як він увійшов у Божий дім і як вони їли хліби представлення? Але це не дозволялося ні йому, ні тим, хто був з ним, їх могли їсти тільки священики.” У цих віршах і в наступних Ісус звертав увагу на вчинки милосердя в суботній день, що було цілком законним виявляти милосердя до того, хто має потребу, навіть якщо це була субота, і що фактично немає жодного порушення суботи в таких діях. Він жодним чином не осудив вчинок Давида. – див. також Марка 2:23-26»

Вартова башта (англ.) 1952 р. 15 вересня с. 575

У цих ситуаціях Ісус посилався на рабинський принцип “пікуах нефеш”; що обов’язок рятувати життя переважає дотримання єврейського закону.

«Відповідно до пікуах нефеш, людина повинна зробити все, що в її силах, щоб врятувати життя іншого, навіть стати донором органів. Овадай Йосеф, колишній сефардський головний рабин Ізраїлю, постановив, що можна пожертвувати орган людині, яка має крайню потребу в цьому, якщо це не загрожує життю донора. Також дозволено подорожувати в Шабат, щоб врятувати життя людини. Маймонід проголосив, що єврей повинен взяти особу, навіть якщо присутній язичник, щоб заохочувати “співчуття, люблячу доброту та мир у світі” (Мішне Тора, 2:3). Дія законів суботи може призупинятися для надання будь-якої необхідної медичної допомоги важкохворій особі або особі, життя якої може бути під загрозою.»

Пікуах Нефеш, Аріель Шайб (22 квітня 2007 р.) (jewishvirtuallibrary.org)

Оскільки повага до життя є найважливішим питанням для дослідника Біблії, слід переливати кров у ситуації життя і смерті. У зв’язку з цим постає питання: «Чи переливання крові може бути потрібним для підтримки життя?»

Переливання крові інколи є необхідними для підтримки життя.У багатьох медичних ситуаціях відмова від переливання крові може мати переваги, так само як є причини, щоб не приймати антибіотики при кожній хворобі. Подібно до того, як надмірне призначення антибіотиків було шкідливим, така сама ситуація і з використанням крові. Однак антибіотики необхідні в певних ситуаціях життя і смерті, як і переливання крові. Розширювачі об’єму крові, які не є виготовленими з крові, поки що не можуть замінити еритроцити, що переносять кисень. Коли кількість еритроцитів знижується, ваші органи задихаються і помирають від нестачі кисню; у цій ситуації для виживання необхідно переливати кров.

Товариство Вартової Башти визнало австралійському парламенту, що переливання крові інколи є необхідним для порятунку життя. Він Туул, який представляє юридичний відділ Австралійського відділення Товариства Вартової Башти, визнає це на комітеті Гансарда.

«Ми сказали, що цілком можуть виникнути такі обставини, що зроблять це абсолютним питанням життя і смерті».

aph.gov.au станом на 27 травня 2006 року

Коли в статтях Вартової башти говориться, що операцію можна зробити без використання крові, вони відволікають увагу читачів від того, що існують обставини, в яких кров є абсолютно необхідною для виживання. У таких ситуаціях Свідки Єгови повинні мати свободу обирати найбільш відповідне лікування для власного тіла. Есе “Свідки Єгови, переливання крові та делікт введення в оману” Керрі Лаудербек-Вуда представляє важливий висновок про те, що Вартова башта була не дуже чесною у тому, як подавала інформацію щодо переливання крові;

«Основний ресурс Товариства на тему його політики щодо крові: “Як кров може врятувати вам життя?” (“брошура”), навчає як Свідків, так і зацікавлених осіб про заборону крові в цій релігії. Окрім релігійної інтерпретації Товариства, брошура спирається на цитати істориків, науковців та медичних працівників, щоб зміцнити свою позицію відмови від крові. У цьому есе спочатку буде обговорюватися викривлення у брошурі позиції цих світських письменників та наявність приватних позовів від осіб, яким релігійна організація завдала шкоди, перекрутивши світські факти.»

Керрі Лаудербек-Вуд, “Свідки Єгови, переливання крові та делікт введення в оману“

Лаудербек-Вуд наводить приклади того, як публікації Вартової башти обирають інформацію, яку надають послідовникам релігії щодо небезпеки прийняття або відмови від крові, аж до неправильних цитат, щоб привести Свідків Єгови до неправильного розуміння питання про необхідність крові. Одна справа — вимагати від послідовника суворого підпорядкування конкретному тлумаченню доктрини Церкви, а зовсім інша — бути нечесним у поданні медичної інформації. Послідовники мають право на поінформовану згоду.

Вартова башта вважає настільки важливим активно перешкоджати можливості, що її послідовники приймуть переливання крові, що радить всім старійшинам постійно носити контактну інформацію Комітету зв’язку з лікарнями (КЗЛ).

«Контактну інформацію КЗЛ старійшини повинні завжди мати при собі. Рекомендується ввести деяку контактну інформацію у свій мобільний телефон, можливо, додавши префікс “КЗЛ” для зручності пошуку.»

Лист до старійшин (англ.) 2 травня 2016 року

КЗЛ потрібно викликати, щоб вони дали поради лікарям щодо позиції Вартової башти про використання крові та допомогли їм розглянути альтернативні медичні стратегії. Якщо потреба в переливанні крові є гострою, старійшини зазвичай чергують біля помираючого Свідка Єгови, щоб перешкодити йому змінити рішення і прийняти кров.

Теперішній стандарт

Теперішня позиція Вартової башти, яка дозволяє використання фракцій крові, є небіблійною та неточною. Апостоли не мали підручників з фізіології. Вони не робили різниці між компонентами крові. Під словом “кров” малося на увазі лише одне – власне, кров. Не робилося жодного поділення, яке дозволяло б розділяти кров, дозволяючи споживати один компонент крові, а інший – ні. Біблійний закон про кров був даний не для прискіпування до дрібниць, а заради поваги до життя.

Вартова башта створила концепцію, згідно з якою кров складається з 4 компонентів, які в свою чергу можна поділити на фракції. Кров або ці чотири компоненти використовувати не можна, але їх фракції – можна. Щоб пояснити, що це за основні компоненти, стаття Вартової башти 2004 року містить таку цитату:

«У медичному посібнику за 2001 рік «Допомога в критичній ситуації», у розділі «Склад крові», говорилося: «Кров складається з кількох компонентів: плазми, еритроцитів, лейкоцитів і тромбоцитів». Отже, відповідно до медичних фактів, Свідки відмовляються від переливання цільної крові чи будь-якого з чотирьох головних компонентів.»

Вартової башта, 15 червня 2004, с. 22

Книга, що використана тут для довідки, не є медичним підручником і інформація про кров у ній спрощена. Як видно з медичних підручників, таких як «Сучасна практика зберігання та переливання крові» (англ.), до основних компонентів крові можна віднести:

«Еритроцити, аликвоти еритроцитів, еритроцити зі зниженим вмістом лейкоцитів, заморожені – дегліцеролізовані еритроцити, концентрат тромбоцитів, плазма одного донора, кріопреципітований антигемофільний фактор, концентрати гранулоцитів, концентрат фракції VIII, свиняча фракція VIII, концентрат фракції IX (Prothrombin Complex) ), імунний сироватковий глобулін, нормальний сироватковий альбумін, фракція білка плазми, імуноглобулін Rho(D), концентрат антитромбіну III.»

Denise M. Harmening, Ph.D.

З 2000 року Свідкам Єгови дозволено переливати багато з цих фракцій крові. Наприклад, в той час як лейкоцити становлять менше 1% об’єму крові, білки сироватки, які є дозволеними, становлять 6% її об’єму. Гемоглобін, що є дозволеною фракцією, становить понад 15% об’єму крові. Просто дивовижно, що після розбиття на фракції Свідок може перелити 100% крові.

Допустимі фракції крові як відсоток від загального об’єму крові

Кров — це рідина, що складається з води, еритроцитів, білих клітин, тромбоцитів, білків, глюкози, мінеральних іонів, гормонів, вуглекислого газу, імуноглобулінів, факторів росту, альбуміну, а також безлічі інших речовин. Автори Біблії не робили такого поділення. Кров в цілому заборонялося або ж дозволялося використовувати.

Без будь-якої біблійної підстави Вартова башта визначила, що медичне використання цільної крові та деяких її фракцій є неправильним, проте використання інших фракцій крові – прийнятне.

Вартова башта намагається запровадити певну логіку в дозволі на прийняття окремих фракцій крові, представляючи концепцію, що кров складається з чотирьох основних «компонентів», які можна в свою чергу розділити на фракції. Стверджується, що використання компонентів крові є нехристиянським, але коли ці компоненти розбиті на «фракції», то їх використання є прийнятним. (w04 15/06, стор.21) Вартова башта робить таку різницю між фракціями та компонентами крові для того, щоб здавалося, ніби компонент є чимось інакшим, ніж фракція, і, отже, його використання є більшим порушенням.

Для такого поділу немає підстав, і це неправильне міркування, тому що компонент і є фракцією; ці терміни є взаємозамінними. У багатьох медичних текстах еритроцити та лейкоцити називають фракціями. Так само в підручниках обговорюється розпад плазми на компоненти.

Нижче наведено уривок з листа від 2007 року, надісланого Свідку, який просив пояснити цю позицію. Вартова башта неправдиво стверджує, ніби її позиція була послідовною щодо цього питання. Не менш нечесним є висловлювання, що кров природним чином розкладається на чотири компоненти.

Кров природним чином не осідає у вигляді чотирьох основних компонентів, це відбувається тільки тоді, коли кров з добавками перепускають через центрифугу.

Сприйняття крові як сукупності плазми, еритроцитів, лейкоцитів та тромбоцитів, як це робить Вартова башта, є звичайним явищем, хоча воно являє собою значне спрощення, яке походить з результатів обробки крові у центрифузі. Результат є наступним:

• плазма
• білий шар – білі кров’яні тільця (лейкоцити) і тромбоцити
• червоні кров’яні тільця (еритроцити).

Це один із багатьох способів, якими можна описати кров. Альтернативним способом кров описують як розділену на чотири основних компоненти – плазму, жирові кульки, хімічні речовини і газ, а еритроцити та лейкоцити вважаються фракціями плазми. (mcghealth.org 24 травня 2008 р.)

Крім того, «кров складається з клітинного матеріалу (99% еритроцитів, а решта приходиться на лейкоцити та тромбоцити), води, амінокислот, білків, вуглеводів, ліпідів, гормонів, вітамінів, електролітів, розчинених газів і клітинних відходів.» (chemistry.about.com 24 травня 2008 р.)

Свідкам Єгови заборонено використовувати білі кров’яні тільця (лейкоцити). Це нелогічна позиція, і лейкоцити мали б бути дозволені, згідно з тими ж міркуваннями, які допускають інші фракції.

Лейкоцити не є основним компонентом крові, оскільки вони становлять лише 1% від її об’єму. Лейкоцити поділяються на різні типи, включаючи нейтрофіли, еозинофіли, базофіли, лімфоцити та моноцити. Кожен тип має свою форму і функцію і становить лише частку з одного відсотка крові.

Матір природним способом передає лейкоцити власній дитині під час годування груддю. Ці лейкоцити утворюються в кістковому мозку і через лімфатичні судини переносяться в молочну залозу. Молозиво, найперше грудне молоко, яке мати дає своїй новонародженій дитині, містить кілька сотень тисяч лейкоцитів на мілілітр, що є важливим для формування імунної системи дитини.

Дивіться www.nature.com і wikipedia.org (24 травня 2014 року)

Твердження Вартової башти про те, що кров складається з чотирьох компонентів, є неправдивим; оскільки вони використовують це припущення для того, щоб зробити вигляд, ніби розбиття компонента на фракції робить їх прийнятними. Насправді багато дозволених «фракцій» розподілені серед плазми приблизно так само, як у ній розподілені й «компоненти», такі як еритроцити.

Наприклад, ієрархічна система, яку представляє Вартова башта, призначена для того, щоб здавалося, ніби тромбоцити є більш неприйнятними для Бога, ніж імуноглобулін. Однак насправді вони обидва є компонентами, що розподілені в плазмі, і в той час як «прийнятний» імуноглобулін становить 1,7 % об’єму крові, тромбоцити становлять лише 0,5 % з нього.

Автори Біблії не знали жодного з цих визначень. Кров тоді не розділяли в центрифузі. Кров просто вважали кров’ю. Щоб дотримуватися певної логіки, Вартова башта повинна або дозволяти використання крові, або забороняти його — у будь-якій формі. Якщо вони хочуть заборонити цільну кров, але (не зовсім логічно) дозволити фракції крові, тоді слід вважати прийнятними всі її фракції, включаючи еритроцити та лейкоцити.

Поділ на чотири основних компоненти, який вони використовують, є довільним поняттям. У деяких медичних книгах перераховано лише 2 основних компоненти: еритроцити та плазму. Якби Вартова башта вибрала це визначення з двома основними компонентами, то вона могла б дозволити лейкоцити та тромбоцити. Інші джерела нараховують 16 основних компонентів; якщо було б вибране таке поділення, то заборонили б декілька фракцій, які зараз є дозволеними. Інші джерела поділяють кров за хімічним складом, що в свою чергу повністю змінило б дозволений список. Вартова башта використала довільне визначення, і це призвело до довільного результату. Єдиний спосіб отримати послідовну доктрину — це політика «все або нічого».

«Несправжня кров, справжня дискусія» Ренді Дотінга обговорює препарати, виготовлені з фракцій крові, які Свідкам Єгови тепер дозволено переливати.

«… PolyHeme і Hemopure від компанії Biopure, що в штаті Массачусетс – знаходяться на завершальній стадії дослідження. Hemopure, який використовується в хірургічних операціях, виготовляється з крові корів, тоді як PolyHeme отримують з гемоглобіну, білка, що міститься в еритроцитах. Також є ще одна перевага, на яку мало звертають увагу. Хоча церква Свідків Єгови засуджує переливання крові через біблійну заборону щодо споживання крові, вона дала 1 мільйону своїх американських послідовників можливість приймати препарати, які не є отриманими з основних компонентів крові.»

(wired.com 6 квітня 2004 р.)

Наведена вище стаття показує, що Свідки Єгови можуть переливати препарати, отримані як з крові людини, так і з крові тварин. Далі стаття Дотінга роз’яснює помилкове уявлення Свідків про те, що саме через них було створено кровозамінники, які не виробляються з крові. Такі замінники крові розроблялися з початку 1900-х років, до того, як позиція Свідків щодо крові вступила в силу. Причина їхньої необхідності полягає в тому, що крові, як правило, не вистачає, а також вона не є «сумісною для усіх людей і не може зберігатися протягом тривалого періоду (термін використання донорської крові закінчується через 42 дні) і передає захворювання. Щоб вирішити ці проблеми, докладається багато зусиль для розробки дійсного замінника, який не походить з крові.

Позиція Вартової башти щодо крові нібито зосереджується на святості крові. Вартова башта (англ.) за 15 вересня 1961 р. с. 559 стверджувала, що «незалежно від того, повністю чи частково, власну чи чужу, перелили чи зробили ін’єкцію, це є неправильним.» Кров не їли й не переливали, а зливали на землю з поваги до Бога та Його дару життя. Якщо це так, то як Вартова башта тепер може вважати прийнятним використання фракцій крові та кровозамінників, таких як Hemopure? Взяти велику кількість крові, щоб переробити її на компоненти для подальшого їх використання є ще меншою повагою до святості крові, ніж переливання крові.

Розглянемо логіку сучасної концепції, згідно з якою незначна фракція є прийнятною, а велика – ні. В Буття 3:3 Бог заборонив Єві їсти плід з дерева пізнання.

«Тільки про дерево, яке росте посередині саду, Бог сказав: “З нього плоди не їжте і навіть не торкайтеся його, інакше ви помрете”.»

Буття 3:3

Чи вважав би Єгова прийнятним, якби вона просто обгризла з нього шкірку, або ж подрібнила яблуко і скуштувала його сік, чи якимось способом видобула з нього вітамін С?

В Дії 15:29 також говориться утримуватися від «задушених тварин». Використовуючи логіку Вартової башти, згідно з якою частка крові є прийнятною, частка задушеної тварини також була б прийнятною, включаючи такі побічні продукти, як жир або протеїни. Це явно суперечило б думці, яку передає цей текст, і навряд чи таке можна було б вважати утриманням від задушених речей.

Австралійська версія карти “Жодної крові” за 2008 рік вимагає від Свідків вказати, які фракції крові та медичні процедури вони готові приймати або не бажають приймати. Вони включають діаліз, епідуральну кров’яну пломбу, плазмаферез, маркування або мічення та тромбоцитний гель. Як ви думаєте, коли Лука писав 15-й розділ книги Дії, міг він собі уявити, що його слова будуть закріплені у вигляді правил, включно з такими складними деталями?

Позиція на 2000-й рік схожа на те, наче значення вірша з Дії 15:29 було змінено на наступне:

«стримуватися від пожертвуваного ідолам, від крові [тобто: цільної крові та чотирьох фракціонованих компонентів, а саме еритроцитів, білих клітин, тромбоцитів і плазми. Однак можна вільно приймати інші компоненти або вищезгадані компоненти за умови їх подальшого фракціонування, якщо тільки ваше сумління не забороняє також і це.], від м’яса задушених тварин …»

Оскільки кров складається не з чотирьох компонентів, а з багатьох фракцій, Вартова башта визнає, що лікарі можуть не прийняти цю концепцію.

«Деякі лікарі вважають фракціями чотири основні компоненти крові. Тому тобі, можливо, доведеться пояснити, що ти не погоджуєшся на переливання цільної крові чи її чотирьох основних компонентів: еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів і плазми.»

Перебувайте в Божій любові (2017) с.255

Обґрунтування Вартовою баштою своєї позиції

Свідків Єгови жорстко критикують за те, що вони застосувують свою позиції щодо крові до її переливання. Біблія ніколи не згадує про переливання крові, але Вартова башта пояснює, що якщо кров не можна вживати в їжу, значить, до її переливання треба ставитись так само. Як буде показано, більша частина міркувань, які Вартова башта використала щодо переливання, є неточними, і це призводить до непослідовної позиції щодо того, як саме можна чи не можна використовувати кров.

Спочатку на підтвердження того, чому переливання крові заборонили, наводилася причина, що вона є поживною речовиною так само, як і їжа.

«Кожного разу, коли заборона крові згадується у Біблії, це пов’язано з її вживанням в їжу, і тому для нас важливим є те, що вона заборонена саме як поживна речовина.»

Вартова башта (англ.) 1958 15 вересня с.575

Кров не є поживною речовиною. Переливання крові не живить організм, і її не для цього переливають пацієнтові. Кров використовується як розширювач об’єму, а також для перенесення кисню. Вартова башта тепер розуміє це і більше не використовує ці неправильні міркування. Однак замість того, щоб поміняти свою заборону крові, вони стали використовувати новий хід міркувань. Щоб пов’язати переливання крові з вживанням крові в їжу, Вартова башта тепер використовує наступну ілюстрацію.

«Для порівняння розгляньмо приклад людини, котрій лікар наказав стримуватися від алкоголю. Чи вона буде слухняною, якщо перестане пити алкоголь, але вводитиме його собі у вену?»

Обговорення на основі Писань, с.175

Медики вважають цей аргумент нелогічним з двох точок зору. Незважаючи на те, що алкоголікам рекомендується не вживати алкоголь, це не заважатиме лікарю застосувати дезінфікуючий засіб на спиртовій основі при пораненні. Крім того, коли кров вводиться безпосередньо у вени як переливання, вона циркулює і функціонує як кров, тоді як кров, що вживається через рот, не надходить у циркуляцію як кров, оскільки під час перетравлення вона розщеплюється на прості складники. З іншого боку, незалежно від того, вживає людина алкоголь звичайним способом чи вводить його ін’єкційно, він потрапляє в кров у вигляді алкоголю, оскільки не розщеплюється під час процесу травлення в шлунку.

Переливання крові насправді є пересадкою клітинних органів, а пересадка органів дозволяється Товариством Вартової Башти. Щоб продемонструвати, наскільки їхня ілюстрація не має відношення до проблеми, розглянемо її інакше;

«Для порівняння розгляньмо приклад людини, котрій лікар наказав стримуватися від м’яса. Чи вона буде слухняною, якщо перестане їсти м’ясо, але прийме пересадку нирки?»

(Джерело: www.ajwrb.org/history/index.shtml)

Важливішим аргументом проти переливання крові є біблійна вказівка про те, що кров слід не зберігати, а виливати на землю. Через це навіть використання власної збереженої крові для переливання вважається неправильним. (Вартова башта (англ.) 15 жовтня 1959 р. стор.640, Вартова башта 2000, 15 жовтня стор.31) Хоча це міркування частково є слушним, воно підкреслює, наскільки вкрай непослідовним став стандарт Вартової башти. Ця підстава використовується, щоб забороняти Свідкам Єгови наступне:

• здавати кров
• переливати кров
• переливати чотири фракції крові (еритроцити, лейкоцити, тромбоцити та плазму)

Однак, Свідок Єгови може здати кров, щоб вона зберігалася для аналізів. Дозволеними є вакцини, які вирощені на крові, що зберігалася. Дозволеними є багато типів фракцій крові, виготовлених із збереженої крові, а також дозволено медичні препарати, отримані з великої кількості крові, що зберігалася.

Щоб показати, наскільки суперечливим є цей стандарт, варто розглянути ін’єкції імуноглобуліну, які тепер є дозволеними для Свідків. (Пробудись!за 8 грудня 1994 р.) Ін’єкції імуноглобуліну використовуються як замісна терапія для людей, організм яких не виробляє достатньої кількості імуноглобуліну, або для лікування людей, які не були імунізовані проти певних вірусних інфекцій, таких як гепатит А та кір. Щоб отримати гамма-глобулін у кількості, достатній для однієї ін’єкції, потрібно близько 3 літрів крові. Кров береться з об’єднаного банку крові, оскільки антитіла до цих захворювань, швидше за все, знаходитимуться у такій збірці, якщо вона складається з достатньої кількості зразків. Згідно з “IDF Patient/Family Handbook”, с.76:

«Кров збирають у 60 000 людей, а потім об’єднують разом. Першим кроком у виробництві гамма-глобуліну є обертання крові [у центрифузі] для видалення всіх еритроцитів і лейкоцитів. Потім гамма-глобуліни хімічно очищають від рідкої плазми за кілька етапів, включаючи обробку спиртом. Цей процес призводить до очищення антитіл класу імуноглобуліну G (IgG), тоді як IgA та IgM в кінцевій фракції зостаються лише в залишковій кількості.»

IDF Patient/Family Handbook, с.76

Дуже важко зрозуміти подвійні стандарти, які тут заснувала Вартова башта. З одного боку вони кажуть, що кров є настільки священною, що її не можна зберігати, а потрібно виливати на землю. Навіть чиюсь власну кров не можна зберегти всього на кілька годин, щоб потім перелити назад під час операції. Також заборонено використовувати деякі компоненти крові, наприклад лейкоцити, які становлять менше 1% об’єму крові. З іншого боку, Вартова башта не бачить нічого поганого у використанні ліків, виготовлених із крові 60 000 людей, яку для цього змішали разом та зберігали. Якщо кров настільки священна, що її не можна зберігати для переливання, слід також заборонити зберігання крові та переробку її на фракції.

Деякі ілюстрації допомагають пояснити ту непослідовність, яку являє собою дозвіл на компоненти крові, тоді як цільна кров не дозволена. Якщо крадіжка та перепродаж автомобіля є злочином, чи буде меншим злочином, якби злодій розібрав автомобіль і продав лише його складові частини? Або коли Бог сказав Адаму та Єві не їсти від Дерева Пізнання, чи можна було б їх виправдати, якби вони порізали його плоди і зробили з них варення, яке потім з’їли?

Цей подвійний стандарт також призвів до того, що Свідки Єгови беруть у суспільства те, чого вони не готові повернути назад. Свідки Єгови відмовляються здавати кров на благо інших людей, але вони безкоштовно користуються медичними благами, для яких необхідно використовувати кров, здану іншими донорами.

Не маючи послідовних аргументів, на яких Вартова башта могла б базувати свою доктрину про переливання крові, вона постійно покладається на страх для мотивації утримання від крові. Ряд статей із Вартової башти вселяє страх перед кров’ю у звичайного Свідка. Погляд на Індекс Вартової башти показує її заклопотаність темами, що стосуються небезпек, які несе переливання крові, зараження крові СНІДом, грибками й гепатитом та існування великого медичного бізнесу на крові. Якось навіть поширювалася думка, що переливання може призвести до змін особистості. Розгляньмо наступні твердження:

«Ця точка є інтересна і її можна пристосувати до трансфузії крови і про це свідкують медичні лікарі. Наприклад, у книжці Хто є Ваш Лікар і Чому? лікар Алонзо Джей Шедман каже: “Кров в будь-якій особі є в дійсності сама особа. Вона містить усі особливості тієї особи з відки вона взята. Це включає спадкові хиби, як от приховані хвороби, отрути, що повстають з життя тієї особи, звички їдження й пияцтва. . . . Отрута, що витворює порив зробити самогубство, убивство або крадіж — все це в крові.” І доктор Амеріко Валеріо, лікар в Бразилії й хірург більше ніж сорок років, погоджується: “Моральна несамовитість, полове збочення, пригноблення, відчуття підлеглости, дрібні крадіжки — все це часто унасліджується з трансфузією крови.»

Вартова башта 1962 1 червня сс.89,90

«Дехто каже, що переливання крові є нешкідливим. Чи ви вірите цьому? Протягом 40 років Робера Хурі знали як чесного чоловіка. Згодом через падіння йому перелили кров. “Я дізнався, що донор був злодієм”, – сказав Хурі поліції. “Коли я видужав, то виявив, що страшенно хочу красти.” І він вчинив крадіжку.»

Пробудись! (англ.)1969 8 липня с.30

«Часто через спроби змусити дітей Свідків Єгови зробити переливання крові, преса розпалює велику ворожість серед громадськості. У деяких випадках, навіть без судового слухання, на якому батьки могли виступити, судді постановляли перелити кров їх дітям. Однак у більш ніж у 40 випадках в Канаді дітей, яким зробили переливання, повертали батькам мертвими.»

Свідки Єгови — вісники Божого Царства (англ., рос.), с.425

«Але Свідки Єгови вірять, що переливання крові… [може] довести до вічного засудження.»

Як кров може врятувати ваше життя? с.31

Вартова башта стверджує, що їхня позиція проти переливання крові виправдана, оскільки переливання крові передає хвороби, такі як СНІД. (Вартова башта (англ.) 15 червня 1985 с.30) Це суперечлива позиція, оскільки не згадується, що Свідки заразилися СНІДом через переливання факторів VIII та IX, які є дозволеними компонентами крові. Також ця точка зору не бере до уваги факту, що Свідок може робити пересадку органів, навіть якщо це також несе небезпеку захворювання та відторгнення.

The post Свідки Єгови і переливання крові first appeared on jwfacts.org.ua.

Свідків Єгови виключають з релігії за незгоду з вченням Вартової башти, або такі вчинки, як куріння чи розпусту, якщо старійшини збору приходять до висновку, що людина не розкаялася. З виключеною особою перестають спілкуватися всі її рідні та друзі, як правило, протягом решти життя, і вона переживає серйозні емоційні страждання. Тоді як біблійні приклади обмежують спілкування з грішниками, застосування практики позбавлення спілкування Вартовою баштою далеко відходить від біблійних вказівок.

Згідно з даними Вартової башти, щороку виключають одного зі ста Свідків Єгови — понад 80 000 — із яких дві третини ніколи не будуть поновлені в зборі. Це означає, що сьогодні є понад мільйон виключених свідків Єгови, які є позбавленими спілкування, що становить понад 10% від числа активних Свідків Єгови.(2)

Вартова башта за вересень 2021 року лаконічно пояснює, що людину виключають зі збору лише в тому випадку, якщо вона не покаялася після того, як вчинила серйозний гріх, і робиться це для захисту збору, зі сподіванням спонукати її покаятися та повернутися у збір. З такої точки зору, розпорядок щодо виключення може здатися обґрунтованим, і ці аспекти ми детально розглянемо.

Виключення пояснюється як вигнання грішника і подальше уникання його до такої міри, щоб навіть не вітатися з ним.

«Отже “виключення”— це є відповідне слово, якого Свідки Єгови вживають на вилучення, а тоді уникнення такого непокаяного грішника.»

Вартова башта 1982 1 жовтня с.14

«…звичайний “привіт” може бути першим кроком, який розвивається в розмову, навіть у дружбу. Чи ж ми хотіли б брати той перший крок з виключеною особою?»

Вартова башта 1982 1 жовтня с.16

Розпорядок щодо виключення призводить до серйозних емоційних наслідків.

• Виключені люди, які вірять у вчення Вартової башти, вважають, що вони загинуть в Армагеддоні.(3)
• Ті виключені, які не вірять вченням Вартової башти, усвідомлюють, що більше ніколи не будуть вільно спілкуватися зі своєю сім’єю та друзями з-поміж свідків Єгови.
• Діти, яких виховали як свідків Єгови, розуміють, що любов їхніх батьків залежить від того, чи вони залишаються у цій релігії.
• Деякі свідки Єгови прикидаються, ніби продовжують вірити, щоб їхні близькі не перестали з ними спілкуватися.

Розпорядок щодо виключення впливає не тільки на виключену особу, він також травмує її сім’ю та друзів, які є свідками Єгови.

«Брат на ім’я Люк, у якого виключили сина, каже: “Я в усьому звинувачував себе. Мені снилися кошмари. Моє серце розривалося від болю, і, бувало, я плакав навзрид”. В Елізабет, яка опинилася в подібній ситуації, з’являлися схожі думки: “Що я зробила не так? Здавалось, я не змогла прищепити правду в серце свого сина”.
… Естер, у якої виключили батька, каже: «Я часто плакала, … я дуже за нього переживала. У мене навіть були приступи паніки”»

Вартова башта вересень 2021 с. 27

Лише в 1952 році Вартова башта запровадила виключення в такому вигляді, як воно застосовується зараз, і дана стаття показує, що немає жодного біблійного виправдання для тої міри, в якій Вартова башта практикує цю нехристиянську форму маніпуляції. Хоча існує біблійний прецедент обмеження спілкування з християнськими братами, які займаються гріховними вчинками, застосування виключення Вартовою баштою серйозно відхиляється від біблійних настанов у таких аспектах:

• В 2 Івана 10 говориться не вітати Антихриста. Вартова башта використовує цей єдиний біблійний вірш, щоб обґрунтувати заборону вітатися з виключеною людиною.
• У Святому Письмі, наприклад в 1 Коринтян 5, Павло описував обмеження на спілкування з християнами, які чинять гріхи, а не повне позбавлення спілкування.
• Вартова башта застосовує виключення за вчинки, які ніде не обговорюються в Біблії, такі як куріння, азартні ігри та переливання крові.
• Заборона спілкуватися з виключеними родичами поширюється також на найближчих членів сім’ї.
• Це покарання діє пожиттєво, або до тих пір, поки Вартова Башта офіційно не відновить виключену особу. Не має жодного значення, чи ця особа перестала чинити гріх, за який її позбавили спілкування.

Слово «виключення» не зустрічається в Біблії.

Правила Вартової башти щодо поводження з позбавленими спілкування

Вартова башта дуже чітко говорить, що з виключеною особою не можна спілкуватися майже за жодних обставин, порівнюючи її з інфікованою дуже заразним вірусом.

«Нерозкаяний грішник подібний до людини, яка є переносником небезпечної вірусної інфекції. Її треба ізолювати, щоб вона не заразила інших.»

Вартова башта 15 вересня 2021 с. 29

До таких не слід казати «привіт» навіть у Залі царства. До позбавлених спілкування свідки Єгови ставляться набагато жорсткіше, ніж до когось «зі світу». Проте, як обговорюватиметься далі в цій статті, у Біблії лише про Антихриста сказано, що не слід з таким вітатися. Вартова башта об’єднує всі форми грішних вчинків як рівні та чинить однаково жорстоко з усіма виключеними людьми, незалежно від того, які гріхи ними були скоєні. Отже, з виключеними не можна вітатися, незалежно від того, чи їхнім «гріхом» було вбивство, зміна вірувань або куріння сигарет.

Повне уникання поширюється на членів збору, включаючи навіть членів найближчої родини. Мало хто вважатиме прийнятною для релігії вимогу, щоб батьки не спілкувалися з власними дітьми, і просто незбагненним є, як наступна цитата могла бути написана в двадцять першому столітті. Ніби й цього було мало, Вартова башта ще застосовує емоційний шантаж, кажучи: «Єгова бачить, чи ми твердо додержуємося ….».

«А як бути, коли виключають нашого родича або близького друга? Тоді випробовується наша відданість — відданість Богові, а не цій особі. Єгова бачить, чи ми твердо додержуємося його наказу не спілкуватись з будь-якою виключеною особою. (Прочитайте 1 Коринфян 5:11—13).

Розгляньмо приклад сім’ї, котра віддано дотримувалась наказу Єгови не спілкуватися з виключеними родичами, і подивімось, які добрі плоди це принесло. Один молодий чоловік був виключений понад десять років. Його батько, мати і четверо братів «перестали спілкуватися» з ним. Іноді цей чоловік намагався проводити з ними час, але кожен член сім’ї стійко дотримувався Божої вказівки щодо виключених. Після поновлення він визнав, що йому завжди бракувало родинного спілкування, особливо по вечорах, коли він залишався на самоті. А ще він зазначив, що якби його рідні тоді підтримували з ним хоча б якийсь контакт, то це задовольняло б його потребу в спілкуванні з ними. Однак вони цього не робили. Тому сильне бажання бути з родиною стало для чоловіка однією зі спонук відновити свої взаємини з Єговою.»

Вартова башта 2012 15 квітня с.12

Читаючи супровідний біблійний вірш в 1 Коринтян 5, не можна не звернути увагу, що в ньому не згадується слово «виключення», не йдеться про суворе уникання та не мається на увазі застосування до членів сім’ї. Крім того, за думкою про необхідність підкупом повернути сина у релігію видніється слабко приховане зусилля збільшити кількість віруючих, тож навряд чи така ідея має духовну цінність.

Той самий випадок знову з’являється у Вартовій башті за 15 червня 2013 року на с.28. Тут ця людина стверджує: «Якби мої рідні тоді підтримували зі мною хоча б якийсь контакт, цікавилися моїми справами, то це задовольнило б мою потребу в спілкуванні і, скоріш за все, я не сумував би за ними і не відчував би потреби повернутися до Бога». Це показує, наскільки категоричного уникання очікується від членів сім’ї виключених.

Вартова башта за 15 січня 2013 року, с. 16 відмовляє в сімейному спілкуванні навіть через електронну пошту, заявляючи:

«Не шукай приводу для спілкування з виключеним родичем, приміром через електронну пошту.» Цікаво, що хоча переклад на більшість мов є однаковим, іспанське видання поширює це також на «електронну пошту, телефон або текстові повідомлення.»

Вартова башта 15 січня 2013, с. 16

Теперішній стандарт щодо поводження з виключеними особами було встановлено в Вартовій башті за 15 вересня 1981 року, і з часом його не пом’якшили. Стаття за 1981-й рік цитувалася в Нашому служінні царству за серпень 2002 року та в книзі Перебувайте в Божій любові 2008 року видання.

Завдяки цим статтям, існують колишні свідки Єгови, з якими їхні сім’ї з цієї релігії не спілкуються вже протягом десятиліть.

Наступні цитати щодо такого поводження з виключеними охоплюють десятки років.

«Незважаючи на душевний біль, ми повинні уникати непотрібних контактів з виключеним членом сім’ї по телефону, через SMS, електронні повідомлення, листи або соціальні мережі.»

Вартова башта жовтень 2017 с.16

«Може бути важко залишатися відданими Єгові, коли виключають близького родича. Наприклад, сестрі, на ім’я Енн, зателефонувала її мама, яка була виключена. Мама хотіла відвідати Енн, оскільки почувалася нещасливою, адже рідні відмовлялися з нею спілкуватися. Прохання мами сильно стривожило Енн, і вона пообіцяла написати їй листа. Перед тим сестра переглянула біблійні принципи (1 Кор. 5:11; 2 Ів. 9—11). У листі вона згадала про те, що мама сама відділила себе від сім’ї, бо згрішила і не покаялася. «Ти зможеш полегшити свої страждання лише тоді, коли повернешся до Єгови»,— написала Енн.»

Вартова башта лютий 2016 с.29

«Чи ви доводите свою святість тим, що не спілкуєтеся з членами сім’ї або з іншими, кого виключили зі збору?»

Вартова башта 15 листопада 2014 с.14

«Твій син чи донька мусить усвідомити, що ти рішуче постановив більше любити Єгову, ніж сім’ю. … Не шукай приводу для спілкування з виключеним родичем, приміром через електронну пошту»

Вартова башта 2013 15 січня с.16

«І всі члени збору мають рішуче уникати спілкування з виключеними особами.»

Вартова башта 2011 15 листопада стор.5

«Припустімо, що єдиний син зразкової християнської сім’ї покидає правду. Цього юнака, який ставить «тимчасове задоволення від гріха» вище за власні стосунки з Єговою та з богобоязливими батьками, виключають зі збору. … говорить Біблія: «[Перестаньте] спілкуватися з кожним, хто зветься братом, але залишається блудником, … Крім того, батьки розуміють, що слово «кожний» у цьому вірші стосується і рідних, які не живуть з ними під одним дахом. … Ми співчуваємо таким батькам. Їхній син мав можливість вибору і зробив його: проміняв приємне товариство своїх батьків та одновірців на нехристиянський спосіб життя. І батьки тут нічого вже не можуть вдіяти. … Та як далі поведуться ці батьки? Чи послухаються вони чіткої вказівки Єгови? Чи будуть наводити підстави, що можуть постійно спілкуватися з виключеним сином для вирішення необхідних сімейних справ? Приймаючи рішення, батьки повинні зважати на те, як до їхніх дій ставиться Єгова. … У наш час Єгова відразу не знищує тих, хто порушує його закони. Він з любові дає їм нагоду покаятись у своїх неправедних вчинках. Але як Єгова почувався б, якби батьки нерозкаяного грішника порушували Його наказ, спілкуючись без потреби з виключеним сином чи дочкою?»

Вартова башта 15 липня 2011 року сс.31, 32

«Переставши спілкуватися з виключеним чи тим, хто відрікся від збору, ти показуєш, що ненавидиш мислення і дії, які призвели до цього. Водночас ти засвідчуєш, що любиш грішника, адже робиш те, що для нього найкраще. Завдяки твоїй відданості Єгові покарана людина, можливо, швидше розкається і навернеться до нього.»

Вартова башта 2011 15 лютого стор.32

«Чи справді необхідно уникати будь-яких контактів з виключеним? Так, і для цього існує кілька причин. … Буває, що виключений живе окремо від своїх найближчих родичів. Хоча зрідка може виникнути потреба зустрітися з ним для вирішення якоїсь сімейної справи, таке спілкування слід звести до мінімуму.»

Перебувайте в Божій любові (2008) сс.207,208

«Якщо ваша охрещена дитина не розкаюється, до неї можуть застосувати найсильніше покарання — виключити зі збору. Те, наскільки близько ви будете спілкуватися з вашою дитиною після цього, залежатиме від її віку та обставин.

Поки дитина неповнолітня та живе з вами, ви і надалі піклуватиметесь про її фізичні потреби. Крім того, залишається незмінним ваш обов’язок навчати її моральних норм і картати (Приповістей 1:8—18; 6:20—22; 29:17). Ви можете проводити з дитиною біблійне вивчення, в якому вона братиме участь. Звертайте її увагу на різні вірші в Біблії, на публікації «вірного і розсудливого раба» (Матвія 24:45). Також беріть дитину на зібрання, де вона сидітиме поряд з вами. Усе це варто робити для того, щоб дитина приймала до серця біблійні поради.

Але зовсім по-іншому треба ставитися до виключеної дитини, яка повнолітня і живе окремо. Апостол Павло напучував християн у стародавньому Коринфі: «Пишу, аби ви перестали спілкуватися з кожним, хто зветься братом, але залишається блудником, чи пожадливим, чи ідолопоклонником, чи лихословом, чи п’яницею, чи здирником. З таким навіть не їжте» (1 Коринфян 5:11). Щоб піклуватися про сімейні потреби, батькам, можливо, доведеться контактувати з виключеною дитиною. Однак вони уникатимуть зайвого спілкування.

Коли християнські пастирі виправляють дитину, яка згрішила, немудро відкидати чи применшувати їхні зусилля. Адже старійшини в таких справах застосовують біблійні поради. Намагання захистити дитину від картань старійшин не вбереже її від Диявола. Ви навіть можете поставити під загрозу своє духовне здоров’я. Проте, підтримуючи зусилля пастирів, ви залишатиметесь «міцними у вірі» і так найкраще допоможете своїй дитині.»

Вартова башта 2007, 15 січня с. 20 «Залишайтесь непохитними, коли дитина бунтується»

«А чи можна взагалі розмовляти з особою, яку позбавлено спілкування? Хоча в Біблії не згадується всіх можливих ситуацій, думка з 2 Івана 10 допомагає нам дізнатися про погляд Єгови стосовно цього: «Коли хто приходить до вас, але не приносить науки цієї, не приймайте до дому його, і не вітайте його». У «Вартовій башті» за 1 жовтня 1982 року, сторінка 16, з цього приводу говориться: «Звичайне привітання може бути першим кроком, який приведе до розмови або навіть до дружби. Чи ми хотіли б зробити той перший крок назустріч виключеній особі?» На сторінці 23 того ж номера «Вартової башти» сказано: «По суті, коли християнин віддається гріху і його мусять виключити, він багато втрачає: стан схвалення перед Богом… приємне спілкування з братами; він також значною мірою втрачає спілкування зі своїми християнськими родичами». … Ми маємо пожиток, коли підтримуємо біблійний розпорядок щодо позбавлення спілкування зі збором і уникаємо контактів з нерозкаяними правопорушниками. Завдяки цьому зберігається чистота збору та інші бачать, що ми є людьми, які дотримуються високих моральних норм Біблії (1 Пет. 1:14—16). Це захищає нас від згубного впливу (Гал. 5:7—9). Це також дає можливість правопорушникові повною мірою отримати пожиток від виховних заходів, які допоможуть йому принести «мирний плід праведности» (Євр. 12:11). Вислухавши промову на районному конгресі, один брат та його рідна сестра зрозуміли, що їм потрібно зробити зміни в стосунках зі своєю матір’ю, яка жила в іншому місці і була позбавлена спілкування впродовж шести років. Відразу після конгресу цей чоловік зателефонував до матері й запевнив її в тому, що він із сестрою її дуже люблять. Потім він пояснив, що вони не можуть більше розмовляти з нею, хіба що виникнуть якісь важливі сімейні справи, які вимагатимуть обговорення.»

Наше служіння царству серпень 2002 с.3

«Виключання із християнського збору не значить, що людина відразу помирає — родинні узи продовжуються. Тому то чоловік, виключений, або який свідомо відлучив себе від збору ще може мешкати в тому самому домі з своєю християнською дружиною й вірними дітьми. … Ситуація інакша, коли виключений або свідомо відлучений від збору родич не живе з родиною. З таким родичом можна порвати майже всі стосунки. Коли б виникла потреба обговорювати якісь родинні справи з ним, то контакт повинен бути щонайменший, у гармонії з божественним принципом: “Не єднатися з тим, хто зветься братом, та є перелюбник, чи користолюбець [або винний в інших серйозних гріхах],.. із такими навіть не їсти”.— 1 Коринтян 5:11. Зрозуміло, так робити не легко через хвилювання і родинні узи, як-от любов дідуся і бабусі до їхніх онук. Однак, цим випробовується нашу вірність до Бога, так як сказала сестра цитована на сторінці 19.»

Вартова башта 1988 р. 1 жовтня с.21

«Це сам виключений накоїв усе це для себе й своїх родичів …»

Вартова башта 1982 1 жовтня с.19

«Втім, можуть бути деякі необхідні сімейні справи які потребують спілкування, наприклад, розпорядження щодо заповіту чи майна. Але виключений родич повинен зрозуміти, що його положення змінилося, і його більше не раді бачити у цьому домі, а також що з ним не хочуть спільно проводити час.»

Вартова башта (англ.) 1970 1 червня сс.351,352

«Грішник повинен усвідомити, що його положення повністю змінилося, що його вірні християнські родичі цілковито не схвалюють його зіпсуту поведінку і демонструють своє несхвалення обмеженням контактів лише такими, без яких не можна обійтися»

Вартова башта (англ.) 1963 р. 15 липня с.444

«Ісус заохочував своїх послідовників любити своїх ворогів, але Боже Слово також каже «ненавидіти зло». Коли людина продовжує чинити зло, вже знаючи, що є правильним, коли це зло настільки вкорінюється, що стає невід’ємною частиною її особистості, тоді щоб ненавидіти зло, християнин повинен ненавидіти цю людину, з якою зло є нерозривно пов’язаним.»

Вартова башта (англ.) 1961 15 липня стор.420

«Підкоряючись світським законам держави, в якій ми живемо, а також законам Божим через Ісуса Христа, ми можемо вживати заходів проти відступників лише до певної міри, тобто у згоді з обома законодавцями. Закон держави і Божий закон через Христа забороняють нам вбивати відступників, навіть якщо вони є нашими кровними родичами. Однак Божий закон вимагає від нас визнавати, що вони є виключеними з його збору, незважаючи на той факт, що закон країни, в якій ми живемо, покладає на нас певний природний обов’язок жити з такими відступниками під одним дахом та підтримувати з ними стосунки. … Вплив Сатани через виключеного родича буде спонукувати іншого члена або членів сім’ї, які перебувають у правді, наслідувати спосіб життя виключеного родича або перейняти його становище щодо Божої організації. Зробити це було б згубно, і тому вірний член сім’ї повинен визнавати і виконувати наказ про виключення. Як це можна робити, живучи під одним дахом або щодня особисто контактуючи з виключеним? Наступним чином: відмовляючись мати релігійні стосунки з виключеним.»

Вартова башта (англ.) 1952 р. 15 листопада с.703

З появою JW Broadcasting обговорення позбавлення спілкування супроводжується емоційно зворушливою музикою та сюжетами, які через почуття вини спонукують виключених осіб і тих, хто їх уникає, повірити, що це нелюдське поводження є заслуженим і потрібним, щоб маніпуляціями підштовхнути грішника «повернутися до Єгови».

Конгрес 2016 року № 15 Віддано обстоюй закони і присуди Єгови — Уникай спілкування з нерозкаяними грішниками представив відео такими словами:

«Це може бути справжнім випробуванням, якщо стосується члена сім’ї. Ми не повинні дозволяти, щоб міцні сімейні узи спонукали нас піти на компроміс з відданістю Єгові та його організації (w13 15.1 сс. 15,16). У наступній драматизації зверніть увагу на те, як вірність приносить благословення.»

Відео з конгресу 2016 року про позбавлення спілкування

Під час ізоляції через епідемію Covid-19 у листі до старійшин говорилося, що слід бути обережними, якщо виключеним членам збору дозволяють дивитися зібрання через програми для відеоконференції, такі як Zoom.

«Потрібна хороша проникливість, щоб визначити, чи дозволити під’єднатися до зібрання виключеному або такому, що зрікся віри. Якщо потрібно, старійшини повинні нагадати йому, коли було б доречно під’єднатися до такого зібрання і коли залишити його.»

Вказівки, пов’язані з пандемією COVID-19 для Рад старійшин (англ.) 4 червня 2020 р. розділ 6

Якщо людина помирає, будучи виключеною, і відповідно з нею не спілкувалися, в такому разі свідків Єгови переконують не відвідувати її похорони.

«У «Запитаннях читачів» (Вартова башта, 1961, стор. 544) була висловлена точка зору, що [відвідувати] похорони виключеної особи було б недоречно. Коментар говорив наступне: «Ми ніколи не хочемо створювати враження у сторонніх, ніби виключена особа була прийнятною в зборі, хоча насправді вона не була прийнятною, але була виключеною зі збору.» Християнський збір не хотів би, щоб його добре ім’я було заплямованим зв’язком з ким-небудь, кого стосуються вірші 2 Івана 9, 10 – навіть після смерті такої особи.»

Вартова башта (англ.) 1977 1 червня стор.347

Це може шокувати, та за певних обставин навіть батьки можуть бути виключені зі збору за спілкування зі своїми власними виключеними дітьми.

«Як правило, близького родича не потрібно виключати за спілкування з виключеною особою, хіба що має місце духовне спілкування або намагання виправдати неправильний шлях.»

Пильнуйте себе та всієї отари (англ.) с.103

Видання книги Пасіть Божу отару за 2010 і 2019 роки ще раз підтверджують це, пояснюючи, що спілкування з родичем може призвести до втрати привілеїв у зборі і навіть до виключення.

«Допомагайте особам, які підтримують нена­лежні стосунки з виключеними або тими, хто відрікся від збору. … Коли стає відомо, що вісник підтримує неналежні стосунки з родичем, який є виключеним чи тим, хто відрікся, але який не живе з ним в одному домі, старійшини повинні дати цьому вісникові пораду і на основі Біблії показати хибність такої поведінки. … Коли видно, що вісник пору­шує принцип стосовно спілкування з виключеним і не реагує на поради, то через це він може більше не відповідати вимогам, щоб виконувати зборові обов’язки, оскільки не буде вважатися зразковим вісником. Щодо нього не варто застосовувати судових заходів, хіба що він постійно спілкується з ви­ключеним на духовні теми або відкрито критикує рі­шення про виключення.»

Пасіть Божу отару (2010) сс.114-116

«Спілкування без необхідності з особою, яка є виключеною зі збору або відреклась зі збору: Якщо, незважаючи на неодноразові поради, вісник свідомо, тривалий час та без необхідності спілкується з виключеною особою або з особою, що відреклася від збору, яка не є його родичем, то потрібно вжити судових заходів (Матв. 18:17б; 1 Кор. 5:11, 13; 2 Ів. 10, 11; lvs стор. 39,40).

Якщо відомо, що член збору без необхідності спілкується з родичами, які є виключеними або відреклись від збору і не проживають у домі вісника, старійшинам слід, використовуючи Біблію, обговорити це питання та дати йому пораду. Перегляньте з ним інформацію з книжки «Перебуваймо в Божій любові», сторінка 241. Якщо чітко видно, що християнин нехтує принципами, котрі лежать в основі наказу перестати спілкуватися з виключеними і не реагує на поради, то він не відповідатиме вимогам, щоб мати певні привілеї у зборі, які надаються зразковим вісникам. До нього не слід застосовувати судових заходів, хіба що він постійно та відкрито критикує рішення про виключення свого родича або постійно спілкується з ним на духовні теми.»

Пасіть Божу отару (2019) роздів 12, пункт 17

Неактивні

Очікується, що людину, яка стала неактивною в зборі або зникла, будуть уникати, якщо вона не дотримується вчень Вартової башти, навіть якщо її не виключили зі збору. Про це йшлося на Обласному конгресі 2016 року.

«Вірні християни не будуть спілкуватися з «тим, хто зветься братом», хто вчиняє серйозні гріхи. Це також відноситься до випадку, коли збір не вжив заходів, як це може бути у випадку з неактивним (англ. w85 7/15 с. 19 абз. 14)»

Це категорично відрізняється від інформацієї, яку надали в 2015 році Королівській комісії у справах реагування установ на сексуальне насильство над дітьми в Австралії, яка охарактеризувала свідків Єгови як жорстоку релігію через їхню практику позбавлення спілкування (див. звіт на сайті уряду Австралії – Case Study 29: Jehovah’s Witnesses). Представники Вартової башти заперечили, стверджуючи, що свідкам Єгови не потрібно зрікатися релігії або бути виключеними, а вони можуть просто стати неактивними, і в такому випадку їх не будуть уникати. Це твердження повністю нечесне, адже неактивність зазвичай призводить до певної міри уникання, як зазначалося вище.

The post Виключення та позбавлення спілкування first appeared on jwfacts.org.ua.

Святий дух не відкрив пастору Расселу розуміння семи часів. Протягом 1800-х років до Рассела його пропагували Джон Акіла Браун, Вільям Міллер, Е. Б. Елліот, Роберт Сілі, Джозеф Сейс і Барбур.

Поширеним є помилкове уявлення Свідків, що Вартова башта дивовижним чином отримала з допомогою святого духа розуміння про те, що останні дні мали початися в 1914 році. Причиною цього є те, що Вартова башта заохочує своїх послідовників вірити в це.

«Чарлз Тейз Рассел і його колеги, дослідники Біблії, зрозуміли десятиліття наперед, що в 1914 році закінчаться часи поган, або призначені часи народів».

«Об’явлення. Його величний апогей вже близько!» (1995 р.) с.105

Рассел не «зрозумів» це вчення, адже саме цього навчали адвентисти, рух, до якого Рассел залучився протягом 1870-х років.

У 1823 році Джон Акіла Браун опублікував у The Even-Tide що «сім часів» з Даниїла 4 пророчо означали 2520 років, починаючи з початку правління Навуходоносора в 604 році до н.е. до 1917 року н. е. Він не вважав, що це співпадало з кінцем часів язичників.

У 1830-х роках фермер на ім’я Вільям Міллер пояснив, що ряд пророцтв має сповнитися в 1843 році, і таким чином дійшов висновку, що Даниїла 4 також мало сповнитися в 1843 році. Тому він стверджував, що сім часів почалися, коли Манасія був забраний в полон до Вавилону в 677 р. до н.е. Вони мали означати «час кінця», знищення Вавилону і воскресіння мертвих. Аполлос Хейл і Сильвестр Блісс виправили цю дату, віднявши нульовий рік, який Міллер використав у розрахунках, і перенесли час кінця на 1844 рік. За пропозицією Міллера Семюел Сноу розрахував, що кінець настане 22 жовтня. Це мало відповідати десятому дню сьомого єврейського місяця, Дню Спокути 1844 року. Замість того, щоб використовувати сучасний єврейський календар, він взяв старіший календар, винайдений караїмськими євреями. Свідки Єгови досі використовують караїмський календар у своїх розрахунках, в тому числі для дати Спомину.

У 1840 році Джон Доулінг передбачив, що пророцтво Міллера про 1843 рік не сповниться. Наступну цитату зі статті Доулінга Виклад пророцтв, які на думку Вільяма Міллера передрікають друге пришестя Христа, в 1843 р., так само можна застосувати і до Товариства Вартової Башти.

«Пан Міллер є не першим тлумачем пророцтв, що догматично намагається визначити конкретний рік пришестя Христа. Я не буду займати ці сторінки розповідями про окремі історії мудрих і впевнених тлумачів пророцтв про часи, які передували містеру Міллеру у визначенні року приходу Судного дня. Усі їхні історії були схожими. Їм вдалося, як і панові М., пробудити певну тривогу в серцях деяких простодушних людей, які забули, що Христос сказав: «Про день той й годину не знає ніхто» — час йшов, і рік той минав, а пророк і його вчення забувалися.

Читач, що лише частково обізнаний зі світовою історією, і якому не відомо, в який спосіб пан М. продовжує робити свої підрахунки в 1843 році, думає, вчитуючись в цю книгу, що, мають місце, щонайменше, деякі дуже вражаючі збіги, і почуває себе дуже враженим, якщо не переконаним.

Нехай читач прочитає цей уривок і розділ (Даниїла 4), з якого він узятий, а потім уявить, якщо зможе, яких зусиль винахідливості пан М. докладає, щоб видобути з нього доказ приходу Христа для суду в 1843 році.

Тоді він розглядає свою біблійну хронологію і виявляє, що в 677 році до нашої ери одного із царів Юди, на ім’я Манасія, забрали в’язнем у Вавилон. І ось тут, пан М. повинен розпочати це покарання семи часів».

Виклад пророцтв, які на думку Вільяма Міллера передрікають друге пришестя Христа, Джон Доулінг, 1843 р.

Коли виявилося, що пророцтво про 1844 рік не сповнилося, його переробили адвентисти, такі як Барбур. Дату початку перенесли на 606 р. до н.е., на основі неправильної дати знищення Єрусалиму, а дату закінчення – на 1914 р. н.е.

Вісник світанку, під редакцією Барбура, Когсвелла і Пейтона, заявив в 1875 році;

«Я вірю, що хоча євангельський закон закінчиться в 1878 році, євреї не будуть відновлені в Палестилі до 1881 року; і що «часи язичників», а саме їх сім пророчих часів, з 2520 або двічі по 1260 років, які почалися тоді, коли Бог все віддав у руки Навуходоносора, в 606 р. до н.е.; не закінчуються до 1914 р. нашої ери; або через 40 років відтепер.»

Вісник світанку (англ.), вересень 1875

Барбур писав, що вимірювання великої піраміди підтвердило закінчення часів язичників в 1914 році.

«… ці 33 дюйми, додані до 1881 – розміру підлоги Великої галереї, разом становлять 1914, дату закінчення “Часів язичників”»

Вісник світанку (англ.), січень 1876

Рассел дізнався про Барбура в 1876 році і став разом з ним публікувати його доктрини. Саме від Барбура Рассел прийняв ідею, що Даниїла 4 є пророцтвом про час кінця, а часи язичників мають провістити завершення Армагеддону, і що вимірювання великої піраміди можуть бути використані для обчислення пророчого сповнення, і всі ці факти вказують на 1914 рік.

У книзі Свитання Тисячоліття, том III – Нехай прийде Царство Твоє 1911 року видання перед титульною сторінкою писалося:

«Ми вважаємо, що ці 3457 дюймів символізують 3457 років від вищевказаної дати, 1542 року до Р. Х. Цей розрахунок показує, що 1915 р. по Р. Х. буде початком періоду лиха; тож від 1542 р. до Р. Х. до 1915 р. по Р. Х. становить 3416 років. Таким чином, Піраміда свідчить про те, що кінець 1914 р. стане початком такого лиха, якого не було з тих пір, як існував народ – і ніколи вже не буде після цього.»

Свитання Тисячоліття, том III – Нехай прийде Царство Твоє (англ.) с.342

Вартова башта передбачала 1914 чи 1874 рік?

Нинішні публікації Вартової башти не прояснюють історію її тлумачення 1914 року. Рассел і Рутерфорд вважали, що невидима присутність Ісуса почалася в 1874 році. Кінець часів язичників у 1914 році мав означати час, коли Боже видиме правління повернеться на землю.

«Наш Господь, призначений Цар, тепер присутній з жовтня 1874 року по Р. Х., згідно зі свідченнями пророків, тим, хто має вуха це почути: а офіційна церемонія його вступу в царське становище датується квітнем 1878 року по Р. Х.»

Свитання Тисячоліття, том IV(англ., 1897) с.621

«Святе Письмо доказує, що друга присутність Господа Ісуса Христа розпочалася в 1874 році по нар. Хр.»

Пророцтво (укр., 1929?) с.73

«Від 1874 р. і пізніше це час другої присутності Господа, як зазначено вище, непрямі докази виконання цього пророцтва є фізичними фактами і являють собою доказ, що підтверджує присутність Господа з 1874 року. … Його присутність почалася з 1874 року, він продовжував свою працю жнив з 1874 року».

Повернення нашого Господа (англ., 1929) сс.27, 33, 37

Так тривало, доки у журналі Золотий вік 1930 р. с.503, Рутерфорд вперше не заявив, що повернення та «присутність» Христа почалися в 1914, а не в 1874 році.

Знаючи це, відкривається новий погляд на статті «Вартової башти», в яких нечесно стверджується, ніби Організація завжди розуміла, що 1914 був роком, коли Ісус розпочав свою присутність і правління.

«Чому ж тоді народи не усвідомлюють і не приймають наближення цієї кульмінації суду? Через те, що вони не прислухалися до всесвітнього проголошення повернення Христа та його другої Присутності. Ще задовго до Першої світової війни свідки Єгови вказували на 1914 рік як час настання цієї великої події»

Вартова башта 1954р. 15 червня с.370

«… пророцтво спонукало щирих Дослідників Біблії XIX століття жити у сподіванні. Пов’язавши «сім часів», про які йдеться в Даниїла 4:22, і «часи поган», вони сподівалися, що Христос отримає царську владу в 1914 році.»

Вартова башта 15 вересня 1998р. с.15

Що свідчать згадані неправдивості про чесність і прямоту «Вартової башти»? Якщо Вартова башта не стримується перед фальсифікацією власної історії, не дивно, що вона також ігнорує факти про дату 607 р. до н.е.

Початкове очікування, що Ісус невидимо повернувся в 1874 році і що кінець часів язичників у 1914 році означатиме видиме повернення Його царства, було набагато більш логічним, ніж теперішній погляд, що правління невидимо почалося в 1914 році. Якщо пророцтво про сім часів вказувало на час, коли прийде кінець видимого Божого правління, то можна було б також очікувати, що воно означало час, коли видиме правління Бога повернеться, щоб замінити собою земних царів. З нинішнім тлумаченням неможливо довести, чи Боже невидиме царство дійсно почало правити.

Оскільки кінець світу не настав у 1914 році, більшість адвентистських груп визнали, що Даниїла 4 не повинно було мати другого пророчого сповнення і перестали посилатися на нього.

Протягом останнього століття було накопичено докази, які безсумнівно підтверджують, що руйнування Єрусалиму відбулося між 586 та 587 роками до н. е. Об’єктивне прочитання Біблії та історії сумісне з цим без проблем. Товариство Вартової Башти вкрай зацікавлене у 1914 році, а отже, і в 607 році до нашої ери, і тому суворо намагається відкинути будь-які докази протилежного.
Даниїла 4 є єдиною частиною Святого Письма, яка використовується Вартовою баштою, щоб точно визначити 1914 рік як період, коли Ісус почав правити. Якщо Вартова башта неправильно трактує Даниїла 4, то немає підстав вважати, що Останні дні почалися 2 жовтня 1914 року. З цією темою пов’язане питання, чи вказують ознаки присутності Ісуса на те, що Останні дні розпочалися в 1914 році.

Читайте наступну статтю з серії про Сім Часів: Чи почалися Останні Дні в 1914 році?

The post Сім часів: Зміни тлумачення з плином часу first appeared on jwfacts.org.ua.

Вартова башта стверджує, що біблійне пророцтво було б поставлене під сумнів, якщо Єрусалим не впав у 607 р. до н.е. Це не так, і інші християнські спільноти узгоджують 70-річний період з історично точною датою 587 р. до н. е.

Оскільки немає підстав вважати, що Даниїла 4 має два сповнення, то точний початок і кінець сімдесятирічного періоду не мають особливого значення для більшості людей. Однак заради послідовників Вартової башти важливо зрозуміти, як 70 років можна узгодити з датою 587 р. до н.е., продовжуючи при цьому вірити, що біблійні тексти є правдивими.

Кілька авторів Біблії посилаються на 70-річний період, і уважне прочитання показує можливість існування більш ніж одного 70-річного періоду. 70 років можна розглядати в рамках концепції вавилонської чи єврейської хронології. Крім того, немає причин, щоб застосовувати період у 70 років буквально.

Вавилонська хронологія

70 років можна розглядати з точки зору вавилонян, включаючи їхнє панування над народами. Єремії 25 стосується 70-річного періоду як для навколишніх народів, так і для Єрусалиму.

«Уся ця земля обернеться в руїни, стане жахливим видовищем, і ці народи служитимуть вавилонському цареві 70 років. Коли ж мине 70 років, я притягну до відповідальності вавилонського царя і той народ за їхні провини, — промовляє Єгова,— і перетворю халде́йський край на вічну пустку.»

Єремії 25:11-12

Це показує, що 70 років – це весь період, протягом якого вавилоняни завойовували «ці народи», і період васальної залежності від вавилонян. Єремії 25 закінчує 70 років «притягненням до відповідальності вавилонського царя». Вавилоняни панували протягом сімдесяти років відтоді, як завдали поразки Ассирії в 609 р. до н.е., до їхнього падіння в 539 р. до н.е.

Єремії 29:10 з цим узгоджується. У ряді перекладів цей вірш пов’язує завершення 70 років з Вавилоном.

«Ось що говорить Господь: «Коли сповниться сімдесят літ для Вавилону, я прийду до вас і виконаю свою милостиву обіцянку повернути вас у це місце.»

Нова міжнародна версія (англ.) – дивись також ESV, NASB, RSV, ASV і DBY.

Єврейська хронологія

70 років можна розглядати в рамках концепції єврейської хронології. Захарії 1:12, Захарії 7:4-5, 2 Хронік 36:20-23 і Даниїла 9:2 всі згадують про 70-річні періоди.

«у перший рік його правління я, Даниїл, за допомогою книг визначив, скільки років Єрусалим буде спустошений. Згідно зі словом Єгови до пророка Єремії, спустошення мало тривати 70 років.»

Даниїла 9:2

Даниїл, можливо, вказує на період від першого руйнування Єрусалиму в 601 р. до н. е.

В Перекладі нового світу, в Єремії 29:10 йдеться про те, що ізраїльтяни провели 70 років у Вавилоні. Текст вірша 1 говорить, що це включає період часу, коли ізраїльтян було вивезено до Вавилону перед знищенням Єрусалиму. Історики вважають, що це сталося в 605 р. до н. е., коли Даниїл і його товариші були захоплені в полон.

Крім того, 70 років можуть відноситися до періоду часу між знищенням першого храму в 586 р. до н. е. і завершенням другого храму в 515 р. до н. е.. Храм було завершено більше ніж через 20 років після повернення з Вавилону.

Як би там не було, жоден з цих періодів не вказує на 607 р. до н.е., і все ж біблійні пророцтва можуть залишатися правдивими, узгоджуючись з добре підтвердженою світською історією. Прийнявши, що Даниїла 4 не є пророцтвом про час кінця, зникає важливість точності дат початку та завершення цих 70 років.

Символічна хронологія

У єврейському контексті число 70 може використовуватися для позначення повноти або всезагальності. Необов’язково, щоб 70 років спустошення були буквальним проміжком часу. Розгляньмо фрагмент з видання товариства Вартової башти, який проливає світло на те, чому 70-річне спустошення Тиру не було буквальним.

«Ісая пророкує далі: «Станеться в день той, Тир буде забутий на сімдесят літ, як дні панування одного царя» (Ісаї 23:15а) … Він говорить: «Ці народи будуть служити вавилонському цареві сімдесят літ» (Єремії 25:8—17, 22, 27). Щоправда, острівна частина міста Тира не була залежна від Вавилону всі 70 років, оскільки Вавилонська імперія впала 539 року до н. е. Очевидно, 70 років — це період найбільшої могутності Вавилонії, коли її царська династія вихвалялася, що підняла свій престол навіть вище «зір Божих»»

Пророцтво Ісаї — світло для всього людства т. 1 с. 253

Немає жодної причини, чому таке ж міркування не можна було б застосувати до Єрусалиму. Якщо сімдесят років для Тиру не були буквальними 70 роками, то 70 років для Єрусалиму теж нема потреби сприймати буквально. Ця невідповідність між міркуваннями Вартової башти щодо Тиру та Єрусалиму розкриває справжню причину, з якої Вартова башта відкидає 587 р. до н.е. – вона полягає лише в тому, що це підірвало б їх обґрунтування дати 1914 р.

Читайте наступну статтю з серії про Сім Часів: Зміни тлумачення з плином часу

The post Сім часів: Коли були ці 70 років? first appeared on jwfacts.org.ua.

Існує багато проблем і невідповідностей у тому, як Вартова башта інтерпретує Сім часів. Основна проблема, пов’язана з тим, як Вартова башта отримує 1914 рік, полягає в тому, що Єрусалим не впав у 607 році до нашої ери, як обговорювалося в статті 607 до н. е. чи 587 до н. е.? Однак, навіть якщо припустити, що 607 р. до н.е. є правильним, інтерпретація Вартової башти виявляється хибною з декількох інших причин.

Даниїла 4 не має другого сповнення

Кожне пророцтво в Даниїла мало лише одне сповнення, як видно з наступного списку. Проте Вартова башта стверджує, що Даниїла 4:9-32 повинно мати два сповнення.

• Даниїла 2: Величезне зображення, що представляє царства
• Даниїла 4: «Сім часів» відображають незгоди, пережиті Навуходоносором – (і 1914 рік?)
• Даниїла 5: Напис на стіні, який передвіщає негайне знищення Вавилону
• Даниїла 7: Чотири звірі — 4 світові сили
• Даниїла 9: Сімдесят тижнів і Месія
• Даниїла 11: Царі Півночі та Півдня

Навіщо намагатися нав’язати друге сповнення для Даниїла 4 , якщо всі інші пророцтва з книги Даниїла мали виконатися лише один раз? Сон здійснився на Навуходоносорі. Даниїла 2, обговорює зображення із золотою головою, срібними грудьми тощо, показуючи вавилонському цареві, що за його царством послідують інші царства. Даниїла 3 є частиною послідовності. Навуходоносор будує зображення, яке йому снилося, але цього разу воно золоте з ніг до голови. в Даниїла 4, Навуходоносор протягом семи часів поводиться як звір. Ключовим для цього розділу є кінцева заява, де Навуходоносор визнає, що Бог володіє царствами і що Навуходоносор править лише тому, що Бог дав йому на це право. Кінець історії. Немає підстав для другого сповнення. Також немає ніякої логіки у тому, як «Вартова башта» трактує приниження язичницького царя в якості символічного прообразу приниження Божого народу.

Термін “Часи язичників” не з’являється в Даниїла 4, фактично він взагалі ніде не з’являється в Перекладі Святого Письма «Нового світу»., але його використовує Вартова башта понад 500 разів напротязі 50 років з 1950 по 2002 роки. Вартова башта базує свою основну звістку про царство на пророцтві, якому безпрецедентно приписує друге сповнення, опираючись на термін, який в ньому ніколи не згадується. Легко помітити, що завдяки такому упередженому підходу до тлумачення, Вартова башта інтерпретує Біблію так, ніби в ній говориться те, що вона бажає там прочитати.

Вартова башта стверджує, що Даниїла 4 пророкує про Часи язичницьких народів, період часу коли Єгова не мав правлячого царя. Він продовжувався від кінця Божого правління через євреїв у 607 році до нашої ери, допоки Бог не відновив Своє Царство на небі в 1914 році. Часи язичників – це період у 2520 років між цими подіями.

Тлумачення другого сповнення полягає в наступному:

• Зрубування дерева символізує знищення Юдейського царства Навуходоносором у 607 р. до н.е.
• «Сім часів» становлять 2520 днів, або 7 років лише по 360 днів кожен
• «Принцип», що називається «день за рік», перетворює 2520 днів у 2520 років
• 2520 років часів язичників закінчилися в 1914 році, це співпадає з початком небесного правління Ісуса

Потрібно значно напружити уяву, щоб дійти висновоку, що Даниїла 4 має вказувати на наш час. Немає жодних ознак щодо другого сповнення, немає згадок про ізраїльтян, і не вживаються терміни «Часи язичників» або «Останні дні». Незважаючи на це, пророцтво про сім часів є центральною опорою вірувань Вартової башти, оскільки це єдине міце Писання, яке вказує на те, що Ісус почав правити саме в 1914 році.

Навіть якщо б Даниїла 4 мало мати друге сповнення, кожен аспект розрахунків «Вартової башти» базується на помилкових уявленнях, що детально розглядаються у цій статті.

606 до н. е. чи 607 до н. е.

Рассел вважав, що сімдесят років закінчилися в 536 році до н. е. Він відрахував 70 років назад до 606 року до н. е. і стверджував, що це є датою зруйнування Єрусалиму і початку Семи часів.

«СІМДЕСЯТЬ РОКІВ СПУСТОШЕННЯ Це приводить нас до періоду спустошення землі, який тривав сімдесят років і закінчився відновленням її народу з Вавилону, в перший рік Кіра, 536 рік до Р. Х. …»

Свитання Тисячоліття, том II – Час наближається (англ.) с.51

«Біблійний доказ є ясним і міцним, тобто що “Часи Поган” – це період 2520 років, від 606 року до н.е. до 1914 року н.е. включно.»

Свитання Тисячоліття, том II – Часи поган (англ.) с.79

При керівництві Рутерфорда продовжували стверджувати, що Єрусалим впав у 606 році до н. е., причому цей рік використовувався як основа для розрахунку 1914 року.

«Здається міцно утвердженим зараз у розумах помазаних, що часи язичників, які почалися в 606 р. до Р. Х.,, закінчилися в 1914 році: …»

Вартова башта (англ.) 1925 1 березня стор.67

Що є правда?, книга, опублікована у 1932 році, автором якої зазначений Рутерфорд;

«Святе Письмо показує, що він повинен чекати до кінця часів язичників, які почалися в 606 році до Р. Х., тривали протягом періоду 2520 років і закінчилися восени 1914 року».

Що є правда? (англ., 1932) с.47

Книга Новий світ, опублікована у 1942 році, все ще використовувала 606 рік до н. е. як дату падіння Єрусалиму.

«Господь Бог використав Навуходоносора, вавилонського царя, як свого виконавця, щоб здійснити повалення. Це було в 606 році до нашої ери, і тоді почалися «сім часів», «часи язичників».

Новий світ (англ., 1942) с.77

Лише в 1943 році, через рік після смерті Рутерфорда, Вартова башта визнала, що її розрахунки про 2520 років були неточними, оскільки вони помилково додали нульовий рік між 1 роком до н.е. і 1 роком н.е. Виправлення цієї помилки означало б, що часи язичників почалися в 1915 році.

Оскільки «Вартова башта» десятиліттями непохитно захищала свої розрахунки щодо хронології знищення Єрусалиму, чому тепер 1915 рік не використовується як початок Останніх днів? Зробивши всі ставки на 1914 рік, лідери Вартової башти разом з тим змінили дату, коли, як вони стверджували, впав Єрусалим, з 606 на 607 рік до н.е. Це вимагало, щоб сімдесят років закінчувалися у 537 році до н. е., а не в 536 році до н. е.

«На щастя (або “волею провидіння”, як інший варіант перекладу – прим. перекл.), ті Дослідники Біблії не звернули уваги, що між роками «до нашої ери» і роками «нашої ери» не було нульового року. Пізніше, коли через глибше дослідження треба було змінити 606 рік до н. е. на 607-й, вони також забрали і нульовий рік, тому передречення і далі вказують на «1914 рік по Р. Х.» (Дивіться книжку «Правда визволить вас», видану Товариством Вартової башти 1943 року, сторінки 224, 225).»

«Об’явлення. Його величний апогей вже близько!» с.105

Такий довільний перехід від 606 до 607 року до н. е. і від 536 до 537 року до н. е. можливий лише тому, що Вартова башта не вважає за потрібне підкріплювати будь-яку з цих дат історичними фактами. Насправді, вони використовують ці дати, незважаючи на вагомі докази проти них, бо 1914-й рік є підгрунтям для їх претендування на обраність Христом того року. Якби Керівний орган визнав, що вони брешуть про те, які події Вартова башта передрікала на 1914 рік, і що 1914 рік не має історичної чи біблійної основи, це підірвало б віру багатьох їхніх послідовників.

Розуміння того, що Вартова башта прийшла до року 607 до н. е., перш ніж отримала дату 537 р. до н. е., допомагає виявити нечесність у наступному твердженні.

«Ця історична інформація є важливою для нас у визначенні початку «призначених часів народів». Оскільки 70 років спустошення Юдеї та Єрусалиму закінчилися в 537 р. до н. е., вони почалися в 607 році до нашої ери».

«Нехай прийде Царство Твоє» (англ.) с.137

Як ми бачимо з попередніх цитувань, 607-му року до нашої ери було нав’язане особливе значення ще до того, як Вартова башта почала говорити, що спустошення було в 537 році до нашої ери, а не навпаки, як мається на увазі в книзі «Нехай прийде Царство Твоє».

Труднощів тому переходові додавало те, що до 1940-х років історики вже довели, що Вавилон впав у 539-му р. до н.е., тому дуже цікаво спостерігати намагання Вартової Башти притягнути ту подію до 537-го р. до н.е, щоб підтримати 607 р. до н.е.

539 р. до н. е. чи 537 р. до н. е.

Товариство Вартової Башти погоджується, що 539 рік до нашої ери є переломним роком в історії. Однак, коли вони змінили дату падіння Вавилону з 536 до н.е. на 539 р. до н.е., то вони лише перенесли кінець 70-річного періоду назад до 537 р. до н.е. Щоб зберегти 607, а отже, і 1914 р., вони вигадали, ніби євреї повернулися на свою батьківщину в 537 р. до н.е.

«Тож до осені 537 року до н. е. юдеї повернулись у Єрусалим, щоб відновити правдиве поклоніння. … Існують переконливі докази,— і більшість вчених з ними погоджуються,— що у 537 році до н. е. євреї вже повернулися з вигнання.»

Вартова башта 1 жовтня 2011 сс.28,31

Вартова башта без вагань робить це необґрунтоване твердження, не надаючи жодних доказів. Невідомо, коли євреї вперше повернулися на батьківщину. Так само можна стверджувати, що перші євреї повернулися в 538 році до нашої ери або в 536 році до нашої ери, як багато хто й робить.

Письменник книги 2 Хронік і письменник книги Ездри стверджують, що Кір звільнив усіх полонених у певний час протягом свого першого року правління. Вавилон впав після початку календарного року, який розпочався 1-го тішрі (27 вересня 539 р. до н. е. за юліанським календарем). Це означає, що його перший рік розпочався або наступного 1 нісана (24 березня 538 р. до н. е.), або 1-го тішрі (17 вересня 538 р. до н. е.). Деякі автори Біблії використовують календар нісан, інші використовують календар тішрі, а свідчення з книги Неемії доводять, що письменник книг Ездри-Неемії використовував календар тішрі.

Книги 2 Хронік і Ездри не згадують, чи був цей указ виданий Кіром на початку його першого року правління, чи наприкінці. Якщо він зробив це 24 березня 538 р. і люди негайно вирушили в 4-місячну подорож, оселилися у своїх містах, а потім пішки пішли до Єрусалиму, вони могли б дістатися туди до 1-го тішрі (17 вересня 538 р. до н. е.). Можливо, Кір видав наказ в самому кінці свого першого року, і, якщо припустити, що його перший рік розпочався в 1-го тішрі 538 р., ті, хто поверталися, не дісталися до Єрусалиму перед 536 р. до н.е. Ніхто не знає цього, і письменники книг Хронік та Ездри не були зацікавлені вказувати рік.

Релігійні мотиви Ездри мали наслідком його пильну зосередженість на іменах людей, які здійснили подорож, підтвердженні їх родоводів, визначенні їхніх релігійних ролей та пожертвувань для храмової роботи. Єдиним відрізком часу, вказаним Ездрою, був перший день сьомого місяця (тішрі), через релігійне значення цього дня і цього місяця. Тішрі знаменує початок календарного року, коли відбувається кілька великих релігійних свят, таких як Йом Кіпур.

Показово, що автори Біблії не надали інформації, за якою можна датувати момент повернення євреїв до Єрусалиму. Ці обставини змушують Вартову башту вгадувати рік, який є критичним для формування їх основоположної доктрини.

Більш істотна проблема з відстоюванням 537 року полягає в тому, що Біблія показує, що 70 років закінчилися не поверненням євреїв, а швидше знищенням Вавилону в 539 р. до н.е. Єремія 25:12 стверджує, що сімдесят років виповнилися, коли Вавилон був зруйнований, а не в орієнтовний рік повернення євреїв додому.

«Коли ж мине 70 років, я притягну до відповідальності вавилонського царя і той народ за їхні провини, — промовляє Єгова,— і перетворю халде́йський край на вічну пустку.»

Єремії 25:12

Липень чи жовтень

Багато Свідків Єгови вважають, що початок Першої світової війни ознаменував кінець часів язичників і початок Останніх днів. Після того, як Сатана був скинутий з неба, він почав спричиняти «горе землі» (Об’явл. 12:12), розпочавши Світову війну, яка є чітким свідченням, що тепер він був обмежений лише землею. Це невірно, оскільки Перша світова війна почалася за два місяці до того, як нібито закінчилися часи язичників.

На події 2 жовтня 1914 року незвично звертати увагу тепер, коли минуло вже понад століття.

«Це був дуже цікавий час, тому що деякі з нас серйозно думали, що ми підемо в небеса протягом першого тижня того жовтня… Чимало делегатів залишилися у Бетелі, і, звичайно, члени головного управління були присутні на сніданку у п’ятницю вранці, 2 жовтня. Коли ввійшов брат Рассел, усі сиділи. Як завжди, він радісно сказав: «Доброго ранку усім». Але саме цей ранок був інакшим. Замість того, щоб негайно пройти до свого місця, він сплеснув у долоні та радісно проголосив: «Часи поган закінчилися; пройшли дні їхніх царів». «Як же ми заплескали в долоні!» – вигукує Кора Меррілл. Брат Макміллан зізнався: «Ми були дуже схвильовані, і я б не здивувався, якби прямо у цей момент ми почали б підноситися на небо – але, звичайно, нічого подібного насправді не сталося». Сестра Мерілл додає: «Після короткої паузи він [Рассел] сказав: «Чи хтось розчарований? Я – ні. Все відбувається чітко за розкладом!» І ми знову заплескали в долоні».

Щорічник за 1975 р. (англ.) сс.72,73

«Нехай прийде Царство Твоє» описує, як «Вартова башта» отримала дату 2 жовтня.

«Історики підрахували, що Вавилон впав на початку жовтня 539 року до н. е. … Натхненна історична розповідь говорить нам, що євреї з готовністю відреагували на указ Кіра, тому «коли ж настав сьомий місяць … ізраїльтяни вже жили у своїх містах.» (Ездри 3:1) За нашим календарем це був жовтень 537 року до н. е., що означає завершення передречених 70 років спустошення.»

«Нехай прийде Царство Твоє» (англ.) с.136

Співставлення, у кращому випадку, неясне, оскільки про часи язичників не сказано, що вони починаються 537 р. до н.е., а швидше на 70 років раніше, у 607 р. до н.е.

А що ще важливіше, Перша світова війна почалася за два місяці до цього, 28 липня, як прийнято вважати. Тому початок Першої світової війни не може використовуватися Свідками Єгови як ознака «присутності» Ісуса, оскільки вона почалася перед Останніми днями.

У моїй піонерській школі пояснювали, що Перша світова війна була «димовою завісою» Сатани, щоб відвернути увагу від прийдешнього Царства Ісуса. Це не має сенсу, оскільки царство Ісуса і тепер невидиме. На землі не відбувалося нічого такого, що вимагало б «димової завіси». Це міркування також не має біблійної підтримки, оскільки в Об’явленні говориться, що буде горе землі та морю після того, як Сатана буде скинутий, а не перед тим.

Більшість не знає, що Перша світова війна почалася до того, як, згідно з твердженням, закінчилися часи язичників, і Вартова башта не попереджає про цей факт, використовуючи Першу світову війну для підтримки ідеї, що Часи язичників розпочалися у 1914 році.

«Те пророцтво в основному почало сповнятися спустошенням юдейського царства в жовтні 607 року до н. е. В Об’явлення 12:6, 14 читаємо, що 3 1⁄2 часи дорівнюють 1260 дням; отже, сім часів (два рази по 3 1⁄2) мусять дорівнювати 2520 дням. Якщо вважати «один день за один рік», ми доходимо до висновку, що 2520 років дорівнюють «сімом часам» (Єзекіїля 4:6). Виходить, що Ісус Христос почав царювати на небі наприкінці 1914 року. Раптовий початок першої світової війни в тому році зазначив «початок терпінь породільних», які дотепер мучать людство».

«Об’явлення. Його величний апогей вже близько!» сс.22-24

70 тижнів і 7 часів

70 тижнів — це пророцтво Даниїла, яке використовувалося для визначення часу, коли Ісус мав розпочати своє служіння. Деякі Свідки казали мені, що довіряють тлумаченню Семи Часів, оскільки воно визначається за допомогою тієї ж методології, що й пророцтво Даниїла про 70 тижнів.

Це міркування безпідставне, оскільки обчислення цих двох пророцтв значно різниться. Спільність між ними полягає в тому, що обидва використовують формулу заміни дня на рік. У іншому ж методології розходяться.

Унікальне тлумачення: Вартова башта приймає християнську інтерпретацію, що 70 тижнів вказували на Ісуса. З іншого боку, тлумачення Вартової башти «Семи часів» дотримуються крім неї лише невелика кількість сект, які сягають своїм корінням в адвентистський рух 1800-х років.

Унікальне друге сповнення: Вартова башта погоджується, що пророцтво про Сімдесят тижнів має лише одне сповнення – прихід Месії, тоді як про Сім часів вона стверджує, що воно повинно мати два застосування. Очевидно, що Сім часів виповнилися після 7-річного божевілля царя Навуходоносора, а Вартова башта є однією з небагатьох релігій, які намагаються прив’язати до нього вторинне значення.

Невідповідні часові рамки: Тривалість сімдесяти тижнів просто перераховується в 490 днів, а потім застосовується «день за рік», щоб розширити їх до 490 років. Сім часів не обчислюється таким способом. Перехресні посилання з інших біблійних віршів показують, що «час» представляє собою місячний рік, який налічує 360 днів. Вартова башта непослідовно вибирає, застосовувати то рік із 360 днів, то із 365 днів залежно від результату, якого вони хочуть досягти. (дивіться Changing Watchtower Prophetic Interpretation: Daniel & Revelation) Для Семи часів місячний календар використовується, щоб нарахувати 2520 років, але потім це число застосовується до сонячного календаря, аби отримати 1914 рік.

Неможливо перевірити: Ісус був видимо присутнім у той час, на який вказує пророцтво про 70 тижнів, і тому це сповнення можна перевірити. Зараз стверджується, що сповнення Семи часів відбулося невидимим чином, і його, як таке, ніхто не помітив, окрім послідовників вчення Рассела, і навіть вони його не змогли підтвердити.

Заміна сонячного року 360-денним пророчим роком

Принцип «день за рік» регулярно використовувався Расселом, але його лише іноді дотримувався Рутерфорд у розрахунках пророцтв. Наприклад, пророцтва Даниїла про 1260, 1290 і 1355 днів нині вважаються такими, що означають день за день, а не день за рік. Раніше Рассел інтерпретував ці ж самі пророцтва за допомогою концепції день за рік, отримуючи результати, що взагалі не мають відношення до тлумачення, яке прийняте зараз.

2520 років обчислюються за допомогою 360-денного «пророчого календаря», що підтверджується порівнянням «часу» з Даниїла з Одкровенням. Однак Вартова башта потім застосовує число в 2520 років, визначених через 360-денний рік, до сонячного календаря з роком довжиною в 365,2425 днів, щоб отримати 1914 рік. Це 2556 «пророчих років». Григоріанський сонячний календар, на який опирається Вартова башта у своїх обчисленнях, був введений лише в 1582 році нашої ери.

Деякі вчені віддають перевагу послідовному використанню «пророчого» календаря і перетворюють 2520 місячних років на 907200 днів. 907200 днів з 607 року до нашої ери закінчилися в 1878 році н. е., це знаменний рік для адвентистів.

З цього не обов’язково випливає, що «пророчий рік» становить 360 днів, оскільки це не термін, який зустрічається в Біблії, а результат пізнішого тлумачення Біблії. Місячний рік становить 354,37 днів (12 х 29,53 дня). Більшість стародавніх календарів, основаних на Місяці, є місячно-сонячними, оскільки вони вимагали додавання доповнень, щоб їхні пори року не блукали в часі. У Стародавній Юдеї було два різних календаря: 354-денний місячно-сонячний календар, який досі використовується як традиційний єврейський календар, і 364-денний схематичний священницький календар, який використовується в енохічному та єсейському юдаїзмі. Схематичний календар вважається суботним, оскільки 364 дні діляться на 7. Щоб отримати 360-денний рік, потрібно використовувати 364-денний рік, з якого видалити чотири епагоменальні дні: два сонцестояння і два рівнодення.

Читайте наступну статтю з серії про Сім Часів: Коли були ці 70 років?

The post Сім часів: Непослідовна методологія Вартової башти first appeared on jwfacts.org.ua.

Єрусалим впав у 587 р. до н.е. Цю дату визнають практично всі компетентні науковці та статті енциклопедій, її підтримує величезний обсяг історичних свідчень. Вартова башта стверджує, що 587 р. до н. е. – неправильна дата, і Єрусалим в дійсності був зруйнований у 607 р. до н. е. Це дуже важливо для Свідків Єгови, бо якщо Єрусалим не був зруйнований у 607 р. до н. е., то правління Ісуса не почалося в 1914 році, а також Вартова башта в 1919 році не було обраною.

587 р. до н.е. підтверджується великою кількістю доказів 1, тож є доведено неможливим падіння Єрусалима в 607 р. до н.е. Ще в 1929 р. Раймонд Філіп Догерті у праці Набонід і Валтасар (Yale University Press, p.10) писав, що знання про правління цих царів «основуються на більш ніж двох тисячах датованих клинописних документів. Тому його слід прийняти як основний критерій у визначенні нововавилонських хронологічних питань».

Існує безліч способів перевірки того, що Єрусалим впав у 587 році до нашої ери. Таких, як канон Птолемея, хроніка Набоніда, Харран, стела з Хілли та синхронізація з єгипетською хронологією.

У Словнику біблійної археології (англ.), на сторінці 274 сказано: «Археологічні докази руйнування царства в 586 році до нашої ери походять з Єрусалиму, Лахіша, Телль-Бейт-Мірсіма та інших місць.» Було знайдено десятки тисяч детальних економічно-адміністративних та юридичних документів, які описують щоденні, щомісячні та щорічні події під час правління вавилонських царів.

Книга Записи з Ереха, часу Набоніда (555-538 до н.е.) (англ.) містить двісті сорок шість текстів з храмового архіву Ереха (або Урука – прим. перекл.), які показують рівень подробиць, які що записувалися в ті часи, дані, корисні для точного датування періоду часу.

Просопографія вивчає життєвий шлях людей і дуже малоймовірно, що Вартова башта може додати до історії Вавилону лишні двадцять років, що потребувало б розтягнути тривалість життя вивчених людей з Вавилону. Порівняння біографій ділових людей, таких як членів роду банкірів з дому Егібі, з хронологією Вартової башти вимагало б, щоб люди, які згадуються в цих записах, працювали до віку понад 100 років. Подібним чином стела Адад-Гуппі вимагала б, щоб мати Набоніда дожила до 121 року.

Чітко передбачувана поведінка зірок і планет робить астрономічні спостереження неоціненними для датування минулих подій. Вавилоняни приділяли велике значення астрології, і тисячі знайдених записів точно підтверджують дати правління вавилонських царів. VAT 4956 містить 30 спостережень, 5 з яких фіксують 37-й рік Навуходоносора як 568/67 до н.е., що робить цю дату беззаперечною. Це важливо, оскільки 2 Царів 25:2,8 співвідносить «одинадцятий рік царя Седекії» з «дев’ятнадцятим роком царя Навуходоносора», що безсумнівно доводить дату падіння Єрусалиму.

Щоб отримати докладні докази з ассірійських та вавилонських записів, які доводять, що Єрусалим був зруйнований у 587 році до нашої ери, дивіться книгу “Переглянуті часи язичників” (The Gentile Times Reconsidered, також рос. Пересмотренные Времена Язычников).

Йосип Флавій

Йосип Флавій погоджується з археологічними джерелами і з його допомогою можна показати, що єврейське зруйнування було в 587 р. до н.е. Він стверджує, що Єрусалим був пусткою лише 50 років у Першій книзі проти Апіона, глава 21:

«Навуходоносор, на вісімнадцятому році свого правління, спустошив наш храм, і тому він пролежав у такому похмурому стані протягом п’ятдесяти років; але на другому році правління Кіра були закладені його фундаменти, і він був знову завершений на другому році Дарія»

Перша книга проти Апіона, глава 21

Дивно, що Вартова башта намагається використати Йосипа Флавія для доведення, що Єрусалим був зруйнований у 607 р. до н.е. У додатку до публікації Вартової башти Нехай прийде Твоє Царство (англ.) він цитує книгу Йосипа Флавія Іудейські старожитності – Книга XI , розділ 1 (хоча цитата насправді з Книги X):

«Вся Юдея й Єрусалим, і храм залишалися пустелею сімдесят років»,

і працю Флавія Проти Апіона – Книга перша, глава 19:

«наше місто було покинутим напротязі сімдесяти років, аж до днів Кіра» (курсив їх).

Наголошуючи на слові покинуте, Товариство Вартової Башти приховує значення цього речення. Якщо наголос змістити на слово напротязі, це показує, що Йосип Флавій мав на увазі, що місто було покинутим лише частину того періоду.

Міркування Вартової башти роблять роботи Флавія суперечливими. У цих уривках немає жодного протиріччя, якщо розуміти їх таким чином, що Єрусалим був спустошеним протягом 50 років під час 70-річного спустошення народів. Тоді це узгоджується з біблійним пророцтвом, з поясненнями про 70 років вище, а також з історією.

Спростування Вартової Башти

Вартова башта протиставляє натхненну «біблійну хронологію» з ненатхненною «світською хронологією». Вона стверджує, що наведеним вище доказам дати 587 р. до н. е. не можна довіряти, оскільки вони суперечать біблійним пророцтвам. Точніше, це світське літочислення і 587 р. до н. е. суперечать тлумаченню Вартовою баштою біблійних пророцтв, яке в цих статтях спростовується.

Наведене пояснення полягає в тому, що Біблія є натхненною, і тому її слід ставити вище будь-якого світського джерела.

«Якщо ми будемо слідити точне дотримування часу Бога Єгови, так як воно знаходиться записане в Його Слові, то ми бачимо, що спустошення Юдеї тягнулося від 607 до 537 р. перед З.Д., і цим не будемо робити помилки, яку роблять хронологи так званого Християнства, які не приймають пророцтва про сімдесят років спустошення, кажучи, що воно відбулося в 587 р. перед З.Д. Вони обмежують спустошення Єрусалиму та Юдеї лише до п’ятдесят років, приймаючи за доказ невірогідне лічення поганських істориків замість вірогідного Слова Божого.»

Вартова башта 1968 1 березня с.45

«Проте, коли тлумачення знахідок противиться ясним заявам у Біблії, то ми погоджуємось з тим, що говорить Святе Письмо, будь то в справах хронології або яких-небудь інших.»

Вартова башта 1989 р. 1 жовтня с.20

Цей аргумент неправильний, оскільки мова йде не про перевагу «натхнення Біблії» над світською історією, а про те, чи слід прийняти тлумачення цього біблійного уривка, яке дає Вартова башта. З огляду на вагу доказів, що заперечують 607 р. до н.е., це повинно бути попередженням про те, що тлумачення Вартової башти є неправильним, як показано в наступній статті.

Крім того, Вартова башта використовує світські джерела, щоб взяти дату 539 р. до н.е., з якої виводить дату 607 р. до н.е. Іншими словами, Вартова башта починає з дати, взятої зі світських джерел (падіння Вавилону в 539 р. до н. е.), не визнаючи методології, використаної у цих світських джерелах, а потім застосовує до цієї дати своє власне тлумачення Писань.

Стверджувати про помилковість історичних свідчень – це безпідставно і контрпродуктивно, оскільки Вартова башта спирається на ці самі історичні записи, щоб отримати дату 607 р. до н.е. Археологічні докази, які свідчать про зруйнування Єрусалиму в 587 р. до н. е. є ті самі, що їх Вартова башта приймає як докази, що 539 р. до н. е. був знищений Вавилон. Вартова башта визначає 607 рік до нашої ери як дату знищення Єрусалиму, приймаючи історичні записи, які використовувалися для обчислень дати падіння Вавилону, а потім відраховує 70 років назад. Археологи, які доводять, коли саме впав Вавилон – це ті самі люди, які довели, що Єрусалим впав у 587 р. до н.е. Підірвати 587 рік до н.е. означає також підірвати 607 рік до н.е.

Наприклад, щоб отримати 539 р. до н.е. як дату падіння Вавилону, Проникливість у суть Святого Письма спирається на астрономічну табличку та роботи вчених Strassmaier, Strassmaier, Strassmaier та Gingerich, щоб визначити 7-й рік правління царя Камбіза як 523/522 до н.е.

«Вавилонська глиняна табличка допомагає пов’язати вавилонську хронологію з біблійною. Ця табличка містить наступну астрономічну інформацію про сьомий рік Камбіза II, сина Кіра II: … (Inschriften von Cambyses, König von Babylon, by J. N. Strassmaier, Leipzig, 1890, No. 400, lines 45-48; Sternkunde und Sterndienst in Babel , by F. X. Kugler, Münster, 1907, Vol. I, pp. 70, 71). … Таким чином, ця табличка встановлює, що сьомий рік Камбіза II починається навесні 523 р. до н. е. Це астрономічно підтверджена дата.»

Проникливість у суть Святого Письма (англ.) с.453

Саме через надзвичайну надійність інформації про щодо світських списків царів Вартова башта може покладатися на 539 р. до н.е. як дату падіння Вавилону, на основі чого вона застосовує просту математику, щоб вирахувати дату 607 р. до н.е. як падіння Єрусалиму. Погодившись з датою, обчисленою для астрономічної таблички з 7-го року життя Камбіза, Проникливість потім спирається на світську хронологію, таку як наводиться в «Каноні» Птолемея, щоб перейти до дати падіння Вавилона в 539 р. до н. е.

«Дата падіння Вавилона 539 р. до н.е. може бути визначена не лише за каноном Птолемея.»

Проникливість у суть Святого Письма (англ.) с.454

Незважаючи на те, що вони визнають, що покладаються на ці джерела для визначення дат, Вартова башта суперечливо стверджує, що вони ненадійні і не можуть бути використані для обчислення часу, коли впав Єрусалим.

«Праці античних істориків і канон Птолемея вказують на іншу дату [, а не на 607 р. до н. е.]. Однак щодо їхньої історичної точності існує чимало сумнівів.»

Вартова башта 2011 1 жовтня с.31

Ще одне питання, яке Вартова башта має вирішити, полягає в тому, що послідовність Вавилонських царів показує період у 50 років, і, отже, існує прогалина у 20 років, яку необхідно заповнити. Нижче буде показано, що вони намагалися зробити це, розтягуючи правління Набоніда. Крім того, Вартова башта припускає, що між цими вавилонськими царями могли бути періоди часу, коли царя взагалі не було, незважаючи на те, що у цієї теорії немає жодних доказів.

«* За всі роки, які прийнято вважати нововавилонським періодом, існують таблички з діловими документами. Якщо підсумувати роки правління усіх царів і відрахувати це число від правління Набоніда, останнього царя нововавилонського періоду, то вийде, що Єрусалим був знищений 587 року до н. е. Однак ці підрахунки можуть бути точними лише за умови, що кожен цар заступав іншого у той самий рік і між їхнім правлінням не було перерв.»

Вартова Башта 2011 1 листопада с.24 примітка

Це неправдоподібне твердження, оскільки воно говорить, що є доступні докази для 587 р. до н. е., але Свідок повинен відхилити ці докази через необґрунтоване припущення про існування проміжків. По суті, Вартова башта ставить під сумнів, чи відсутність проміжків є доведеною. Це майже класичний приклад аналогії «чайника Рассела», де хтось робить твердження, яке неможливо спростувати, і через це вимагає визнати його правдивим, хіба що тут ситуація ще гірша, оскільки чітка узгодженість всіх історичних свідчень показує, що прогалин бути не може, особливо тривалістю в 20 років.

Показово, що після того, як було докладено багато зусиль з використанням цитат вчених, щоб підірвати вірогідність дати 587 р. до н.е. та підтримати дату 607 р. до н.е., Вартова башта від 1 листопада 2011 р. у примітці визнає наступне:

*Зверніть увагу: жоден з фахівців, чиї слова цитуються у статті, не вважає, що Єрусалим був знищений 607 року до н. е.

Вартова башта, 1 листопада 2011 р., стор.27

Вартова башта не має доказів, що підтверджують падіння Єрусалиму в 607 році до нашої ери, окрім власного езотеричного тлумачення Біблії. І навіть в такому разі вони змушені покладатися на істориків, щоб вирахувати цю дату. Вони також не в змозі логічно протиставити щось тим обсягам інформації, які показують, що Єрусалим впав у 587 р. до н.е. Тож, коли їм потрібно піддавати сумніву цих самих істориків, вони ставлять себе в суперечливе положення, яке підриває будь-яку довіру до дати 607 р. до н.е. Це пророцтво є настільки важливим для Вартової Башти, що вони зобов’язані надати прийнятну підтримку для цього вчення. Але оскільки воно неправильне, вони вимушено ставлять себе в положення, яке не дає їм цього зробити.

Розрахунок 587 р. до н.е. з Вартової Башти

Є велика кількість доказів, які можна використати, щоб довести, що ця дата неправильна. Ще в 1929 р. Раймонд Філіп Догерті у праці Набонід і Валтасар (Yale University Press, p.10) писав, що знання про правління цих царів «основуються на більш ніж двох тисячах датованих клинописних документів. Тому його слід прийняти як остаточний критерій у визначенні нововавилонських хронологічних питань». Не є несподіванкою, що через те, що Вартова башта покладається на історичні свідчення для визначення дати падіння Вавилону, інформацію, представлену у самих же журналах Вартової башти, можна використати, щоб показати, що дата 607 р. до н.е. є неправильною.

Нижче наведений простий підрахунок дати падіння Єрусалиму, взятий виключно з літератури Вартової башти. Переглядаючи ці розрахунки, пам’ятайте, що під час обчислення років до н. е. рахунок йде у зворотній бік.

Використавши публікації Вартової башти, можна показати, що датою знищення є 587 р. до н. е., просто додавши вказану в них тривалість правління вавилонських царів.

«Евіл-Меродах як старший син змінив Навуходоносора на престолі у 581 р. до н.е. Він зробив добро одному з юдейських полонених, завдяки чому мимоволі здійснив намір Єгови. У 2 Царів 25:27-30 сказано: «У 37-му році вигнання юдейського царя Єгояхіна, 27-го дня 12-го місяця [у 580 р. до н.е.],… коли вавилонський цар Евіл-Меродах почав правити, він випустив Єгояхіна з в’язниці. Евіл-Меродах говорив з ним люб’язно і поставив його трон вище від тронів інших царів, які теж були у Вавилоні. Тоді Єгояхін зняв свій в’язничний одяг, і всі дні свого життя він їв з царського столу.» Єгояхін (або Йоахин) мав сім синів у Вавилонії, включно з Шеалтіїлом, чий номінальний син Зоровавель став намісником відбудованого Єрусалиму, і з лінії якого походив Ісус Христос.-1 Хронік 3:17-19; Огія 1:1; 2:23; Ездри 5:1, 2; Матвія 1:12 Евіл-Меродах царював два роки і був убитий своїм зятем Нерґал-шар-уцуром, який правив чотири роки, витративши цей час переважно на будівельні роботи. Його неповнолітній син Лабаші-Мардук, злий молодик, став його наступником і був убитий за дев’ять місяців. Набонід, який був намісником Вавилону і який був улюбленим зятем Навуходоносора, зайняв престол і мав досить славне царювання аж до падіння Вавилону в 539 р. до н.е.»

Вартова башта (англ.) 1965 1 січня стор.29

Ця стаття показує, що Вартова башта підтримує наукову точку зору щодо вавилонської лінії царів. Наступниками Навуходоносора були:

• Евіл-Меродах 2 роки
• Нерґал-шар-уцур (Неріглісар) 4 роки
• Лабаші-Мардук 9 місяців
• Набонід до 539 р. до н.е

Вартова башта говорить інакше, ніж історія, про те, що Навуходоносор відмовився від престолу в 581 р. до н.е. Згідно з історією, це було в 562 р. до н.е. Отже, дві хронології є такими:

Щоб хронологія Вартової башти була правильною, Набоніду потрібно було правити 36 років, однак Товариство визнає, що за даними археологічних досліджень, він правив лише 17 років.

«Інші дослідники кажуть так: «У хроніці Набоніда … стверджується, що Сіппар впав перед перськими військами VII/14/17* (10 жовтня 539), що Вавилон впав VII/16/17 (12 жовтня), а Кір увійшов у Вавилон VIII/3/17 (29 жовтня). Це встановлює кінець правління Набоніда і початок правління Кіра.

[* Примітки] «VII/14/17»: 7-й єврейський місяць Тішрі, 14-й день, 17-й рік царювання Набоніда.»

Вартова башта (англ.) 1968 15 серпня с.491

«Останній верховний монарх Вавилонської імперії, батько Валтасара. На основі клинописних текстів він, як вважається, царював близько 17 років (556-539 рр. до н.е.). Йому подобалися література, мистецтво та релігія.Проникливість у суть Святого Письма, том 2 (англ.) с.457 Набонід

Хронологія Вартової Башти створює ще одну проблему. Наступна цитата продовжує, що було два Набоніда, тому що є таблички, які показують, що Набонід правив містом на восьмому році правління Навуходоносора. Причина, чому Товариство Вартової Башти було змушене створити непідтвердженого другого Набоніда, полягає в тому, що Навуходоносор почав правити в 624 році до нашої ери, і тому Набонід був занадто молодим, щоб правити в той час. Однак, оскільки археологія показує, що Навуходоносор почав правити в 605 р. до н.е., цілком прийнятно, що Набонід правив містом у 597 р. до н.е. і все ще був живим у 539 р. до н.е.

«Клинописні таблички з восьмого року правління Навуходоносора (з нісана 617 р. по нісан 616 р. до н. е.) згадують якогось Набу-Наїда як того, хто «над містом», і деякі історики вважають, що це той самий Набонід, який пізніше став царем. Однак це означало б, що Набонід був дуже молодою людиною, коли його помістили на таку адміністративну посаду, і він мав би бути надзвичайно старим під час падіння Вавилону, приблизно 77 років потому (539 р. до н. е.)».

Проникливість у суть Святого Письма, том 2 (англ.) с.457 Набонід

Це просто вражаюче, що за допомогою інформації Вартової башти можна показати, що 607 рік до нашої ери не був роком падіння Єрусалиму. Біблія пояснює, що сталося в цей період.

В 2 Царів 24 записано, що Єгояким три роки платив данину Вавилону. Вавилонські записи підтверджують, що це були три роки 604, 603 і 602 до н.е., а данину збирали в листопаді/грудні. Коли настав час збирати данину наступного року, Єгипет та Юда повстали. Вавилонські записи показують, що починаючи з листопада 601 р. до н.е., Навуходоносор вів велику війну з Єгиптом, яку він ледве виграв, бо обидві сторони зазнали великих втрат. Саме тоді, коли Вавилон перебував у цьому ослабленому стані, Єгояким повстав проти Навуходоносора, як обговорюється в 2 Царів 24:1-2:

«За днів Єгояки́ма проти нього виступив вавилонський цар Навуходоно́сор, і Єгояки́м був його слугою три роки, але потім збунтувався. Єгова посилав на нього банди грабіжників — халде́їв, сирійців, моавітя́н і аммонітя́н, щоб знищити Юду, як Єгова і говорив через своїх слуг, пророків.»

2 Царів 24:1-2

Оскільки Навуходоносор особисто воював в Єгипті, його васальні царства Сиро-Палестини послужили для покарання Єрусалима за повстання Єгоякима. Руйнування, яких вони завдали Юдеї в листопаді/грудні 601 р. до н.е., були настільки серйозними, що стверджувалося, що сповнилися слова пророків про те, що Єрусалим буде зруйнований. Тоді Єрусалим був вперше знищений Вавилоном. Добре відоме друге й остаточне знищення Єрусалиму Вавилоном відбулося через тринадцять років у 587 р. до н.е.

601 р. до н. е. можна використовувати як дату знищення Єрусалиму, хоча зазвичай беруть дату 587 р. до н. е., оскільки саме тоді він був повністю зруйнований. У будь-якому випадку 607 р. до н.е. не має доказів. Якщо Товариство вирішить використати якусь із цих дат, то їм доведеться перенести початок Останніх днів або на 1920, або на 1934 рік.

Примітки

Докази щодо 587 р. до н.е.

1. Ранні історики, нововавилонські хроніки та список царів Урука
2. Написи Набон. №18 і Набон. № 8 (стела Хілли)
3. Набон. H 1, B (стела Адад-Гуппі)
4. Господарсько-адміністративні та юридичні документи [кількістю в десятки тисяч]
5. Просопографічні докази
6. Хронологічні взаємопов’язані з’єднання
7. Синхронізація з тогочасним єгипетським літочисленням
8. Астрономічний щоденник B.M. 4956
9. Астрономічний щоденник B.M. 32312
10. Таблиця Сатурна B.M. 76738+76813
11. Таблиця місячного затемнення LBAT 1417
12. Таблиця місячного затемнення LBAT 1419
13. Таблиця місячного затемнення LBAT 1420
14. Таблиця місячного затемнення LBAT 1421
15. LBAT 1415
16. Текст місячного затемнення №. 5 у Хунгер, ADT V.
17. Текст № 52 у Хунгер, ADT V.
18. Планетарна таблиця, SBTU IV 171

Рекомендовані посилання

www.607v587.com (рос. версія)

jeffro77.wordpress.com (англ.)

Карл Йонсонн – Переглянуті часи язичників (The Gentile Times Reconsidered, також рос. Пересмотренные Времена Язычников)

Веб-сайт Карла Йонсонна (шведською)

Чудовий огляд Карлом Вартової башти за 1 жовтня та 1 листопада 2011 р. у форматі PDF, Частина 1 (англ.) і Частина 2 (англ.), показує інтелектуальну нечесність «Вартової башти», включно з неточною інформацією та неправильними цитатами.

Детальну критику Дуга Мейсона див. у наступних статтях:

• Критика Вартової башти за 1 жовтня 2011 року. (англ.) Це 51-сторінковий, PDF-файл розміром 7 Мб.
• Критика Вартової башти за 1 листопада 2011 року – частина А. (англ.) Це PDF-файл розміром 6 Мб.
• Критика Вартової башти за 1 листопада 2011 року – частина B. (англ.) Це PDF-файл розміром 7 Мб.

Читайте наступну статтю з серії про Сім Часів: Непослідовна методологія Вартової башти

The post Сім часів: 607 р. до н. е. чи 587 р. до н. е.? first appeared on jwfacts.org.ua.

Цей розділ поділено на частини, кожна з яких доводить з різних точок зору, що Даниїла 4 не можна використовувати як доказ, що правління Ісуса почалося в 1914 році.

Єрусалим не впав у 607 р. до н.е.

Щоб сім часів закінчувалися у 1914 році, Вартова башта змушена стверджувати, що Єрусалим був зруйнований і повністю спустошений у 607 році до н.е. Однак загальновизнаною точкою зору є, що Єрусалим був зруйнований у 587 році до нашої ери. Цей розділ наводить переконливі докази, що Єрусалим не впав у 607 р. до н.е.

Вартова Башта стверджує, що світські докази щодо 587 року є невірними, оскільки вони не узгоджуються з біблійною хронологією. Насправді світські джерела не суперечать біблійній хронології, а скоріше суперечать неправильній інтерпретації Вартовою баштою біблійної хронології.

Читати статтю на цю тему: 607 р. до н. е. чи 587 р. до н. е.?

Непослідовна методологія

Обговорення тлумачення «Семи часів» у «Вартовій башті» зазвичай зосереджується на 607 або 587 році. Починати насправді треба з того, що Даниїла 4 не є пророцтвом про час кінця. Оскільки кожне пророцтво у книзі Даниїла мало виконатися лише один раз, немає підстав вважати, що Даниїла 4 має мати два пророчих сповнення.

Визнання того, що Даниїла 4 не є пророцтвом про час кінця, робить решту наданої інформації надмірною. Однак Свідкам Єгови, які наполяють на подвійному сповненнї пророцтв, варто звернути увагу на нелогічну і вкрай непослідовну методологію тлумачення, яку застосовує Вартова Башта. У цьому розділі детально розбирається, як обчислюється це пророцтво та методологічні недоліки такого трактування.

Читати статтю на цю тему: Непослідовна методологія Вартової башти

Коли були ці 70 років?

Вартова башта стверджує, що історики помиляються щодо 587 року до нашої ери, оскільки 607 рік до нашої ери необхідний для узгодження з біблійним твердженням про 70-річний період спустошення. Це невірно, оскільки можна довести, що для того, щоб 70-річний період був правдивим, нема необхідності у вигадці про 607 р. до н.е.

Читати статтю на цю тему: Коли були ці 70 років?

Зміни тлумачення з плином часу

Поширеним є помилкове уявлення Свідків, ніби Вартова башта дивовижним чином отримала за допомогою святого духу розуміння про те, що останні дні мали початися в 1914 році. Насправді, інтерпретація «Семи часів» у Вартовій башті була взята від проповідників адвентистського руху 19 століття. Крім того, спочатку пророцтво використовувалося, щоб передректи прихід кінця світу у 1914 році.

Читати статтю на цю тему: Зміни тлумачення з плином часу

Чи почалися Останні Дні в 1914 році?

Вартова башта намагається підтримати своє твердження, що «Останні дні» почалися в 1914 році, наводячи доводи, що з початку двадцятого століття землетрусів, війн, голоду та хвороб стало значно більше. Ця стаття показує, наскільки така інформація є недостовірною і нечесною.

Читати статтю на цю тему: Чи почалися Останні Дні в 1914 році?

Потрібно реалістично оцінювати здатність Товариства Вартової Башти тлумачити пророцтва. На сьогоднішній час, частка хибних передбачень Товариства є стовідсотковою. Як показано у статті Changed Dates, Вартова башта використовувала біблійні пророцтва для визначення особливої важливості наступних дат: 1780, 1799, 1829, 1844, 1846, 1872, 1874, 1875, 1878, 1880, 1881, 1891, 1906, 1910, 1915, 1920, 1921 і 1925 роки. Кожне з цих тлумачень тепер визнане помилковим. Навіть 1914 і 1918 роки не були сповнені, як очікувалося, і згодом їх переосмислили, після спливу тих років. Це не додає впевненості в тому, що Святий Дух керує пророчими тлумаченнями Вартової башти або в тому, що сучасне розуміння 1914 року є вірним.

The post Сім часів: 607 – 1914 first appeared on jwfacts.org.ua.

• Єгова є єдиним Богом
• Незабаром Бог перетворить землю на вічний рай

Зворотний бік полягає в тому, що перед настанням раю прийде Армагеддон, війна з Богом, під час якої мільярди людей, які не стали Свідками Єгови, будуть навічно знищені.(1)

«Є мільярди людей, які не знають Єгови. Багато з них у незнанні чинять те, що, згідно зі Святим Письмом, є поганим. Якщо вони залишаться на цьому шляху, то будуть серед тих, хто загине під час великої скорботи.»

Вартова башта 1 жовтня 1993 с.19

Щоб спастися, треба навернутися, а потім обмежити спілкування з людьми зі світу.

«Хоч неможливо уникнути цілковитого контакту із світськими людьми — на роботі, в школі, тощо — то мусимо дуже вважати, щоб вони не втягнули нас назад під смертельну атмосферу цього світу.»

Вартова башта 1987 15 вересня с.12

Вартову башту відносять до релігій з сильним контролем, оскільки її керівники стверджують, що:

• Вони керуються Божим святим духом
• Тільки вони єдині навчають правди
• Порятунок можливий лише через приєднання до їх групи
• Слухняність повинна бути беззаперечною
• Незгідних слід виключати зі своїх рядів та уникати

Лідери називають себе «вірним і розсудливим рабом» і стверджують наступне:

«Бог Єгова та Ісус Христос цілковито довіряють вірному і розсудливому рабу, ми теж повинні це робити.»

Вартова башта 15 лютого 2009 с.27

«Кожен, хто хоче розуміти Біблію, повинен усвідомити, що «різноманітна премудрість Божа» доступна лише через канал спілкування Єгови — через вірного і мудрого раба.»

Вартова башта 1994 1 жовтня с.8

Історія

Вартова башта стверджує, що Свідки Єгови існували завжди.

«Історія Свідків Єгови налічує майже 6000 років…»

Свідки Єгови в Божественному Намірі (англ.) с.8

Насправді, «пастор» Рассел заснував релігію в 1879 році, як відокремлену групу Других адвентистів. Протягом 1800-річного періоду між смертю апостолів і часом Рассела Вартова башта не могла існувати як об’єднана група, що дотримувалась усіх вчень, котрі, на їхню думку, потрібні для того, щоб «справжнього християнина» схвалював Бог.

Знамените вчення Рассела про те, що велике лихо відбудеться в 1914 році (2), було взяте ним від адвентистів і включало популярну тоді пірамідологію.

«Таким чином, Піраміда свідчить про те, що кінець 1914 р. стане початком таких лих, яких не було з тих пір, як існував народ-і ніколи вже не буде після цього.»

Нехай прийде Твоє царство (вид. 1916 р.) с.342

Виключення зі збору

Турбує такий аспект доктрини Вартової башти, як виключення зі збору. (3)

«… «виключення»— це є відповідне слово, якого Свідки Єгови вживають на вилучення, а тоді уникнення такого непокаяного кривдника. … звичайний «привіт» може бути першим кроком, який розвивається в розмову, навіть у дружбу. Чи ж ми хотіли б брати той перший крок з виключеною особою?»

Вартова башта 1 жовтня 1982 р., сс.15,17

Свідка можуть виключити через те, що він відкрито ставить під сумнів будь-яку доктрину чи практику, або більше не вірить, що «рабом» керує Бог. Після цього виключених уникає вся родина та друзі, що є Свідками. Це спричиняє жахливі травми. Кожен, хто роздумує про хрещення, повинен бути повністю обізнаним з історією, доктриною та практиками Вартової башти, перед тим як взяти на себе таке зобов’язання.

Зростаючи Свідком Єгови

Бути вихованим як Свідок Єгови – це унікальний досвід, який може мати неоднозначні результати. З одного боку, заохочуються міцні, люблячі сім’ї. Іронічно, але для тих, хто залишає релігію, все якраз навпаки. За оцінками, біля двох третин дітей Свідків згодом залишають релігію (4). Сім’ям виключених сказано підтримувати з ними контакт на абсолютному мінімумі.

«Чи дійсно необхідним є строге уникання? Так… Члени сім’ї, що є вірними християнами, не шукають виправдання, щоб мати стосунки з виключеним родичем, який не живе вдома.»

Перебуваймо в Божій любові (англ., 2008) с.207

Діти, які виховуються як Свідки Єгови, розвивають незвичайний погляд на життя. Вони не тільки усвідомлюють, що любов залежить від того, чи вони залишаються у своїй релігії, їх також навчають деяких химерних речей:

ТИ НІКОЛИ НЕ ВИРОСТЕШ

«Якщо ти молода людина, тобі також потрібно прийняти факт, що ти ніколи не зістарієшся у цій теперішній системі речей. Чому ні? Тому що всі докази сповнення біблійного пророцтва вказують на те, що ця зіпсута система має скінчитися за кілька років. … Тому, як молода людина, ти ніколи не зробиш жодної кар’єри, яку пропонує ця система. Якщо ти навчаєшся у середній школі і думаєш про вищу освіту, це потребує щонайменше чотири, а можливо навіть шість чи вісім років, щоб закінчити спеціалізоване навчання. Але де до того часу буде ця система речей? Вона буде на шляху до свого завершення, якщо взагалі не зникне!»

Пробудись! (англ.) 1969 рік 22 травня с. 15

НІКОЛИ НЕ ПОМРЕШ

«Тих, хто житиме на новій землі, Бог поблагословить вічним миром, і вони не будуть більше старіти й помирати.»

Вартова башта 15 квітня 2000 р.16

СВЯТКУВАННЯ СВЯТ

«День народження … Різдво … Великдень … Ми дуже цінуємо, коли вчителі люб’язно дозволяють нашим дітям не брати участі у всіх заходах, які будь-яким чином згадують ці свята.»

Школа і Свідки Єгови (англ.) с.18-21

(див. окрему статтю про заборону святкування дня народження для Свідків Єгови)

ВИЩА ОСВІТА

«А як щодо здобуття вищої освіти? … Здобуваючи таку освіту, людина марнує дорогоцінні молоді роки, які можна було б якнайліпше провести у служінні Єгові.»

Вартова башта 15 квітня 2008 с.4

СВІТСЬКІ ЛЮДИ

«… більшість людей у світі є «мертвими через свої проступки»»

Служіння царству 1986 рік грудень с.1

«Ми мусимо також остерігатися тісніших стосунків зі світськими людьми.»

Вартова башта 15 лютого 1994 с.24

СПОРТ

«Ми вважаємо, що участь у організованих видах спорту загрожує молодим Свідкам стосунками з поганим товариством.»

Школа і Свідки Єгови (англ.) с.23

Фундаментальні вчення

Ряд ключових вчень Вартової башти ґрунтується на хибних припущеннях.

Кров

Щороку деякі Свідки Єгови помирають, відмовляючись від переливання крові на підставі тлумачення їхньою релігією біблійної настанови уникати вживання крові. Однак історія цієї доктрини мала б викликати сумнів у її обґрунтованості. (5)

• До 1945 року Вартова башта дозволяла переливання крові
• У 1945 році вони заборонили переливання крові та всіх її фракцій
• Починаючи з 2000 року, багато з цих фракцій тепер знову дозволені

Хто повинен нести відповідальність за тих, хто помер, відмовившись від фракцій, які зараз вважаються прийнятними для Бога? Чи ви могли б дати своїй дитині померти, відмовившись від переливання крові?

607-1914

Твердження Вартової башти про те, що Останні дні розпочалися в 1914 році, ґрунтується виключно на падінні Єрусалиму перед Вавилонським царством у 607 р. до н.е. Однак серед істориків є загальновизнаним, що Єрусалим впав у 587 р. до н.е. (6) Це ті ж самі історики, яким Вартова башта довіряє, підводячи основу для тлумачень всіх інших своїх пророцтв.

Хоча вони стверджують, що датування 607 року є необхідним для того, щоб біблійне пророцтво було точним, це неправильно. Так само Єрусалим міг би впасти в 587 році і це теж відповідало б Святому Письму. Справжня причина використання 607 року – це 1914 рік, (7) який є основоположним для доктрини Вартової башти, і вона дуже зацікавлена у тому, щоб не визнавати цю дату неправильно визначеною.

Єгова

Вартова башта стверджує, що поклоніння Єгові та вживання цього слова є важливими для спасіння. Однак це ім’я ніколи не зустрічалося в жодному з близько тисячі стародавніх рукописів Нового Завіту. Вартова башта фальшиво додає його 237 разів до Нового Заповіту у своєму Перекладі Нового Світу, щоб підтримати власний спосіб тлумачення Біблії.

Чи можна довіряти Вартовій башті?

Провідники Вартової башти закликають довіряти їм.

«Справа в тому, що християнам притаманна довіра їхньому небесному Батькові; Вони не ставлять під сумнів те, що він розповідає їм через своє писане Слово і організацію.»

Вартова башта (англ.) 1974, 15 липня, с.441

Чи заслуговує організація на безперечну довіру? Наприклад, прочитайте, що писалося до 1914 року:

«… ми вважаємо встановленою істиною те, що ОСТАТОЧНИЙ КІНЕЦЬ Царств цього світу і повне встановлення Царства Божого виповниться наприкінці 1914 р.»

Час наближається (1889) с.101

Порівняйте з тим, як зараз стверджується про те, що у той час писалося:

«… Свідки Єгови за десятиліття наперед вказували на 1914 рік як на початок “завершення системи речей”.»

Пробудись! 1973 р., 22 січня с.8

Чи є Правда у Свідків Єгови?

Вартова башта – апокаліптична релігія останніх часів. На доповнення до неправдивого передбачення, що Армагеддон закінчиться до жовтня 1914 р. (w 1892 1/15 с.23), розгляньте наступні твердження.

«Тому з кінцем 1925 р. ми можемо сподіватися бути свідками повороту сих праведників, Ізрайля із стану смерти, що воскреснуть із своїх гробів і отримають совершенну природу людську та стануться видимими, законними представителями нового суспільного устрою на землі.»

Мільйони людей, які тепер живуть, ніколи не помруть, с.69

«… наданий Господом інструмент для найефективнішої праці в позосталі місяці перед Армагеддоном.»

Вартова башта 1941 р. (англ.) 15 вересня с.288

«Незабаром, протягом нашого ХХ століття, «битва в день Єгови» розпочнеться проти християнства, яке є сучасним прототипом Єрусалиму.»

Народи повинні знати, що я – Єгова (англ., 1971) с.216

«Декотрі з того «покоління» можуть пережити до кінця століття. Але є багато доказу, що той «кінець» уже є багато ближче!»

Вартова башта 1984р. 1 листопада, сс.10-11

Прогнози Вартової башти постійно були хибними, і це доводить що Бог не керує повідомленнями її провідників. Який вплив ці неправди мали на життя та рішення послідовників?

«Чутно повідомлення про братів, які продають свої будинки та майно і планують закінчити решту своїх днів у цій старій системі в піонерському служінні. Безумовно, це чудовий спосіб провести той короткий час, що залишився до кінця цього злого світу.»

Служіння Царству (англ.) травень 1974р. с.3

Примітки редакції сайту

(1) Дослідження літератури Товариства Вартової Башти з питання, хто саме врятується в Армагеддноні: Спасіння тільки для Свідків Єгови.

(2) Сучасні Свідки Єгови вважають, що Рассел визначив 1914 рік як початок завершення цієї системи речей. Насправді засновник релігії вважав, що цей рік є останньою можливою датою кінця цієї системи, тобто Армагеддону. Докладно про це читайте в статті 1914: Невдале пророцтво Вартової башти.

(3) Про історію появи сучасного розпорядку виключення зі збору, а також довжелезні списки проступків, за які можна отримати це покарання, розповідає дослідження Виключення та позбавлення спілкування.

(4) Наприклад, згідно з дослідженням релігій в США центру Pew Research за 2014 рік, лише 34% дітей у сім’ях Свідків Єгови залишаються в цій релігії у дорослому віці. Це найгірший показник серед усіх релігій в США. (America’s Changing Religious Landscape / Chapter 2: Religious Switching and Intermarriage)

(5) Історія появи та змін вчення про заборону переливання крові і його трагічні наслідки для багатьох віруючих і їх дітей – читайте у статті Свідки Єгови і переливання крові

(6) Серія статей про Сім Часів докладно розглядає проблеми з цим вченням Свідків Єгови.

(7) Свідки Єгови стверджують, що з 1914 року обставини у світі різко погіршились – збільшилася кількість стихійних лих, землетрусів, злочинів і тому подібне. Це твердження є недостовірним, оскільки базується на неточностях та маніпуляціях, які розглядає стаття Чи почалися Останні Дні в 1914 році?

The post Хто такі Свідки Єгови і чи є у них Правда? first appeared on jwfacts.org.ua.