Вартова башта буквально трактує оповідь книги Буття про всесвітній потоп, стверджуючи, що вода покривала вершини найвищих гір землі. У цій статті розглядається ряд доказів щодо того, чи є можливим, що 4400 років тому відбувся всесвітній потоп.

Ця стаття аналізує тлумачення Вартовою баштою біблійної історії про Всесвітній потоп та Ноя з книги Буття, розділи з шостого по дев’ятий. Вартова башта підрахувала, що Всесвітній потоп мав статися у 2370–2369 роках до нашої ери (Вартова башта 2009 7 січня, с.13), тобто приблизно 4400 років тому. Після 40 днів безперервного дощу ціла планета була затоплена, так що водою були покриті вершини найвищих гір землі. Через кілька місяців Бог спричинив, щоб вода спала, і ковчег зупинився в Туреччині на «горах Арарат», або Ağrı Dağı, вершини яких понад 5 кілометрів заввишки. Майже все живе на землі потонуло, вціліли лише восьмеро людей, а також невелика вибірка тварин, які могли поміститися в ковчезі. Рівно через рік Ной і тварини покинули ковчег, вийшовши в світ, який став безплідним, якщо не враховувати відростання деякої рослинності. Хоча аргументи на користь потопу, які тут розглядаються, взяті з публікацій Вартової башти, мало які з них походять від самих авторів цих публікацій, а значною мірою вони є запозиченими з джерел християнських фундаменталістів.

Тут розбираються основні аспекти, які слід взяти до уваги, щоб вирішити для себе питання, чи можливий був всесвітній потоп; їх представлено мовою, зрозумілою для широкого читача. Примітки містять посилання на джерела з більш детальними дослідженнями кожної теми.

Розмір ковчега

Наведені в Біблії розміри ковчега пов’язані з двома проблемами. З одного боку, він був занадто довгим, щоб бути водонепроникним, якщо його побудували з дерева. З іншого боку, він був малим за сучасними мірками, занадто малим, щоб вмістити всіх рухомих тварин і літаючих істот.

Максимальна довжина найбільшого відомого дерев’яного судна всього 115 метрів. Це вважається фізичною межею для будівництва дерев’яних човнів, оскільки з такою довжиною неможливо запобігти прогинанню та протіканню деревини. Кораблі довжиною в 100 метрів, побудовані у 1800-х роках, мали проблеми з протіканнями, хоча й вони були підсилені та скріплені сталлю. Вважається, що ковчег мав 300 ліктів, або 134 метри в довжину. Лише після винаходу сталевого суднобудування розміри кораблів різко зросли.

Якщо й був побудований ковчег з довжиною, зазначеною в Біблії, навряд чи він міг бути водонепроникним, навіть з сучасними технологіями. Живучи на початку доби середньої бронзи, Ной на додачу до цього мав проблеми через дуже примітивні знаряддя праці, виготовлені з м’яких металів. Через це ще гостріше постає проблема обробки деревини з високою точністю дотримання форм.

Навантаження на ковчег також були більшими, ніж зазвичай випадають на долю кораблів. Ковчег повинен був не просто плавати поверхнею як баржа, але й витримувати сильне збурення води від потопу. Об’єми води, необхідні для затоплення цілої землі понад рівень гір за 40 днів, настільки значні, що мусили б іти проливні дощі, бурхливі річки збігали б з гірських схилів, а моря мали б стати величезними та бурхливими. Це створило б величезне навантаження на корабель, який уже й так перевищив ліміт розмірів для матеріалів, з яких він був побудований.

Вартова башта визнала, що така довжина вважається неправдоподібною для дерев’яного корабля, однак не щодо ковчега, а стосовно китайських кораблів.

«Кораблі-скарбниці Чжен Хе: їхня кількість і розміри
В історичних записах часів династії Мін говориться, що кораблі-скарбниці Чжен Хе були напрочуд великі: 136 метрів завдовжки і 56 метрів завширшки. Вчені сумніваються в точності цих цифр і визнають, що їхню достовірність важко перевірити. Вони кажуть, що конструкція дерев’яних вітрильників довжиною понад 90 метрів є нестійкою. “Усе вказує на те, що в оповідях, де згадуються величезні розміри кораблів, були перебільшення”,— говориться в одній публікації. У ній теж сказано, що “було б більш вірогідно, якби довжина корабля становила 60—75 метрів, а не 135″»

Пробудись!, Вересень 2013 с.15

• Вікіпедія – Список найбільших дерев’яних кораблів світу (англ.)
• Стаття Вартової башти про довжину ковчега – Пробудись! 2007 Січень сс.20-22

134-метровий ковчег був занадто великим, щоб служити як дерев’яне судно, але за сучасними стандартами був малим. Його довжина була меншою за половину “Титаніка” і становила лише третину від довжини корабля-контейнеровоза класу Triple-E, що має 400 метрів завдовжки. Це піднімає питання про те, скільки ж тварин могло у ньому поміститися.

Вплив на живий світ

Кількість тварин

На Землі налічується понад 8 мільйонів видів живих організмів.4 Вони поділяються на:

«~7,77 мільйона видів тварин (з них 953 434 описані та внесені в покажчик)

~298 000 видів рослин (з них 215 644 описані та внесені в покажчик)

~611 000 видів грибів (включаючи плісняві грибки) (з них 43 271 описані та внесені в покажчик)

~ 36 400 видів найпростіших (одноклітинні організми з тваринною поведінкою, наприклад, рухом, з яких 8 118 описані та внесені в покажчик)

~27 500 видів хромістів (включаючи, наприклад, бурі водорості, діатомові водорості, водяні плісняві грибки, з яких 13 033 описані та внесені в покажчик)»

sciencedaily.com – 24 серпня 2011 р

Не забувайте про комах і павуків. На даний момент відкрито 46 000 видів павуків – Павуки США (16 лютого 2021 р.) (англ.). Скільки видів комах та інших наземних членистоногих існує на Землі? Найджел Е. Лелека, січень 2018 року (англ.) припускає, що існує приблизно 1,5 мільйона видів жуків, 5,5 мільйона видів комах і 7 мільйонів видів наземних членистоногих.

За ще меншими істотами, треба звернутися до світу вірусів. Чи родина Ноя була носієм усіх людських вірусів?

Книга Буття каже, що «кожна» тварина була поміщена у ковчезі, представлена або парою, або групою з семи особин, а також по сім від кожної літаючої істоти.

«Візьми з собою по семеро з кожного роду чистих тварин, самців і самиць, а з кожного роду нечистих тварин — лише по двоє, самця і самицю. Також з летючих створінь, що в небі, візьми по семеро, самців і самиць, щоб їхнє потомство жило по всій землі.»

Буття 7:2,3

Книга Буття розповідає, що в ковчезі містилися представники кожної тварини, яких, за оцінками, налічується 8 мільйонів видів. У літературі Вартової башти для дітей також стверджується, що кожна тварина потрапила на ковчег.

Оскільки дорослі не такі легковірні, як діти, Вартова башта вирішила за потрібне пояснити, що «кожна» тварина означає лише незначну підгрупу тварин. Оскільки вмістити по 2 особини від кожної тварини неможливо, Вартова башта припускає, що Ною не потрібно було брати представників кожного виду, а лише кожного «роду» – термін, взятий з Буття що, як стверджує Вартова башта, стосується меж можливості спарювання тварин.

«Межі розмноження відповідно до «роду», встановлені Єговою, не були і не могли бути порушені. Маючи це на увазі, деякі дослідники кажуть, що якби в ковчезі було всього 43 «роди» ссавців, 74 «роди» птахів і 10 «родів» плазунів, вони могли б породити всю різноманітність відомих сьогодні видів. Інші давали більш щедрі оцінки, стверджуючи що всього знадобилося 72 «роди» чотириногих і менше 200 «родів» птахів. Те, що величезна різноманітність тваринного життя, відома сьогодні, могла виникнути в результаті схрещування між такими невеликими «родами» після Потопу, доводиться нескінченним різноманіттям людей — низьких, високих, товстих, худорлявих, із незліченними варіаціями кольору волосся, очей і шкіри — всі вони походять лише з однієї родини Ноя».

Проникливість у суть Святого Письма, том 1 (англ., рос.) сс.164-165

Для прикладу, кішки належать до родини Felidae, яка налічує 15 родів і 41 відомий вид. Щоб обійтися наявним місцем, Вартова башта припускає, що можна було взяти лише по одному представнику з кожного з 15 родів, а може, навіть лише одного з цілої родини котячих. 41 наявний зараз вид розвинувся з них. Це зручна теорія, але вона не узгоджується з книгою Буття, в якій Ною сказано було взяти представників «кожного» звіра та літаючого створіння.

Інші захисники всесвітнього потопу зменшують кількість тварин, необхідних для ковчега, до 16 000 особин. (Дивіться answersingenesis.org (англ.) 28 вересня 2012 року). Та ж Проникливість у тому самому розділі, який вище цитувався щодо родів, також притримується цього більшого числа.

«Комусь ці оцінки можуть здатися надто заниженими, тим більше, що такі джерела, як «Американська енциклопедія», говорять, що існує понад 1 300 000 видів тварин. Проте, більше ніж 60 відсотків з них – комахи. Розділяючи ці цифри далі, з 24 000 земноводних, рептилій, птахів і ссавців 10 000 є птахами, 9 000 є рептиліями і земноводними, багато з яких могли б вижити за межами ковчегу, і лише 5 000 є ссавцями, включаючи китів та дельфінів, які також могли залишатися поза ковчегом. Інші дослідники підрахували, що існує лише близько 290 видів наземних ссавців, більших за овець і приблизно 1360 є меншими за щурів. Отже, навіть якщо базувати розрахунки на таких завищених кількостях, ковчег міг би легко вмістити по парі всіх цих тварин»

Проникливість у суть Святого Письма, том 1 (англ., рос.) сс. 164-165

Навіть з такою надзвичайно заниженою кількістю, є абсурдним стверджувати, що їх можна було б «легко» помістити в ковчег, і Вартова башта не доклала жодних зусиль, щоб визначити, чого вимагає утримання та догляд за такою кількістю тварин.

В якості розумового експерименту, подумайте про порятунок цілої світової популяції тварин на кораблі, меншому за Титанік, навіть якщо їх було всього лише 16 000 видів? Уявіть собі цей об’єм роботи для восьми людей. Щоб обслуговувати зоопарк, потрібно в рази більше людей, аби забезпечувати необхідним набагато меншу кількість тварин. Наприклад, для роботи зоопарку Таронга потрібно понад 1000 співробітників (див. Річний фінансовий звіт зоопарку Таронга за 2018 рік (англ.))

Подумайте про кількість та запах гною і блювоти через бурхливу турбулентність води та хвороби. Де тварини мали місце для руху? Різні тварини мають особливі вимоги до харчування. Як Ной зібрав різноманітні потрібні сорти фруктів, і потім не допускав їх псування протягом року часу? Де зберігалися неймовірні об’єми 12-місячного запасу їжі та питної води і що не дало їм зіпсутися за такий тривалий час зберігання? Одному слону потрібно понад 100 літрів води в день і стільки ж їжі. Вентиляційні вікна були невеликими і розташованими лише на верхній палубі, тому вони не могли забезпечувати достатній рівень кисню та затримували вуглекислий газ і метан. Посеред цього всього, сім’я Ноя мала б проводити увесь час, перевозячи їжу між трьома палубами та викидаючи гній із вікон верхнього рівня.

Після потопу та зникнення більшості тварин, коли були нещадно потоплені мільярди і мільярди невинних створінь, що Ной вирішив найперше зробити зі своїм дорогоцінним вантажем, залишивши ковчег?

«Після того Ной збудував жертовник для Єгови і з усіх чистих тварин і чистих летючих створінь узяв кількох та приніс їх як цілопалення на жертовнику. Єгова відчув приємні пахощі».

Буття 8:20-21

Після того, як тварини покинули ковчег, земля в основному мала бути без рослин, оскільки все було затоплено. Навіть незважаючи на те, що деяка рослинність, можливо, збереглася б і відродилася, весь набір особливих харчових потреб різних тварин був відсутній на горі Арарат, і тваринам знадобилися б роки, щоб прибути у своє природнє середовище проживання.

А як щодо хижаків, що вони їли? Вони не могли їсти свою природну здобич, адже її теж було лише по двоє. Скільки десятиліть мало пройти до того, як популяції тварин досягли життєздатного рівня, коли вони знову могли б стати їжею для хижаків? Існує альтернативна думка, яку й пропонує Вартова башта – що всі тварини були вегетаріанцями, але це приводить до іншої проблеми, яку ми теж потім розглянемо.

Взяти кожну тварину на ковчег неможливо, якщо розглядати всесвітню популяцію в 8 мільйонів видів тварин, але це мало б сенс, якщо книга Буття мала на увазі повінь у певній місцевості і там говорилося про всіх живих тварин у цьому регіоні.

Сумчасті і багатоманітність тварин

Наступне питання, яке виникає — як тварини потрапили до ковчега. Ілюстрації Вартової башти показують тварин з усього світу, які прибувають до ковчега, зокрема африканських носорогів, антарктичних пінгвінів та австралійських кенгуру. Чи від нас очікується віра в думку, що тварини, пристосовані до абсолютно різних кліматичних умов, жили на Близькому Сході до потопу, чи що вони здійснили подорожі через цілу планету, аби приєднатися у місці зустрічі до Ноя, вже перед самим потопом? (Звичайно, одночасний наступ тисяч видів тварин до ковчегу дав би місцевим мешканцям уявлення про те, що Ной, можливо, має рацію щодо майбутнього потопу від Бога.)

Австралійські сумчасті тварини являють собою жартівливу ілюстрацію для осмислення цієї проблеми з всесвітнім потопом. Коали були в Австралії до потопу, оскільки існують скам’янілості коали та гігантської коали з епохи Плейстоцену, що датуються періодом часу 50 000 років тому.Історія про ковчег вимагає, щоб пара коал якимось чином пробралася з Австралії до ковчега на Близький Схід. Коали харчуються строгою дієтою з листя евкаліпта, яке є токсичним для більшості інших тварин, тому їм потрібно було б подорожувати з достатнім запасом евкаліптового листя, якого б мало вистачити для подорожі, річного ув’язнення в ковчезі та мандрівки назад. Після того, як води потопу зійшли, пара коал повернулася на острівний континент в Південній півкулі, Австралію, з залишками своїх запасів старого евкаліптового листя. Протягом подорожі туди коала не ніде не залишила нащадків і дивовижним чином подолала кілька сотень кілометрів водою від Індонезії до австралійського берегу.

Коали були не самотніми, оскільки сотням інших видів теж довелося здійснити цю дивовижну морську подорож. Сумчасті мешкають переважно в південній півкулі. Коали і кенгуру зустрічаються тільки в Австралії, а тасманійський диявол існує лише на невеликому острові Тасманія, що біля південного берега Австралії.

Ще рідкіснішими є однопрохідні – сумчасті тварини, які відкладають яйця. Їх всього два види, єхидна і качконіс, і як наголошувалося в Пробудись!, вони зустрічаються лише в Австралії.

«… лише два роди монотремів. І обидва знаходяться тільки в Австралії.»

Пробудись! 1971 2 лютого, с.10

Викликає сміх вже сама думка про те, що качконіс міг подолати скільки-небудь значну відстань, чалапаючи своїми перетинчастими лапками.

Вартова башта використовує аргумент, що існував сухопутний міст, яким сумчасті могли переходити.

«Дехто вважає, що наявність тварин на ізольованих материках і островах, як-от в Австралії та Новій Зеландії, свідчить про те, що не всі наземні тварини, яких не взяли в ковчег, загинули в Потопі. Але океанографи стверджують, що деякі землі, які тепер є ізольованими, в минулому були з’єднані гірськими хребтами. Наприклад, певні океанографічні дослідження дають підставу припустити, що Серединно-Атлантичний хребет колись виступав над поверхнею океану. Можливо, існували й інші хребти, і, перш ніж вони опинилися під водою, тварини могли по них пересуватися. Інші дослідження показують, що колись у південній частині Тихого океану існував величезний континент, який включав Австралію і багато островів Океанії. Якщо так і було, то тварини могли безперешкодно мігрувати по тих землях.»

Проникливість у суть Святого Письма, с.3800

Вартова башта зловживає доказами про сухопутні мости, оскільки океанографічні дослідження показують, що розділення континентів відбувається зі швидкістю в кілька сантиметрів на рік, а не в сотні метрів, як це вимагалося б, якби Австралія відокремилася від інших континентів всього лише 4000 років тому. Викликає іронію те, що Вартова башта у статті з критикою молодоземельних креаціоністів суперечить власній теорії про розповсюдження тварин після потопу.

«Їхнє [креаціоністів] вчення про те, що землі і навіть Всесвіту менше 10 000 років, суперечить усім висновкам сучасної науки. Вони настільки далекі від реальності, що викликають насмішки вчених. Геологи можуть показати своїми вимірюваннями геологічних процесів, що такі процеси тривали далеко за межами цього малого періоду часу. Океанічні відкладення накопичувалися протягом більш ніж 10 000 років. Час формування гір і їх руйнування обчислюється мільйонами років. Для того, щоб континенти розділилися і утворилися океани, потрібні були сотні мільйонів років. Говорити, ніби все це сталося лише за 10 000 років, в очах геологів є просто абсурдним.»

Пробудись! (англ.) 1983 8 березня с.14

Запам’ятайте цю цитату від Вартової башти, оскільки вона підриває відразу кілька аргументів, якими Вартова башта користується для підтвердження потопу, і ми їх ще обговорюватимемо далі.

Розповсюдження і різноманітність видів тварин породжує незліченні проблеми для концепції всесвітнього потопу. Не тільки австралійські сумчасті тварини, але й осередки тваринного життя по всьому світу постійно створюють такі проблеми. Понад 90% дикої природи острова Мадагаскар, що в Індійському океані, не зустрічається більше ніде на планеті, наприклад, 100 відомих видів лемурів і 80 відсотків з 14 883 острівних видів рослин, включаючи цілих 5 унікальних родин рослин.

Сокотра, невеликий острів за 240 кілометрів від Африки в Індійському океані, є домівкою для ряду видів плазунів і птахів, що живуть тільки на цьому острові. Крім того, третя частина його рослинного світу, понад 700 видів, є унікальними для цього острова, включаючи Dracaena cinnabari, Сокотрійське драконове дерево.

Пінгвіни живуть переважно в південній півкулі. З їхніми коротенькими ногами вони зазнавали б жахливих труднощів, продираючись через гори Арарат до моря, щоб потім ще вирушити в океанське плавання довжиною в 13 000 кілометрів до Антарктиди.

Як тварини добиралися на ці острови, і що вони їли по дорозі, якщо вони потребують спеціальної їжі та відповідного для них до клімату, окрім як дивом від Бога, який мав перенести їх туди надприроднім способом? Чому ендемічні рослини (ті, що ростуть тільки у окремих географічно ізольованих місцевостях – прим. перекл.) більше ніде не зустрічаються? І на додаток до цих проблем, на ковчезі можна було перевезти лише обмежену кількість видів, що обговорюватиметься нижче. Єдиний спосіб пояснити таке – це повірити в швидку еволюцію невеликого числа видів на цих островах, тобто у концепцію, до якої прихильники всесвітнього потопу зазвичай не схильні, а вчені вважають її неможливою.

Ботаніка

Існує понад 900 000 видів рослин, грибів, найпростіших і хромістів. (sciencedaily.com – 24 серпня 2011 р (англ.)) Як вони вижили, враховуючи, що більшість з них не було взято на ноїв ковчег?

Як це можливо, що існують креозотові кущі, які залишаються живими вже понад 10 000 років? Дендрохронологія показує, що деяким остистим соснам понад вже 4800 років (дослідження Rocky Mountain Tree Ring Research (англ.) станом на 11 квітня 2021 року). Вони не могли б вижити в бурхливих водах потопу, під наносами мулу, похованими впродовж року часу під тиском солоної ропи глибиною в кілька кілометрів.

Більшість рослин мали б загинути. Коли вода зійшла, на ґрунті мала з’явитися кірка з солі, після того як солона ропа випарувалася, що зробило б практично неможливим проростання більшості рослин. Навіть якби рослини могли відростати за таких умов, то знадобилося б кілька місяців, щоб виросли нові врожаї зелені та фруктів, необхідних для харчування різноманітних тварин, які повиходили з ковчега.

Риба

Більшість риб є або тільки морськими, або тільки прісноводними. Додайте чайну ложку солі в ємність з прісною водою, і риба у ній загине. Зловіть рибу в морі та пустіть її в ємність з прісною водою, і вона теж помре. Тоді як евригалинні риби можуть жити і в солоній, і в прісній воді, більшість риб живуть тільки в солоній або тільки в прісній воді, і дуже чутливі до змін, що виходять за межі конкретно їхньої толерантності до рівня солей.

Величезний об’єм проливних прісноводних дощів і злиття озер з океанами утворили б солоний, каламутний розсіл, непридатний для життя як прісноводної, так і морської риби, а також усіх інших форм морського життя, яких не було на ковчезі, таких як ракоподібні, кити та земноводні. Практично все морське життя мало б загинути.

Оповідь з книги Буття не згадує про рибу, не враховує впливу всесвітнього потопу на неї. Хоча наказ принести в ковчег «з усіляких живих створінь» в книзі Буття 6:19 може стосуватися також і риби, проте 20-й вірш конкретно включає лише «летючі створіння … домашні тварини … [і] створіння, що повзають». 2 мільйони видів тварин живуть в океанах – як вижили вони?

Коралові рифи

Корал розвивається повільно. Австралійський Великий Бар’єрний риф має десятки тисяч років, а теперішня жива частина рифу за оцінками має вік від шести до восьми тисяч років. Більшість коралів ростуть у чистому мілководді, і для життя їм потрібне сонячне світло. Вони чутливі до змін і гинуть через незначні переміни температури води всього на 2 градуси Цельсія або через невеликі зміни солоності води. Більшість з них можуть жити лише у воді глибиною менше 50 метрів. Кораловий світ мав бути знищений потопом і не міг би відновитися до свого теперішнього стану всього за 4000 років.

Дивіться також статтю Вікіпедії – Кораловий риф.

Швидка еволюція

Якщо ми погодимося з тим, що ковчег став домівкою на один рік для 16 000 тварин (менше 8 000 видів, оскільки це були пари), то постанемо перед проблемою, як пояснити, чому зараз існує понад 8 мільйонів видів. Щоб флот Ноя виріс з 8000 видів до 8 мільйонів всього за 4400 років, треба повірити в гіпереволюцію. Навіть найоптимістичніший еволюціоніст не підтримає такі цифри.

Знову розглянемо родину Котячих (Felidae), і зокрема рід Пантери (Panthera). Домівкою для ягуарів є Латинська Америка, левів – Африка, а тигрів – Азія. Тлумачення Всесвітнього потопу стверджує, що на ковчезі була одна пара з родини котячих. Після виходу з ковчега їхні дитинчата повинні були поширилися на ці три різні континенти. За 2000 років ця єдина сім’я Пантер мала перетворитися на 3 разюче різних та унікальних роди, оскільки Леви та Тигри вже існували за часів Ісуса.

Тут слід розглянути два критичних аспекти. По-перше, просто неможливо, щоб потомство однієї кішки за 2000 років перетворилося на левів, тигрів і ягуарів. По-друге, леви, тигри та ягуари існували задовго до потопу Ноя, про що свідчить печерне мистецтво, стародавні рукописи та скам’янілості. Це стосується численних видів тварин. Не тільки неймовірним є, щоб кілька тисяч видів еволюціонували в кілька мільйонів видів протягом 4000 років, а також є достатньо доказів того, що більше кількох тисяч видів, які живуть сьогодні, існували задовго до часів Ноя.

Розглянемо ще кілька недоліків у аргументації Вартової башти. У статтях Вартової башти зазвичай вказується на певний ряд особливостей тварини та розповідається, як це все проявляє розумний задум, що розповідає нам про творця, але з концепції всесвітнього потопу випливає, що більшість індивідуальних особливостей не були розроблені розумним творцем, а швидко розвинулися протягом останніх кількох тисячоліть. Однією з таких особливостей є зуби.

Зуби є чіткою ознакою того, яку їжу їсть тварина, як для прикладу, різці у м’ясоїдних. Вартова башта стверджує, що всі тварини були вегетаріанцями до потопу і отримали право їсти м’ясо лише після виходу з ковчега.

«В Едемському саду Бог визначив як для тварин, так і для людей вегетаріанське харчування.»

Вартова башта 2004 1 березня с.30

«Заради її виживання, людині було дозволено їсти м’ясо тварин після Потопу. (Бут. 9:2-4) Тварини також, опинившись в хаосі, почали жити за рахунок один одного.»

Пробудись! (англ.) 1981 8 жовтня с.27

Якщо це правда, то у тварин, які харчуються м’ясом, до моменту потопу не було різців. Насправді, скам’янілості показують, що різці у тварин існували задовго до періоду потопу. Вартова башта, здається, знає про цю проблему, як видно з вище зацитованої статті з Пробудись! 1981 року,котра продовжує, роблячи дивовижні припущення, що Бог без потреби створив тварин з «певними рисами» (різцями), які вони пристосували для використання після потопу.

«І оскільки Бог створив величезну різноманітність особливостей, щоб зробити тваринне життя цікавим, багато тварин змогли пристосуватися до свого нового стану, використовуючи певні особливості, які допомагали їм виживати.» Пробудись! (англ.) 1981 8 жовтня с.27

Вартова башта припускає, що до потопу світ був покритий величезною завісою з хмар:

«Звідки взялася вода, яка спричинила всесвітній Потоп? Протягом другого творчого періоду, або «дня», коли було сформовано атмосферну «твердь», тобто простір, вода була «під твердю» і «над твердю» (Буття 1:6, 7). «Під твердю» — це вода, яка вже була на землі. «Над твердю» були величезні запаси вологи, розміщені в завислому стані високо над землею, і вони утворювали «велику безодню». Саме ці води впали на землю у час Ноя.»

Вартова башта 2004 1 січня с.30

В результаті тропічний клімат мав би панувати на всій земній кулі. Це суперечить статтям, в яких стверджується, що Бог створив арктичних тварин, призначених для життя у снігах.

«аж до мінус 2,9 градуса! Таку рекордно низьку температуру тіла вчені зафіксували у групи з понад десяти арктичних ховрахів. За цієї температури мозок тварин мав би замерзнути. Як арктичному ховраху вдається вижити? … Як ви вважаєте: стійкий до холоду мозок арктичного ховраха — результат еволюції чи задуму?»

Пробудись! 2013 липень с.16

Людські раси теж повинні були швидко еволюціонувати. Існує 3 основні раси: європеоїдна, монголоїдна та негроїдна. (Деякі класифікації включають також австралоїдну як четверту расу.) Їх у свою чергу поділяють на 30 підгруп. Вартова башта стверджує, що сини Ноя представляли кожну з цих рас.

«Неможливо успішно сперечатися з фактом поділу людської сім’ї на яфетську, хамітську та семітську раси, які походять від Адама через Ноя. (Бт 9:18, 19; Дії 17:26)»

Проникливість у суть Святого Письма, том 1 (англ. с.312, рос. с. 573)

Цікава думка, адже це означає, що дружина Ноя змогла дивом зачати трьох синів з настільки великим генетичним різноманіттям. Звичайно, більш науковим було б пов’язувати генетичні відмінності з наявністю кількох дружин. У будь-якому випадку, вважається, що ці тридцять підгруп розвинулися протягом 4400 років, а такого не стверджують навіть еволюціоністи, і генетика теж цьому суперечить.

The post Всесвітній потоп і Ной first appeared on jwfacts.org.ua.

Свідки Єгови вважають, що Останні дні розпочалися в 1914 році, про що, як стверджується, свідчить різке зростання захворювань, голоду, війн, землетрусів та злочинності. Ця стаття показує, що згадані обставини не погіршилися з 1914 р., а більшість із них значно покращилися. Через це Вартова башта вимушена вдаватися до подання неточної та неправдивої інформації для підкріплення своїх тверджень. Давайте перевіримо, чи спостерігалося збільшення таких явищ з 1914 року.

Вартова башта цитує слова Ісуса про те, що ознакою його присутності будуть війни, мор, голод, нестача їжі та землетруси «в одному місці за іншим». (Матвія 24:7) і опирається на образи чотирьох вершників з книги Об’явлення.

Щоразу, коли трапляється катастрофа, Свідки Єгови вважають, що ось-ось настане Армагеддон.

У 2019 році «Вартова башта» ввела фразу «наприкінці “останніх днів”» (букв. англ. «останні з “останніх днів”» – прим. перекл.). 1

«… ми переконані, що живемо «наприкінці днів». (Мих. 4:1) З 1914 року минуло дуже багато часу, тож очевидно, що ми живемо наприкінці “останніх днів”.»

Вартова башта, вид. для вивчення 2019 Жовтень с.8

У випуску Звернення Керівного органу №1 за 2020 рік [Стівен] Летт з радістю проголосив поширення COVID-19 як доказ того, що:

«ми живемо наприкінці останніх днів. Точніше сказати, наприкінці кінця останніх днів. І навіть більше того, напередодні останнього дня останніх днів.»

Звернення Керівного органу №1

За цим слідувала повінь з закликів Свідків Єгови неактивним членам сімей терміново повернутися до релігії. Фраза “останні дні останніх днів” з тих пір продовжує використовуватися.

«… ми переконані, що живемо “наприкінці днів”. (Мих. 4:1) З 1914 року минуло дуже багато часу, тож очевидно, що ми живемо наприкінці “останніх днів”.»

Щоденне досліджування Святого Письма – 2021 рік 22 квітня

«Оскільки живемо в останні дні з “останніх днів”, тому і не дивуємося, що наше життя стає дедалі тяжчим.»

Посібник «Християнське життя і служіння» (англ.) Травень-червень 2021 року

Це найкращий час для життя за всю історію

Віра у те, що війни, голод, хвороби та землетруси зараз є найгіршими за всю історію, свідчить про неймовірне історичне невігластво, оскільки наведені нижче статистичні дані показують, що кожен з цих факторів зараз впливає на людей набагато менше, ніж будь-коли раніше.

Технологічний прогрес після промислової революції привів до стімкого покращення якості життя, що легко визначити за світовим значенням очікуваної тривалості життя при народженні, яка зросла з 28,5 років у 1800 році до 68 років у 2007 році (Riley, Rising Life Expectancy).

Це пов’язано з такими факторами, як менша частка смертей через війни, кращі медичні технології, кращий розподіл їжі під час голоду та більша підготовленість до землетрусів.

Рівень життя покращився через застосування широкого спектру заходів. Наступне 55-секундне відео (англ.) показує надзвичайне поліпшення в області дитячої смертності, тривалості життя, ВВП, освіти жінок, доступу до води та основних санітарних умов з 1900 року.

Постійні твердження Вартової башти про те, що люди починаючи з 1914 року переживають найскладніші життєві обставини за всю історію, ґрунтуються або на повному невігластві, або на ретельно продуманому обмані. Замість того, щоб оцінити, наскільки безпечнішим та приємнішим життя є зараз, ніж було у минулих століттях, на жаль, Свідки Єгови повинні приймати негативне переконання, що вони живуть у найбільш шокуючі часи, з нетерпінням очікуючи, коли ця «система світу» прийде до кінця.

У цій статті розглянуто факти про епідемії, голод, війни, землетруси та беззаконня з 1914 року. Можливо, це здивує, що страждання, пов’язані з кожною із цих областей за останнє століття значно зменшилися.

Пошесть

Пошесті, тобто епідемії, бичували людство протягом усієї історії. Можна навести численні приклади починаючи з часів Ісуса.

• Між 310 і 312 роками нашої ери чума вбила аж до 99% людей у північно-західних провінціях Китаю. (Бачення часу кінця: дорога до Армагеддону стор.274)
• Чума вплинула на занепад Римської імперії.
• Між 1346 і 1720 роками Європа страждала від чуми в середньому кожні 6 років, часто жертвами було понад 30% населення.
• Чорна (бубонна) чума вбила 75 мільйонів людей у Європі в період з 1347 по 51 рік (abc.net.au 29 січня 2008 р.) і до 200 млн. за XIV ст. (bbc.net.uk 3 жовтня 2001 р.).
• Протягом 1800-х років п’ять пандемій холери вбили понад 40 мільйонів людей, а за деякими оцінками загинули до 100 мільйонів. 3.

Після безперервного лютування протягом всієї історії людства, наслідки чуми різко скоротилися у 20 столітті. Хоча глобалізація може прискорити поширення епідемій на інші країни, і тому їх можна називати пандеміями, медична наука зводить до мінімуму рівень заражень та смертей. Стаття під назвою “Історія пошестей у громадському здоров’ї” в Британській енциклопедії за 2002 рік стверджує:

«З точки зору хвороб, Середньовіччя можна розглядати як початок чуми 542 року і закінчення Чорної смерті (бубонної чуми) 1348 року. Епідемічні захворювання включали проказу, бубонну чуму, віспу, туберкульоз, коросту, бешиху, сибірську виразку, трахому, пітливу хворобу та танцювальну манію. … Розвиток мікробіології та імунології мав величезні наслідки для громадського здоров’я. … Докази ефективності цього нового рівня охорони здоров’я можна побачити у статистиці імунізації проти дифтерії – у Нью-Йорку смертність від дифтерії впала з 785 чоловік на 100 тисяч населення у 1894 р. до 1,1 на 100 тисяч у 1940 р.»

“Історія пошестей у громадському здоров’ї”, Британська енциклопедія, 2002 р.

Така проста річ, як свідомість потреби мити руки з милом, поширилася лише після того, як знання про існування мікробів стало загальноприйнятим у 1850-х роках. Щеплення стали нормою в середині 1900-х років, що призвело до різкого зменшення передчасних смертей від поліомієліту, дифтерії, правця, сибірки, холери, чуми, черевного тифу та туберкульозу.

Вартова башта намагається довести зростання епідемій з 1914 року, але оскільки це не правда, вона була змушена вдаватися до поширення дезінформації. Книга “Ви можете жити вічно в Раю на землі” зробила сенсаційну заяву про те, що іспанський грип був найсмертоноснішою хворобою за всю історію.

«Саме після першої світової війни більше людей вмерло від так званої іспанки (важкий грип), ніж від якої-небудь іншої хворобливої епідемії в історії людства. Тоді вмерло близько 21 мільйон людей!»

Ви можете жити вічно в Раю на землі, стор.151

Це хибне твердження підривається більш ранньою статтею Вартової башти.

«У статті зазначається, що чума Юстиніана шостого століття «як стверджується, забрала 100 мільйонів життів, але вона тривала протягом 50 років». Бубонна чума 14 століття забрала 62 мільйони життів у всьому світі, але вона тривала три роки»

Вартова башта (англ.) 1977, 15 червня, с.359

Ви можете жити вічно в Раю на землі пропонувала також інші хибні міркування, намагаючись зробити серцеві проблеми та рак частиною знаку Ісуса.

«Однак, хвороби й пошесті продовжують поширюватись. Мільйони людей вмирають кожного року від серцевих хвороб і раку.»

Ви можете жити вічно в Раю на землі стор.151

В Луки 21:11 лікар Лука використав грецьке слово loimoi як частину цього знака. “loimoi” відноситься до інфекційної хвороби або чуми, на відміну від слів nosos (хвороба) або malakia (хвороба). Тому Ісус не мав на увазі збільшення серцевих захворювань та раку.

Медичний прогрес у боротьбі з чумою та хворобами призвів до значного збільшення тривалості життя за останні 100 років. У робочому документі Австралійського національного університету зазначається:

«За останні 200 років середня тривалість людського життя приблизно подвоїлася. Більшість цього зростання відбулася за останні 100 років. В Австралії очікувана тривалість життя при народженні становила 57 років у 1901-1910 роках і збільшилася до 80 років у 2000 році. На початку століття найбільшого успіху було досягнуто завдяки зменшенню смертності від інфекційних та паразитарних захворювань у молодому віці, тоді як у другій половині століття домінуючим фактором стало зниження смертності від хронічних захворювань у середньому та старшому віці».

Beyond three score years and ten: Prospects for longevity in Australia, by Heather Booth & Leonie Tickle

Голод

Вартова башта регулярно (і неправильно) стверджувала, що найбільші голоди всіх часів сталися після 1914 року.

«І після Першої світової війни настав найбільший голод в історії»

«Нехай прийде Твоє царство» стор.122

«Незабаром після Першої світової війни в Китаї стався найбільший голод, який там коли-небудь був»

«Від раю втраченого до раю відновленого» стор.181

Ці коментарі повністю неправдиві. Очевидно, вони мають на увазі наступні голоди.

«У 1921 р., у СРСР померло коло 5 мільйонів людей з голоду. В 1929 р., в Китаї померло коло 3 мільйони людей. В 1930 роках у СРСР померло 5 мільйонів людей з голоду. Тільки кілька років тому через посуху, яка надто затяглась по країнах межуючих Сахара пустиню, померло 100 000 людей і витворило величезну кількість біженців.»

Вартова башта 1983 1 листопада с.5-6

Знову «Вартова башта» вдається до викривлення реальності на підтримку своєї теорії щодо 1914 року. Смертність через голод починаючи з 1914 р. стає зовсім незначною порівняно з попередніми століттями. Протягом 2000 років до Першої світової війни у світі була жахлива історія голоду, і багато тисяч голодоморів згадувалися такими дослідниками, як Ф. Куршманн, Л. Делісле та А. Шульц. Щоб побачити, наскільки численні були випадки голоду до 1914 року, і наскільки сильнішим був їх вплив, прийміть до уваги таке:

• Китай 1876 р. – 9 мільйонів смертей
• Індія 1876-78 рр. – 5 мільйонів смертей
• Персія 1871-73рр. – 1,5 млн. смертей
• Індія 1865-66 – 3 мільйони смертей
• Китай 1849 – 14 мільйонів смертей
• Ірландія 1846 – 1 мільйон смертей
• Індія 1769-70 – більше 10 мільйонів смертей
• Франція 1709 – 1 мільйон смертей

Тільки протягом 1800-х років понад 100 мільйонів китайців померло від голоду. Були численні повідомлення, що багато людей з Китаю, Індії, Ірландії та Англії вдаються до канібалізму (включаючи власних дітей), намагаючись вижити.

Голод різко зменшився з 1914 р., як можна побачити, якщо порівняти наведені вище дані щодо 1800-х років з даними Вартової башти 1983-го року про 1900-ті роки. Індія та Китай практично ліквідували голод за останні 50 років. На початку 1980-х благодійним організаціям вдалося обмежити смертність у постраждалій від посухи Африці до 1 мільйона. З тих пір поєднання передових технологій врожайності та глобальних благодійних заходів зробили нечуваною річчю повідомлення про мільйони смертей, пов’язаних з голодом.

Стаття Глобальний голод: Катастрофічний голод, викорінений за останні 50 років від Associated Press, 12 жовтня 2015 року показує, яким вражаючим було скорочення голоду.

«Дослідження, що є частиною Глобального індексу голоду 2015 року, говорить про те, що це одне з “небачених досягнень” за останні 50 років: ліквідація жахливого голоду, що спричиняв понад 1 мільйон смертей, і скорочення “майже до зникнення” великого голоду, який спричиняв понад 100 000 смертей.
“Тенденції вражають”, – сказав автор Алекс де Ваал, виконавчий директор Світового фонду миру при Університеті Тафтса. До середини 20-го століття мільйони людей помирали від голоду кожні десять років – від 27 мільйонів у 1900-1909 роках і понад 15 мільйонів у 1920-х, 1940-х, 1950-х та 1960-х роках до найнижчого рівня у 1,4 мільйона у 1990-х роках. Поки що в цьому столітті кількість загиблих становить близько 600 000».

cnsnews.com (архів за 20 червня 2017)

Десятиліття до 1914 року призвело до 27 мільйонів смертей від голоду, десятиліття до 2014 року – до менш ніж 0,5 мільйона. Враховуючи збільшення населення з 1,75 мільярдів у 1910 році до 6,9 мільярдів у 2010-му, смертність від голоду становить лише 1,9% від того, що було до 1914 року, незважаючи на твердження Вартової башти, що ми вступили глибоко в останні дні.

Війна

Можливо, найбільш цитований “доказ” того, що Ісус почав правити в 1914 році, – це те, що того року почалася Перша світова війна. Вартова башта намагалася представити Першу світову війну як унікальний переломний момент в історії. Твердилося наступне:

«Перша світова війна була на той час наймасштабнішим і найбільш руйнівним людським конфліктом»

Вартова башта (англ.) 1984, 1 травня, с.4

«Жодне покоління до 1914 р., не переживало світову війну, і нічого не кажучи про дві»

Вартова башта 1984 1 лютого стор.7

«Історики погоджуються, що Перша Світова Війна була перша глобальна війна.»

Пробудись! 8 лютого 1982 с.8

«Перша Світова Війна була доказом на це, оскільки вона була багато гірша від якої-небудь попередньої війни, через який то факт її тоді назвали “Велика Війна”. Це була перша глобальна або світова війна. Це була цілковита війна й дуже шкідливо впливала майже на кожну країну світу.»

Вартова башта 1981 1 жовтня с.6

Кожен із цих коментарів неправдивий. Перша світова війна не була першою “світовою” війною, не була вона й найбільш руйнівною та унікальною. Попередні війни також визначаються як світові війни, деякі з них пов’язані з більшою кількістю смертей та/або охоплюють більше країн. Наступні війни відносяться до світових:

• Війна за іспанську спадщину 1702-1713рр.
• Семирічна війна 1756-1763рр.
• Війна за незалежність США 1775-1783рр.
• Наполеонівські війни 1792-1815рр.

Халвдан Кохт в Фолькетс Тідсалдер (Стокгольм, 1982р.) на с.7 стверджує, що наполеонівські війни були “більш ніж двадцятирічною світовою війною, яка велася на всіх континентах”. З іншого боку, Велика війна 1914 року (як її спочатку називали) була в основному обмежена Європою.

Вартова башта подає сенсаційну, але суперечливу кількість смертей у Першій світовій війні.

• 37 мільйонів Пробудись! (англ.)1961, 22 лютого, с.6
• 14 мільйонів Пробудись! (англ.)1971, 8 жовтня, с.16
• 21 мільйон Пробудись! 1984, 8 квітня, с.16

Загальноприйнята сукупна кількість загиблих солдатів та цивільного населення під час Першої світової війни становить 10-12 мільйонів. Ця цифра блідне поряд з Тайпінським повстанням 1850-1864 років, що призвело до 40 мільйонів смертей, і вона дуже близька до 10 мільйонів смертей у Тридцятилітній війні 1618-1648 років.

Ще менш правдиве твердження, яке Вартова башта вирішила зацитувати, знаходиться у Вартовій башті (англ.) 1975, 15 жовтня, с.633

“Згідно з одним дослідженням, Перша світова війна, як повідомляється, була в сім разів більшою за всі 901 велику війну за попередні 2400 років”

Вартова башта (англ.) 1975, 15 жовтня, с.633

Це безглузде твердження, адже число смертей лише від шести згаданих вище воєн набагато перевищує всі жертви Першої світової.

Справа в тому, що війни тривали невпинно протягом усієї людської історії. Кількість історичних війн та смертей, пов’язаних з війною, важко визначити, не в останню чергу через те, що не існує єдиного визначення того, що власне таке війна. Можна зараховувати або не зараховувати громадянську війну, також питанням є, скільки саме жертв потрібно, щоб класифікувати конфлікт як війну, і чи включати до числа жертв війни крім солдатів також мирне населення і смерті від голоду та хвороб. Величезні масштаби історичних воєн можна побачити за цифрою, яку цитує Вартова башта.

«У 1969 р. Норвезька Академія Наук вирахувала, що від 3600 р. перед З. Д. світ мав лише 292 років миру, а 14.531 війн в яких було забито сотні мільйонів людей.»

Пробудись! 1971 8 листопада с.10 (Вартова башта (англ.) 1983 1 квітня с.3)

Хоча у Вартовій башті 1983 року це не згадується, у вищезгаданому звіті далі йдеться про те, що ці 14 531 війни призвели до загибелі 3 640 000 000 (3,6 мільярдів) людей! Френсіс Бір перевірив та підтвердив ці оцінки. У світлі таких цифр можна зрозуміти точність наступного коментаря.

«Як би це малоймовірно не звучало, але з часом може не відбутися значних змін у кількості випадків миру та війни та в чисельності жертв насильства».

Francis Beer, Peace Against War (San Francisco, 1981) pp.46,47

Друга світова війна вважається найбільш руйнівною з усіх війн. Проте з тих пір світ увійшов у період, який вважається найбільшим періодом миру без війни за всю історію. Такі дослідники війни, як К. Райт, а також Сінгер та Смол, показують зменшення частоти та тривалості воєн у 20 столітті.

В Історії насильства Стівен Пінкер показує, що насильство та війни зменшуються протягом століть. Особливо це стосується періоду після 1950-х років.

«Насильство спадало протягом довгого часу в історії, і сьогодні ми, мабуть, живемо в найспокійніший час для нашого виду на землі. На думку таких антропологів, як Лоуренс Кілі, Стівен ЛеБлан, Філліп Уокер та Брюс Кнауфт, ці чинники поєднуються, що призводить до таких загальнонаціональних масштабів смертності населення у племінних війнах, що вони затьмарюють війни сучасності. Якби війни ХХ століття вбили таку саму частку населення, яка гине у війнах типового племінного суспільства, то загинуло б два мільярди, а не 100 мільйонів людей. Згідно зі “Звітом про безпеку людини” за 2006 рік, кількість загиблих у боях у міждержавних війнах скоротилася з понад 65000 на рік у 1950-х роках до менш ніж 2000 на рік у цьому десятилітті».

Стівен Пінкер, “Історія насильства“

Землетруси

Публікації Вартової башти, такі як Виживання на Нову Землю (англ., 1984), с.23, перебільшували, стверджуючи про те, що кількість землетрусів зросла у двадцять разів з 1914 року. Твердження Вартової башти були неточними та нечесними настільки, що їм присвячено окрему статтю. Це питання детально розглянуте у статті Землетруси з 1914 року.

Частота землетрусів не зросла з 1914 р., а також не збільшилася сила землетрусів. У двадцятому столітті навіть не було більше смертей, пов’язаних із землетрусами, порівняно з деякими попередніми століттями. Ця інформація легко доступна в енциклопедіях та на веб-сайті Геологічної служби США, де зазначено:

«Багато людей у всьому світі продовжують запитувати нас, чи збільшується кількість землетрусів. Хоча може здатися, що маємо більше землетрусів, проте землетруси магнітудою 7,0 і більше залишалися на досить постійному рівні. … Згідно з багаторічними записами (приблизно з 1900 р.), ми очікуємо близько 17 значних землетрусів (7,0 – 7,9) та один дуже великий землетрус (8,0 або вище) у будь-якому році».

earthquake.usgs.gov 27 жовтня 2009 року

Беззаконня

«Не вистачає місця продовжувати подробиці зневаги до Божих законів, але вищедане ясно показує, що від 1914 р., беззаконня зростало до величезних розмірів так як ще не було на протязі цілої історії!»

Вартова башта 1984 1 січня с.7

Дослідження беззаконня протягом тривалого часу показують, що суспільство стає добрішим і менш насильницьким. Рівень злочинності зростає і падає протягом певних десятиліть, але протягом періодів в сотні років історія показує, що до 20-го століття було принаймні стільки ж беззаконня, як і тепер. Однак люди мають гідний жалю звичай зосереджуватися на негативному, як видно з концентрації вечірніх новин на поганих подіях дня, а також звичку вживати вислів «старі добрі часи». Люди всіх століть полюбляли скаржитися на зростання злочинності.

«Більшість англійців дев’ятнадцятого століття були впевнені, що злочинність зростає, як ніколи раніше; коментатори вісімнадцятого століття були глибоко стривожені тим, що вони вважали зростаючою хвилею насильницької злочинності; і скарги на неминучий зрив правопорядку звичайні для всього середньовіччя».

Дж. С. Кокберн, Злочинність в Англії 1500-1800 років, Прінстон, Нью -Джерсі, 1977, с.49

Вартова башта безпідставно стверджує, що беззаконня зараз нібито на безпрецедентно високому рівні. Я впевнений, що мало кому хотілося б жити в темні віки середньовіччя, а не тепер. Ви також не хотіли б жити у століття, коли релігія примушувала до храмової проституції та людських жертв. Було досягнуто значних успіхів у розширенні прав жінок та зменшенні насильства над жінками. Ознакою постійної загрози насильства, з якою стикалися люди попередніх віків, є муровані замки, як пояснюється в наступній книзі.

«Ретельніше вдивляючись у середні віки, або навіть у вісімнадцяте століття, можна було б краще обґрунтувати теорію. При всій нашій злочинності наше суспільство в цілому більш безпечне, менш дике, ніж їхнє. Сам факт того, що міста повинні були бути огороджені стінами, що замки були здатними стати сховком для мешканців оточуючих сіл та їхніх речей, що мандрівники повинні були брати з собою щось на свій захист, свідчить про постійну загрозу розбійників, а також про необхідність перебування у війні.»

Сер Леон Радзінович та Джоан Кінг, Зростання злочинності (Лондон, 1977) сс.10,11

Дослідження (наприклад, Lodhi та Tilly) показують, що в таких країнах, як Франція, спостерігається різке зниження злочинності відносно кількості населення.

«У більшості сучасних західних країн рівень злочинності був настільки знижений, що проступки небагатьох скоріше слугують рядовому громадянину ескапістськими розвагами, ніж викликають почуття страху».

Джон Белламі, Злочинність та громадський порядок в Англії пізнього середньовіччя, Лондон і Торонто, 1973, с.3

Християн згодовували левам протягом 300 років після смерті Ісуса. Людина навряд чи може порівняти випадки футбольних заворушень з римськими гладіаторськими іграми, де людей змушували битися насмерть.

Фрікономіка пояснює, що через вивчення економіки ми вдосконалюємо поведінку людини, спираючись на три стимули: економічний, моральний та соціальний. Книга містить таблицю, яка показує падіння кількості вбивств за останні 900 років, щоб підкреслити, наскільки значними були покращення у сфері злочинності.

Кількість вбивств на 100 тис. населення:

«Візьмімо, наприклад, історію тенденції показника умисних убивств (не беручи до уваги вбивства в результаті воєнних дій), який є і найбільш надійним вимірюваним показником злочинності, і найкращим барометром загального рівня злочинності в суспільстві. Нижче наводиться статистика, складена кримінологом Мануелем Айснером, яка відстежує в історичній перспективі показники умисних убивств у п’яти європейських регіонах.

Різке падіння цих чисел протягом сторіч свідчить, що стосовно одного з найсерйозніших страхів людини — бути вбитим — стимули, які ми колективно запроваджуємо, працюють дедалі краще.»

Фрікономіка, Розділ 1, “Наш формат”, Київ, 2018

Пінкер підкреслює, наскільки широко поширеним був рух проти насильства в тих областях, теперішній стан яких ми сприймаємо як належне.

«… у 17-м і 18-му століттях … відбулися перші організовані рухи за скасування санкціонованих суспільством форм насильства, таких як деспотія, рабство, дуелі, судові тортури, забобонні вбивства, садистські покарання та жорстоке поводження з тваринами разом з першими виступами системного пацифізму. Історики іноді називають цей перехід Гуманітарною революцією».

Кращі ангели нашої природи – чому зменшилося насильство Передмова Стівена Пінкера (Viking Penguin 2011)

«Соціальні історії Заходу свідчать про численні варварські практики, які відійшли за останні п’ять століть, такі як рабство, ампутація, осліплення, клеймування, лущення, здирання шкіри, виймання нутрощів, спалювання на вогнищі, колесування тощо. Тим часом, щодо іншого виду насильства – вбивства – даних дуже багато і вони вражають. Криміналіст Мануель Айснер зібрав сотні оцінок рівня вбивств із західноєвропейських місцевостей, які вели записи в певний період між 1200 і серединою 1990-х років. У кожній країні, яку він аналізував, рівень вбивств різко знижувався – наприклад, з 24 вбивств на 100 000 англійців у XIV столітті до 0,6 на 100 000 до початку 1960-х років».

edge.org (архів за 4 червня 2010) цитується за A history of violence, Steven Pinker

Читачам може бути важко повірити цим цифрам, і Пінкер пояснює, чому.

«Яким би малим не був відсоток насильницьких смертей, в абсолютних цифрах їх завжди буде досить багато, щоб заповнити ними вечірні новини, тому враження людей про поширення насильства буде відірваним від його реальних розмірів».

Кращі ангели нашої природи – чому зменшилося насильство, Передмова Стівена Пінкера (Viking Penguin 2011)

Збільшення населення

Темпи зростання населення з плином часу добре відображають велику кількість загиблих через війни, голод та хвороби до ХХ століття. Населення мало збільшуватися в геометричній прогресії, як це і сталося протягом 1900-х років. До 1900 року такого не було. Пробудись! (англ.) 1967 за 8 вересня, с.4, показує, що потрібно було 1600 років з різдва Христового, щоб світове населення збільшилося вдвічі з 250 до 500 мільйонів. Проте за останні 200 років воно подвоювалося чотири рази.

Зростання очікуваної тривалості життя відіграє помітну роль у цьому швидкому зростанні населення. Збільшення очікуваної тривалості життя не є тільки результатом поліпшення показників смертності при народженні дітей та смертності немовлят, як свідчить ріст у всіх вікових категоріях.

Знання про те, що до 20-го століття хвороби і голод регулярно забирали 30%, а іноді і до 90% всього населення, пояснює, чому зайняло аж 1600 років з різдва Христового, щоб населення землі подвоїлося. У 1800-х роках понад 250 мільйонів людей померли від голоду, воєн, землетрусів та чуми – це величезний відсоток, оскільки населення планети тоді становило ледве 1 мільярд людей, і, звичайно, подібного не бувало після 1914 року. Прикро, що у століття безпрецедентного миру та достатку Вартова башта має намір переконати своїх послідовників у тому, що життя зараз стало найгіршим, ніж будь-коли до цього.

Коли почалися останні дні?

Вартова башта об’єднує чотири різні концепції, щоб дійти до думки, що з 1914 року світ увійшов у “Останні дні”. Ця вигадка зокрема містить наступне:

1. Останні дні згадуються Павлом, Яковом і Петром,
2. Вони розпочалися наприкінці Часів язичників[4], що згадуються в Луки,
3. Даниїл передрік їх початок в 1914 році у пророцтві про Сім часів,
4. Підтверджені Ісусом ознаки з Матвія 24 і Луки 21.

Немає ніяких особливих причин вважати, що хоч щось із цього має стосунок до предмету.

Ознаки Ісуса закінчилися з падінням Єрусалима та храму в 70 році нашої ери. Матвія 24 наголошує на цьому; з посиланнями на храм у віршах 1-3, святе місце у вірші 15, Юдею у вірші 16 та суботу у вірші 20.

Петро показав, що Останні дні розпочалися зі злиття Святого Духа в 33 році нашої ери, коли він застосував пророцтво Йоїла до першого століття.

Дії 2:17 “… було передречено через пророка Йоı́ла: “В останні дні,— говорить Бог,— я виллю свій дух на всіляких людей. …”

Концепція, що останні дні почалися в 1914 р., розпадається при розгляді Луки 21:28 де сказано:

“Коли ж це почне відбуватися, випростуйтесь та підніміть голови, бо наближається ваше визволення.”

Станом на 2017 рік, в живих залишилося дуже мало тих, хто бачив, як “це почало відбуватися” у 1914 році, і через небагато років не залишиться жодної людини, до якої буде застосовано це визволення. Це ж саме стосується і нелогічної доктрини про “покоління, що перетинаються ” (дивіться Changes to the Generation Teaching).

На запитання про ознаки свого другого пришестя Ісус попередив не слідувати тими, хто стверджували, що кінець наближається, додавши, що війна і безлад не є ознаками його близькості.

«”Учителю, коли це станеться і яка ознака вказуватиме, що все це невдовзі відбудеться?” А він відповів: “Стережіться, щоб вас не ввели в оману, бо багато буде тих, хто прийде під моїм іменем, кажучи: “Я Христос”, і “Час наблизився”. Ви ж не йдіть за ними. Більш того, коли почуєте про війни та заворушення, не жахайтесь: усе це має відбуватися спочатку, але кінець прийде не відразу”.» Потім він сказав: “Повстане народ на народ і царство на царство. Відбуватимуться сильні землетруси, і в одному місці за іншим буде голод та епідемії. Люди бачитимуть страшні видовища, а з неба з’являтимуться великі знаки.»

Луки 21:7-11

Ці проблеми мали продовжуватися постійно, а не з’явитися як знак; знаком же того, що визволення близько, як конкретно вказано у віршах 25-28, є видовища, що з’являються на небі;

«Крім того, на сонці, місяці й зірках будуть знаки, а на землі народи зазнаватимуть страждання, бо через рев розбурханого моря вони не бачитимуть виходу … Коли ж це почне відбуватися, випростуйтесь та підніміть голови, бо наближається ваше визволення»

Луки 21:25-28

Оскільки Петро показує, що Останні дні розпочалися у 33 році нашої ери, а знаки Ісуса закінчилися падінням Єрусалиму та храму в 70 році нашої ери, твердження Вартової башти про те, що Останні дні розпочалися у 1914 році, вимагало використання концепції двох сповнень – другорядного та головного. Це базується швидше на прийнятті бажаного за дійсне, ніж на обґрунтованому на Біблії міркуванні.

Висновок

Апокаліптичні релігії, такі як Свідки Єгови, наполягають, що останні дні – це короткий період часу, в якому вони зараз живуть.

«Так, світ дійсно змінився у 1914 р.!»

Пробудись! 8 лютого 1982 с.8

Ознаки останніх днів настільки загальні, що їх легко застосувати до будь-якого періоду часу. З часів Ісуса у кожному столітті частина християнських сект стверджувала, що саме це століття – найгірший період в історії. 300 років тому Ньютон писав:

“Це я згадую не для того, щоб визначити, коли прийде час кінця, а для того, щоб припинити необдумані здогади дивакуватих людей, які часто передбачають час кінця і тим самим дискредитують священні пророцтва кожного разу, коли їхні передбачення не збуваються”. [1а]

Ісаак Ньютон

Перша сторінка першої Вартової башти проголошувала фактом, що 1800-ті роки були останніми днями.

“Те, що ми живемо “в останні дні ” – “день Господній” – “кінець” євангельського віку, а отже, на зорі “нового” віку, – це факти, які не тільки може побачити проникливий дослідник Слова, проваджений духом, але й зовнішні ознаки, які визнає світ, дають те ж саме свідчення, і ми прагнемо, щоб «наші одновірці» були повністю свідомі цього факту, … “

Сіонська вартова башта (англ.) 1879 1 липня с.1

Засновник Вартової башти Чарльз Тейз Рассел навчав, що “час кінця” почався в 1799 році, запозичивши свою складну есхатологію у руху адвентистів XIX століття. Він стверджував, що його життя, 1800-ті роки, були найважчими в історії, доводячи, що Останні дні закінчаться в 1914 році.

“… наші читачі пишуть, запитуючи, чи не може бути помилки у датуванні 1914 року. Вони не розуміють, як теперішній стан речей може ще так довго продовжувати перебувати в напруженні.”

Вартова башта (англ.) 1894 15 липня, с.224

Через невдачу кожного з адвентистських передбачень Рассела другий лідер Вартової башти, Рутерфорд, був змушений робити виправлення, які перенесли початок Останніх днів у час його власного життя. Рутерфорд змінив у трактуванні дев’ятнадцяте століття на двадцяте, а з 1930-х років він став говорити, що Останні дні почалися в 1914 році (дивіться Changed Dates :: Failed Predictions).

Наразі Вартова башта вказує на ХХ, а тепер і на ХХІ століття як унікальне виповнення щодо війн, землетрусів, пошестей та нестачі їжі.

Щоб підтвердити свою теорію про те, що невидиме небесне правління Ісуса розпочалося в 1914 р., Вартова башта називає 1914 р.:

«…поворотною точкою для людства, через те, що в тому році світ увійшов в добу клопоту, якого ще ніколи не було на світі.»

Вартова башта 1981 1 жовтня с.6

Це серйозне спотворення фактів, оскільки історичні факти доводять, що ніколи не було більш безпечного і сприятливого для життя періоду. 2–

Кожне століття потерпало війн, епідемій, нестачі харчів та землетрусів, часто у масштабах, більших за сучасні часи. Наприклад, у чотирнадцятому столітті “великий голод” у Європі в 1315-1317 роках спричинив такі важкі умови, що було зафіксовано факти поїдання батьками власних дітей та помітне зростання злочинності. В книзі Середньовічна Європа: криза та оновлення Т. Ф. Руїз показує, що зґвалтування та вбивства були набагато звичнішими у чотирнадцятому столітті, ніж у двадцятому. Війна тривала сотню років, коли Монгольська імперія вбила біля 40 мільйонів людей під час завоювання Євразії. У відсотках це були вдвічі більші жертви, ніж у часи Другої світової війни. У 1337 році почалася найдовша війна в історії – столітня війна між Францією та Англією. Так само у кожному столітті продовжувалися землетруси, що спричиняли постійний хаос, смерть і руйнування. Змучене населення потім страждало від чорної смерті – бубонної чуми, що почалася в 1347 році і вбила третину населення Європи, спричинивши загалом понад 70 мільйонів смертей. Як результат, за століття оцінювана чисельність населення планети зменшилася з 450 мільйонів до лише 350 мільйонів людей.

Коментарі релігійних письменників шістнадцятого століття співзвучні сьогоднішнім коментарям Вартової башти.

«З моменту Сотворення пройшло 6000 років, і Світ не повинен існувати довше. Отже, Бог повинен був покарати людство чумою, голодом та смертю в останні дні – і чи Він цього не зробив?»

Єпископ Педер Палладіус, 1555 рік

«Світ настільки злий, що не вже може стати гіршим. Семирічна дитина знає більше про зло, ніж літні люди знали колись. Вірність і любов більше не існують. Знаки на Небесах не можна неправильно зрозуміти. Скрізь кров, біль, страждання, дияволи та демони».

Єпископ Олаус Петрі, бл.1550

«Кінець близький.»

Історик і теолог Йоган Каріон, 1532 рік

«На Небі відбулася величезна битва. Антихрист буде скинутий у 1672 році. Тоді настане короткий період, коли Слово Христове буде проповідуватися у всьому світі у всій його бездоганності, чистоті та ясності, перш ніж Христос прийде вдруге».

Богослов Андреас Осіандер бл.1550

У 1828 році Джон Стюарт Мілль заявив: «Я помітив, що не тою людиною, яка сподівається, коли інші впадають у відчай, а тою, котра впадає у відчай, коли сподіваються інші, численна група людей захоплюється як мудрецем». Природний песимізм людської природи є частиною нашої природи виживання, але цим скористалися релігійні лідери, такі як засновник Вартової башти Чарльз Тейз Рассел.

Побіжний погляд на новини сайту jw.org показує, що така песимістична точка зору залишається основним фокусом релігії. Знімок за жовтень 2018 року показує всі поточні прес-релізи, які стосуються або стихійних лих, або ідеї, що Свідків Єгови переслідують.

Риторика Вартової башти щодо обидвох цих тем хибна. Мало того, що землетруси відбуваються не частіше, ніж у попередні століття, ці прес-релізи включають тайфуни та цунамі, жодне з яких не є частиною знаку Ісуса. Це просто песимістичні історії, які спонукують послідовників повірити у жалюгідність життя.

Думка про те, що Свідки Єгови зазнають переслідувань, підтримувана ув’язненнями послідовників за відмову від військової служби, так само не має змісту. Кількість Свідків Єгови, які страждають за свої переконання, є незначною у порівнянні зі смертю та стражданнями, які випадають на долю інших релігійних груп. Це ніяк не можна порівняти з тим, що пережили перші християни від рук Римської імперії.

Трагедія умонастрою Страшного суду та обману Вартової башти щодо стану справ у світі полягає в тому, що він закріпляє негативне сприйняття теперішнього життя та не дає цінувати великі досягнення минулого століття. Крім того, він нездатний в подальшому вдосконалюватися. Таке безглузде мислення – це поразка людської природи, і багато тисяч років тому Соломон відніс тих, хто вірить у це, до нерозумних:

«Не кажи: “Чому дні минулі були ліпші від теперішніх?” — бо немудро питатися про таке.»

Екклезіаст 7:10

Поклоніння не повинне ґрунтуватися на служінні певній даті чи зароблянні порятунку в Армагеддоні; воно повинне бути зосередженим на служінні Богу. Необов’язково знати, коли відбудеться Друге пришестя Ісуса. Християнство проявляється у виявленні любові до Бога та любові до ближнього незалежно від майбутнього.

Примітки

[1] Переклад нового світу (англ.) є єдиним, що перекладає Михея 4:1 як “останню частину днів”. Більшість перекладів Біблії використовують фразу “наприкінці днів”. Нині Вартова башта посилається на свою незвичайну інтерпритацію Михея 4:1, щоб підтвердити ідею існування «останніх днів останніх днів», хоча вірш Михея 4:1 нічого такого не говорить.

[1a] Пророцтва Ісаака Ньютона, вперше оприлюднені в Єрусалимі, передрікають друге пришестя Христа, – цит. за Newton papers on show in Israel

[2] Посилання на велику частину з наведеної нижче інформації взято з праці Ознаки останніх днів – коли?, Карл Олоф Йонссон, Вольфганг Гербст (Commentary Press 1987). Ця книга містить детальний аналіз ознак, підкріплений численними цитатами світських джерел.

[3] The Signs of the Last Days – When?, Carl Olof Jonsson, Wolfgang Herbst (Commentary Press 1987) с.106, Бергмарк, с. 191,207-209, Герберт Л. Шрадер. Und dewh siegte dm Leben (Swttgart. 1954), сс. 64-67,70. 71,

[4] Термін “Часи язичників” ніде не зустрічається у Святому Письмі «Переклад нового світу», проте використовується більше 500 разів у Вартовій башті протягом 50 років між 1950 і 2002 роками. Він походить з Луки 21:24 – “народи топтатимуть Єрусалим, аж поки не закінчаться визначені для народів часи.”

Написано 2006. Останнє оновлення у квітні 2021 року.

The post Чи почалися Останні Дні в 1914 році? first appeared on jwfacts.org.ua.

Ця цитата, подана без посилання на конкретне джерело, походить з праці Спадщина Дарвіна: чому біологія не є фізикою, або чому еволюція не стала загальноприйнятою істиною (станом на 2 січня 2016 року). Хоча сама цитата є точною, вона неправильно передає суть сказаного Сінгхом. Сінгх продовжує в тому ж параграфі: “Існує кілька причин, чому факти еволюції не є легко зрозумілими для широкого загалу.” Далі він пояснює, чому освіченим людям бракує розуміння еволюції. Під впливом офіційної скарги Сінгха на Пробудись!, в якій вчений звинуватив журнал в “інтелектуальній нечесності” за виривання його слів з контексту (див. наш переклад статті inquisitr.com, де Рама Сінгх коментує цю ситуацію), Вартова башта прибрала цю інформацію, завантаживши на свій сайт відредаговану версію Пробудись! без цитати Сінгха.

Щодо наступного науковця, якого цитує цей номер Пробудись!, то журнал не згадує, що він є одним зі Свідків Єгови. Тоді як в англійській версії журналу подано лише його ім’я, випуск цього Пробудись! німецькою мовою містить його повне ім’я – Джерард Хертель (Gerard Hertel). У списку колишніх працівників навчального закладу про нього згадується як про Свідка Єгови.

Далі ця стаття продовжує:

«Чому навіть деяким науковцям важко повірити, що життя виникло завдяки еволюції?»

Пробудись! січень 2015, с.3

Еволюція не пояснює “виникнення життя”; дослідженням того, як “життя виникло”, займається абіогенез. Еволюція – це “накопичення змін в популяції організмів на протязі часу, яке веде до появи нових форм” (визначення зі словника Мерріам-Вебстер). Існує величезний масив даних, який підтверджує еволюцію. Насправді, навіть Вартова Башта поширює ідею про дуже швидку еволюцію, коли стверджує, що мільйони видів тварин на Землі розвинулись з кількох тисяч особин, які змогли вміститись у ковчег Ноя 4000 років тому. З іншого боку, щодо питання походження життя, навіть Річард Докінз визнає, що тут ми знаємо мало:

«Ми знаємо дуже багато про те, як відбувалась еволюція, навіть з часу її самого початку, але знаємо лише трохи більше за Дарвіна про те, як вона вперше розпочалась. … Ми не маємо доказів того, що було найпершим кроком в зародженні життя … Ми насправді й не маємо потреби в правдоподібній теорії походження життя, і можемо навіть почуватись трохи стривоженими, якщо відкрита в майбутньому теорія, яка це пояснюватиме, виявиться занадто правдоподібною!»

Найграндіозніше шоу на Землі. Доказ Еволюції – Річард Докінз, 2009 (англ.), сс. 416, 419

На жаль, Свідки Єгови довіряють письменникам Вартової башти в наукових питаннях, хоча їх упередженість надзвичайно сильно впливає на точність інформації, яку вони подають. Їхня здатність до дослідження настільки неадекватна, що вони не можуть навіть коректно вказати джерело своєї інформації, вже не кажучи про те, щоб правильно розуміти і пояснювати явища, які досліджує наука.

The post Висмикнута з контексту цитата і інші недостовірності в Пробудись за січень 2015 first appeared on jwfacts.org.ua.

Я чітко пам’ятаю день, коли мені виповнилося 8 років. Моя вчителька початкових класів зателефонувала мені в присутності цілого класу, а потім попросила усіх дітей заспівати для мене пісню “З днем народження тебе”. Я засмутився, думаючи, що Єгова ненавидить дні народження, але був ще занадто малим, тому не знав, що робити. Я ніколи не забував біблійний вірш, який моя мати, дізнавшись про те, що сталося, прочитала мені того вечора.

Об ‘явлення 3:15-16: “Я знаю про твої вчинки, що ти ні холодний, ні гарячий. Ліпше б ти був або холодний, або гарячий. А оскільки ти просто теплий — ні гарячий, ні холодний, — я збираюся виплюнути тебе зі своїх уст.”

Мати сказала мені, що якби я не був достатньо сильним, щоб стати на захист Єгови, то Єгова поставився б до мене як до не гарячого і не холодного, і виплюнув би мене зі своїх вуст під час Армагеддону.

Чи батьки Свідків Єгови все ще прищеплюють своїм дітям такий жах? Серія дитячих відео від Вартової башти «Стань другом Єгови» показує, що дні народження все ще залишаються травматичними для дітей. У відео Урок 40: Єгова прощає (станом на 13 лютого 2022 року) засмучений хлопчик Петрик допитується в свого батька: “Що, якщо Єгова більше не хоче бути моїм другом?” Його мучило те, що він взяв кекс у школі на свій день народження, бо надто боявся виявити перед іншими дітьми у школі, що він не може цього зробити як один із Свідків Єгови.

Аргументація проти днів народження дає уявлення про те, як Вартова башта формулює вчення. Заява про те, що святкування дня народження є гріховним, являє собою класичний приклад того, як Вартова башта вичитує в тексті щось своє; тобто, викривлено представляє текст таким способом, щоб вкласти в нього свої власні ідеї та упередження.

Ніде в Біблії не сказано, що відзначати дні народження – це неправильно, тому Вартова башта використовує чотири головні напрямки міркувань, щоб не дозволити Свідкам святкувати дні народження:

1. Під час двох святкувань днів народжень, згаданих в Біблії, загинули люди.
2. День смерті є кращим, ніж день народження – надмірна пошана особі
3. Не відзначається євреями чи християнами
4. Язичницький звичай

Коли ці думки подавати разом, вони можуть здаватися надійною підставою відмови від днів народження. Однак при докладному розгляді кожен пункт виявляє свої логічні вади, а засудження днів народження Вартовою баштою суперечить біблійним принципам.

Два поганих дні народження

Запитайте Свідка, чому йому не можна святкувати день народження, і першою наведеною причиною, швидше за все, буде наступнв:

У Біблії згадуються лише два дні народження, і під час обох святкувань хтось загинув. Біблія, мабуть, включила ці приклади, щоб попередити нас, аби ми уникали днів народження.

Це ґрунтується на таких коментарях, як:

«Біблія повідомляє лише про два святкування днів народження, і обидва рази їх святкували ті, хто не були слугами істинного Бога. Першим був фараон Єгипту. При цьому був повішений пекар фараона, який сидів у в’язниці разом з Йосипом… Другий такий випадок, приблизно 1800 років потому, був днем народження Ірода Антипи [під час якого дочка Іродія попросила про] “голова Івана Хрестителя”. Чи це просто випадковість, що обидва випадки згадуються, і що обидва рази святкували особи, які не мають Божого схвалення? Чи може бути так, що Єгова навмисно записав ці деталі у своєму Слові, яке, за його словами, “корисне для того, щоб навчати, докоряти, виправляти”?»

Вартова башта (англ.) 1980 липень 15 стор. 30-31

«Свідки Єгови беруть до уваги той факт, що Боже Слово, повідомляючи про святкування днів народження, виставляє це свято в негативному світлі, і тому уникають цього звичаю.»

Обговорення на основі Писань, стор. 68-69

Цілком вірно, що в Біблії особливо згадуються два святкування дня народження, на обох не були присутніми служителі Єгови, і під час обох когось було вбито. Однак це були не звичайні вечірки з нагоди дня народження, а дні народження царів. Вбивства ніколи не були чимось звичайним під час традиційних святкувань днів народження. Питання полягає в тому, чи включені ці нетипові приклади як застереження проти таких святкувань.

Якщо мораль цих історій полягала в засудженні святкування днів народження, то обидві оповіді мали б закінчуватися застереженням, що дні народження – не для послідовників Бога. Жодна з цих історій не містить такого попередження, оскільки це не було пов’язано з метою обох оповідань.

Буття 40:20-23 містить розповідь про святкування дня народження фараона, під час якого було повішено пекаря. Однак ключовим у цій історії є не день народження, а смерть пекаря, яка являла собою сповнення передбачення Йосипа, поклонника Бога, таким чином проявилася його здібність пророкувати. Внаслідок цього Йосипа покликали розтлумачити сон фараона і підвищили до посади другого начальника Єгипту. Ця історія була включена до Біблії заради прославлення пророчої здатності Бога, а день народження там згадувався лиш побіжно.

У Матвія 14:6-10 та Марка 6:21 є розповідь про святкування другого дня народження – царя Ірода, під час якого Саломея попросила обезголовити Івана Хрестителя. Ця історія поміщена в Біблії не заради згадки про святкування дня народження, а через важливість смерті Івана Хрестителя для становлення раннього християнства.

Якщо ми захочемо вважати, що згадування чогось в Біблії в негативному світлі є застереженням від таких речей, незважаючи на те, що прямо цього не говориться, то таким способом можна було б вигадати нескінченну кількість правил. Наприклад:

• Собаки згадуються в Біблії 40 разів, і в кожному випадку вони описуються зневажливо. Кажуть, що вони ниці та нечисті, їх образ використовують як алегорію для содомітів (Втор. 23:17,18), і говориться, що вони не є частиною нової системи (Об. 22:15). Однак Вартова башта не робить висновку, християнам не можна мати собак.
• Фарбування очей згадується двічі, один раз з посиланням на злу царицю Єзевель (2 Царів 9:30), а другий раз – на відступницький Ізраїль (Єр 4:30), проте Вартова башта не забороняє користуватись макіяжем для очей.

Чому Вартова башта не дотримується такого ж правила з днями народження?

2 Самуїла містить єдиний випадок, коли сієста (полуденний сон – прим. перекл.) згадується в Біблії, і це призводить до обезголовлення.

“Якось у полудневу спеку сини бееротя́нина Риммо́на, Реха́в і Баа́на, підійшли до дому Іш-Боше́та, коли той відпочивав. Вони увійшли в дім — ніби для того, щоб взяти пшениці,— і вдарили Іш-Боше́та мечем у живіт. Після цього Реха́в і його брат Баа́на втекли. Коли вони входили в дім, Іш-Боше́т лежав на ліжку у своїй спальні. Убивши його, вони відтяли йому голову, забрали її з собою і всю ніч ішли дорогою до Ара́ви.”

2 Самуїла 4:5-7

“Може, не випадково” в Біблії було поміщено розповідь, яка показує небезпеку полуденного сну? Чи може, більшість людей відчуває, що це означало б прочитати в тексті те, чого там не малося наувазі?

День смерті є кращим, ніж день народження – надмірна пошана

Соломон писав у Екклезіаста 7:1: “Ліпше добре ім’я, ніж дорогоцінна олія, і ліпше день смерті, ніж день народження.”

Це є визнанням, що по смерті людина залишає свою спадщину, була вона праведною чи ні.

У похмурий спосіб Вартова башта неправильно застосовує Екклесіаста 7:1 для засудження днів народження.

«Хоча народження дитини – це радісна подія, Біблія розглядає її через такий цікавий коментар: “Ліпше добре ім’я, ніж дорогоцінна олія, і ліпше день смерті, ніж день народження.” (Еккл. 7:1) … Отже, недосконале життя, яке ми маємо при народженні, насправді зовсім не є життям з точки зору Бога. Ось чому таким важливим є добре “ім’я” в Бога! … Хіба не краще шукати і радіти хорошим стосункам з Богом, ніж святкувати дату дня народження?»

Пробудись! (англ.) 22 грудня 1981 р. сс. 14-15

Вартова башта тут неправильно показує намір Соломона, що легко видно, якщо продовжити читати далі цей уривок Біблії. Соломон продовжує: “Ліпше страждання, ніж сміх, … Серце мудрого — у домі жалоби, а серце безглуздого — у домі веселощів.” Соломон не забороняє бути щасливим або бенкетувати. Він також не забороняє святкувати день народження близьких, так само як і накопичувати добру олію. Ці фрази мали намір не показати ставлення до святкування дня народження, а скоріше, важливість роботи для становлення мудрого характеру.

Вартова башта продовжує свої міркування, посилаючись на Екклезіаста 7, роблячи висновок, що дні народження виявляють особі надмірну честь або важливість.

«Крім того, святкування днів народження, як правило, виявляють надмірну пошану людині, що є, без сумніву, однією з причин, чому ранні християни уникали їх. (Екклезіаст 7:1) Отже, ви побачите, що Свідки Єгови не беруть участі у святкуванні днів народжень (вечірки, співи, дарування подарунків тощо).»

Школа і Свідки Єгови (англ.) с.18

«… дні народження відрізняються від інших свят, бо вони є тим часом, “коли всі подарунки і добрі побажання призначені тобі. Чудовий торт на день народження, з кольоровими прикрасами і сяючими свічками – присвячений тобі особисто. Інші свята розвеселяють серце, але дні народження зігрівають власне его.” Чи добре християнам брати участь у святкуваннях, які “зігрівають его”? Виступаючи перед гордими фарисеями, Ісус попередив, що “кожен, хто звеличується, буде впокорений, а хто впокорюється, буде звеличений”.»

Пробудись! (англ.)1981, 22 грудня, стор. 14

Немає нічого поганого в тому, щоб приділяти особі окремій людині увагу. Якщо це дійсно є причиною, щоб не ходити на вечірки або святкування дня народження, то це також повинно стосуватися випускних вечірок, свята з нагоди виходу на пенсію, ювілеїв весілля або святкування гарно закінченого шкільного року. Весільний бенкет, такий як той, на якому був присутній Ісус, вивищує пару молодят такою ж мірою, як і вечірка до дня народження. Бейбі шауер (“baby shower”, свято перед народженням майбутньої дитини – прим. перекл.), теж свого роду святкування дня народження, воно так само ставить матір з дитиною в центр уваги. Оголошення в Залі Царства про те, що хтось є піонером, надає важливості цій людині ще перед тим як вона досягла своєї мети, але це не вважається неправильним. Свідки часто отримують подарунки після свого хрещення або навіть влаштовують святковий обід, хоча й невідомо, чи кожен з них залишиться зразковим вісником до дня своєї смерті.

Виокремлення одного лише дня народження як святкування, що надмірно шанує особу – це суперечлива позиція Вартової башти.

Письменники Біблії не святкували днів народження.

Єврейські традиції не передбачали щорічного відзначення дати народження, і тому Біблія не обговорює спеціально святкування днів народження. Вартова башта використовує це як частину своєї аргументації, щоб засудити дні народження. Вона робить це кількома способами, хоча всі ці тези насправді полягають в одному і тому ж:

• Біблія не каже нам святкувати дні народження.
• Євреї не святкували Дні народження.
• Ранні християни не святкували дні народження.
• День народження Ісуса не відзначався.

Розглянемо наступні цитати:

«Однак у Писанні ніщо не вказує на те, що вірні служителі Єгови коли-небудь потурали язичницькій практиці щорічного святкування днів народження.»

Проникливість у суть Святого Письма (англ.), т. 1, с. 319

«Як ранні християни і євреї біблійних часів ставились до святкування дня народження? “Ідея святкувати день народження була чужа тогочасним християнам” … “Євреї, котрі жили в пізніші часи, дивилися на святкування днів народження як на частину ідольського поклоніння; такий погляд опирався на численні спостереження за тим, як люди звичайно святкували ці дні.”»

Обговоренняна основі Писань, с.94

«Оскільки у Святому Письмі не подається дата народження досконалої людини Ісуса Христа, чому ж тоді приділяти особливу увагу дням народження недосконалих людей?»

Знання, що веде до вічного життя стор .126

Хоча ці думки представлені як окремі, насправді вони являють собою одну і ту ж лінію аргументації. Євреї не практикували святкування днів народження, тому й Біблія їх не заохочує. Ісус був євреєм, як і більшість ранніх християн – отже, саме тому вони не святкували цього. Тому не є переконливою теза, що ранні християни не святкували дні народження через свою принципово позицію щодо них.

Те, що євреї не відмічали днів народження, (1) не робить це свято неправильним, оскільки Біблія не заохочує, але і не засуджує його.

Щоб ми могли святкувати день народження, нам не потрібно спеціального дозволу Біблії, точно так само як ми робимо багато інших речей, про які Біблія не згадує. Біблія не говорить, що ювілеї весілля є прийнятними, але це не робить такі свята неправильними. Біблія не наказує будувати Зали Царства; фактично, ранні християни зустрічалися в домах, але це не означає, що Зали Царства нехристиянські. Біблія не дає спеціального права їсти десерт і засуджує обжерливість, але це не є причиною вважати десерти чимось неправильним.

Язичництво

Вартова башта стверджує, що днів народження слід уникати через їхнє язичницьке походження.

«І, навіть якби учні Ісуса знали точну дату його народження, вони не відзначали б її. Чому? Тому що, як сказано в одній енциклопедії, ранні християни “вважали відзначання днів народження язичницьким звичаєм.»

Чого насправді вчить Біблія?, с. 157

“Аж до четвертого століття християнство відкидало святкування дня народження як поганський звичай.”

Обговоренняна основі Писань, с.95

«А що можна сказати про іменинний торт? Очевидно, він пов’язаний з грецькою богинею Артемідою, іменини котрої святкували з медовими тортами у формі місяця зі свічками.»

Людство в пошуках Бога , с.70

«Такі святкування походять з язичницьких релігій, а не з Писання. Деякі коментатори Біблії припускають, що святкування днів народження, можливо, виникло з “уявлення про безсмертя душі.»

Вартова башта (англ.) 1951 1 жовтня стор. 607

Будь другом Єгови – Урок 41: Чому ми не святкуємо день народження? додає, що побажання на день народження мали значення оберегу від злих духів.

Заборона вірувань і практик на основі їх язичницького походження є однією з найбільш нелогічних, викривлено застосовуваних і суперечливих ліній аргументації у вченнях Вартової башти.

Майже все є язичницьким. Язичники робили практично все, що й ми зараз робимо, включаючи більшість того, чим щоденно займаються Свідки Єгови. І це не тільки необхідні щоденні процедури, такі як купання, харчування, пиття та робота. Свідки багато чого роблять такого, що має язичницьке походження, наприклад, носять краватки, користуються парфумами, святкують з піньятами (в Латинській Америці – прим. перекл.), запускають повітряних зміїв і навіть користуються календарем, назви в якому походять від римських богів.

Весілля теж тяжіють до язичництва, в тому числі церемонія, торт, сукня, засвічування свічок і використання обручок. Чомусь Свідкам Єгови дозволено брати участь у більшості весільних звичаїв, але заборонено кидати конфетті. У Біблії дарування весільних подарунків супроводжувались вбивствами. Давид повинен був принести царю Саулу 200 вбитих філістимлян як викуп за наречену (1 Самуїла 18:27). Фараон вбив жителів Гезера і подарував це місто як весільний подарунок своїй дочці, дружині Соломона. (1 Царів 9:16). Чи не мала б Вартова башта заборонити ці весільні традиції, щоб бути послідовною?

Оскільки язичницьке походження є нелогічною причиною для заборони чогось, то Вартова башта через суперечливість власної позиції щодо язичницьких практик іноді змушена визнавати, що значення якоїсь практики для язичників у минулому не потрібно брати до уваги сьогодні.

Наприклад, обговорюючи піньяти, Вартова башта радить поміркувати над тим, як вони сьогодні сприймаються:

«Важливо не те, що означав цей звичай сотні років тому, а як до нього ставляться сьогодні у вашій місцевості. Зрозуміло, що погляди можуть різнитися від місцевості до місцевості. Тому було б мудро не вести щодо таких питань великих суперечок.»

Пробудись! 2003, 22 вересня, с.23-24

Оскільки надзвичайно багато практик мають язичницьке коріння, насправді не важливо, чи язичники відзначали день народження, і чому вони це робили. Сучасний погляд на дні народження – ось це насправді має значення, і люди зараз не пов’язують дні народження з язичництвом, ідолопоклонством або вбивством.

Є певні підстави вважати, що ранні християни не брали б участі у святкуваннях днів народження, які були пов’язані з пишними застіллями на честь язичницьких богів, так само, як вони уникали б будь-якого іншого святкування, такого як річниця весілля, якщо вона була присвячена язичницьким богам. Якщо на святкуванні дня народження не відбувається язичницького ідолопоклонства, то не можна робити висновку, що таке відзначення свята буде язичницьким.

Біблійний погляд

Біблія подає життя як дар, який треба прославляти і за який потрібно бути вдячним. Це сильно відрізняється від підходу Вартової башти, яка пропонує соромитись дня нашого народження.

Ангели святкували народження Ісуса.

«… проте ангел сказав їм: “Не бійтесь, я прийшов звістити вам добру новину, яка принесе велику радість усім людям. Бо сьогодні в Давидовому місті для вас народився спаситель — Христос Господь. Ось вам знак: ви знайдете сповите немовля, яке лежатиме в яслах.” Раптом поряд з ангелом з’явилося численне небесне військо, яке прославляло Бога, промовляючи: “Слава Богу в небесах, а на землі — мир людям, які мають його схвалення.”»

Луки 2:10-14

Пізніше волхви піднесли немовляті Ісусу дари, які прийняли Йосип та Марія.

Йов, “праведний і непорочний” чоловік, який святкував разом зі своїми дітьми, можливо, саме відзначав їх день народження.

«Кожен із його синів влаштовував у своєму домі бенкет у визначений день. Вони запрошували до себе їсти й пити своїх трьох сестер. Коли закінчувалися дні всіх бенкетів, Йов посилав по них, щоб їх очистити.»

Йова 1:4,5

Бог не противився вшануванню пам’яті, і в єврейському календарі була низка щорічних фестивалів, днів пам’яті та святкувань.

Павло каже нам: «… де дух Єгови, там свобода». (2 Коринфян 3:17) Він не критикує християн, які святкують певний день як особливий, а натомість докоряє тим, хто це засуджує.

«Хтось вважає один день важливішим від іншого, а хтось вважає всі дні однаковими. Тож нехай кожен буде твердо переконаний у своїх рішеннях. Людина, яка відзначає якийсь день, робить це для Єгови. … Чому ж ти судиш свого брата? Чому дивишся на свого брата звисока? Адже всі ми станемо перед судовим престолом Бога, …»

Римлян 14:5,6,10

У Діях 20:35 сказано: «“Більше щастя в тому, щоб давати, а не брати”»

Зміни вчення з плином часу

Свідки Єгови святкували день народження до 1950-х років. Наприклад, наступна цитата Вартової башти датована 1940 роком.

“Перепрошую, що витрачаю цим ваш дорогоцінний час, але я просто не можу не повідомити вам, наскільки ціную цей фонограф, який прийшов до мене зранку 8-го числа, в день мого 80-го дня народження. Це дійсно був подарунок на день народження від Єгови, який використовуватиметься для проголошення Його імені. Нехай дасться мені благодать та сила втілити власними руками мій намір.”

Вартова башта (англ.) 1940 1 січня, с.16

Перша негативна згадка про дні народження у Вартовій башті з’явилась в 1951 році.

«Чи доречно святкувати або відвідувати святкування річниць днів народження? – Ф. К., Невада. Такі святкування походять з язичницьких релігій, а не з Писання. Деякі коментатори Біблії припускають, що святкування днів народження, можливо, виникло з “уявлення про безсмертя душі.”»

Вартова башта (англ.) 1951 1 жовтня стор. 607

Чи очікується, що ми маємо повірити, що Єгова запізнився з очищенням свого народу від свята, яке він засуджує; чи може, рішення про засудження днів народження походить від людини, яка встановила власне правило, запроваджене пізно в історії Вартової башти, з наміром відокремити Свідків від решти суспільства?

Висновки

Якби Бог хотів, щоб ми не святкували дні народження, то розумно зробити висновок, що він саме так і сказав би. У Мойсеєвому законі, серед більш ніж 600 складно деталізованих правил, дні народження могли б згадуватись, якби вони були образливими для Бога, оскільки такі святкування були поширені серед навколишніх народів у той час.

“Чи кішки для християн” (див. jwfiles.com/wt_ex_jw_corner/cats.htm 20 липня 2012 р.) – це хороша сатира, що показує, як підхід Вартової башти до створення правил можна використати для заборони будь-чого, наприклад, оголосити кішок нехристиянськими, якщо це знадобиться. Отже, кішки:

• Їм поклонялися як богам в Єгипті.
• Ніколи про них не говориться схвально у Біблії.
• Ніколи не згадується, щоб котів мали давні праведники.
• У вказівках для Ноя вони зараховувались до нечистих тварин.

Коли Біблія не забороняє певну практику, вичитування у віршах того, про що в них не говориться, дозволяє з допомогою найпростіших міркувань оголосити таку практику неправильною, що й зробила Вартова башта з днями народження. Це не тільки додатковий спосіб ізолювати Свідків Єгови від людей, що їх оточують.

Я чув про багатьох Свідків, які таємно святкують дні народження. Хоча більшість Свідків не святкують дні народження через те, що вони заборонені, якщо завтра Вартова башта вирішить оголосити дні народження прийнятними, мало хто заперечуватиме проти цього на основі Писання. Це показує, наскільки хиткими є біблійні підстави для такого вчення.

Найголовнішим днем мого життя був день, в який народився мій син; це було найбільшим дивом і щастям. Щодня я милуюсь ним і тим, як він розвивається. Чи міг би я чесно сказати йому, що не можу святкувати його день народження, бо «день його смерті більший за день його народження»? Чи зміг би я пояснити йому, що не можу вшанувати його народження, бо він може збитись з доброї дороги в майбутньому? Що в дійсності є результатом такого підходу, так це посилення умовного характеру любові батьків Свідків Єгови до своїх дітей.

Ця доктрина не тільки викликає непотрібну тривогу у молодих послідовників релігії Свідків, вона також показує ту владу, якою користуються лідери Вартової башти, маючи можливість переконати своїх послідовників масово вірити в написане ними, незалежно від того, наскільки мало це підтримується Біблією.

Примітки

(1) Єврейська бар-міцва – це свято, подібне до дня народження, що проводиться на 13-й день народження єврейського хлопчика та 12-й день народження дівчинки, але цей звичай сформувався лише в середні віки.

Початково опубліковано в липні 2012 року, останнє оновлення – у лютому 2022 року.

The post Заборона дня народження для Свідків Єгови first appeared on jwfacts.org.ua.

З 1966 по 1975 роки «Вартова башта» регулярно повідомляла про прихід Армагеддону, маючи на увазі 1975 рік. Проте запитайте у когось із Свідків Єгови про цю дату, і вони неодмінно заперечуватимуть, що таке коли-небудь стверджувалося. Наступний вичерпний список цитат показує, що Вартова башта практично не залишала місця сумнівам щодо 1975 року.

Після 1975 року, у випуску за 1980 рік «Вартова башта» визнала, що вона заохочувала думку про те, що земне правління Ісуса почнеться з 1975 року.

«З появою книги «Вічне життя — в свободі синів Божих» і її коментарів щодо того, наскільки доцільною була б одночасність тисячолітнього правління Христа із сьомим тисячоліттям існування людини, розвинулися значні очікування щодо 1975 року. … Але, на жаль, разом із такою застережливою інформацією, були опубліковані й інші твердження, які пропонували думку, що таке втілення надій щодо того року було б швидше правдоподібним, ніж просто можливим»

Вартова башта (англ.) 1980 15 березня с.17

Регулярні натяки на прихід Армагеддону в 1975 році призвели до того, що багато Свідків Єгови твердо вірили, що тоді прийде кінець. Темпи зростання кількості вісників безпосередньо до і після 1975 року показують значення цього року для свідомості Свідків і наслідки несповнення сподівань.

*1976 Службовий рік містить дані з вересня по грудень 1975 року

Не можна заперечувати відчутний ефект вчення 1975 року, якщо порівнювати величину відношення кількості Біблійних вивчень до хрещень (ефективність біблійних вивчень – прим. перекл.) перед 1975 роком з тим, що було пізніше. У 1974 році більш ніж 1 з 5 біблійних вивчень привели до хрещення, порівняно з лише 1 з 30 після 2000 року.

Вартова Башта про 1975 рік

Ідея про те, що в 1975 році прийде кінець світу, була вперше представлена в 1966.

«Опублікований графік, отриманий у результаті цього незалежного дослідження, подає дату створення людини як 4026 р. до Р.Х. Відповідно до цієї надійної біблійної хронології, шість тисяч років від створення людини закінчаться в 1975 році, а сьомий період тисячолітньої історії людства розпочнеться восени 1975 р. по Р. Х. Отже, шість тисяч років існування людини на землі незабаром виповняться – так, в межах цього покоління. Тож через небагато років протягом життя нашого теперішнього покоління ми дочекаємося того, що Бог Єгова міг би вважати сьомим днем існування людини. Наскільки доречним було б для Бога Єгови зробити цей майбутній сьомий тисячолітній період часом суботнього відпочинку та звільнення, великої ювілейної суботи для проголошення свободи по цілій землі всім її мешканцям! Це було б дуже своєчасним для людства. Це також було б найбільш доречним з боку Бога, бо, пам’ятайте, людство ще має попереду те, про що говориться в останній книзі Святої Біблії як про правління Ісуса Христа над землею протягом тисячі років, тисячолітнє правління Христа. Це було б не просто випадковістю чи співпадінням, а було б в згоді з люблячим наміром Єгови Бога, щоб царювання Ісуса Христа, «Володаря суботи», проходило одночасно із сьомим тисячоліттям існування людини».

Вічне життя — в свободі синів Божих (англ.) 1966 с.26-30

«Чи співпадає день відпочинку Бога з часом життя людини на землі від моменту її створення? Очевидно, так. У якому році закінчаться перші 6000 років існування людини, а також перші 6000 років Божого відпочинку? У 1975 році. Це означає, що в межах відносно небагатьох років ми станемо свідками виконання решти пророцтв, які мають відношення до «часу кінця»

Пробудись! 1966 8 жовтня стор.19-20

«Братам не знадобилося багато часу, щоб знайти діаграму, яка починається на 31-й сторінці, яка показує, що 6000 років існування людини закінчуються в 1975 році. Дискусія про 1975 рік затьмарила все інше. «Нова книга змушує нас усвідомити, що Армагеддон насправді дуже близький», — сказав учасник конференції. Напевно, це було одне з видатних благословень, яке можна було взяти додому!» .. Брат Франц. «Чи означає це, що Армагеддон закінчиться, а сатана буде зв’язаний до 1975 року? Можливо! Можливо! У Бога все можливо. Чи означає це, що Вавилон Великий впаде до 1975 року? Можливо. Чи означає це, що Гог з Магога нападе на свідків Єгови, щоб знищити їх, а тоді самого Гога приберуть? Можливо. Але ми не стверджуємо. У Бога все можливо. Але ми не стверджуємо. І ніхто з вас не говоріть нічого конкретного про те, що саме станеться від теперішнього часу і до 1975 року. Проте головне тут, дорогі друзі, наступне: часу обмаль. Час спливає, щодо цього немає жодних сумнівів»

Вартова башта (англ.) 1966 15 жовтня стор.629, 631

На районному конгресі 1967 року районний наглядач району Вісконсін Шебойган брат Чарльз Синютко виступив з промовою «Служіння з поглядом на вічне життя», зробивши таку заяву:

«Залишся в живих до сімдесят п’ятого»

«Тепер, як Свідки Єгови, як бігуни, хоча деякі з нас трохи втомилися, здається, що Єгова дав своєчасну поживу. Тому що він поставив перед усіма нами нову мету. Новий рік. Є щось, до чого можна прагнути, і здається, що це дало всім нам набагато більше енергії та сили в цьому останньому пориву швидкості перед фінішною лінією. І цим роком є 1975-й. Що ж, нам не треба гадати, що означає 1975 рік, коли ми читаємо «Вартову башту». І не чекайте до 1975 року. До цього часу двері вже будуть зачинені. Як сказав один брат, “Залишся в живих до сімдесят п’ятого“».

Чарльз Синютко, конгрес 1967

У листопаді 1968 року районний наглядач Дагган оголосив на конгресі в Пампі, штат Техас, що «насправді залишилося неповних 83 місяці, тож давайте будемо вірними та впевненими, і … ми будемо живі після війни Армагеддону…», таким чином запланувавши Армагеддон на жовтень 1975 року.

«Залишилося 83 місяці»

Подібні коментарі лилися у Вартовій башті наприкінці 1960-х, показуючи, що думка про прихід Армагеддону в 1975 році заохочувалася, а такі терміни, як «залишилося лише 6 років», використовувалися як зворотній відлік до кінця.

«Подумайте тільки, брати, до завершення 6000 років існування людини на землі залишилося приблизно дев’яносто місяців. Пам’ятаєте, що ми дізналися на конгресах минулого літа? Більшість людей, які живуть сьогодні, ймовірно, будуть живі, коли вибухне Армагеддон, і немає надії на воскресіння для тих, хто буде тоді знищений».

Служіння царству (англ.) 1968 березень стор.4

«Близька майбутність певно буде наповнена чудовими подіями, бо цей старий лад уже наближається свого цілковитого кінця. За кілька років останні частини Біблійного пророцтва про ці “останні дні” сповняться»

Вартова башта 1 липня 1969 с.104

Випуск Вартової башти (англ.) від 15 серпня 1968 року дуже детально доводив, що 1975 рік насправді є кінцем 6000 років, підтверджуючи припущення щодо значення 1975 року.

«Чи знаємо ми, що відтепер через сім років завершиться 6000-й рік від створення Адама? І якщо ми доживемо до 1975 року, чого нам очікувати?»

Вартова башта (англ.) 1968 15 серпня с.488

«ЩО на рахунок усіх цих розмов про 1975 рік? Протягом останніх місяців серед серйозних дослідників Біблії розгорілися жваві дискусії, декотрі з яких основані на припущеннях. Їхній інтерес був викликаний вірою в те, що 1975 рік ознаменує кінець 6000-річної історії людства з моменту створення Адама. Близькість такої важливої дати справді розпалює уяву та відкриває безмежні можливості для обговорення.
Але почекайте! Як ми знаємо, що їхні розрахунки правильні? На чому основане твердження, що Адам був створений майже 5993 роки тому? Чи єдина Книга, якій можна безперечно довіряти за її правдиву історичну точність, а саме, натхненне Слово Єгови, Свята Біблія, дає підтримку та довіру такому висновку?
Одна річ є абсолютно певною: Біблійна хронологія, підкріплена виконаними біблійними пророцтвами, показує, що шість тисяч років існування людини незабаром виповняться, так, у цьому поколінні! (Мт. 24:34) Тому зараз не час бути байдужими і самовдоволеними. Зараз не час гратися словами Ісуса, що «про день той чи годину не знає ніхто: ні ангели небесні, ні Син, а тільки Батько.» (Мт. 24:36) Навпаки, це час, коли треба чітко усвідомлювати, що кінець цієї системи речей швидко наближається до свого насильного завершення. Не робіть помилку, бо достатньо, що сам Отець знає «і день, і годину»!
Навіть якщо ніхто не може заглянути за межі 1975-го року, чи це причина бути менш активним? Апостоли не могли бачити навіть настільки далеко; вони нічого не знали про 1975 рік. Усе, що вони бачили, — це короткий час попереду, за який треба завершити доручену працю».

Вартова башта (англ.) 1968 15 серпня стор.494 “Чому ви з нетерпінням чекаєте 1975 року?”

«Чи ми припускаємо з цього дослідження, що битва Армагеддону завершиться до осені 1975 року, і до того часу розпочнеться довгоочікуване тисячолітнє правління Христа? Можливо, але ми чекаємо, щоб побачити, наскільки близько сьомий тисячолітній період існування людини співпадає з суботнім тисячолітнім правлінням Христа. Якщо ці два періоди відбуватимуться одночасно один з одним щодо календарних років, це буде не просто випадковістю чи співпадінням, а буде відповідним до любовних і своєчасних цілей Єгови. Наша хронологія, хоча й досить точна (але, очевидно, не безпомилкова), в кращому випадку просто вказує на осінь 1975 року як кінець 6000 років існування людини на землі. Це не обов’язково означає, що 1975 рік відмічає кінець перших 6000 років сьомого творчого «дня» Єгови. Чому ні? Оскільки після свого створення Адам прожив деякий час протягом «шостого дня», цю невідому кількість часу потрібно було б відняти від 930 років Адама, щоб визначити, коли закінчився шостий семитисячолітній період або «день» і скільки часу Адам жив до «сьомого дня». І все ж кінець цього шостого творчого «дня» міг би прийти протягом того самого григоріанського календарного року від створення Адама. Тут могла б бути лише різниця в тижнях чи місяцях, а не в роках.»

Вартова башта (англ.) 1968 15 серпня с.488

«Той факт, що п’ятдесят чотири роки періоду, який називають «останніми днями», вже минуло, дуже показовий. Це означає, що залишилося лише щонайбільше кілька років перед тим, як Бог знищить цю зіпсовану систему речей, що панує на землі»

Пробудись! (англ.) 1968 рік 8 жовтня с.13

«Багато шкіл тепер мають порадників для студентів, які заохочують їх добиватися вищої освіти, добиватися посади з майбутністю в цьому ладі. Не дозвольте їм робити вплив на вас. Не дозвольте їм “набивати” ваш розум Диявольською пропагандою робити поступ у цьому світі.Цьому світу лишається дуже мало часу! Яка-небудь “майбутність” у цьому світі не є жодною майбутністю. Розумно, дозвольте Божому Слові мати вплив на вас вибирати шлях, який принесе вам охорону й благословенство. Зробіть піонерування, повночасну службу, із можливістю служити в Бетель домі або статися місіонером, вашою метою. Таке життя дає вічну майбутність!»

Вартова башта 1970 р 1 лютого с.171

«Якщо ти молода людина, тобі також потрібно прийняти факт, що ти ніколи не зістарієшся у цій теперішній системі речей. Чому ні? Тому що всі докази сповнення біблійного пророцтва вказують на те, що ця зіпсута система має скінчитися за кілька років. … Про покоління, яке спостерігало початок «останніх днів» у 1914 році, Ісус передрік: «не промине це покоління, як усе це станеться.» (Мт. 24:34. Тому, як молода людина, ти ніколи не зробиш жодної кар’єри, яку пропонує ця система. Якщо ти навчаєшся у середній школі і думаєш про вищу освіту, це потребує щонайменше чотири, а можливо навіть шість чи вісім років, щоб закінчити спеціалізоване навчання. Але де до того часу буде ця система речей? Вона буде на шляху до свого завершення, якщо взагалі не зникне!»

Пробудись! (англ.) 1969 рік 22 травня с.15

«Біблійна хронологія, яка вказує на те, що Адам був створений восени 4026 року до нашої ери, приведе нас до 1975 року нашої ери як дати, що відзначає 6000 років людської історії, і після цього прийдуть 1000 років правління Царства Христа. Отже, якою б не була дата завершення цієї системи, зрозуміло, що час, який залишився, скорочується, і тільки приблизно шість років лишається до кінця 6000-річної історії людства»

Вартова башта(англ.) 1970 р. 1 травня с.273

В Пробудись! (англ.)за 8 жовтня 1971 р. була представлена хронологія із підписом «Оскільки ми наближаємося до кінця 6000-річної історії людства в середині 1970-х, є хвилююча надія на величезне полегшення». У цій хронології «Тисячолітнє правління Ісуса Христа» починається на шеститисячний рік.

«І тепер, коли приходить 1975 рік, кілька тисяч помазаного останку, які все ще живуть на землі, очікують здійснення цієї радісної перспективи. Зростаючий «великий натовп» їхніх вівцеподібних супутників з нетерпінням чекає разом з ними вступу в Новий Порядок без переривання життя. У Новому Порядку Бог Єгова додасть до «довжини днів» помазаного останку на землі настільки, щоб це задовольнило його членів. Залишається побачити, чи затримаються вони тут, на землі, щоб побачити початок воскресіння земних мертвих і зустріти вірних свідків давніх, дохристиянських часів. Вони б насолодилися цим, перш ніж бути піднесеними з земної сцени до небесної нагороди з Христом»

Вартова башта (англ.) 1974 15 грудня стор.766

У 1975 році Вартова башта все ще проголошувала такі очікування. Під час конгресу 10 лютого 1975 року в Лос-Анджелесі Фред Франц згадав про книгу Вічне життя — в свободі синів Божих, кажучи:

«А потім, якщо ми перейдемо до сторінки 35, ми побачимо тисячу дев’ятсот сімдесят п’ятий рік, де ми власне зараз є. І що там говориться про 1975 рік? Там сказано: кінець, – зараз зверніть на це увагу, – кінець шести-тисячолітнього дня існування людини на початку осені. А потім ми переносимося за межі цього року, і наступною датою є 2075 рік. Отже, бачите, у цьому 1975 році нам залишилося не так багато. Це закінчиться із заходом сонця 5 вересня, і саме відразу після 5 вересня тисячолітнє царство Господа Ісуса Христа має розпочатися, щоб виповнити останню тисячу років великих семи творчих днів Бога, і очікується, що станеться велике лихо, знищення Вавилона Великого та знищення всіх політичних систем цього світу, а потім Сатана та його демони будуть зв’язані і їх буде вкинуто у безодню, це відбудеться до завершення цього року, цього тисяча дев’ятсот сімдесят п’ятого року, а відразу після цього почнеться тисячолітнє царювання Господа Ісуса Христа. Ось і все, що тут говориться про 1975 рік. (Глядачі аплодують.)

1 травня 1975 року Вартова башта(англ.) посилається на подібну промову, яку Фред Франц виголосив 2 березня 1975 року на випускній програмі Біблійної школи Вартової башти Гілеад.

«Інший доповідач, Ф.В.Франц, віце-президент Товариства, сильно вразив слухачів повідомленням про невідкладність християнської проповідницької праці. Він підкреслив, що, згідно з надійною біблійною хронологією, 6000 років історії людства закінчаться цього вересня за місячним календарем. Це збігається з часом, коли «рід людський ось-ось вимре з голоду», а також стикається з отруєнням через забруднення та зі знищенням ядерною зброєю. Франц додав: «Немає підстав вважати, що людство, зіткнувшись з тим, з чим воно стикається, зможе існувати протягом сьомого тисячолітнього періоду» за нинішньої системи речей.
Чи означає це, що ми точно знаємо, коли Бог знищить цю стару систему і встановить нову? Франц показав, що ми цього не знаємо, оскільки ми не знаємо, наскільки коротким був проміжок часу між створенням Адама і створенням Єви, а в цей момент розпочався день спокою Бога, який тривав сім тисяч років. (Євр. 4:3, 4) Але він зазначив: “ми не повинні думати, що цей 1975 рік не має ніякого значення для нас”, бо Біблія доводить, що Єгова є “найбільшим хронологом” і “у нас є основна дата, 1914 рік, що означає кінець часів язичників”. Отже, продовжив він: “Ми сповнені очікуванням найближчого майбутнього, для нашого покоління“ – Мт. 24:34»

Вартова башта (англ.) 1975 р. 1 травня с.285

Нагнітання страху

Публікації «Вартової башти» детально розповідали про те, наскільки поганими були світові умови, використовуючи світські цитати, аби підтвердити, що світ не може існувати після 1975 року. Наприклад, у Пробудись! (англ.) за 8 жовтня 1968 р. на сторінці 15 була включена наступна цитата (див. цю ж цитату у “Вартовій башті” українською за 1 грудня 1968 р, с. 192 – прим. перекл.):

“… Державний секретар США Дін Ачесон сказав у 1960 році: «Я знаю достатньо про те, що відбувається, щоб запевнити вас, що через 15 років [або до 1975 року] цей світ стане надто небезпечним для життя».

Пробудись! (англ.) за 8 жовтня 1968 р. с. 15

Також з тієї ж сторінки:

«Одна з найбільших проблем, яку не може вирішити людина, — це майбутній дефіцит продовольства через демографічний вибух. У книзі “Голод-1975!” Експерти з харчових продуктів В. і П. Педдок стверджують:
«До 1975 року світ зіткнеться з катастрофою безпрецедентного масштабу. Голод, більший, ніж будь-коли в історії, спустошить нерозвинуті країни».
“Я передбачаю конкретну дату, 1975 рік, коли нова криза застане нас у всій її приголомшливій важливості».
“До 1975 року громадянські заворушення, анархія, військова диктатура, безперервна інфляція, аварії на транспорті та хаотичні заворушення стануть звичайною річчю в багатьох голодуючих країнах».

Пробудись! (англ.) за 8 жовтня 1968 р. с. 15

Говорилося, що людство перебуває на межі голодної смерті, отруєння або ядерного знищення.

“Це збігається з часом, коли «рід людський ось-ось вимре з голоду», а також стикається з отруєнням через забруднення та зі знищенням ядерною зброєю.”

Вартова башта (англ.) 1975 р. 1 травня с.285

Мас-медіа

У ЗМІ з’являлися статті, в яких повідомлялося про «Вартову башту» та її проголошення того, що кінець настане до 1975 року. Наступні приклади з 1969 року.

Вплив

Це вчення мало значний вплив на життя людей. У 1974 році Служіння Царству повідомило, що кількість піонерів зросла, і похвалила декого за продаж будинків, щоб провести короткий зосталий час у Служінні Богу. Так само рекомендувалося відкласти на пізніше народження дітей.

«Так, з літа 1973 року щомісяця були нові найвищі кількості піонерів. Зараз у Сполучених Штатах налічується 20 394 регулярних і спеціальних піонерів, що є найвищим показником за всю історію. Це на 5190 більше, ніж у лютому 1973 року! Збільшення на 34 відсотки! Хіба це не зігріває наші серця? Чутно повідомлення про братів, котрі продають свої будинки та майно і планують закінчити решту своїх днів у цій старій системі в піонерському служінні. Безумовно, це чудовий спосіб провести той короткий час, що залишився до кінця цього злого світу»

Служіння царству (англ.) травень 1974 с. 3 Як ви використовуєте своє життя?

«Сьогодні є великий натовп людей, які впевнені, що руйнування ще більшого масштабу зараз є неминучим. Доказом є те, що пророцтво Ісуса невдовзі матиме головне сповнення щодо всієї цієї системи речей. Це було основним фактором, який впливає на те, що багато пар вирішили не мати дітей у цей час»

Пробудись! (англ.) 1974 8 листопада стор.11

Свідки запасалися їжею тривалого зберігання, це нагадувало мормонські комори. Одна з сімей моїх друзів ховала предмети в кущах, навіть арбалет, щоб вони могли тихо полювати на тварин під час Армагедону. Інші пішли далі; вони забрали готівкою свої пенсійні плани, скасували медичне страхування, продали свої будинки та купили трейлери щоб у них жити. Це створило великі проблеми для багатьох сімей, оскільки вони були абсолютно не готові до життя, яке триватиме ще багато десятиліть.

Навіть зовнішні джерела новин зрозуміли повідомлення, яке доносила Вартова башта. Випуск Time від 18 липня 1969р містив статтю «Свідчать про кінець», в якій сказано:

«Насправді вони цілковито очікують катастрофи Армагеддону протягом наступних кількох років. Останні розрахунки цієї енергійної, есхатологічної секти датують кінець світу восени 1975 року. Як би його не боялися віруючі інших релігій, кінець — це перспектива, якій радіють серця 323 688 американських послідовників Товариства Вартової башти, якими є Свідки…»1

Зміни друкованого видання після 1975 року

Видання 1968 року книги Правда (англ.) містило тонкі цитати, які вказували на той факт, що світ не може вижити після 1975 року.

«Ще в 1960 році колишній держсекретар Сполучених Штатів Дін Ачесон заявив, що наш час є «періодом небувалої нестабільності, небувалого насильства» і застеріг: «Я знаю достатньо про те, що відбувається, щоб запевнити вас, що через п’ятнадцять років від сьогодні цей світ буде надто небезпечним, щоб у ньому жити».

Правда, яка веде до вічного життя (англ.) с.9 1968 р. видання

Виправлене видання, опубліковане в 1981 році, поміняло цю цитату так:

«Крім того, як повідомлялося ще в 1960 році, колишній держсекретар Сполучених Штатів Дін Ачесон заявив, що наш час є «періодом небувалої нестабільності, небувалого насильства». Виходячи зі свого знання про те, що тоді відбувалося у світі, він зробив висновок, що скоро «цей світ буде надто небезпечним, щоб у ньому жити».

Правда, яка веде до вічного життя (англ.) с.9 1968 р. видання

Так само видання 1968 року містило цитату з книги “Голод – 1975!” посилаючись на те, наскільки непридатним для життя стане світ з 1975 року.

“До 1975 року громадянські заворушення, анархія, військова диктатура, безперервна інфляція, аварії на транспорті та хаотичні заворушення стануть звичайною річчю в багатьох голодуючих країнах”.

Правда, яка веде до вічного життя с.88-89

Видання 1981 року замінило це цитатою 1980 року про голод з London Times.

Визнання провини після 1975 року

Після несповнення в 1975 році про це мало що говорилося. У 1976 році «Вартова башта» надрукувала скептичну статтю, в якій розкритикувала тих, хто планував своє життя згідно з певною датою. У Вартовій башті за 1 серпня 1977 р. стор. 120,121 твердилося:

«Може бути, що деякі слуги Божі планували своє життя навколо помилкового погляду, того, що мало статися в якійсь даті або в якомусь році. Через це вони можливо нехтували або відкладали те, що повинні були пильнувати. Але вони не зрозуміли значення Біблійних пересторог про кінець цієї системи, думаючи, що Біблійна хронологія відкриває якийсь точний день.
Що Ісусові слова показують про правильне відношення відносно кінця,— щоб чекати на якусь дату, чи що? Він сказав: “Уважайте ж на себе, щоб ваші серця не обтяжувалися ненажерством та п’янством, і життєвими клопотами, і щоб день той на вас не прийшов несподівано, немов сітка, бо він прийде на всіх, що живуть на поверхні всієї землі. Тож пильнуйте, і кожного часу моліться, щоб змогли ви уникнути всього того, що має відбутись, та стати перед Сином людським» (Луки 21:34—36).
Чи Ісус мав на думці, щоб ми розкладали наші фінансові та світські справи так, щоб мати досить грошей лише дожити до якоїсь дати в якій думаємо прийде кінець? Якщо наш дім дуже розпадається, то чи нам дальше занедбувати його, припускаючи, що нам ще треба його лише на кілька місяців? Або, якщо хтось у родині захворів і потребує спеціального медичного догляду, то чи нам казати, ‘Ми відкладемо цю справу, бо кінець цієї системи вже дуже близько’? Ісус не радив такого думання і поводження. …
Але нас не радиться надіятись чи звертати увагу на якусь дату і занедбувати такі щоденні справи, як родинні потреби про які християни повинні дбати. Ми не повинні забувати, що коли той “день” прийде, то він не змінить принципа християнського догляду всіх своїх відповідальностей. Якщо хтось розчарувався, тому що думав в такий спосіб, то тепер повинен поправити свій погляд і зрозуміти, що то не слово Боже схибило або обмануло його і принесло таке розчаровання, але його власне розуміння, засноване на неправильних висновках.
Проте, скажім, що ви є один із тих, які дуже надіялися на ту дату, і так як належиться, звертали більшу увагу на нагальність часів та потребу повідомляти людей. І скажім, що тепер ви є тимчасово дещо розчаровані; то чи ви дійсно втратили щось? Чи це дійсно пошкодило вам? Ми є певні, що ви скористали з такого сумлінного змагу. Також, ви набули більш дозрілого, більш розсудливого погляду. (Еф. 5:1-17).”

Вартова башта за 1 серпня 1977 р. стор. 120,121

Перший натяк, що Вартова башта була відповідальною за популяризацію 1975 року, опублікували лише у Щорічнику за 1980 рік (англ.).

«Брати також оцінили відвертість цієї промови, де визнавалася відповідальність Товариства за деякі з розчарувань, які багато хто відчув у 1975 році».

Щорічник (англ.) 1980 с.30-31

Іншим офіційним визнанням провини був один абзац у статті Вартової башти (англ.) за 1980 рік під назвою «Вибираючи найкращий спосіб життя». Цей абзац визнавав, що хвилювання щодо 1975 року заохочувалися Вартовою баштою. Однак не можна не відзначити розчарування через те, що це зізнання було опубліковане аж через п’ять років, а також через те, що стаття все ж на завершення і далі перекладала провину на неправильне сприйняття віруючих. Вартова башта (англ.) за 15 березня 1980 стверджувала:

«У наш час така ревність, що сама по собі є похвальною, призвела до спроб призначити дати бажаного звільнення від страждань і бід, що випадають на долі людей по всій землі. З появою книги «Вічне життя — в свободі синів Божих» і її коментарів щодо того, наскільки доцільною була б одночасність тисячолітнього правління Христа із сьомим тисячоліттям існування людства, пробудилися значні очікування щодо 1975 року. … Були твердження тоді, так само і пізніше, котрі наголошували, що це є лише можливим. Але, на жаль, разом із такою застережливою інформацією, були опубліковані й інші твердження, у яких йшлося про те, що таке втілення надій щодо того року було швидше правдоподібним, аніж просто можливим. Прикро, що ці останні твердження, вочевидь, затьмарили застережливі і сприяли наростанню вже пробудженого очікування.
У своєму випуску від 1 серпня 1977 року «Вартова башта», коментуючи недоцільність орієнтуватися на певну дату, заявила: «Якщо хтось розчарувався, тому що думав в такий спосіб, то тепер повинен поправити свій погляд і зрозуміти, що то не слово Боже схибило або обмануло його і принесло таке розчаровання, але його власне розуміння, засноване на неправильних висновках.» Говорячи «хтось», «Вартова башта» включала всіх розчарованих Свідків Єгови, а отже, також і осіб, які мають відношення до публікації інформації, яка сприяла зростанню надій, зосереджених на цій даті.
Тим не менш, немає причин, щоб ми похитнулися у вірі в Божі обітниці. Навпаки, як наслідок, це спонукало нас усіх більш уважно дослідити Святе Письмо стосовно цього питання про день Суду. Роблячи так, ми виявляємо, що важливою є не дата. Важливо, щоб ми завжди пам’ятали, що такий день є – і він все ближче, і він вимагатиме звіту від усіх нас. Петро сказав, що християни мають правильним чином «чекати дня Єгови і твердо пам’ятати про нього». (2 Пет. 3:12) Попереду не певна дата; повсякденне життя християнина – ось що є справді важливим. Він не повинен прожити жодного дня без того, щоби пам’ятати, що він знаходиться під любовною опікою та керівництвом Єгови і повинен підкорятися йому, також пам’ятаючи про те, що він повинен буде дати звіт за свої вчинки.“

Вартова башта (англ.) за 15 березня 1980 с. 17 – с. 18

У короткому обговоренні цієї події, книга з історії Вартової башти Свідки Єгови — вісники Божого Царства робить невелике зізнання.

«Пізніше це породило ідею, про яку іноді заявлялося як про вірогідну, а іноді говорилося й більш впевнено — що оскільки сьоме тисячоліття людської історії почнеться у 1975 році, саме тоді можуть початися події, пов’язані з початком Тисячолітнього правління Христа».

«Свідки Єгови — вісники Божого Царства» (англ.), с.636

Висновок

Свідки Єгови змушені ігнорувати розважливий напрямок мислення і слідувати всьому, що проголошується у Вартовій башті. Хвилювання через 1975 рік свідчить про те, як атрофується їх здатність до мислення. Є принаймні три очевидні причини, чому 1975 рік не міг стати датою Армагеддону.

1. Створення Адама не було ні кінцем творіння, ні початком Божого дня спокою. Біблія не говорить, коли Бог створив Єву. У Вартовій башті (англ.) за 1 лютого 1955 на стор.95 саме так і говорилося:

«Фактом є те, що, як частину таємниці Єгови, сьогодні ніхто не може дізнатися, скільки часу Адам і пізніше Єва прожили протягом останніх днів шостого творчого періоду, тому ніхто зараз не може визначити, коли закінчуються шість тисяч років нинішнього дня відпочинку Єгови».

Вартова башта (англ.) за 1 лютого 1955 на с. 95

Під час популяризації 1975 року журнал почав заявляти, що Адам і Єва були створені в тому ж самому році, говорячи про рік «сотворення Адама й Єви в 4026 р. перед З.Д.» (Вартова башта 1969, 1 липня стор.103-104) Одразу після невдачі 1975 року Вартова башта повернулася до своєї початкової позиції.

«Але той великий день відпочинку не почався зараз після творення Адама. Ще інші події відбувалися після творення Адама до закінчення шостого творчого дня. Одна з цих є дуже важна для всіх нас. А це — створення першої жінки, Єви.»

Вартова башта 1977 р. 1 серпня стор.117

2. Ангели спостерігали, як закінчився день створення, і, отже, мали б тоді знати день початку Армагеддону, якби це був простий розрахунок періоду в 6000 років, але Біблія стверджує, що ангели не знали часу кінця.

Матвія 24:36 «А про день той чи годину не знає ніхто: ні ангели небесні, ні Син, а тільки Батько.».

3. Біблія не визначає тривалість творчих днів або сьомого дня. Вона не вказує на те, що Божий день спокою триватиме 7000 років або що царювання Ісуса почнеться через 6000 років.

Поверхневі аргументи, які використовувала Вартова башта для підтримки свого проголошення про 1975 рік, з невигідного боку показують єдність доктрини Керівного органу. Прийняття цієї доктрини також показало дивовижну довірливість послідовників, що вказує на відсутність справді глибокого бажання бачити істину за межами того, що з’являється на сторінках «Вартової башти».

Невдача 1914 року і 1925 року навчила Вартову башту, як небезпечно встановлювати конкретну дату, але неможливо неправильно зрозуміти значення статей перед 1975 роком. Проте, якщо зараз запитати у Свідків Єгови, чи вважався у них коли-небудь 1975 рік датою кінця світу, відповідь завжди буде заперечна. Що й відповідає зображенню Вартовою баштою цієї частини своєї історії. Зверніть увагу на коротке обговорення, яке книга Свідки Єгови — вісники Божого Царства (англ.) присвячує цьому важливому періоду зростання і на ту міру, в якій визнається помилка.

«Тоді брат Франц згадав про багато питань, які виникли щодо того, чи означає матеріал у новій книзі, що до кінця 1975 року Армагеддон буде завершений, а Сатана буде зв’язаний. Він, власне, заявив: «Можливо. Але ми не стверджуємо. У Бога все можливо. Але ми не стверджуємо. І ніхто з вас хай не говорить нічого конкретного про те, що саме станеться від теперішнього часу і до 1975 року. Проте головне тут, дорогі друзі, наступне: часу обмаль. Час спливає, щодо цього немає жодних сумнівів». Однак на цю тему були опубліковані й інші заяви, і деякі, ймовірно, були занадто конкретними».

«Свідки Єгови — вісники Божого Царства», с.636

Рекомендована література

The WTS’s 1975 “End of World” Timeline: References with
Brief Descriptions — це найбільш повний список цитат, пов’язаних із передбаченням 1975 року

Armageddon in 1975 – Wlodzimierz Bednarski

Примітки

[1.] time.com/time/archive (архів за 26 лютого 2005)

The post Цитати про кінець світу в 1975 році first appeared on jwfacts.org.ua.

У 1984 році книга “Вижити для нової землі” проголошувала:

“Частота великих землетрусів зросла приблизно в 20 разів, порівняно з середньою частотою протягом двох тисяч років, що передували 1914 року”.

Вижити для нової землі (англ.) (1984), с.23

Наступного року книга Обговорення на основі Писань повторила це твердження.

“Це означає, що з 1914 року в середньому за рік ставалось у 20 разів більше таких землетрусів, ніж у період в 2000 років перед тим.”

Обговорення на основі Писань (1985), с.245

Неправдоподібна заява про збільшення частоти землетрусів в 20 разів з 1914 року була використана як нечесний спосіб переконати Свідків Єгови, що ми живемо в «останні дні». Це пов’язано з словами Ісуса в Луки 21:11 про те, що відбуватимуться “сильні землетруси” як ознака “кінця”.

Оскільки я цікавився математикою, то на мене сильно вплинуло таке “20-кратне” збільшення частоти землетрусів, яке було незаперечним доказом того, що я живу в Останні дні. Я ніколи не думав сумніватися або перевіряти це твердження Вартової башти. Кожен без винятку з тих Свідків Єгови, з якими я розмовляв, був переконаний, що з 1914 року спостерігається значне зростання кількості землетрусів. Основоположною для всього вчення Свідків Єгови є доктрина про те, що Останні Дні почались в 1914 році, і тому Вартова башта робила все можливе, щоб надати інформацію про різке зростання ознак, про які говорив Ісус, починаючи з того року.

Після цунамі 2004 року я взявся дослідити тему землетрусів у Британській енциклопедії. Це невинне джерело інформації справило на мене глибоке враження, оскільки воно суперечило статистиці Вартової башти. Я порівняв ці висновки з інформацією на сейсмологічних сайтах, а потім мав листування з сейсмологом. Всі джерела підтверджували, що з 1914 року не було збільшення кількості землетрусів – ні за частотою, ні за силою, ні за кількістю людських жертв. Це переконало мене, що настав час ретельно перевірити кожен «факт», про який я дізнався з Вартової башти.

Чи дійсно зростає кількість землетрусів?

Метою цієї статті є дослідження питання, чи дійсно зросла кількість “великих” землетрусів з 1914 року, як стверджувалося Вартовою баштою.

“За оцінками, у світі щороку відбувається 500 тисяч землетрусів, які піддаються виявленню. 100 000 з них можна відчути, і 100 з них завдають шкоди.”

earthquake.usgs.gov (27 вересня 2015 р.)

У середньому щорічно відбуватиметься один великий землетрус магнітудою понад 8 балів.

Дослідники, як правило, класифікують значущість землетрусу одним з двох способів;

• Наприклад, землетрус з високою магнітудою, що перевищує 8,0 балів за шкалою Ріхтера.
• Землетрус, що спричиняє людські жертви, зазвичай зараховують до статистики при перевищенні кількості в 1000 загиблих.

За обома пунктами не було зростання з 1914 року. Наступна інформація детально розбирає частоту землетрусів з плином часу, а також історичну кількість жертв, що була зафіксована протягом останніх 2000 років.

Землетруси за величиною щорічно

Серед сейсмологів загальноприйнятою є думка, що кількість землетрусів залишалася відносно незмінною протягом багатьох тисячоліть.

«Хоча може здатися, що ми спостерігаємо більше землетрусів, проте частота землетрусів магнітудою 7,0 залишалась досить постійною. …
Частково це можна пояснити тим, що за останні двадцять років ми, безумовно, змогли виявити значно більше землетрусів. Це пов’язано з надзвичайним зростанням кількості сейсмічних станцій у світі та багатьма вдосконаленнями у всесвітніх комунікаціях. У 1931 році в світі працювало близько 350 станцій; сьогодні існує понад 4000 станцій, і дані з цих станцій зараз швидко надходять через електронну пошту, інтернет та супутниковий зв’язок. Це збільшення кількості станцій та більш своєчасне отримання даних дозволили нам та іншим сейсмологічним центрам швидше виявляти землетруси та фіксувати багато невеликих землетрусів, які залишались невиявленими в попередні роки.
NEIC (Національний центр інформації про землетруси) зараз виявляє близько 12 000 – 14 000 землетрусів щороку, або приблизно 50 на день. Крім того, через вдосконалення комунікацій та підвищений інтерес до навколишнього середовища і стихійних лих, громадськість тепер дізнається більше про землетруси. Згідно з багаторічними записами (приблизно з 1900 р.), ми очікуємо близько 17 значних землетрусів (7,0 – 7,9) та один дуже великий землетрус (8,0 або вище) у будь-який рік.»

earthquake.usgs.gov 27 жовтня 2009 року

Причина, чому кількість землетрусів мало змінюється з часом, полягає в тому, що для виникнення землетрусів потрібні роки, і вони є результатом зміщення земної мантії. Так утворюються острови та гірські хребти, і для виникнення гірської системи можуть знадобитися кілька мільйонів землетрусів середнього розміру напротязі десятків мільйонів років.

Як приклад сили землетрусів, землетрус 1994 року в Нортриджі, Каліфорнія, вивільнив енергію, еквівалентну майже 2 мільярдам кілограмів вибухівки, що приблизно в 100 разів перевищує кількість енергії, яка була виділена атомною бомбою, що знищила Хіросіму під час Другої світової війни. При магнітуді 6,7, землетрус у Нортриджі вважається помірним за розміром, та при цьому він завдав збитків на суму понад 20 мільярдів доларів. Землетруси такого розміру відбуваються приблизно 20 разів на рік у всьому світі.

В приватному електронному листі, який я отримав від професора Гленна Біасі (Glenn Biasi) з сейсмологічної лабораторії університету Невади Рено, він написав:

“Істотного збільшення землетрусів з 1914 року не спостерігається. Записи є кращими, тому люди більше дізнаються про землетруси, є більше сейсмометрів, кращі комунікації тощо. Кількість землетрусів змінюється з року в рік, але є досить постійною, якщо тільки враховувати збільшення можливостей виявлення землетрусів. Кількість землетрусів за рік або величина енергії, що виділяється в середньому, випливає зі значення швидкості, з якою у мантії рухаються внутрішні потоки під дією гравітації. Дуже складно це поміняти, і немає жодних ознак різкої зміни в жодному історичному періоді.”

Glenn Biasi, University of Nevada Reno

Сейсмологія – це нова наука, перший сейсмограф був винайдений у 1880 році. З того часу стала можливою точна фіксація землетрусів інтенсивністю 8,0 за шкалою Ріхтера, а повні сейсмологічні записи зараз неважко отримати. Хоча частота великих землетрусів не змінилася, ми тепер дізнаємось про кожен з них прямо в той момент, коли він починається.

За оцінками Геологічної служби США, великі землетруси з магнітудою понад 8,0 відбуваються раз на рік. Менші землетруси, такі як з магнітудою 2, стаються сотні разів на день, а невеликих дрижань поверхні нараховують по кілька мільйонів щодня. Наприклад, всього за 7 днів до 15 жовтня 2011 року відбулися наступні землетруси силою від 4 до 6,7:

Наведене вище зображення було взято з Google Real-time Earthquakes. Ця функція більше не активна, але аналогічну онлайн стрічку землетрусів можна побачити на сайті quakes.globalincidentmap.com станом на вересень 2015 року.

Наступне відео графічно демонструє захоплюючу частоту та постійний характер землетрусів.

«В середньому щороку фіксується близько 1000 землетрусів силою в 5,0 балів і вище. Надзвичайно великі землетруси (інтенсивністю 8,0 або вище) відбуваються один раз на рік, великі землетруси (інтенсивністю 7,0-7,9) – 18 разів на рік, сильні землетруси (інтенсивністю 6,0-6,9) – 10 разів на місяць, помірні землетруси (інтенсивністю 5,0-5,9) – більше двох разів на день.»

www.encyclopedia.com (архів за 4 жовтня 2016)

Віддані своїй справі сейсмологи та дослідники, серед яких R. Mallet, J. Milne, P. Verney, S. Duda та A.W. Lee, накопичили значний обсяг даних про історичні землетруси. Записи про землетруси існують ще з 2150 року до н. е. Чотири землетруси магнітудою 6,8 або більше і багато поштовхів магнітудою 6 – 6,5 відбулися тільки в регіоні затоки Сан-Франциско протягом 75 років між 1836 і 1911 роками.

Землетруси силою 7.0 балів і більше

Щорічні смерті через землетруси

Незважаючи на те, що не було збільшення сили або частоти землетрусів, можна подумати, що зростання населення планети призвело б, принаймні, до збільшення кількості смертей через землетруси, що відбуваються з 20 століття. Несподівано, але цього не сталося, оскільки в деяких попередніх століттях було більше загиблих через землетруси.

Джерелом всебічних даних для цієї статті був сайт ntute.ac.uk, закритий в липні 2011 року. Перелік землетрусів, що призвели до понад 1000 загиблих, опубліковано на сайті neic.usgs.gov (архів за 4 лютого 2005 року), показує, що протягом часу, за який ми маємо точні записи, мало що змінилося щодо землетрусів до і після 1914 року. З 1902 по 2001 рік відбулося 110 землетрусів, які призвели до 1000 або більше загиблих, або коефіцієнт в 1,1 землетрусів на рік, які призвели до жертв. За 12 років до 1914 року (з 1902 по 1913 рік) цей середній показник мав значення 1,25 на рік, що є більшим ніж його середнє значення за 88 років з 1914 по 2001 рік, коли показник знизився до 1,08.

Вартова башта проголосила, що “один великий землетрус на рік” є більшою кількістю землетрусів, ніж в будь-який інший період історії.

«Жахливі землетруси вражали земну кулю зі все більшою суворістю і частотою протягом останніх років. … Особливо, з 1914 року відбулося більше великих землетрусів, ніж у будь-який попередній період такої тривалості, зафіксований в історії. … З 1948 року ця тенденція перейшла в нову фазу, з приблизно одним великим землетрусом на рік.»

Вартова башта (англ.) 1961 15 жовтня с. 628

Середній показник в один великий руйнівний землетрус на рік, який, як стверджує Вартова башта, робить XX століття найбільш насиченим землетрусами за всю історію, не відрізняється від довгострокових записів. Станом на квітень 2007 року, ntute.ac.uk перерахував 5800 руйнівних землетрусів, каталогізованих з 2150 року до н. е.; в середньому припадає понад 1 великий руйнівний землетрус на рік протягом останніх 4000 років,

Британська енциклопедія 2002 року на DVD перераховує основні історичні землетруси за останні 1500 років, за найбільшими людськими жертвами. З 5 землетрусів з найбільшою кількістю загиблих лише 1 був після 1914 року і він аж ніяк не був найбільш руйнівним. Найбільш руйнівний землетрус стався в 1201 році в Сирії, через нього загинули 1,1 мільйона людей. У 1556 році в Китаї стався землетрус з числом жертв в 800 тисяч осіб. Для порівняння, найбільший землетрус в 1900-х роках вбив відносно невелике число в 240 тисяч людей.

Таблиця найбільш руйнівних землетрусів починаючи з 500 року н. е.
(джерело – Британська Енциклопедія – 2002 р. вид.)

Загальна кількість загиблих з 1914 року, зафіксована в повному списку, що подається в Британській Енциклопедії – 2002 р. вид., становила 1,15 мільйона, тоді як той самий список показує, що протягом 1200-х років тільки 3 землетруси призвели до 1,26 мільйона загиблих. Загальна кількість смертей, пов’язаних із землетрусами у 1200-х роках, очевидно, є навіть більшою за це значення, бо відсутність записів про менші випадки з тих давніх часів обмежує величину показника.

Порівняння жертв землетрусів в 1700-х, 1800-х і 1900-х роках також показує, що кількість смертей щорічно була дуже схожою, і кожне з останніх трьох століть відзначалося понад 1 мільйоном загиблих. Враховуючи шестикратне збільшення населення протягом XX століття, співвідношення смертей до кількості населення стало значно нижчим з 1914 року. Незважаючи на збільшення населення, видається, що вдосконалення технологій – включаючи рятувальні, будівельні стандарти та системи раннього попередження – допомогли зменшити жертви та страждання через землетруси у 20 столітті. Як пояснив у статті Чому кількість жертв землетрусу на Гаїті вища, ніж у Чилі Колін Старк (Colin Stark), технологічні досягнення спричинили зменшення кількості страждань, спричинених землетрусами, в розвинених країнах протягом останнього століття.

«Близько шести тижнів тому великий землетрус зруйнував Гаїті і загинуло понад 200 тисяч людей. В суботу величезний землетрус, що вивільнив в 500 разів більше енергії, спустошив Чилі і вбив лише сотні людей.
Чому ж слабший за силою землетрус вбив так багато людей? І чому стався раптовий сплеск катастрофічних землетрусів в американському регіоні? Ні, це не прихід апокаліпсису. Ні, два землетруси ніяк не пов’язані між собою. І ні, Пат Робертсон, ви не можете звинувачувати тут ні Диявола, ні французів. Справжніми відповідями для тих, хто є прихильником науки та Просвітництва, є тектоніка та бідність. …
Протягом мільйонів років це тектонічне стискання сформувало Анди і підняло на висоту пустелю, відому як Альтіплано. В інших місцях воно створило Альпи, Скелясті гори, Гімалаї та Тибет. Цей процес також створив і поміняв деякі острови Карибського басейну, включаючи Гаїті.
Ось чому деякі частини світу страждають від великих землетрусів, які відбуваються з нерегулярною частотою, в той час як інші регіони сейсмічно тихі: все залежить від того, де стикаються плити і як швидко вони втискаються одна в іншу. …
Бідність – це те, що в кінцевому підсумку вбиває більшість людей під час землетрусу. Бідність означає, що сейсмічні ризики при будівництві будинків мало оцінюються або взагалі не перевіряються, а зональне районування не відбувається. Це означає, що будівельні норми не написані, а навіть якщо вони існують, їх важко або неможливо впровадити. … Гаїті є трагічною ілюстрацією цього. Слабкі будівельні матеріали та погані будівельні стандарти найбільше спричинилися до вражаючої кількості загиблих, поранених та внутрішньо переміщених осіб.»

cnn.com 28 лютого 2010 р.

Вчення Вартової башти

Протягом своєї історії Вартова башта регулярно робила заяви та цитувала цифри, щоб фальшиво довести надзвичайно велике збільшення землетрусів з 1914 року. Зважаючи на легкодоступну інформацію щодо стабільності землетрусів протягом тисяч років, важко повірити, наскільки жахливою є нечесність Вартової башти в наступних цитатах.

«За останні чотири роки на землі було більше природних землетрусів, ніж за будь-який попередній період історії Землі»

Світове горе. Чому? Вихід (The Remedy, англ.), (1923) с.26

«Навіть якщо перебільшені цифри з минулих століть прийняти за повністю вірні, наведені вище значення показують, що середньорічний рівень смертності значно збільшився з 1914 року і після 1914 року – з 4000 загиблих на рік він підскочив до 40 000! Концентрована смерть і жах – це частка для людства з 1914 року.»

Вартова башта (англ.) 1951 1 квітня, стор. 202

«Особливо, з 1914 року відбулося більше великих землетрусів, ніж у будь-який попередній період такої тривалості, збережений в історії.»

Вартова башта (англ.) 1961 15 жовтня с. 628

«З 1914 року під час землетрусів щорік гине в середньому вдесятеро більше людей, ніж у минулі століття.»

Життя. Як воно виникло? Шляхом еволюції чи творення? с.225

«”Будуть землетруси великі та голод, та помір [епідемічні хвороби] місцями” (Луки 21:11). Це дуже схоже на події, які відбувалися з 1914 року, тому що страждання дуже збільшилося через такі нещастя.»

Чи Бог дійсно дбає про нас? с. 20

«З того часу, як Ісус виголосив пророцтво, до 1914 року, історія фіксує п’ять землетрусів, кожен з яких забрав 100 000 життів або більше.»

Пробудись! (англ.) 1982 8 липня с. 16

«Таке збільшення землетрусів не дивує Свідків Єгови.»

Пробудись! (англ.)1995 Серпень 22 с.27

«За останні 2500 років було тільки дев’ять землетрусів, кожен з яких забрав понад 100 000 життів. Чотири з них відбулися після 1914 року.»

Вартова башта 1998 вересень 15, с.7

У 1923 році “Золотий вік” за 7 листопада на с. 67 продемонстрував не тільки неточність і сенсаційність коментарів Вартової башти про землетруси, але і забобонну сутність цієї релігії:

Японія в кульмінації жаху
Японський землетрус, як вважається, є найбільш жахливим землетрусом, який коли-небудь траплявся на планеті, передвістям наближення соціального катаклізму, гул якого навіть тепер хвилює всі народи. Варто відмітити, що, як дехто вважає, [землетрус] не просто так стався незабаром після оголошення про хрещення принца-регента Хірохіто, яке той прийняв від самого Папи під час свого недавнього візиту до Ватикану. Чи не був цей землетрус ознакою божественного незадоволення через цю подію?

Золотий вік, 7 листопада 1923, с. 67

Як доказ наближення кінця в 1925 році, повідомлялось про хвилю землетрусів в Сполучених Штатах.

«1925 РІК ЗЕМЛЕТРУСІВ
27 і 28 червня штат Монтана зазнав серії землетрусів, які зруйнували багато будівель, а багато інших будинків змусили небезпечно розхитуватись. … Здається, що вся земля в неспокої, підготовляється до найсильнішого з усіх землетрусів, який безсумнівно наступить в цей час, як пророкував Господь.»

The Broadcaster 13 липня 1925 року

У 1984 році заявлялось, що відбулося 11-кратне збільшення землетрусів.

«Але Ісус передбачив “великі землетруси”. (Луки 21:11) Чи дійсно їх частота змінилася? … З 1914 року середня річна кількість повідомлень про сильні землетруси зросла більш ніж в 11 разів, порівнюючи з періодом в тисячі років до того. Чи треба щось більше, ніж це, щоб сповнити пророцтво?»

Пробудись! 1984 Жовтень 22 с.7

Всього лиш через рік письменники Вартової башти виявили ще більшу креативність, збільшивши цифру зростання до 20 разів.

«Це означає, що з 1914 року в середньому за рік ставалось у 20 разів більше таких землетрусів, ніж у період в 2000 років перед тим.»

Обговорення на основі Писань (1985), с.245

Хоча англійське видання Вижити для нової землі сенсаційно заявило про 20-кратне збільшення землетрусів, німецьке видання цієї книжки змінило цифру на ще більш дивуючу – 25 разів.

Оманливі висновки

Наведені вище дані показали, що з часів Ісуса постійно відбувалися «великі землетруси». При розгляді подальшого матеріалу важливо розуміти наступне:

• Протягом останніх 2000 років відбувається в середньому близько одного великого землетрусу щороку.
• Землетрус найбільшої магнітуди стався перед 1914 роком.
• Землетрус, що призвів до найбільших людських жертв, стався до 1914 року.

Погана якість та відсутність цілісності в інформації про землетруси, яку представила Вартова башта, є просто шокуючою. Заслуговує на увагу дослідження способу, в який неправдиво представлялись факти, статистика, а також неправильно цитувалися джерела заради підтримки доктрини про посилення землетрусів. Починаючи з Рутерфорда, має місце тривала історія неправдивих тверджень про землетруси.

“Треба єще пригадати, що почавши від 1914 року було о много більше страшних землетрясень, як про се знає історія.”

Визволеннє (1926) с.235

Це цікава цитата, враховуючи, що насправді було більше землетрусів, що спричинили понад 1000 жертв за дванадцять років безпосередньо перед 1914 роком, ніж за дванадцять наступних років; включаючи великі землетруси в Сан-Франциско, Туреччині, Ірані, Італії та Ямайці.

У 1977 році було зроблено наступне фальшиве твердження, яке пізніше з’являлося в численних публікаціях Вартової башти з 1977 року.

“Цікаво, що на протязі 1059 років (від 856 до 1914 р.) надійні джерела звітують тільки про 24 великі землетруси в яких 1 973 000 людей загинуло. Але порівняйте це з супровідним частковим зведенням, в якому ми знаходимо, що тільки за 62 роки 1 600 000 людей загинуло у 43 землетрусах від 1915 до 1976 р.”

Пробудись! (англ.) 1977 22 лютого стор. 11

Письменник Вартової башти не вказує жодного джерела цих цифр і сформував їх відповідно до власного наміру. Винятковим обманом є твердження, що до 1914 року було лише 24 землетруси, особливо коли далі йдеться про неповний список з 43 землетрусів починаючи з 1914 року; очевидно, що цей перший список до 1914 року дає ще більш занижене значення, ніж другий. Будь-кому нескладно буде знайти значну кількість даних, щоб показати, що між 856 і 1914 роками було набагато більше, ніж 24 великі землетруси. Проте ця нечесна інформація використовувалася кілька разів протягом наступного десятиліття.

“Від 1914 р. до цих пір, було багато більше великих землетрусів ніж у якій-небудь іншій ері записаної історії. Протягом понад 1000 років, від 856 р. н. е. до 1914 р., було тільки 24 великі землетруси, в яких згинуло близько 1 973 000 людей. Але протягом 63-ох років від 1915—1978 р., згинуло всього близько 1 600 000 осіб у 43-ох великих землетрусах.”

Ви можете жити вічно в раю на Землі (1982), с.151

У 1983 році Вартова башта включила знайому нам цитату як доказ зростання кількості землетрусів.

«В італійському журналі Il Piccolo, від 8 жовтня 1978 року, Гео Малаголі відмітив: “Наше покоління живе в небезпечний період високої сейсмічної активності, як показує статистика. Дійсно, на протязі 1.059 років (від 856 до 1914 р.) надійні джерела звітують тільки 24 великі землетруси в яких 1.973.000 людей загинуло. Проте, [в] недавніх лихах, як ми знаходимо, тільки за 63 роки 1 600 000 людей загинуло у 43 землетрусах від 1915 до 1978 р. Це різке збільшення продовжується, наголошуючи на загальноприйнятому факті – що наше покоління є нещасним багато в чому”»

Вартова башта (англ.) 1983 15 травня с.6, “Землетруси – Знак кінця?”

Ви можете побачити, що “Il Piccolo” просто взяв інформацію з “Пробудись!“, який цитувався вище (автор “Il Piccolo” не вказав походження цитати, але вона майже дослівна – прим. перекл.). Починаючи з 1983 року, Вартова башта цитує Ґео Малаґолі (Geo Malagoli), а не ідентифікує себе як джерело цієї інформації, як у книзі «Еволюція». (порівн. з Пробудись 1981 серпень 8 сс. 9–11 – прим. перекл.)

«Італійський журнал “Пікколо” повідомив: “Як показує статистика, наше покоління живе у небезпечний період високої сейсмічної активності”. З 1914 року під час землетрусів щорік гине в середньому вдесятеро більше людей, ніж у минулі століття.»

Життя. Як воно виникло? Шляхом еволюції чи творення? (1985) с. 225

Чому вони не вказали самих себе як джерело цифр Малаґолі? Для того, щоб додати необґрунтованої достовірності власній неправдивій інформації.

У статті «Вартової башти» 1983 року також неправильно цитується професор Акі, в ще одній спробі довести сплеск кількості землетрусів.

“Професор Кейіті Акі з кафедри Земних та планетарних наук Массачусетського технологічного інституту говорить про “явний сплеск інтенсивності і частоти великих землетрусів протягом останніх ста років”, хоча і заявляє, що період з 1500 по 1700 рік був таким же активним”.

Вартова башта (англ.) 15 травня 1983 с.6

Ця часткова цитата професора Акі надає протилежного значення тому, що він насправді сказав. Повним реченням Акі було:

“Явний сплеск інтенсивності та частоти великих землетрусів протягом останніх ста років, за всією ймовірністю, пов’язаний з покращенням реєстрації землетрусів та підвищеною вразливістю людського суспільства до зазнання шкоди від землетрусів. Основною причиною є добре налагоджена тектоніка плит, що свідчить про дуже стабільний рух розломів протягом останніх багатьох мільйонів років.”

Професор Кейіті Акі

Іншими словами, через повільний рух тектоніки плит немає жодного різкого росту, а очевидно лише є ріст зареєстрованої кількості, через покращення засобів вимірювання та реєстрації. Однак спосіб, у який Товариство викривлено цитує професора, створює неправдиве враження, ніби відбулось різке підвищення кількості.

Хоча поточні дослідження та збір даних про історичні землетруси збільшили кількість відомих нам землетрусів та їхніх жертв, Вартовій башті вдалося зменшити кількість загиблих, які, як вона стверджує, були до 1914 року. Статистика з наступних журналів показує тенденцію.

Рамка в книзі “Щастя” зазначає щорічний показник жертв, пов’язаних із землетрусами, лише в 1800 смертей для періоду, що передував 1914 року. Здається, Вартова башта витворила цю цифру з власних сфальсифікованих тверджень про лише 24 великі землетруси за цей період (1 973 000 / 1 059 = 1 863). Загальноприйнятою є думка, що з часів Ісуса від землетрусів загинули десятки мільйонів людей. У праці “Просування в науці” (Advancement in Science, June 1969 p.362), J.H. Latter оцінює, що з 1000 р. н. е. помирали до 1,5 мільйона людей за століття, або близько 15 000 на рік, що є дуже схожим на такий показник для 20-го століття.

У публікації Вартової башти “Проникливість у суть Святого Письма” дуже докладно розповідається про це заявлене збільшення землетрусів.

“Ісус передрікав, що землетруси значної кількості та сили будуть ознакою його присутності. (Мт. 24:3, 7, 8; Лук. 21:11). З 1914 р. н.е. відбулося збільшення кількості землетрусів, що призводить до великих лих. На основі даних Національного центру геофізичних даних в Боулдері (штат Колорадо, США), доповнених кількома нормативними довідковими виданнями, у 1984 році було складено зведення, до якого ввійшли тільки ті землетруси, сила яких була не менше 7,5 бала за шкалою Ріхтера, [або] які завдали матеріальних збитків на суму 5 і більше мільйонів доларів (США) або забрали життя 100 чи більше чоловік. Було підраховано, що сталося 856 таких землетрусів протягом 2000 років, що передували 1914 року. Ця ж таблиця показала, що всього за 69 років після 1914 року таких землетрусів було 605. З допомогою цієї статистики можна побачити розмах страждань через землетруси у цей період історії “.

Проникливість у суть Святого Письма (англ.), т. 1, с. 669

Цей шокуюче неточний розрахунок використовувався кілька разів протягом багатьох років. У примітці журналу “Пробудись!” від 8 червня 1985 с. 7 підсумовано ці розрахунки наступним чином:

“Землетруси занесені у список мусили відповісти на принаймні одну з наступних вимог:

Інтенсивність – 7,5 або більше на шкалі Ріхтера

Убитих – 100 або більше

Ушкодження – 5 мільйонів доларів (СШ) вартості або більше знищеного майна”

Пробудись! 8 червня 1985 с. 7

Обговорення на основі Писань (1989) цитує абзац з Проникливості, Том 1 у повному обсязі;

“Чи з 1914 року дійсно сталось так багато значних землетрусів? На основі даних, отриманих від Національного центру геофізичних даних у Боулдері, штат Колорадо, доповнених низкою стандартних довідкових праць, у 1984 році було зроблено таблицю, яка включала лише землетруси, що мали силу 7,5 або більше за шкалою Ріхтера, або які призвели до знищення майна на п’ять мільйонів доларів (США) чи більше, або які спричинили 100 чи більше смертей. Підрахували, що за 2000 років до 1914 року було 856 таких землетрусів. З того самого зведення видно, що всього за 69 років після 1914 року сталось 605 таких землетрусів. Це означає, що з 1914 року в середньому за рік ставалось у 20 разів більше таких землетрусів, ніж у період в 2000 років перед тим.”

Обговорення на основі Писань (1989), с. 245

Хоча цифри представлені так, ніби вони походять з Центру геофізичних даних, ретельне читання показує, що ці значення були сфабриковані Вартовою баштою, що привело до надзвичайно неточного та викривленого значення. Стверджується, що за 2000 років перед 1914 роком було лише 856 землетрусів, включаючи всі землетруси, що відповідають одному з наступних критеріїв:

• більше 7,5 за шкалою Ріхтера, АБО
• завдали шкоду на суму від 5 000 000 доларів США, АБО
• спричинили 100 і більше смертей

Як вже було показано, сейсмологи запевняють, що кількість землетрусів була стабільною протягом тисяч років, близько 1 землетрусу на рік понад 8,0 за шкалою Ріхтера і 18 землетрусів зі значенням понад 7,0. Тому тільки на цій основі мали бути тисячі землетрусів до 1914 року, що відповідали першому критерію, а не лише 856. Другий критерій мав додавати будь-які землетруси, що завдали шкоди на суму від 5 мільйонів доларів. Ця гіпотетична цифра абсолютно безглузда для періоду часу, коли люди не мали ні автомобілів, ні електроенергії і взагалі жили в приміщеннях, які ми назвали б сараєм за сьогоднішніми стандартами. Скільки доларів шкоди може завдати землетрус табору, де аборигени живуть в своїх хатинках? Представити ці цифри як точні значення на основі третьої категорії є абсолютною інтелектуальною нечесністю. Як Вартова башта може очікувати, що читачі подумають, ніби вона має повний перелік землетрусів, які призвели до 100 або більше смертей починаючи з 2000 років тому? За такий тривалий час більшість малих сіл та їхніх записів вже перестали існувати. Якби 100 австралійських аборигенів загинули під час землетрусу 500 років тому, хто б міг чесно стверджувати, що має будь-які записи навіть про те, що землетрус просто стався? Незважаючи на цілковиту некоректність цього розрахунку, він є підставою для заяви, що кількість землетрусів з 1914 року була в 20 разів більшою.

Лише в 2002 році, і тільки після того, як інформація, що виявляє нечесне використання цифр Вартовою баштою стала легкодоступною в Інтернеті, вони остаточно визнали, що число землетрусів силою понад 7,0 залишається постійним.

“Національний інформаційний центр з питань землетрусів (США) повідомляє, що протягом XX сторіччя кількість землетрусів з магнітудою 7.0 і більше одиниць практично не змінилась”. Однак зауважте, що пророцтво Ісуса сповнюється не збільшенням числа чи сили землетрусів. Ісус сказав, що відбуватимуться великі землетруси то в одному, то в іншому місці. Крім того, він стверджував, що це буде свідчити про “початок терпінь” (Матвія 24:8). Терпіння оцінюють не за шкалою Ріхтера і не за кількістю землетрусів, а за наслідками для людей. … * На думку декого, відомості про ріст кількості землетрусів зумовлені вдосконаленням техніки, яка точніше виявляє частоту підземних поштовхів.”

Пробудись! 22 березня 2002 p.9

«Від наших читачів
Я прочитав серію статей «Жертви землетрусів розповідають» (22 березня 2002 року). Там ви цитуєте одне джерело, де сказано, що «протягом XX сторіччя кількість землетрусів з магнітудою 7,0 і більше одиниць «практично не змінилась». Однак «Світовий альманах за 1999 рік» (англ.) повідомляє, що протягом 90-х років кількість землетрусів різко зросла. Ф. А., Італія
“Пробудись!” відповідає: У цій статті ми намагалися бути безсторонніми і висвітлити думку деяких сейсмологів щодо середньої кількості землетрусів у XX столітті. Ми лише хотіли наголосити, що навіть коли хтось і вважає, ніби кількість землетрусів «практично не змінилась», Ісусове пророцтво, записане в 24-му розділі Матвія, сповняється саме за наших часів. А Ісус просто повідомив, що будуть “землетруси великі”»

(Луки 21:11). Пробудись! 2002 листопад 8 стор. 30

Ці коментарі все ще знаходяться на межі з обманом через низку причин. По-перше, зверніть увагу на те, як тут говориться про твердження сейсмологів, що землетруси залишались на досить постійному рівні протягом ХХ століття. Сейсмологи стверджують, що вона була досить постійною протягом тисяч або навіть мільйонів років. Говорячи тут про 20 століття, у непроінформованих свідків Єгови все ще може скластись враження, ніби в 20 столітті було більше землетрусів, ніж в попередніх століттях.

Ці статті, і Вартова башта в цілому, намагаються стверджувати, що землетруси зараз спричиняють для людей важчі наслідки, ніж це було в попередніх століттях. Навряд чи це так. У 1737 році відбулося цунамі в тому ж районі, що й цунамі після землетрусу в Індійському океані 26 грудня 2004 року. Внаслідок цунамі 1737 року загинуло стільки ж людей, як і в 2004 році. Хто постраждав більше, люди, які жили в 1737 році, чи в 2004 році? У 2004 році протягом кількох годин лікарі прилетіли з ліками, щоб полегшити біль постраждалих, була доставлена важка техніка для розчистки безладних завалів, а всесвітня кампанія зі збору пожертв привела до того, що переселенці могли з нетерпінням очікувати на новозбудовані будинки та інфраструктуру. Порівняйте це з 1737 роком, коли сотні тисяч людей залишилися помирати і дбати про себе самі, в той час як решта світу переважно взагалі не знала нічого про те, що сталося.

Пізніша стаття ще більше понизила тон обговорення теми землетрусів.

«ПОШИРЕНЕ ЗАПЕРЕЧЕННЯ. Кількість землетрусів не збільшилася. На відміну від людей давнини сьогодні завдяки сучасним технологіям про них усі знають.
НАСКІЛЬКИ ВАГОМЕ ЦЕ ЗАПЕРЕЧЕННЯ? Зверніть увагу: Біблія не наголошує на кількості землетрусів протягом останніх днів. За її словами, «в одному місці за іншим» відбуватимуться «сильні землетруси», що й робитиме їх особливою ознакою цього важливого періоду історії (Марка 13:8; Луки 21:11).
ЩО ДУМАЄТЕ ВИ? Чи нині відбуваються сильні землетруси, як і було передречено в Біблії? Звичайно, самі землетруси ще не є головним доказом того, що ми живемо в останні дні. Це лише одне з пророцтв, які виконуються в наш час.»

Вартова башта 1 травня 2011 с.4

Коли твердження про збільшення землетрусів виявились фальсифікацією, з 2002 року написане у Вартовій башті виявляє зміни в доктрині, визнаючи, що ознака ніколи не мала наувазі збільшення кількості землетрусів. Це було тонким визнанням того факту, що Вартова башта невірно зрозуміла значення слів Ісуса про землетруси, а потім сфабрикувала цифри, щоб підтвердити свою неправильну позицію. Вчення, яке було критично важливою опорою для моєї віри, з тих пір безславно зникло без жодних пояснень.

З 2000 року

Ця стаття доводить, що землетруси не посилювались з 1914 року. Однак тих, хто народився в сім’ях Свідків Єгови, все ще навчають вірити, що цей “теперішній” період часу, який конкретно стосується їх, є унікальним. Що показує остання статистика землетрусів, взята з www.usgs.gov 11 лютого 2021 року? Не відрізняючись від минулих показників, з 2000 по 2019 рік продовжують відбуватись в середньому один землетрус силою 8,0+ щороку і від одного до двох землетрусів силою 7,0+ щомісяця.

Ознака

У статті National Geographic “Землетрус тривав 32 роки, і вчені хочуть знати, як” Майі Вей-Хаас (Maya Wei-Haas) від 29 травня 2021 року говориться: “Повільний землетрус, що є найдовшим з коли-небудь зафіксованих, завершився катастрофою в 1861 році”.

Найдовший зафіксований землетрус стався перед 1914 роком. З 1914 року збільшення кількості землетрусів не спостерігалося. Також не було зростання сили землетрусів. У 1900-х роках не було ані найбільшої кількості смертей, пов’язаних із землетрусами, а також ні найсильніших, ні найбільш руйнівних землетрусів. Незважаючи на це, кожен великий землетрус спонукає Свідків Єгови вірити, що він є ознакою, яка вказує на Армагеддон.

Кількість землетрусів залишалась на постійному значенні протягом тривалих періодів часу через повільний характер континентального дрейфу, і неважко визначити, що кількість «великих землетрусів» залишалася на постійному рівні протягом тисяч років.

Щоб підтвердити свій апокаліптичний погляд на наш час, Вартова башта вигадала ідею, що “ознаки”, представлені в Матвія і Луки, пов’язані з терміном “останні дні”, який зустрічається у Петра, Павла і Якова. Як показано в статті Чи почалися останні дні в 1914 році?, вся ця доктрина є повністю неправильною. Ісус або будь-який письменник Біблії також не вказували на конкретний 1914 рік, як на їх початок. Стаття про Сім Часів показує, в який спосіб доктрина про початок Останніх днів саме в 1914 році базується на неправильному тлумаченні Даниїла 4.

Ісус описав землетруси як ознаку руйнування храму в Єрусалимі, але не уточнював, який саме землетрус є великим. У Євангелії від Луки 21:11 його слова записані з використанням фрази «відбуватимуться сильні землетруси», а в Євангелії від Матвія 24:7 просто сказано, що «в одному місці за іншим … відбуватимуться землетруси». Ісус не сказав, що повинна різко збільшитись кількість землетрусів, а заяви про їх збільшення від Вартової башти є спробою мотивувати з допомогою страху та сенсації. Стаття Чи почалися Останні Дні в 1914 році? показує, що Вартова башта подає аналогічно сфальсифіковану інформацію також про інші ознаки Ісуса.

Інформація про землетруси з Вартової башти ставить під сумнів чесність та прямоту Керівного органу. Для того, щоб Свідки Єгови вірили, що землетруси підтверджують початок останніх часів в 1914 році, Вартова башта вдається до неправильного цитування сейсмологів, подаючи неточні цифри та цитуючи власну неправдиву інформацію. Цей тип інтелектуальної нечесності не є унікальним для Вартової башти, а є поширеним серед письменників з апокаліптичних рухів. Це дуже ефективно працює. Після кожного великого землетрусу я отримую електронні листи від Свідків Єгови, які стверджують, що тепер моя неправота є доведеною, і кінець ось-ось настане.

Ця стаття показує, що Вартова башта представляла грубо неточну інформацію щодо землетрусів. Це дослідження не тільки поставило під сумнів те, що Останні дні почалися в 1914 році; воно підірвало мою довіру до всього, що написано “вірним і розсудливим рабом”. Зважаючи на те, що мільйони послідовників будують власне життя на основі того, що публікує Вартова башта, тривожить, наскільки неетичним є той спосіб, у який нею неправильно подається статистика та викривлено цитуються експерти.

Посилання

https://www.ngdc.noaa.gov/hazard/earthqk.shtml

Вперше опубліковано у червні 2005 року, останнє оновлення – у серпні 2022 року.

The post Фальсифікація статистики про посилення землетрусів з 1914 року first appeared on jwfacts.org.ua.

Вартова башта навчає, що лише Свідки Єгови переживуть Армагеддон. Через те, що лише вони мають Божу підтримку, будучи єдиною групою, яка поклоняється правдивому Богу, Єгові.

«Тільки Свідки Єгови, з помазаного останка, як також «великого натовпу», як з’єднана організація під охороною Всевишнього Організатора, мають біблійну надію пережити нависаюче знищення цієї осудженої системи під владою Сатани Диявола.»

Вартова башта 1990 1 травня стор.19

«Оскільки Божий день суду тепер такий близький, увесь світ повинен “замовчати перед Господом Богом” і слухати, що він говорить через «малу черідку», Ісусових помазаних послідовників, та їхніх товаришів, його «інших овець»» (Луки 12:32; Івана 10:16). Знищення чекає на всіх, хто не послухає, і таким чином стане проти правління Божого Царства.»

Вартова башта 15 лютого 2001 с.14

Коли я був Свідком Єгови, мені завжди важко давалося це вчення. Я став одним зі Свідків з тієї єдиної причини, що мені «пощастило» бути вихованим у цій релігії з дитинства. Навіть ще навчаючись в початковій школі, у мене виникало питання, чому я переживу Армагеддон, тоді як мої однокласники загинуть, якщо я просто робив те, що мені казали мої батьки, а вони слухалися своїх батьків.

Що це за Бог, який може вбити мільярди людей? Коли я говорив про це зі своїм батьком, який на той час був районним наглядачем, він сказав мені, що Єгова може читати серця і врятує праведних, незалежно від їхньої релігії. Я був певний, що цього не навчала Вартова башта, і її офіційна доктрина каже, що врятуються тільки ті Свідки Єгови, які активно проповідуватимуть під час приходу Армагеддону. Згодом я провів дослідження, щоб прояснити офіційну позицію Вартової башти, яке і лягло в основу цієї статті.

Постійний потік тонких натяків і прямих тверджень Вартової башти показує, що спасіння в Армагеддоні залежить від того, чи ви співпрацюєте з Організацією Вартової башти як активний Свідок Єгови.

«Ісус теж передає нам слово Єгови, коли керує збором через «вірного і розсудливого раба» (Матв. 24:45). Нам треба серйозно ставитись до Божих вказівок і настанов, бо від слухняності залежить наше вічне життя (Євр. 5:9).»

Вартова башта 2014 15 серпня с.21

«Перед загибеллю «стародавнього світу» у Потопі Ной був вірним «проповідником праведності» (2 Петра 2:5). В останні дні теперішньої системи народ Єгови розповідає про Божі праведні вимоги і звіщає добру новину про можливість не загинути, а жити у новому світі (2 Петра 3:9—13). Ной та його богобоязлива родина вижили завдяки тому, що сховались у ковчезі. Так само життя людей сьогодні залежить від їхньої віри і від того, чи належать вони до земної частини всесвітньої організації Єгови.»

Вартова башта 2006 рік 15 травня с.22 «Чи ви готові пережити знищення?»

«Чи не є зухвалим твердження Свідків Єгови про те, що тільки вони мають Божу підтримку? Тепер ситуація, по суті, така сама, як і тоді, коли, всупереч думці єгиптян, ізраїльтяни заявляли про Божу підтримку або коли християни в першому сторіччі підкреслювали, що не прибічники єврейської релігії, а саме вони мають Божу підтримку.»

Вартова башта 2001 1 червня стор.16

«Схожим чином, Єгова використовує сьогодні лише одну організацію, щоб здійснювати свою волю. Щоб отримати вічне життя у земному раю, ми повинні визначити цю організацію і служити Богу як її частина.»

Вартова башта (англ.) 1983 15 лютого стор.12

Стверджується, що тільки їхній спосіб поклоніння є прийнятним для Бога, який шукає тих небагатьох людей, котрі заслуговують на вічне життя.

«Біблія не підтримує сучасного погляду, що є багато прийнятних способів поклоніння Богові. В Ефесян 4:5 говориться, що є «один Господь, одна віра». Ісус сказав: «Тісні ті ворота, і вузька та дорога, що веде до життя,— і мало таких, що знаходять її! … Оскільки всі вірування, норми поведінки та організаційні розпорядки Свідків Єгови базуються на Біблії, їхня віра в Біблію як Боже Слово додає їм упевненості, що вони дійсно мають правду. Отже, їхня позиція не егоїстична…»

Обговорення на основі Писань с.314

Вартова башта заходить у своїх твердженнях аж так далеко, що заявляє про мільярди людей, яких чекає знищення.

«Є мільярди людей, які не знають Єгови. Багато з них у незнанні чинять те, що, згідно зі Святим Письмом, є поганим. Якщо вони залишаться на цьому шляху, то будуть серед тих, хто загине під час великої скорботи».

Вартова башта 1 жовтня 1993 с.19

Мільярди людей, які будуть вбиті в Армагедоні, втрачають будь-яку надію на воскресіння; говориться, що їхнє знищення буде вічним.

«Так, знищення великих грішників у тих містах було вічним, так як будуть знищені навічно грішники наприкінці нинішньої системи речей.»

Вартова башта (англ.) (текст української публікації відрізняється – прим. перекл.) 1990 р. 15 квітня с.20

«Більшість людей, які живуть сьогодні, ймовірно, будуть живі, коли вибухне Армагеддон, і немає надії на воскресіння для тих, хто буде тоді знищений».

Наше служіння царству (англ.) 1968 березень стор.4

Вартова башта нечасто робить такі сміливі заяви; частіше твердження про знищення не-свідків подається (з завидною регулярністю) через низку більш тонких понять. Наведені нижче цитати представляють безглузду ідею, що для спасіння недостатньо слідувати Біблії, вірити в Викупну жертву Ісуса та вести моральне життя. Лише слухаючись Організацію Єгови – Вартову Башту, – можна отримати життя. Усі християни вважаються послідовниками загальновизнаного християнства і їх чекає знищення.

Зміни вчення з плином часу

Уявіть на мить, що Вартова башта не є правдивою релігією. На вашу думку, як Свідка Єгови, чи було б справедливо, якби Бог знищив вас, тому що ваші життєві обставини склалися так, що ви приєдналися не до правильної релігії?

Чи збирається люблячий Бог піддати мільярди людей насильницькій і вічній смерті? Бог, який готовий убити 7 мільярдів людей, це, безумовно, не той Бог, якого описував Рассел, засновуючи організацію Дослідників Біблії. Рассел покинув пресвітеріанство, бо не міг повірити в несправедливого Бога, який хоче знищити більшість людства.

«Ми міркували, що, якщо прихід Христа повинен був покінчити з випробуванням і принести безповоротну загибель дев’яносто дев’яти з сотні людей, то навряд чи це можна було б вважати бажаним, і ми не могли б молитися з належним духом: “Прийди, Господи Ісусе, прийди швидко!”»

ДОДАТОК ДО «Сіонської Вартової башти і вісника Христової присутності» (англ.).1 липня 1879 року

Так само Рассел не міг прийняти концепцію спасіння лише для адвентистів.

«Рассел писав: “Ми дуже засмучені помилкою адвентистів, які чекали Христа у тілі й навчали, що світ і всі в ньому, крім адвентистів, будуть спалені.”»

Свідки Єгови — вісники Божого Царства (англ., рос.) стор.45

За часів Рассела Вартова башта навчала, що незалежно від їхньої релігії більшість людей переживе Армагеддон. Його розуміння «майбутнього випробування» полягало в тому, що люди землі переживуть Армагеддон і отримають освіту на землі під час 1000-річного правління, перш ніж підпадуть під суд. Воскресіння чекало всіх померлих, включаючи Адама. Проте релігія, яку він заснував, тепер стверджує, що більше, ніж навіть «дев’яносто дев’ять із ста будуть знищені». У цілому світі на кожну тисячу людей припадає лише один Свідок. Тому, виходячи з сучасної статистики, вчення Вартової башти стверджує, що Єгова назавжди знищить навіть не 99 зі 100, а 99,9 зі 100 людей.

Саме під час керівництва Рутерфорда розвинулася ця доктрина про геноцид, коли запровадили вчення про «безповоротну руїну» та «судний період» – концепції, яких Рассел намагався уникнути. В Вартовій башті (англ.) 1923 р. на сс.310-311, пояснювалося, що духовенство не буде врятоване. У 1930 році, на сс. 275-281 Рутерфорд заявив, що на людей, які не згодні з ним, відступників, очікує вічне знищення. Вартова башта (англ.) за 1939 р. на с.170 стверджувала, що знищені у минулих судних періодах, таких як Содом і Гоморра, не перебувають в черзі на воскресіння: ні Адам і Єва, ні Соломон, ні книжники і фарисеї.

У 1941 році, коли обговорювалася важливість хрещення, було сказано, що вічне життя залежить від того, щоб бути «свідком Бога Єгови».

«Звідси випливає, що кожна людина, яка отримує схвалення Всемогутнього Бога, і яка отримує від нього життя вічне, повинна бути свідком Бога Єгови.»

Вістник потіхи (англ.) 1941 17 вересня стор.12

Пізніші керівники не намагалися пом’якшити жорстку позицію Рутерфорда. Під керівництвом третього президента Натана Норра було опубліковано, що 99,9% загинуть, що є дуже далеким від ідеології Рассела, який критикував такі елітарні та маніпулятивні заяви релігійних лідерів.

«Щодо людей на землі, то по стороні Єгови будуть всі вповні посвячені йому і котрі вірно ступають слідами Ісуса Христа; але цих дуже мало, коли порівнати із мільярдами (в укр. версії – “біліонами” – прим. перекл.) жителів землі. … По стороні Сатани буде решта з людства, що є більше ніж 99.9 процент …»

Вартова башта 1961 1 березня стор.46

Свідки Єгови також стверджували, що вихід з організації веде до вічної смерті.

«… не допускаймо, щоб … ми покинули організацію Єгови. Інакше ми втратимо не лише можливість виконувати волю Єгови, але й надію жити в Божому новому світі.»

Вартова башта (для вивчення) червень 2016 р. сс. 26,27

Від Свідків очікується, що вони радітимуть знищенню людства в Армагедоні.

«Найближчим часом це покоління побачить передречене «велике лихо», яке покладе край цій нинішній злочинній системі (Матв. 24:21). У той час жоден із вірних слуг Єгови, які єдині виживуть, не буде оплакувати знищення нечестивих. Навпаки, вони радітимуть, як Мойсей та його народ раділи знищенню фараона та його війська».

Вартова башта (англ.) 1977 1 червня стор.345

У 1986 році кожного, хто не погоджувався з тим, що Бог знищить мільйони (а точніше мільярди) людей, назвали противником.

«Декотрі противники … [думають], що Бог є такий милостивий, що не буде нищити так багато мільйонів людей у “великому горі”.» (насправді, тут йдеться не про противників, а про тих, хто готовий слухати критику противників – прим. перекл.)

Вартова башта 1986 р. 1 грудня с.19

Вартова башта вважає за необхідне пояснити, що з початком Великої Скорботи не буде великого напливу людей до організації.

«Яка-небудь особа бажаюча пережити у Божий праведний новий лад мусить тепер розвинути правильну спорідненість з Єговою й з Його земною організацією. … Чому ж така негайність у приближенні до правдивого поклоніння Єгові тепер? Чи ж щира людина не може чекати аж поки не побачить початок виконування суду Єгови, і тоді скоро перейти на Його сторону? Хоч ця думка подобається деяким, то чи ж тоді буде досить часу, щоб розвинути правильну спорідненість з Єговою? Доказ з Біблії відповідає, Ні.»

Вартова башта 1982 1 грудня

«У «Вартовій башті» за 15 серпня 1996 року було сказано: «В останній частині скорботи «плоть», яка втече на сторону Єгови, спасеться». Чи слід розуміти, що після першого етапу великої скорботи багато нових перейде на сторону Єгови? Такого висновку зроблено не було.

… Стосовно того, чи нові матимуть змогу навчитися правди і стати на сторону Бога після початку великої скорботи, зверніть увагу на Ісусові слова в Матвія 24:29—31. Після раптового початку скорботи з’явиться знак Сина Людського. Ісус сказав, що заголосять всі земні племена. Він нічого не сказав, що люди зрозуміють ситуацію, покаються, стануть на сторону Бога і будуть правдивими учнями. Так само у притчі про овець і козлів з’являється Син Людський і як суддя розділяє людей на основі того, що вони робили чи не робили в минулому. Ісус нічого не сказав про людей, які, хоча й довгий час мали козлоподібні риси, швидко навернулися і стали вівцеподібними людьми. Він судитиме на основі того, якими будуть люди в момент суду (Матвія 25:31—46).»

Вартова башта 1997 р. 15 лютого стор.29

Коли займаються індоктринацією дітей, їм показують страхітливі зображення вбивства – так їх спонукують повірити, що Бог незабаром вчинить це з іншими людьми. В їх числі – ілюстрації в книгах, спеціально написаних для дітей Свідків Єгови. Наступне зображення людей, що втікають від стріл Ісуса з обличчями, спотвореними надзвичайним жахом, взяте зі сторінки 243 дитячої книги Вчіться у Великого Вчителя, випущеної 2003 року.

Зверніть увагу, як в наступних двох статтях Свідкам пропонується відповідати на питання «Чи вірять свідки Єгови, що тільки вони будуть врятовані?» Не треба заявляти, що врятуються тільки Свідки Єгови. Рекомендується сказати “НІ”; хоча наведене пояснення показує, що справжня відповідь – “так”. Прочитавши весь абзац, стає зрозуміло, що мається на увазі.

«Чи вони вірять, що будуть єдиними, хто спасеться? Ні. Мільйони людей, які жили сторіччя тому і не були Свідками Єгови, повернуться через воскресіння і матимуть можливість жити. Багато з тих, хто живе тепер, можуть ще стати на бік правди і праведності перед «великою скорботою» і здобути спасіння.»

Хто такі Свідки Єгови? У що вони вірять? (2002) с.29

«Чи вірять свідки Єгови, що тільки вони спасуться?

Свідки Єгови вірять, що врятуються багато тих, хто зараз не є свідками Єгови. Але щодо майбутнього «великого лиха» і спасіння під час цієї війни, Біблія показує, що люди повинні тепер навернутися до Бога і стати на його бік, якщо вони бажають мати Його захист. Ісус сказав: «Як було за днів Ноя, так буде і під час присутності Сина людського … не звертали уваги, поки не прийшов Потоп та не змів їх усіх, так буде і під час присутності Сина людського.» (Матв. 24:21, 37–39) Однак Ной і його сім’я були врятовані під час потопу, тому що вони служили Богу Єгові. Всі інші були знищені. Ісус сказав, що саме це станеться під час майбутнього «великого лиха», і свідки Єгови вірять в це.»

Вартова башта (англ.) 1970 р. 15 квітня с.247

Слід зазначити, що деякі окремі Свідки усвідомили, що спасіння не є доступним винятково для Свідків Єгови. Мій батько, районний наглядач, був одним із них. Інші заспокоюють своє сумління і почуття справедливості, кажучи, що багато людей прийдуть до Божої Організації незадовго перед кінцем. Наступні цитати показують, що Вартова башта не підтримує такі ідеї, а чітко вчить, що спасуться тільки її послідовники.

The post Спасіння тільки для Свідків Єгови first appeared on jwfacts.org.ua.

Більшість методів лікування дозволені для Свідків Єгови, але за жодних обставин їм не можна переливати кров. Утримання від крові вважається одним з критеріїв, що визначає їх як єдину правдиву релігію.1 Переважно ніхто не знає, що протягом своєї історії Товариство Вартової Башти поміняло ставлення до цього питання на повністю протилежне, дозволивши приймати препарати, створені на основі крові.

Теперішня позиція полягає в тому, що Свідки Єгови не можуть приймати цільну кров або одну з чотирьої фракцій крові – еритроцити, лейкоцити, тромбоцити, плазму – проте, інші фракції є прийнятними.

В результаті, позицію щодо крові можна охарактеризувати так:

• Біблійно неточна – більшість християнських релігій визнають, що в Біблії немає заборони для християн на переливання крові.
• Непослідовна – Вартова башта стверджує, що за Божим стандартом кров не можна зберігати, проте дозволяє Свідкам Єгови використовувати фракції, які було отримано з крові, що зберігалася.
• Подвійні стандарти – Свідки Єгови використовують значну кількість медичних препаратів, отриманих з крові, але їм заборонено бути донорами крові.

У певний момент часу Вартова башта вказувала, що вакцинація та трансплантація органів є неприпустимими для християн, але до 1980-х років обидві процедури були дозволені. Вартова башта також значно поміняла позицію щодо того, яке використанням крові вважається прийнятним. Кожен Свідок Єгови повинен серйозно обдумати наслідки внесення таких змін у доктрину Вартової башти, перш ніж вирішити відмовитися від крові, коли від цього залежатиме його життя.

Розміщена тут інформація представляє позицію Вартової башти щодо крові станом на червень 2021 року. Враховуючи зміни, які відбулися за останні два десятиліття, і тривалі юридичні труднощі, з якими стикається Вартова башта, в найближчі роки, ймовірно, введуть ще суттєвіші послаблення.

Ця стаття представляє історію вчення Вартової башти щодо крові та порівнює поточну позицію з тим, що говориться в Біблії про використання крові.

Узагальнення біблійних проблем з позицією Вартової башти

Відношення Вартової башти до крові є біблійно неточним на кількох рівнях:

1. Равинський принцип Пікуах Нефеш (на який посилався Ісус у Матвія 12:11), наказує ігнорувати Закон, якщо його дотримання призведе до втрати життя
2. Біблія говорить про вживання в їжу крові забитих тварин, а не про переливання крові, яке не призводить до смерті донора.
3. Павло показав, що заборони в Дії 15 були обов’язковими лише тоді, коли ці дії призводили до спотикання (дивіться 1 Коринфян 8)

Наведена нижче таблиця показує зміни в часі вчення Вартової башти щодо крові.

Чи можна вважати, що ці суперечливі зміни робилися під керівництвом Єгови?

Узагальнення протиріч у сучасних правилах щодо крові

Вартова башта є непослідовною, коли дозволяє використання фракцій крові. Це відразу стає очевидним, якщо врахувати наступне.

«Свідки Єгови не погоджуються на переливання цільної крові або чотирьох головних компонентів крові, а саме: еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів і плазми. Також вони не здають крові для того, щоб її переливали іншим, або для того, щоб вона зберігалась для переливання їм самим.»

Наше служіння Царству Листопад 2006 с. 3

«В інших випадках, стосовно фракцій головних компонентів, кожен християнин після старанних і молитовних роздумів повинен сумлінно прийняти особисте рішення.»

Вартова башта 2000 15 червня с.31

1. Якщо для Свідків є неправильним здавати кров, від кого походять фракції крові, які вони використовують?
2. Якщо кров треба вилити на землю, як були отримані фракції крові, які вони використовують?
3. Якщо утримання від крові не дозволяє прийняти «велику» фракцію крові, то чому воно дозволяє прийняти частинку від фракції?
4. Якщо фракції крові завжди були прийнятними для Єгови, то хто несе відповідальність за те, що Свідки без потреби помирали, відмовляючись від них, через правила Вартової башти, які забороняли їх до 2000 року?

Пікуах Нефеш – Життя головніше за Закон

Ця стаття покаже, що згідно з Біблією, повага до життя є важливою для Бога. Причина, чому Закони Ноя та Мойсея передбачали, що кров тварин потрібно зливати, була в повазі до забраного життя. Кров, пролита Ісусом під час його смерті, була найвищим даром, завдяки якому було придбано вічне життя для людства.

Повністю протилежно до цього біблійного принципу, Товариство Вартової Башти визнає, що їхня боротьба проти переливання крові призвела до смерті Свідків Єгови, навіть демонструючи фотографії 26 дітей Свідків, які померли, відмовившись від переливання крові.2

«Свідки Єгови не стверджують, що переливання крові не рятує життя пацієнтів, які інакше могли б померти.»

Кров, медицина і Божий Закон (англ.) с.38

«У минулому тисячі молодих людей помирали, бо ставили Бога на перше місце. Вони продовжують це робити, але сьогодні ця драма розгортається в лікарнях та судових залах, де йдеться про переливання крові.»

Пробудись! (англ.) 1994 22 травня с.2

У публікаціях Вартової башти стверджується, що намагатися врятувати життя за допомогою переливання крові є неправильним, оскільки так людина ризикує втратити життя вічне.

«Як християнські свідки Єгови, її батьки, Даррел і Рода Лабренц, правдиво вважали переливання крові порушенням Божого закону і тому виступали проти цього. Вони турбувалися про вічне благополуччя своєї дитини, бо вічне життя є перспективою лише тих, хто дотримується Божих законів.»Щорічник 1975 (англ.) с. 224

«Але припустимо, що чиясь дружина чи дитина були під загрозою смерті. Здавати кров, незалежно від того, ким доводиться донорові дорога йому людина, все одно буде порушенням Божого закону. Тільки те, що людині загрожує смерть, не дає свободи порушувати Божі заповіді. Момент, коли людина є близькою до своєї смерті, не є часом для того, щоб викривляти Божий закон або порушувати його, але це є часом, щоб наблизитися до Бога якомога тісніше, залишаючись йому вірним. Вічне життя є нагородою за відданість. Як же це було б нерозумно – відкидати перспективу вічного життя через дуже непевну обіцянку вилікуватися шляхом переливання крові!»Вартова башта (англ.) 1970 р. 15 квітня с.249

«А як бути, коли християнин сильно травмований чи потребує серйозної операції? Припустімо, лікарі кажуть, що йому обов’язково треба зробити переливання крові, бо інакше він помре. Звичайно, християнин не хоче вмирати. … Чи порушуватиме християнин Божий закон лише заради того, щоб трохи довше пожити в цьому злому світі? Ісус сказав: «Хто хоче врятувати своє життя, той його погубить. А хто погубить своє життя заради мене, той врятує його» (Матвія 16:25). Ми не хочемо вмирати. Але якщо ми намагаємось врятувати своє теперішнє життя, порушуючи Божий закон, то ризикуємо втратити вічне життя.»Чого насправді вчить Біблія (2005) сс.130-131

Є щось тривожно неправильне в тому, що релігія навчає шанувати святість символу життя більше за саме життя.

В записі регіонального конгресу «Будьте вірними Єгові» 2016 року можна побачити, як член Керівного органу Ентоні Морріс вихваляє хлопчика, що загинув, твердо відмовившись від переливання крові, проголошуючи разом зі слухачами, що він опиниться в раю після воскресіння.

Цей випадок оснований на історії 15-річного Джошуа Уокера з журналу «Пробудись!» (англ.) за 22 січня 1995 сс. 11-15.

Ця безглузда смерть є ганебним сучасним прикладом принесення дитини в жертву. Цього бідолашного хлопчика навчили вважати, що він повинен відмовитися від переливання крові заради «поваги до святості життя», і Морріс огидно змальовує як «переслідування» спроби лікаря допомогти дитині зрозуміти, що переливання крові врятує йому життя.

Чи показують ці твердження, що позиція Вартової башти щодо крові відображає повагу до життя? Порівняйте їх з тим, чого хоче Бог.

Матвія 12:7 «Та якби ви зрозуміли, що означають слова: “Я хочу милосердя, а не жертви”, то не засуджували б невинних.»

Заборона переливання крові є прикладом легалістської західної думки, яка творить доктрину без розуміння істинного духу, який стоїть за біблійними текстами зі стародавнього Сходу. Переливання крові – це не те саме, що вживання крові в їжу. По-перше, переливання крові не веде до її перетравлення. По-друге, переливання крові не призводить до смерті донора. Біблійні заповіді про кров, такі як ті, що були дані Ною в Буття 9:4 полягали в тому, що кров треба було зливати з зарізаної тварини. Метою закону про кров було виявлення поваги до життя під час ритуалу вбивства заради їжі.

До речі, євреям дозволено робити переливання крові. Суворі ортодоксальні євреї замочують м’ясо у воді, солять, а потім висушують, щоб забрати всю кров. Проте жодна єврейська група не забороняє переливання крові. (Також мусульманам, яким забороняється пити кров, дозволено переливання крові для порятунку життя.) Причиною є те, що єврейські перевірки на кошерність скасовуються, коли йдеться про використання в медичних цілях заради порятунку життя. Потреба підтримати життя переважає закон Мойсея; цей принцип називають “пікуах нефеш”.

Ісус показав, що християни повинні дотримуватися цього принципу, коли зцілював і збирав урожай у суботу. Він використав Давида як приклад, щоб показати, що вчинки милосердя, такі як порятунок життя, є важливішими за суворе дотримання правил. Вартова башта показує, що вона розуміє, що милосердя було одним із найважливіших аспектів Закону.

«Для прикладу розгляньмо випадок, описаний в Марка 5:25—34. (Прочитайте). Одна жінка, котра страждала від кровотечі, пробравшись крізь натовп, торкнулась Ісусового одягу і зцілилась. За Мойсеєвим законом вона була нечистою і не мала права торкатися людей (Лев. 15:25—27). Але Ісус не докорив жінці за її вчинок, адже розумів, що “важливіше в Законі” — “милосердя і вірність” (Матв. 23:23). Він лагідно сказав: “Дочко, твоя віра зцілила тебе. Іди з миром і не страждай від цієї тяжкої хвороби.” Проникливість спонукала Ісуса виявити таку доброту.»

Вартова башта 2015 15 лютого с.13

Проте, коли йдеться про ситуації життя або смерті, пов’язані з кров’ю, Вартова башта чинить непослідовно, не проявляючи милосердя до своїх одновірців. Розглянемо інші біблійні приклади, з чинниками не настільки серйозними, як порятунок життя, де милосердя є важливішим за суворе дотримання Закону;

«Матвія 12:11 “Тоді він відповів: ‘Якби ви мали одну вівцю і вона в суботу впала б у яму, то хто з вас не витягнув би її? Наскільки ж людина цінніша від вівці!'”
Марка 3:4-5 “… а тоді звернувся до них: “Що́ дозволено робити в суботу: добро чи зло, врятувати життя чи вбити?” Та вони мовчали. Подивившись на них з обуренням, Ісус глибоко засмутився через черствість їхніх сердець і промовив до чоловіка: “Простягни руку”. Той простяг — і рука його знову стала здоровою.” – дивіться також Луки 6:7-10
Матвія 12:1-4, НС: “У той час, одного суботнього дня, Ісус переходив нивами. Його учні, зголоднівши, почали зривати колоски та їсти. Коли ж фарисеї побачили це, то сказали до нього: “Поглянь! Учні твої роблять те, що не дозволяється робити в суботу”. А Ісус їм відповів: “Хіба ви не читали, що́ зробив Давид, коли він і його люди зголодніли? Не читали, як він увійшов у Божий дім і як вони їли хліби представлення? Але це не дозволялося ні йому, ні тим, хто був з ним, їх могли їсти тільки священики.” У цих віршах і в наступних Ісус звертав увагу на вчинки милосердя в суботній день, що було цілком законним виявляти милосердя до того, хто має потребу, навіть якщо це була субота, і що фактично немає жодного порушення суботи в таких діях. Він жодним чином не осудив вчинок Давида. – див. також Марка 2:23-26»

Вартова башта (англ.) 1952 р. 15 вересня с. 575

У цих ситуаціях Ісус посилався на рабинський принцип “пікуах нефеш”; що обов’язок рятувати життя переважає дотримання єврейського закону.

«Відповідно до пікуах нефеш, людина повинна зробити все, що в її силах, щоб врятувати життя іншого, навіть стати донором органів. Овадай Йосеф, колишній сефардський головний рабин Ізраїлю, постановив, що можна пожертвувати орган людині, яка має крайню потребу в цьому, якщо це не загрожує життю донора. Також дозволено подорожувати в Шабат, щоб врятувати життя людини. Маймонід проголосив, що єврей повинен взяти особу, навіть якщо присутній язичник, щоб заохочувати “співчуття, люблячу доброту та мир у світі” (Мішне Тора, 2:3). Дія законів суботи може призупинятися для надання будь-якої необхідної медичної допомоги важкохворій особі або особі, життя якої може бути під загрозою.»

Пікуах Нефеш, Аріель Шайб (22 квітня 2007 р.) (jewishvirtuallibrary.org)

Оскільки повага до життя є найважливішим питанням для дослідника Біблії, слід переливати кров у ситуації життя і смерті. У зв’язку з цим постає питання: «Чи переливання крові може бути потрібним для підтримки життя?»

Переливання крові інколи є необхідними для підтримки життя.У багатьох медичних ситуаціях відмова від переливання крові може мати переваги, так само як є причини, щоб не приймати антибіотики при кожній хворобі. Подібно до того, як надмірне призначення антибіотиків було шкідливим, така сама ситуація і з використанням крові. Однак антибіотики необхідні в певних ситуаціях життя і смерті, як і переливання крові. Розширювачі об’єму крові, які не є виготовленими з крові, поки що не можуть замінити еритроцити, що переносять кисень. Коли кількість еритроцитів знижується, ваші органи задихаються і помирають від нестачі кисню; у цій ситуації для виживання необхідно переливати кров.

Товариство Вартової Башти визнало австралійському парламенту, що переливання крові інколи є необхідним для порятунку життя. Він Туул, який представляє юридичний відділ Австралійського відділення Товариства Вартової Башти, визнає це на комітеті Гансарда.

«Ми сказали, що цілком можуть виникнути такі обставини, що зроблять це абсолютним питанням життя і смерті».

aph.gov.au станом на 27 травня 2006 року

Коли в статтях Вартової башти говориться, що операцію можна зробити без використання крові, вони відволікають увагу читачів від того, що існують обставини, в яких кров є абсолютно необхідною для виживання. У таких ситуаціях Свідки Єгови повинні мати свободу обирати найбільш відповідне лікування для власного тіла. Есе “Свідки Єгови, переливання крові та делікт введення в оману” Керрі Лаудербек-Вуда представляє важливий висновок про те, що Вартова башта була не дуже чесною у тому, як подавала інформацію щодо переливання крові;

«Основний ресурс Товариства на тему його політики щодо крові: “Як кров може врятувати вам життя?” (“брошура”), навчає як Свідків, так і зацікавлених осіб про заборону крові в цій релігії. Окрім релігійної інтерпретації Товариства, брошура спирається на цитати істориків, науковців та медичних працівників, щоб зміцнити свою позицію відмови від крові. У цьому есе спочатку буде обговорюватися викривлення у брошурі позиції цих світських письменників та наявність приватних позовів від осіб, яким релігійна організація завдала шкоди, перекрутивши світські факти.»

Керрі Лаудербек-Вуд, “Свідки Єгови, переливання крові та делікт введення в оману“

Лаудербек-Вуд наводить приклади того, як публікації Вартової башти обирають інформацію, яку надають послідовникам релігії щодо небезпеки прийняття або відмови від крові, аж до неправильних цитат, щоб привести Свідків Єгови до неправильного розуміння питання про необхідність крові. Одна справа — вимагати від послідовника суворого підпорядкування конкретному тлумаченню доктрини Церкви, а зовсім інша — бути нечесним у поданні медичної інформації. Послідовники мають право на поінформовану згоду.

Вартова башта вважає настільки важливим активно перешкоджати можливості, що її послідовники приймуть переливання крові, що радить всім старійшинам постійно носити контактну інформацію Комітету зв’язку з лікарнями (КЗЛ).

«Контактну інформацію КЗЛ старійшини повинні завжди мати при собі. Рекомендується ввести деяку контактну інформацію у свій мобільний телефон, можливо, додавши префікс “КЗЛ” для зручності пошуку.»

Лист до старійшин (англ.) 2 травня 2016 року

КЗЛ потрібно викликати, щоб вони дали поради лікарям щодо позиції Вартової башти про використання крові та допомогли їм розглянути альтернативні медичні стратегії. Якщо потреба в переливанні крові є гострою, старійшини зазвичай чергують біля помираючого Свідка Єгови, щоб перешкодити йому змінити рішення і прийняти кров.

Теперішній стандарт

Теперішня позиція Вартової башти, яка дозволяє використання фракцій крові, є небіблійною та неточною. Апостоли не мали підручників з фізіології. Вони не робили різниці між компонентами крові. Під словом “кров” малося на увазі лише одне – власне, кров. Не робилося жодного поділення, яке дозволяло б розділяти кров, дозволяючи споживати один компонент крові, а інший – ні. Біблійний закон про кров був даний не для прискіпування до дрібниць, а заради поваги до життя.

Вартова башта створила концепцію, згідно з якою кров складається з 4 компонентів, які в свою чергу можна поділити на фракції. Кров або ці чотири компоненти використовувати не можна, але їх фракції – можна. Щоб пояснити, що це за основні компоненти, стаття Вартової башти 2004 року містить таку цитату:

«У медичному посібнику за 2001 рік «Допомога в критичній ситуації», у розділі «Склад крові», говорилося: «Кров складається з кількох компонентів: плазми, еритроцитів, лейкоцитів і тромбоцитів». Отже, відповідно до медичних фактів, Свідки відмовляються від переливання цільної крові чи будь-якого з чотирьох головних компонентів.»

Вартової башта, 15 червня 2004, с. 22

Книга, що використана тут для довідки, не є медичним підручником і інформація про кров у ній спрощена. Як видно з медичних підручників, таких як «Сучасна практика зберігання та переливання крові» (англ.), до основних компонентів крові можна віднести:

«Еритроцити, аликвоти еритроцитів, еритроцити зі зниженим вмістом лейкоцитів, заморожені – дегліцеролізовані еритроцити, концентрат тромбоцитів, плазма одного донора, кріопреципітований антигемофільний фактор, концентрати гранулоцитів, концентрат фракції VIII, свиняча фракція VIII, концентрат фракції IX (Prothrombin Complex) ), імунний сироватковий глобулін, нормальний сироватковий альбумін, фракція білка плазми, імуноглобулін Rho(D), концентрат антитромбіну III.»

Denise M. Harmening, Ph.D.

З 2000 року Свідкам Єгови дозволено переливати багато з цих фракцій крові. Наприклад, в той час як лейкоцити становлять менше 1% об’єму крові, білки сироватки, які є дозволеними, становлять 6% її об’єму. Гемоглобін, що є дозволеною фракцією, становить понад 15% об’єму крові. Просто дивовижно, що після розбиття на фракції Свідок може перелити 100% крові.

Допустимі фракції крові як відсоток від загального об’єму крові

Кров — це рідина, що складається з води, еритроцитів, білих клітин, тромбоцитів, білків, глюкози, мінеральних іонів, гормонів, вуглекислого газу, імуноглобулінів, факторів росту, альбуміну, а також безлічі інших речовин. Автори Біблії не робили такого поділення. Кров в цілому заборонялося або ж дозволялося використовувати.

Без будь-якої біблійної підстави Вартова башта визначила, що медичне використання цільної крові та деяких її фракцій є неправильним, проте використання інших фракцій крові – прийнятне.

Вартова башта намагається запровадити певну логіку в дозволі на прийняття окремих фракцій крові, представляючи концепцію, що кров складається з чотирьох основних «компонентів», які можна в свою чергу розділити на фракції. Стверджується, що використання компонентів крові є нехристиянським, але коли ці компоненти розбиті на «фракції», то їх використання є прийнятним. (w04 15/06, стор.21) Вартова башта робить таку різницю між фракціями та компонентами крові для того, щоб здавалося, ніби компонент є чимось інакшим, ніж фракція, і, отже, його використання є більшим порушенням.

Для такого поділу немає підстав, і це неправильне міркування, тому що компонент і є фракцією; ці терміни є взаємозамінними. У багатьох медичних текстах еритроцити та лейкоцити називають фракціями. Так само в підручниках обговорюється розпад плазми на компоненти.

Нижче наведено уривок з листа від 2007 року, надісланого Свідку, який просив пояснити цю позицію. Вартова башта неправдиво стверджує, ніби її позиція була послідовною щодо цього питання. Не менш нечесним є висловлювання, що кров природним чином розкладається на чотири компоненти.

Кров природним чином не осідає у вигляді чотирьох основних компонентів, це відбувається тільки тоді, коли кров з добавками перепускають через центрифугу.

Сприйняття крові як сукупності плазми, еритроцитів, лейкоцитів та тромбоцитів, як це робить Вартова башта, є звичайним явищем, хоча воно являє собою значне спрощення, яке походить з результатів обробки крові у центрифузі. Результат є наступним:

• плазма
• білий шар – білі кров’яні тільця (лейкоцити) і тромбоцити
• червоні кров’яні тільця (еритроцити).

Це один із багатьох способів, якими можна описати кров. Альтернативним способом кров описують як розділену на чотири основних компоненти – плазму, жирові кульки, хімічні речовини і газ, а еритроцити та лейкоцити вважаються фракціями плазми. (mcghealth.org 24 травня 2008 р.)

Крім того, «кров складається з клітинного матеріалу (99% еритроцитів, а решта приходиться на лейкоцити та тромбоцити), води, амінокислот, білків, вуглеводів, ліпідів, гормонів, вітамінів, електролітів, розчинених газів і клітинних відходів.» (chemistry.about.com 24 травня 2008 р.)

Свідкам Єгови заборонено використовувати білі кров’яні тільця (лейкоцити). Це нелогічна позиція, і лейкоцити мали б бути дозволені, згідно з тими ж міркуваннями, які допускають інші фракції.

Лейкоцити не є основним компонентом крові, оскільки вони становлять лише 1% від її об’єму. Лейкоцити поділяються на різні типи, включаючи нейтрофіли, еозинофіли, базофіли, лімфоцити та моноцити. Кожен тип має свою форму і функцію і становить лише частку з одного відсотка крові.

Матір природним способом передає лейкоцити власній дитині під час годування груддю. Ці лейкоцити утворюються в кістковому мозку і через лімфатичні судини переносяться в молочну залозу. Молозиво, найперше грудне молоко, яке мати дає своїй новонародженій дитині, містить кілька сотень тисяч лейкоцитів на мілілітр, що є важливим для формування імунної системи дитини.

Дивіться www.nature.com і wikipedia.org (24 травня 2014 року)

Твердження Вартової башти про те, що кров складається з чотирьох компонентів, є неправдивим; оскільки вони використовують це припущення для того, щоб зробити вигляд, ніби розбиття компонента на фракції робить їх прийнятними. Насправді багато дозволених «фракцій» розподілені серед плазми приблизно так само, як у ній розподілені й «компоненти», такі як еритроцити.

Наприклад, ієрархічна система, яку представляє Вартова башта, призначена для того, щоб здавалося, ніби тромбоцити є більш неприйнятними для Бога, ніж імуноглобулін. Однак насправді вони обидва є компонентами, що розподілені в плазмі, і в той час як «прийнятний» імуноглобулін становить 1,7 % об’єму крові, тромбоцити становлять лише 0,5 % з нього.

Автори Біблії не знали жодного з цих визначень. Кров тоді не розділяли в центрифузі. Кров просто вважали кров’ю. Щоб дотримуватися певної логіки, Вартова башта повинна або дозволяти використання крові, або забороняти його — у будь-якій формі. Якщо вони хочуть заборонити цільну кров, але (не зовсім логічно) дозволити фракції крові, тоді слід вважати прийнятними всі її фракції, включаючи еритроцити та лейкоцити.

Поділ на чотири основних компоненти, який вони використовують, є довільним поняттям. У деяких медичних книгах перераховано лише 2 основних компоненти: еритроцити та плазму. Якби Вартова башта вибрала це визначення з двома основними компонентами, то вона могла б дозволити лейкоцити та тромбоцити. Інші джерела нараховують 16 основних компонентів; якщо було б вибране таке поділення, то заборонили б декілька фракцій, які зараз є дозволеними. Інші джерела поділяють кров за хімічним складом, що в свою чергу повністю змінило б дозволений список. Вартова башта використала довільне визначення, і це призвело до довільного результату. Єдиний спосіб отримати послідовну доктрину — це політика «все або нічого».

«Несправжня кров, справжня дискусія» Ренді Дотінга обговорює препарати, виготовлені з фракцій крові, які Свідкам Єгови тепер дозволено переливати.

«… PolyHeme і Hemopure від компанії Biopure, що в штаті Массачусетс – знаходяться на завершальній стадії дослідження. Hemopure, який використовується в хірургічних операціях, виготовляється з крові корів, тоді як PolyHeme отримують з гемоглобіну, білка, що міститься в еритроцитах. Також є ще одна перевага, на яку мало звертають увагу. Хоча церква Свідків Єгови засуджує переливання крові через біблійну заборону щодо споживання крові, вона дала 1 мільйону своїх американських послідовників можливість приймати препарати, які не є отриманими з основних компонентів крові.»

(wired.com 6 квітня 2004 р.)

Наведена вище стаття показує, що Свідки Єгови можуть переливати препарати, отримані як з крові людини, так і з крові тварин. Далі стаття Дотінга роз’яснює помилкове уявлення Свідків про те, що саме через них було створено кровозамінники, які не виробляються з крові. Такі замінники крові розроблялися з початку 1900-х років, до того, як позиція Свідків щодо крові вступила в силу. Причина їхньої необхідності полягає в тому, що крові, як правило, не вистачає, а також вона не є «сумісною для усіх людей і не може зберігатися протягом тривалого періоду (термін використання донорської крові закінчується через 42 дні) і передає захворювання. Щоб вирішити ці проблеми, докладається багато зусиль для розробки дійсного замінника, який не походить з крові.

Позиція Вартової башти щодо крові нібито зосереджується на святості крові. Вартова башта (англ.) за 15 вересня 1961 р. с. 559 стверджувала, що «незалежно від того, повністю чи частково, власну чи чужу, перелили чи зробили ін’єкцію, це є неправильним.» Кров не їли й не переливали, а зливали на землю з поваги до Бога та Його дару життя. Якщо це так, то як Вартова башта тепер може вважати прийнятним використання фракцій крові та кровозамінників, таких як Hemopure? Взяти велику кількість крові, щоб переробити її на компоненти для подальшого їх використання є ще меншою повагою до святості крові, ніж переливання крові.

Розглянемо логіку сучасної концепції, згідно з якою незначна фракція є прийнятною, а велика – ні. В Буття 3:3 Бог заборонив Єві їсти плід з дерева пізнання.

«Тільки про дерево, яке росте посередині саду, Бог сказав: “З нього плоди не їжте і навіть не торкайтеся його, інакше ви помрете”.»

Буття 3:3

Чи вважав би Єгова прийнятним, якби вона просто обгризла з нього шкірку, або ж подрібнила яблуко і скуштувала його сік, чи якимось способом видобула з нього вітамін С?

В Дії 15:29 також говориться утримуватися від «задушених тварин». Використовуючи логіку Вартової башти, згідно з якою частка крові є прийнятною, частка задушеної тварини також була б прийнятною, включаючи такі побічні продукти, як жир або протеїни. Це явно суперечило б думці, яку передає цей текст, і навряд чи таке можна було б вважати утриманням від задушених речей.

Австралійська версія карти “Жодної крові” за 2008 рік вимагає від Свідків вказати, які фракції крові та медичні процедури вони готові приймати або не бажають приймати. Вони включають діаліз, епідуральну кров’яну пломбу, плазмаферез, маркування або мічення та тромбоцитний гель. Як ви думаєте, коли Лука писав 15-й розділ книги Дії, міг він собі уявити, що його слова будуть закріплені у вигляді правил, включно з такими складними деталями?

Позиція на 2000-й рік схожа на те, наче значення вірша з Дії 15:29 було змінено на наступне:

«стримуватися від пожертвуваного ідолам, від крові [тобто: цільної крові та чотирьох фракціонованих компонентів, а саме еритроцитів, білих клітин, тромбоцитів і плазми. Однак можна вільно приймати інші компоненти або вищезгадані компоненти за умови їх подальшого фракціонування, якщо тільки ваше сумління не забороняє також і це.], від м’яса задушених тварин …»

Оскільки кров складається не з чотирьох компонентів, а з багатьох фракцій, Вартова башта визнає, що лікарі можуть не прийняти цю концепцію.

«Деякі лікарі вважають фракціями чотири основні компоненти крові. Тому тобі, можливо, доведеться пояснити, що ти не погоджуєшся на переливання цільної крові чи її чотирьох основних компонентів: еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів і плазми.»

Перебувайте в Божій любові (2017) с.255

Обґрунтування Вартовою баштою своєї позиції

Свідків Єгови жорстко критикують за те, що вони застосувують свою позиції щодо крові до її переливання. Біблія ніколи не згадує про переливання крові, але Вартова башта пояснює, що якщо кров не можна вживати в їжу, значить, до її переливання треба ставитись так само. Як буде показано, більша частина міркувань, які Вартова башта використала щодо переливання, є неточними, і це призводить до непослідовної позиції щодо того, як саме можна чи не можна використовувати кров.

Спочатку на підтвердження того, чому переливання крові заборонили, наводилася причина, що вона є поживною речовиною так само, як і їжа.

«Кожного разу, коли заборона крові згадується у Біблії, це пов’язано з її вживанням в їжу, і тому для нас важливим є те, що вона заборонена саме як поживна речовина.»

Вартова башта (англ.) 1958 15 вересня с.575

Кров не є поживною речовиною. Переливання крові не живить організм, і її не для цього переливають пацієнтові. Кров використовується як розширювач об’єму, а також для перенесення кисню. Вартова башта тепер розуміє це і більше не використовує ці неправильні міркування. Однак замість того, щоб поміняти свою заборону крові, вони стали використовувати новий хід міркувань. Щоб пов’язати переливання крові з вживанням крові в їжу, Вартова башта тепер використовує наступну ілюстрацію.

«Для порівняння розгляньмо приклад людини, котрій лікар наказав стримуватися від алкоголю. Чи вона буде слухняною, якщо перестане пити алкоголь, але вводитиме його собі у вену?»

Обговорення на основі Писань, с.175

Медики вважають цей аргумент нелогічним з двох точок зору. Незважаючи на те, що алкоголікам рекомендується не вживати алкоголь, це не заважатиме лікарю застосувати дезінфікуючий засіб на спиртовій основі при пораненні. Крім того, коли кров вводиться безпосередньо у вени як переливання, вона циркулює і функціонує як кров, тоді як кров, що вживається через рот, не надходить у циркуляцію як кров, оскільки під час перетравлення вона розщеплюється на прості складники. З іншого боку, незалежно від того, вживає людина алкоголь звичайним способом чи вводить його ін’єкційно, він потрапляє в кров у вигляді алкоголю, оскільки не розщеплюється під час процесу травлення в шлунку.

Переливання крові насправді є пересадкою клітинних органів, а пересадка органів дозволяється Товариством Вартової Башти. Щоб продемонструвати, наскільки їхня ілюстрація не має відношення до проблеми, розглянемо її інакше;

«Для порівняння розгляньмо приклад людини, котрій лікар наказав стримуватися від м’яса. Чи вона буде слухняною, якщо перестане їсти м’ясо, але прийме пересадку нирки?»

(Джерело: www.ajwrb.org/history/index.shtml)

Важливішим аргументом проти переливання крові є біблійна вказівка про те, що кров слід не зберігати, а виливати на землю. Через це навіть використання власної збереженої крові для переливання вважається неправильним. (Вартова башта (англ.) 15 жовтня 1959 р. стор.640, Вартова башта 2000, 15 жовтня стор.31) Хоча це міркування частково є слушним, воно підкреслює, наскільки вкрай непослідовним став стандарт Вартової башти. Ця підстава використовується, щоб забороняти Свідкам Єгови наступне:

• здавати кров
• переливати кров
• переливати чотири фракції крові (еритроцити, лейкоцити, тромбоцити та плазму)

Однак, Свідок Єгови може здати кров, щоб вона зберігалася для аналізів. Дозволеними є вакцини, які вирощені на крові, що зберігалася. Дозволеними є багато типів фракцій крові, виготовлених із збереженої крові, а також дозволено медичні препарати, отримані з великої кількості крові, що зберігалася.

Щоб показати, наскільки суперечливим є цей стандарт, варто розглянути ін’єкції імуноглобуліну, які тепер є дозволеними для Свідків. (Пробудись!за 8 грудня 1994 р.) Ін’єкції імуноглобуліну використовуються як замісна терапія для людей, організм яких не виробляє достатньої кількості імуноглобуліну, або для лікування людей, які не були імунізовані проти певних вірусних інфекцій, таких як гепатит А та кір. Щоб отримати гамма-глобулін у кількості, достатній для однієї ін’єкції, потрібно близько 3 літрів крові. Кров береться з об’єднаного банку крові, оскільки антитіла до цих захворювань, швидше за все, знаходитимуться у такій збірці, якщо вона складається з достатньої кількості зразків. Згідно з “IDF Patient/Family Handbook”, с.76:

«Кров збирають у 60 000 людей, а потім об’єднують разом. Першим кроком у виробництві гамма-глобуліну є обертання крові [у центрифузі] для видалення всіх еритроцитів і лейкоцитів. Потім гамма-глобуліни хімічно очищають від рідкої плазми за кілька етапів, включаючи обробку спиртом. Цей процес призводить до очищення антитіл класу імуноглобуліну G (IgG), тоді як IgA та IgM в кінцевій фракції зостаються лише в залишковій кількості.»

IDF Patient/Family Handbook, с.76

Дуже важко зрозуміти подвійні стандарти, які тут заснувала Вартова башта. З одного боку вони кажуть, що кров є настільки священною, що її не можна зберігати, а потрібно виливати на землю. Навіть чиюсь власну кров не можна зберегти всього на кілька годин, щоб потім перелити назад під час операції. Також заборонено використовувати деякі компоненти крові, наприклад лейкоцити, які становлять менше 1% об’єму крові. З іншого боку, Вартова башта не бачить нічого поганого у використанні ліків, виготовлених із крові 60 000 людей, яку для цього змішали разом та зберігали. Якщо кров настільки священна, що її не можна зберігати для переливання, слід також заборонити зберігання крові та переробку її на фракції.

Деякі ілюстрації допомагають пояснити ту непослідовність, яку являє собою дозвіл на компоненти крові, тоді як цільна кров не дозволена. Якщо крадіжка та перепродаж автомобіля є злочином, чи буде меншим злочином, якби злодій розібрав автомобіль і продав лише його складові частини? Або коли Бог сказав Адаму та Єві не їсти від Дерева Пізнання, чи можна було б їх виправдати, якби вони порізали його плоди і зробили з них варення, яке потім з’їли?

Цей подвійний стандарт також призвів до того, що Свідки Єгови беруть у суспільства те, чого вони не готові повернути назад. Свідки Єгови відмовляються здавати кров на благо інших людей, але вони безкоштовно користуються медичними благами, для яких необхідно використовувати кров, здану іншими донорами.

Не маючи послідовних аргументів, на яких Вартова башта могла б базувати свою доктрину про переливання крові, вона постійно покладається на страх для мотивації утримання від крові. Ряд статей із Вартової башти вселяє страх перед кров’ю у звичайного Свідка. Погляд на Індекс Вартової башти показує її заклопотаність темами, що стосуються небезпек, які несе переливання крові, зараження крові СНІДом, грибками й гепатитом та існування великого медичного бізнесу на крові. Якось навіть поширювалася думка, що переливання може призвести до змін особистості. Розгляньмо наступні твердження:

«Ця точка є інтересна і її можна пристосувати до трансфузії крови і про це свідкують медичні лікарі. Наприклад, у книжці Хто є Ваш Лікар і Чому? лікар Алонзо Джей Шедман каже: “Кров в будь-якій особі є в дійсності сама особа. Вона містить усі особливості тієї особи з відки вона взята. Це включає спадкові хиби, як от приховані хвороби, отрути, що повстають з життя тієї особи, звички їдження й пияцтва. . . . Отрута, що витворює порив зробити самогубство, убивство або крадіж — все це в крові.” І доктор Амеріко Валеріо, лікар в Бразилії й хірург більше ніж сорок років, погоджується: “Моральна несамовитість, полове збочення, пригноблення, відчуття підлеглости, дрібні крадіжки — все це часто унасліджується з трансфузією крови.»

Вартова башта 1962 1 червня сс.89,90

«Дехто каже, що переливання крові є нешкідливим. Чи ви вірите цьому? Протягом 40 років Робера Хурі знали як чесного чоловіка. Згодом через падіння йому перелили кров. “Я дізнався, що донор був злодієм”, – сказав Хурі поліції. “Коли я видужав, то виявив, що страшенно хочу красти.” І він вчинив крадіжку.»

Пробудись! (англ.)1969 8 липня с.30

«Часто через спроби змусити дітей Свідків Єгови зробити переливання крові, преса розпалює велику ворожість серед громадськості. У деяких випадках, навіть без судового слухання, на якому батьки могли виступити, судді постановляли перелити кров їх дітям. Однак у більш ніж у 40 випадках в Канаді дітей, яким зробили переливання, повертали батькам мертвими.»

Свідки Єгови — вісники Божого Царства (англ., рос.), с.425

«Але Свідки Єгови вірять, що переливання крові… [може] довести до вічного засудження.»

Як кров може врятувати ваше життя? с.31

Вартова башта стверджує, що їхня позиція проти переливання крові виправдана, оскільки переливання крові передає хвороби, такі як СНІД. (Вартова башта (англ.) 15 червня 1985 с.30) Це суперечлива позиція, оскільки не згадується, що Свідки заразилися СНІДом через переливання факторів VIII та IX, які є дозволеними компонентами крові. Також ця точка зору не бере до уваги факту, що Свідок може робити пересадку органів, навіть якщо це також несе небезпеку захворювання та відторгнення.

The post Свідки Єгови і переливання крові first appeared on jwfacts.org.ua.

Організація Товариства Вартової Башти була асоційованою з Організацією Об’єднаних Націй як недержавна організація (НДО) з 1992 до 2001 року, незважаючи на те, що Свідки Єгови засуджують Організацію Об’єднаних Націй як дикого звіра з Об’явлення, що забарвлений в червоний колір. Вони відкликали своє членство тільки після того, як про нього стало відомим широкому загалу через статтю в The Guardian. Це призвело до того, що багато Свідків Єгови розірвали зв’язок з Вартовою Баштою, вважаючи таку поведінку лицемірною і нечесною.

У 1991 році Товариство Вартової Башти, Біблій і трактатів Нью-Йорка подало заявку на отримання статусу Громадської організації (НДО, або недержавна організація), яка є асоційованим членом Департаменту громадської інформації ООН (UN DPI). Вони були прийняті в 1992 році, як зазначено в загальнодоступному реєстрі. Це найтісніші відносини, які може сформувати недержавна організація з Організацією Об’єднаних Націй. Заявка на поновлення подавалася щорічно впродовж наступних десяти років.

Інформація про зв’язок Вартової Башти з Організацією Об’єднаних Націй стала відомою завдяки випуску останніх новин від 8 жовтня 2001 року у виданні The Guardian. Заслуговує на осуд той факт, що Вартова Башта відкликала своє членство через кілька днів після виходу цієї статті.

Запити про зв’язок Свідків Єгови з ООН

Секту звинувачують у лицемірстві через зв’язок з організацією, яку вона демонізувала.

Стівен Бейтс, кореспондент з релігійних питань. 8 жовтня 2001 р. The Guardian

«Організацію Об’єднаних Націй просять провести розслідування, чому вона надала статус асоціації Свідкам Єгови, фундаменталістській християнській секті, що базується в США, і розглядає [ООН] як червону звірину, що передречена в Книзі Об’явлення. Невдоволені члени 6-мільйонної [релігійної] групи, яка налічує 130 000 послідовників у Великобританії, звинуватили керівний орган Свідків у лицемірстві, таємному вступі у зв’язок з організацією, яку вони продовжують знеславляти найгіршими порівняннями. В самій ООН вчора зізналися, що були здивовані тим, що секта, офіційна назва якої – Товариство Вартової Башти, Біблій і трактатів Нью-Йорка, була прийнята до їхнього списку недержавних організацій протягом останніх 10 років.»

guardian.co.uk/religion/Story/0,565199,00.html

Документ з електронним листування між Вартовою Баштою та Бейтсом після статті в the Guardian (англ.).

Цей зв’язок довів до спотикання багатьох Свідків Єгови з наступних причин:

• Вартова Башта десятиліттями публічно засуджувала християнські релігії за те, що вони мають статус недержавних організацій при ООН;
• Вони вважали це подвійним стандартом, оскільки Свідкам Єгови заборонено бути членами організацій, які засуджуються;
• Вартова Башта оприлюднила нечесну інформацію, намагаючись пояснити ситуацію;

Стаття The Guardian 2001 року призвела до великої кількості запитів до Організації Об’єднаних Націй. Пол Хеффель, керівник відділу НДО в Організації Об’єднаних Націй, оприлюднив наступну офіційну відповідь, що підтверджує асоціацію Вартової Башти [з ООН].

Більш детальна відповідь була розміщена на веб-сайті Організації Об’єднаних Націй 4 березня 2004 року. [1] PDF-копію листа можна завантажити на сайті jwfacts.com за адресою United Nations Letter re Watchtower relations 2004.

Станом на 25 травня 2022 року цей лист можна переглянути на веб-сайті Організації Об’єднаних Націй на сторінці Watch Tower Bible and Tract Society association with DPI.

Щоб перейти до цього листа з головної сторінки сайту ООН, потрібно трохи зайнятись пошуком – ось шлях для слідування. Перейдіть за посиланням www.un.org/en. Прокрутіть сторінку до коричневого нижнього блоку внизу сторінки та натисніть посилання “A-Z site index”. Натисніть «N», потім «Non-Governmental Organizations associated with the Department of Global Communications», після чого ви перейдете до розділу «Civil Society» на сайті ООН. У верхньому рядку меню натисніть “About Us”, а потім одразу під ним “useful links”. У самому низу сторінки “useful links” є посилання на лист Вартової Башти.

Як зазначається в листі, Вартова Башта була асоційованою громадською організацією, і для того, щоб отримати асоціацію, вона повинна була прийняти наступні умови:

• що ця недержавна організація поділяє ідеали Статуту ООН;
• демонструвати зацікавленість у питаннях, якими займається Організація Об’єднаних Націй та довести свою здатність охоплювати цільові або спеціалізовані аудиторії, такі як педагоги, представники ЗМІ, політики та бізнес-спільноти;
• мати наміри та засоби для проведення ефективних інформаційних програм про діяльність ООН шляхом публікації інформаційних листків, бюлетенів та буклетів, організації конференцій, семінарів та круглих столів; та залучатись до співпраці з засобами масової інформації.

З моменту утворення Організації Об’єднаних Націй в 1945 році асоційовані громадські організації були зобов’язані “підтримувати роботу Організації Об’єднаних Націй”. Це було підтверджено на Економічній і соціальній раді 1968 року.

У 1968 році Економічна і соціальна рада резолюцією 1297 (XLIV) від 27 травня закликала DPI асоціюватися з НДО, пам’ятаючи про букву та дух своєї Резолюції 1296 (XLIV) від 23 травня 1968 року, в якій говорилося, що НДО “…зобов’язуються підтримувати роботу Організації Об’єднаних Націй та сприяти поширенню знання про її принципи та діяльність відповідно до власних цілей та завдань, а також характеру та обсягу своєї компетенції та діяльності”. un.org/en/civilsociety/1297.shtml (архівна копія за 28 лютого 2010)

Вступний пункт заяви 1991 року, яку Вартова Башта повинна була подати, містить вказівку щорічно надавати інформацію Організації Об’єднаних Націй. У ньому зазначено:

«Надайте нам докази некомерційного статусу вашої організації та щорічний звіт про вашу діяльність, пов’язану з Організацією Об’єднаних Націй».

У ряді статей “Вартової Башти” за 1990-і роки високо оцінювалися зусилля Організації Об’єднаних Націй, що очевидно, є намаганням виконати вищезазначені вимоги.

Подвійні стандарти

Подання заяви до Організації Об’єднаних Націй є подвійним стандартом у відношенні до принципів Вартової Башти, які застосовують до послідовників релігії. Вартова Башта чітко дає зрозуміти, що працевлаштування у несхваленій організації пов’язує таку особу з організацією, навіть якщо така робота безпосередньо не пов’язана з будь-якою сумнівною практикою.

«Біблія осуджує крадіж, ідолопоклонство і зловживання кров’ю, отже це не було б правильно для християн працювати при такій роботі через яку вони прямо підтримували б такі речі. Чи якась робота так близько пов’яже особу з осудженою практикою, що вона стане явним спільником? Навіть двірник будинку або секретар запасу крові або заводу в якому виробляється тільки воєнна зброя прямо сполучується з роботою осудженою Божим Словом.»

Вартова Башта 1983 1 березня, рамка на с. 20 “Фактори про роботу для обмірковування”

Просте членство в несхваленій організації, такій як “Християнська асоціація молодих людей” (ХАМЛ), вважається відступництвом і призводить до судових заходів.

«Чи правда, що з релігійних причин Свідки Єгови не можуть стати членами ХАМЛ?

Дійсно, це так. Ми давно визнали, що ХАМЛ, хоча і не є церквою як такою, безумовно, співпрацює з релігійними організаціями загальновизнаного християнства в зусиллях, які сприяють міжконфесійності.

…

Приєднуючись до ХАМЛ як один з його членів, людина приймає або схвалює загальні цілі та принципи організації. … Членство означає, що людина стала невід’ємною частиною цієї організації, що була заснована з визначеними релігійними цілями, включаючи популяризацію міжконфесійних зносин. Отже, якщо хтось із Свідків Єгови стане членом такого так званого християнського об’єднання, це буде означати відступництво.»

Вартова башта (англ.) 1979 1 січня сс. 30-31, Питання від читачів

Залучення до політичних справ вважається порушенням нейтралітету. У посібнику для старійшин перераховані дії, якими Свідок вказує на те, що він відрікся від збору.

«Свідки Єгови зберігають нейтралітет стосовно політичних та військових справ народів. (Івана 17:16; rs сс. 269-76) … Оскільки справжні віддані християни “не є частиною світу”, якщо член збору нерозкаяно йде шляхом порушення свого християнського нейтралітету, він тим самим відрікається від нейтрального християнського збору. (Івана 15:19; 17:14-16; w82 1/15 стор. 31)»

“Пильнуйте себе та всієї отари” (англ.), с. 140

Враховуючи ці твердження, не може бути сумніву в тому, що Товариство Вартової Башти порушило власні правила, подаючи заяву на вступ до Організації Об’єднаних Націй.

Засудження загальновизнаного християнства

Протягом десятиліть Вартова Башта очорнювала Організацію Об’єднаних Націй, описуючи її як частину системи Сатани, що заслуговує на знищення.

«Ні, ООН не є благословенням, навіть якщо релігійне духовенство християнського світу та рабини єврейства моляться за небесне благословення для цієї організації. Це насправді “образ дикого звіра”, видима політична, комерційна організація “бога цього світу”, Сатани Диявола. Тож незабаром ООН буде знищена разом з цією організацією-звіром».

Вартова Башта (англ.) 1984, 15 вересня, стор. 15

Загальновизнане християнство регулярно засуджується за його участь в Організації Об’єднаних Націй, його зображують у вигляді блудниці, яка їздить на спині цього пророчого червоного звіра.

«Такі мешканці на землі дуже захоплювалися появою цього червоного дикого звіра. Вони дуже покладалися на його здібність бути опікуном світової безпечности й миру. Люди сподівалися великих речей з цієї організації й надавали її імена, що з біблійної сторони дійсно були блюзнірством. А як це? Тому, що цьому “дикому звірові” приписували сили й учинки, які дійсно належали до Божого Царства під Його Месією або Христом. В 1919 р., червону Ліґу Націй назвали “політичним виразом Божого Царства на землі”. А тепер кажуть, що організація Об’єднаних Націй, наступник Ліґи Націй є найкращим засобом на мир, так, вони навіть кажуть, що вона є “остання надія на мир”. Отже сьогодні здійснилося те, що апостол Йоан бачив символами, іменно, що цей червоний дикий звір є повний “блюзнірських імен”. Це виявлення захоплення привертають прихильників фальшивої релігії, не до почитання Творця, Бога Єгови, але до ідолослуження чоловіком виробленого творива до почитання політичного образа й до почитання міжнародної організації для світового миру й безпечности. Одк. 17:3».

Вартова Башта 1964 1 листопада с. 173

«Організація Об’єднаних Націй насправді є світовою конфедерацією проти Єгови Бога та його відданих Свідків на землі».

Вартова Башта (англ.) 1987 вересень 1 стор. 20

Ще в 1991 році “Вартова Башта” засудила загальновизнане християнство за його участь в Організації Об’єднаних Націй:

«Коли б так зване християнство шукало миру з Ісусом Христом, Царем Єгови, то уникнуло б прийдешньої заливної води. (Порівняйте Луки 19:42-44).

Але воно не зробило цього. Замість примиритися з Ісусом Христом у погоні за миром і безпекою, воно вкрадається в ласку політичних провідників націй цього світу — всупереч біблійній пересторозі, що дружба зо світом є ворожнеча проти Бога (Якова 4:4). Крім того, у 1919 році, воно міцно пропагувало Лігу Націй, як найкраща надія людини на мир. Після 1945 року, воно покладало надію на Організацію Об’єднаних Націй. (Порівняйте Об’явлення 17:3, 11). Як глибоко воно втягнулося в цю організацію?

Недавня книжка показує як глибоко, коли каже: “Не менше як двадцять чотири католицьких організацій є представлені в ООН. Кілька провідників світових релігій відвідували цю міжнародну організацію. Найвидатнішими були візити Його Святості папи Павла VI протягом засідання Генеральної Асамблеї в 1965 році й папи Іоанна-Павла II в 1979. Багато релігій звертаються до неї спеціальним благанням, молитвами, гімнами й месами. Найвидатнішими прикладами цього є католики, унітарії-універсалісти, баптисти і бехаїти”.»

Вартова Башта 1991 15 вересня, стор. 15

Вище було наведено часткову цитату з праці Роберта Мюллера “Нове Буття, що формує глобальну духовність” (1982), розділ 6. У попередньому реченні говорилося:

«Всі основні світові релігії акредитовані при Організації Об’єднаних Націй як недержавні організації. Наприклад, в ООН представлено не менше двадцяти чотирьох католицьких організацій.»

“Нове Буття, що формує глобальну духовність“, розділ 6, Роберт Мюллер, 1982 р.

Це показує, що Вартова Башта засуджувала Церкви за акредитацію як недержавні організації (НДО) менш ніж за 12 місяців до подання своєї власної заявки до ООН та початку щотижневих візитів до її бібліотеки та громадських засідань.

Зміна тону

Коли Ліга Націй лише була створена, Вартова Башта хвалила і підтримувала її достоїнства.

«Ми не можемо не захоплюватися високими принципами, які втілює Ліга Націй… Воістину це ідеалістично, і відтворює в невеликих масштабах те, що Бог передбачив здійснити після цього великого часу лиха.»

Вартова Башта (англ.) 1919 15 лютого стор. 51

Згодом Вартова башта стала публічно та регулярно засуджувати Лігу Націй та Організацію Об’єднаних Націй, називаючи її богохульною та ідолопоклонницькою організацією та називаючи її червоною дикою звіриною з Об’явлення.

«Дійсно, 138 членів Організації Об’єднаних Націй знають, що християнські Свідки Єгови не є ні частиною загальновизнаного християнства, ні частиною блудного Вавилону Великого в цілому. Вони знають, що свідки Єгови не брали участі в брудній політиці цього світу і не намагалися осідлати символічну дику звірину червоного кольору, що має сім голів і десять рогів.»

Вже близько визволення людства від світового горя! (англ.) (1975) сс.339-340

«Людські уряди задумали сформувати найбільш зухвалу і нахабну змову проти божественного правління, яка коли-небудь існувала. (Порівняйте Ісаї 8:11-13). Вони зробили це не один раз, а двічі, створивши спочатку Лігу Націй, а потім Організацію Об’єднаних Націй.»

Пробудись! (англ.)1990 8 грудня с.24

Виглядало досить дивно, коли в 1990-х роках написали низку компліментарних статей, що схвалювали роботу Організації Об’єднаних Націй.

«передмова до Статуту Організації Об’єднаних Націй виражає ці благородні цілі: Ми, народи Об’єднаних Націй, сповнені рішучості позбавити прийдешні покоління нещасть війни, яка двічі в нашому житті принесла людству невимовне горе, … і [бажаючи] об’єднати наші сили для підтримки міжнародного миру й безпеки, … вирішили об’ єднати наші зусилля для досягнення цих цілей.

Чи досягла ООН цих цілей? Чи вона об’єднала сили народів та підтримала мир та безпеку? Ні, поки що ні, хоча ООН щиро намагалася стати значно кращим засобом для цього, ніж Ліга Націй.

Свідки Єгови твердо вірять, що Організація Об’єднаних Націй зіграє велику роль у світових подіях найближчим часом. Без сумніву, ці події будуть дуже захоплюючими. І результати матимуть далекосяжний вплив на ваше життя. Ми закликаємо вас звернутися до Свідків Єгови у вашій місцевості за докладнішою інформацією з цього приводу. Біблія чітко окреслює картину, яка показує, що Організація Об’єднаних Націй незабаром отримає владу та повноваження. Потім ООН зробить деякі надзвичайно вражаючі речі, які цілком можуть вас здивувати. І ви з захопленням дізнаєтесь, що ось-ось наступить ще кращий порядок, який обов’язково принесе вічний мир і безпеку!»

Пробудись! (англ.)1991 8 вересня, с.10

«”МИ, НАРОДИ ОБ’ЄДНАНИХ НАЦІЙ, ПОСТАНОВИЛИ зберегти наступні покоління від лиха війни, котра двічі за нашого життя приносила горе людству, і підтвердити віру в основні права людини, в гідність і цінність людської особи і в рівноправність чоловіків і жінок та народів, великих і малих…”(Преамбула до Статуту Організації Об’єднаних Націй).

У ЖОВТНІ, 24 числа, 1995 року відзначається 50 років з дня створення Організації Об’єднаних Націй. Усім 185 сьогоднішнім державам-членам доручено виконувати основні принципи і цілі її статуту: підтримувати міжнародний мир і безпеку; придушувати акти агресії, котрі становлять загрозу загальному мирові; розвивати дружні відносини між націями; захищати основні свободи усіх народів, незалежно від раси, статі, мови або релігії, і здійснювати міжнародне співробітництво у вирішенні проблем економічного, соціального і культурного характеру.

Протягом 50 років Організація Об’єднаних Націй докладала помітних зусиль для підтримки миру і безпеки у світі. Припускають, що це відвернуло третю світову війну і повторне масове знищення людського життя атомними бомбами. Організація Об’єднаних Націй забезпечила мільйони дітей їжею і ліками. Вона сприяла поліпшенню здоров’я у багатьох країнах, забезпечувала, окрім іншого, питною водою й імунізацією проти небезпечних захворювань. Мільйони біженців отримали гуманітарну допомогу.

На відзнаку досягнень Організації Об’єднаних Націй вона була п’ять разів нагороджена Нобелівською премією. Однак кричуща реальність життя показує, що ми все ще не живемо у світі без війни.

У біблійних пророцтвах людські уряди часто символізуються дикими звірами (Даниїла 7:6, 12, 23; 8:20—22). Тому десятиріччями журнал «Вартова башта» пояснював, що звірина з Об’явлення 13-го і 17-го розділів є нинішніми урядами світу. До них належить Організація Об’єднаних Націй, котра зображена в 17-му розділі Об’явлення багряною звіриною із сімома головами і десятьма рогами.

Однак біблійна позиція ні в якому разі не заохочує неповагу до урядів або їхніх службовців. Біблія чітко говорить: “Нехай кожна людина кориться вищій владі, бо немає влади, як не від Бога, і влади існуючі встановлені від Бога. Тому той, хто противиться владі, противиться Божій постанові; а ті, хто противиться, самі візьмуть осуд на себе” (Римлян 13:1, 2).

Згідно з цим Свідки Єгови тримаються суворого політичного нейтралітету і не втручаються у справи людських урядів. Вони ніколи не підбурюють до революцій і не беруть участі в актах громадянської непокори. Натомість вони визнають, що потрібен якийсь уряд для дотримання закону і порядку у людському суспільстві (Римлян 13:1—7; Тита 3:1).

Свідки Єгови дивляться на Організацію Об’єднаних Націй, як і на усі інші уряди світу. Вони визнають, що Організація Об’єднаних Націй існує з дозволу Бога. У згоді з Біблією Свідки Єгови віддають належну повагу всім урядам і коряться їм доти, доки така покора не вимагає від них грішити проти Бога (Дії 5:29).»

Вартова Башта 1 жовтня 1995 сс. 3,7

У 1998 році в Пробудись! обговорювалася тема прав людини, де Організації Об’єднаних Націй було присвячено ряд сторінок.

«П’ЯТДЕСЯТ років тому вже немолода лагідна жінка піднесла свій голос, і світ прислухався. Це сталося в Парижі 10 грудня 1948 року. Генеральна асамблея Організації Об’єднаних Націй зібралась у недавно побудованому палаці Шайо, і саме тоді голова Комісії ООН з прав людини піднялась, щоб виступити з промовою. Елеонора Рузвельт — висока жінка, яка була вдовою колишнього президента США Франкліна Д. Рузвельта,— твердим голосом сказала усім присутнім: “Сьогодні ми стоїмо на порозі видатної події в історії Організації Об’єднаних Націй і всього людства; ця подія — прийняття Генеральною Асамблеєю Загальної декларації прав людини”. … З часу прийняття Загальної декларації прав людини, вона була перекладена більш ніж 200 мовами й увійшла в конституції багатьох країн. Проте сьогодні деякі лідери вважають, що її треба змінити. Генеральний секретар ООН Кофі Аннан не погоджується з цим. Один службовець ООН цитує слова Генерального секретаря: “Як немає потреби переписувати Біблію чи Коран, так само непотрібно змінювати Декларацію. Змінювати слід не текст Загальної декларації прав людини, а поведінку її послідовників”.»

Пробудись! 1998, 22 листопада, сс. 3, 5

Веб-сайт Організації Об’єднаних Націй посилався на цей випуск Пробудись! www.unhchr.ch/udhr/materials/articles.htm (архівна копія за 3 березня 2009), що дає вагомі підстави вважати цей матеріал однією зі статей, яку Вартова башта надіслала Організації Об’єднаних Націй в рамках виконання вимоги про щорічну звітність. Хоча ця сторінка УВКПЛ ООН більше не існує, її архівну копію можна побачити на web.archive.org.

Пробудись! за 8 грудня 2000 року присвятив кілька сторінок обговоренню добрих зусиль Організації Об’єднаних Націй, також Пробудись за 22 липня 2001 року обговорював переваги волонтерства для Організації Об’єднаних Націй, і її потребу в більшій кількості волонтерів.

Зміна тону щодо Організації Об’єднаних Націй протягом 1990-х років зручно збігається в часі з вимогою до афілійованих НДО ООН публічно підтримувати її Хартію.

Використання Вартовою Баштою Організації Об’єднаних Націй

Хоча Вартова Башта засуджує Організацію Об’єднаних Націй як “конфедерацію проти Єгови”, вона не стримується від використання Організації Об’єднаних Націй, коли їм це зручно. Користування їхньою бібліотекою є лише одним таким прикладом.

У буклеті “Місія в Африці” 1997 року (англ., PDF) (посилання не працює), Вартова Башта обговорює, як вони скористалися літаками Організації Об’єднаних Націй для розподілу допомоги Свідкам Єгови в регіоні. На сторінці 9 написано:

«Найкращий вид подорожі, якщо не єдиний, – це подорож літаком. Часто ми користувалися літаками Верховного комісара ООН у справах біженців».

Буклет “Місія в Африці” (англ.), с.9

Сумнівне виправдання

У 2001 році британська Guardian опублікувала вступну статтю, яка розкрила залучення Вартової Башти в Організацію Об’єднаних Націй, яка шокувала багатьох Свідків Єгови. Через два дні Товариство Вартової Башти припинило своє членство в ООН, виказавши таким чином свою провину. Вартова Башта продовжувала публікувати інформацію на виправдання своїх дій, з аргументацією, що простягалась від недоречної, аж до цілковито нечесної.

У листі до філіалів, членство [в ООН] пояснювалось як вимога відділу досліджень Вартової башти, що потребував доступу до бібліотеки Організації Об’єднаних Націй, стверджуючи, що в 1991 році стало необхідним зареєструватися як НДО, щоб продовжити цей доступ. Вони також стверджували, що припинили членство, побачивши зміну “критеріїв асоціації для недержавних організацій”, які було змінено. Аналогічний лист було надіслано в The Guardian.

Лист до The Guardian та до філіалів є достатньо неправдивим, як пояснив The Guardian представник ООН Пол Гілліс (Paul Gillies).

Не відбувалось жодних змін, які вимагали б від НДО стати асоційованою організацією для отримання бібліотечної картки. У світі існує понад 400 бібліотек ООН, користування якими є відкритим для кожного. З 1946 року ці бібліотеки мали однакові правила доступу, і ці вимоги не мінялись в 1991 році.

«З 1946 року Бібліотека імені Дага Хаммаршельда Секретаріату Організації Об’єднаних Націй у Нью-Йорку організовує розповсюдження документів та публікацій Організації Об’єднаних Націй серед користувачів по всьому світу через свою депозитарну бібліотечну систему. В даний час існує понад 400 депозитарних бібліотек у більш ніж 140 країнах, які зберігають матеріали Організації Об’єднаних Націй з дати призначення депозитарієм до теперішнього часу. Широка громадськість може безкоштовно ознайомитися з матеріалом у будь-якій бібліотеці-депозитарії.»

www.un.org/Depts/dhl/deplib/deplibsystem.htm (архівна копія веб-сторінки за 7 лютого 2004)

Свідки, які пишуть до Організації Об’єднаних Націй для отримання роз’яснень щодо доступу до бібліотеки, отримали відповіді, такі як наступний лист. Цей лист пояснює, що статус НДО не потрібен для доступу до бібліотеки.

Ще важливішим є те, що не було змін у правилі, згідно з яким НДО повинна погодитися «підтримувати» ідеали Організації Об’єднаних Націй. Про це йдеться в наступному листі запитувачу в 2002 році, а також у прес-релізі від 1992 року.

Навіть якщо це правда, що доступ до бібліотеки ООН вимагає стати афілійованою громадською організацією, Товариство чітко дало зрозуміти своїм послідовникам, що членство в політичній організації ніколи не є виправданим і, безумовно, доступ до бібліотеки є найслабшим виправданням.

Виправдання Вартової башти не є задовільним з багатьох точок зору:

• Доступ до бібліотеки не є прийнятною причиною для порушення власних правил
• ООН не вимагає приєднуватися, щоб мати доступ до бібліотеки
• Змін у процесі подання заявок конкретно в 1991 році не відбувалося.
• Вартова Башта повинна була подавати щорічні заявки між 1992 і 2001 роками.
• Асоціацію з ООН відкликали лише через розголос у ЗМІ. Якщо Свідок зізнається в гріху лише після того, як цей гріх стане відомим широкому загалу, є велика ймовірність того, що старійшини не побачать у такому зізнанні ознак покаяння.
• Якщо Свідка можуть виключити через його членство в політичній організації, той самий стандарт повинен застосовуватися і до Товариства Вартової Башти.

Що в дійсності стало причиною того, що Товариство Вартової Башти пов’язало себе з Організацією Об’єднаних Націй? Без чесної заяви від Вартової Башти ми можемо лише робити припущення, хоча, швидше за все, це було зроблено для того, щоб отримати політичну підтримку для укріплення прав Вартової Башти в країнах, де вона знаходиться під забороною. Це пояснили в інтерв`ю відразу після статті в The Guardian. Представник Вартової Башти в Португалії заявив, що реєстрація в Організації Об’єднаних Націй має допомогти отримати визнання в країнах, що розвиваються. В інтерв’ю газеті в суботу 20 жовтня 2001 року, португальський представник Вартової Башти заявив:

«”Реєстрація в якості неурядової організації була проведена лише заради того, щоб ми могли надавати гуманітарну допомогу та захищати права людини в різних країнах світу”, – сказав (газеті – перекл.) “PUBLICO” Педру Кандея, представник Асоціації свідків Єгови в Португалії. У Португалії, однак, відміна від реєстрації ще не відома офіційно А[соціації] с[відків] Є[гови], яка представляє майже 50 000 віруючих.

Представник сказав, що релігійна група, до якої він належить, відіграла “важливу роль” у допомозі населенню таких країн, як Ангола, Боснія, Грузія, Руанда та в інших африканських та латиноамериканських країнах. “Відносини з цими країнами були складними, і тому необхідно було зареєструвати” Т[овариство] В[артової] Б[ашти] в Організації Об’єднаних Націй. Але цей реєстр, за його словами, не скомпрометував Свідків Єгови щодо “будь-якої політичної участі” в ООН».

(jornal.publico.pt/2001/10/20/Sociedade/S05.html – архівна копія за 24 червня 2010 року – переклад з Google Translate)

Лише через 2 дні після цього інтерв’ю Вартова Башта змінила свою офіційну позицію, випустивши 22 жовтня лист, який суперечить вищеподаним поясненням і стверджує, що вона подала заявку лише заради доступу до бібліотеки.

Стан справ з 1990 року

У період з 1990 по 2010 рік значно зменшилась кількість посилань на Організацію Об’єднаних Націй в журналі Вартова Башта.

Ще більш помітним є зменшення кількості згадувань Організації Об’єднаних Націй разом з терміном “дикий звір” у Вартовій Башті.

Кількість посилань на Організацію Об’єднаних Націй в Пробудись залишалася відносно незмінною протягом цих чотирьох десятиліть, але посилання в Пробудись стосуються майже виключно світових обставин та прав людини, а не біблійного пророцтва та Звіра.

Зміна тенденції у бік зображення Організації Об’єднаних Націй в позитивному світлі можна розуміти як спробу Вартової Башти отримати політичне визнання. Як показано у статті “Watchtower’s Political Involvement“, Вартова Башта бере активну участь у тих сферах політики, які просувають її політичні свободи.

Висновки

Барбара Андерсон працювала у письменницькому відділі в 1992 році, коли Чіро Аулічіно2 сказав їй, що він поїде в Організацію Об’єднаних Націй в середу пообіді, щоб забрати матеріал для письменницького відділу і відвідати засідання, на яке потрібен спеціальний пропуск. Також повідомлялося, що Чіро був автором серії статей у Пробудись! від 8 вересня 1991 року. Членам Керівного Органу було відомо про асоціацію, оскільки члени Письменницького Комітету в той час – Баррі, Барр і Кляйн – затвердили статті про Організацію Об’єднаних Націй. Ярачу також мало б бути це відомо, оскільки Роберт Джонсон, чий підпис з’являється на бланках акредитації, був підзвітним Ярачу в відділі служіння. На сторінці 244 каталогу громадських організацій за 1993-й рік Баррі вказаний представником Вартової Башти, Чіро – головним представником та Джонсон – альтернативним представником. (див. Ciro Courts the United Nations – архів за 11 жовтня 2011)

У 1960-х роках Керівний Орган ухвалив, що малавійські свідки не повинні отримувати політичну картку в однопартійній державі. Це призвело до багатьох тисяч смертей, зґвалтувань і переміщень невинних Свідків між 1963 і 1992 роками. (Щорічник 1999 р., стор. 149-223) Хоча ці жорстокості чинилися з тими, хто слідував правилам Вартової Башти, її штаб-квартира проігнорувала ті самі інструкції, політично пов’язавшись з Організацією Об’єднаних Націй. Лідери Вартової Башти вільно використовують свою владу, щоб виключати зі збору своїх послідовників за асоціювання з організаціями, які діють всупереч принципам Вартової Башти, або за роботу на такі організації, і хвалять послідовників, які гинуть, підтримуючи правила Організації. Проте вони порушили власні принципи; заради доступу до бібліотеки. Не було жодних вибачень або визнання помилок, лише послідувала коротка і нечесна спроба виставити цю необережність як виправдану. Чи є щось дивне в тому, що Свідки залишили Організацію, відчуваючи огиду до такого лицемірства?

Примітки

[1] Лист спочатку з’явився на веб-сайті Організації Об’єднаних Націй за адресою un.org/dpi/ngosection/pdfs/watchtower.pdf (архів за 26 січня 2009), а потім за адресою ask.un.org/faq/14501 (архів за 4 березня 2017).

[2] Переглянути 10-хвилинний відеозапис виступу Чіро Аулічіно на обласному конгресі 2007 року, який дає уявлення про погляд Чіро на ситуацію. Він яскраво описує, як Свідки з нетерпінням чекають винищення несвідків у Армагеддоні, коли їх мертві тіла будуть лежати на вулицях, де їх з’їдять хижі птахи.

Рекомендовані посилання

randytv.com/secret/unitednations.htm (архівна копія за 6 травня 2009)

watchtowernews.org/wt_unpressrelease.htm (архів за 20 жовтня 2015)

Jehovah’s Witnesses and the United Nations – How the Watchtower Society fooled millions by Tami Dickerson

The post Асоціація організації Свідків Єгови з ООН first appeared on jwfacts.org.ua.

Свідків Єгови виключають з релігії за незгоду з вченням Вартової башти, або такі вчинки, як куріння чи розпусту, якщо старійшини збору приходять до висновку, що людина не розкаялася. З виключеною особою перестають спілкуватися всі її рідні та друзі, як правило, протягом решти життя, і вона переживає серйозні емоційні страждання. Тоді як біблійні приклади обмежують спілкування з грішниками, застосування практики позбавлення спілкування Вартовою баштою далеко відходить від біблійних вказівок.

Згідно з даними Вартової башти, щороку виключають одного зі ста Свідків Єгови — понад 80 000 — із яких дві третини ніколи не будуть поновлені в зборі. Це означає, що сьогодні є понад мільйон виключених свідків Єгови, які є позбавленими спілкування, що становить понад 10% від числа активних Свідків Єгови.(2)

Вартова башта за вересень 2021 року лаконічно пояснює, що людину виключають зі збору лише в тому випадку, якщо вона не покаялася після того, як вчинила серйозний гріх, і робиться це для захисту збору, зі сподіванням спонукати її покаятися та повернутися у збір. З такої точки зору, розпорядок щодо виключення може здатися обґрунтованим, і ці аспекти ми детально розглянемо.

Виключення пояснюється як вигнання грішника і подальше уникання його до такої міри, щоб навіть не вітатися з ним.

«Отже “виключення”— це є відповідне слово, якого Свідки Єгови вживають на вилучення, а тоді уникнення такого непокаяного грішника.»

Вартова башта 1982 1 жовтня с.14

«…звичайний “привіт” може бути першим кроком, який розвивається в розмову, навіть у дружбу. Чи ж ми хотіли б брати той перший крок з виключеною особою?»

Вартова башта 1982 1 жовтня с.16

Розпорядок щодо виключення призводить до серйозних емоційних наслідків.

• Виключені люди, які вірять у вчення Вартової башти, вважають, що вони загинуть в Армагеддоні.(3)
• Ті виключені, які не вірять вченням Вартової башти, усвідомлюють, що більше ніколи не будуть вільно спілкуватися зі своєю сім’єю та друзями з-поміж свідків Єгови.
• Діти, яких виховали як свідків Єгови, розуміють, що любов їхніх батьків залежить від того, чи вони залишаються у цій релігії.
• Деякі свідки Єгови прикидаються, ніби продовжують вірити, щоб їхні близькі не перестали з ними спілкуватися.

Розпорядок щодо виключення впливає не тільки на виключену особу, він також травмує її сім’ю та друзів, які є свідками Єгови.

«Брат на ім’я Люк, у якого виключили сина, каже: “Я в усьому звинувачував себе. Мені снилися кошмари. Моє серце розривалося від болю, і, бувало, я плакав навзрид”. В Елізабет, яка опинилася в подібній ситуації, з’являлися схожі думки: “Що я зробила не так? Здавалось, я не змогла прищепити правду в серце свого сина”.
… Естер, у якої виключили батька, каже: «Я часто плакала, … я дуже за нього переживала. У мене навіть були приступи паніки”»

Вартова башта вересень 2021 с. 27

Лише в 1952 році Вартова башта запровадила виключення в такому вигляді, як воно застосовується зараз, і дана стаття показує, що немає жодного біблійного виправдання для тої міри, в якій Вартова башта практикує цю нехристиянську форму маніпуляції. Хоча існує біблійний прецедент обмеження спілкування з християнськими братами, які займаються гріховними вчинками, застосування виключення Вартовою баштою серйозно відхиляється від біблійних настанов у таких аспектах:

• В 2 Івана 10 говориться не вітати Антихриста. Вартова башта використовує цей єдиний біблійний вірш, щоб обґрунтувати заборону вітатися з виключеною людиною.
• У Святому Письмі, наприклад в 1 Коринтян 5, Павло описував обмеження на спілкування з християнами, які чинять гріхи, а не повне позбавлення спілкування.
• Вартова башта застосовує виключення за вчинки, які ніде не обговорюються в Біблії, такі як куріння, азартні ігри та переливання крові.
• Заборона спілкуватися з виключеними родичами поширюється також на найближчих членів сім’ї.
• Це покарання діє пожиттєво, або до тих пір, поки Вартова Башта офіційно не відновить виключену особу. Не має жодного значення, чи ця особа перестала чинити гріх, за який її позбавили спілкування.

Слово «виключення» не зустрічається в Біблії.

Правила Вартової башти щодо поводження з позбавленими спілкування

Вартова башта дуже чітко говорить, що з виключеною особою не можна спілкуватися майже за жодних обставин, порівнюючи її з інфікованою дуже заразним вірусом.

«Нерозкаяний грішник подібний до людини, яка є переносником небезпечної вірусної інфекції. Її треба ізолювати, щоб вона не заразила інших.»

Вартова башта 15 вересня 2021 с. 29

До таких не слід казати «привіт» навіть у Залі царства. До позбавлених спілкування свідки Єгови ставляться набагато жорсткіше, ніж до когось «зі світу». Проте, як обговорюватиметься далі в цій статті, у Біблії лише про Антихриста сказано, що не слід з таким вітатися. Вартова башта об’єднує всі форми грішних вчинків як рівні та чинить однаково жорстоко з усіма виключеними людьми, незалежно від того, які гріхи ними були скоєні. Отже, з виключеними не можна вітатися, незалежно від того, чи їхнім «гріхом» було вбивство, зміна вірувань або куріння сигарет.

Повне уникання поширюється на членів збору, включаючи навіть членів найближчої родини. Мало хто вважатиме прийнятною для релігії вимогу, щоб батьки не спілкувалися з власними дітьми, і просто незбагненним є, як наступна цитата могла бути написана в двадцять першому столітті. Ніби й цього було мало, Вартова башта ще застосовує емоційний шантаж, кажучи: «Єгова бачить, чи ми твердо додержуємося ….».

«А як бути, коли виключають нашого родича або близького друга? Тоді випробовується наша відданість — відданість Богові, а не цій особі. Єгова бачить, чи ми твердо додержуємося його наказу не спілкуватись з будь-якою виключеною особою. (Прочитайте 1 Коринфян 5:11—13).

Розгляньмо приклад сім’ї, котра віддано дотримувалась наказу Єгови не спілкуватися з виключеними родичами, і подивімось, які добрі плоди це принесло. Один молодий чоловік був виключений понад десять років. Його батько, мати і четверо братів «перестали спілкуватися» з ним. Іноді цей чоловік намагався проводити з ними час, але кожен член сім’ї стійко дотримувався Божої вказівки щодо виключених. Після поновлення він визнав, що йому завжди бракувало родинного спілкування, особливо по вечорах, коли він залишався на самоті. А ще він зазначив, що якби його рідні тоді підтримували з ним хоча б якийсь контакт, то це задовольняло б його потребу в спілкуванні з ними. Однак вони цього не робили. Тому сильне бажання бути з родиною стало для чоловіка однією зі спонук відновити свої взаємини з Єговою.»

Вартова башта 2012 15 квітня с.12

Читаючи супровідний біблійний вірш в 1 Коринтян 5, не можна не звернути увагу, що в ньому не згадується слово «виключення», не йдеться про суворе уникання та не мається на увазі застосування до членів сім’ї. Крім того, за думкою про необхідність підкупом повернути сина у релігію видніється слабко приховане зусилля збільшити кількість віруючих, тож навряд чи така ідея має духовну цінність.

Той самий випадок знову з’являється у Вартовій башті за 15 червня 2013 року на с.28. Тут ця людина стверджує: «Якби мої рідні тоді підтримували зі мною хоча б якийсь контакт, цікавилися моїми справами, то це задовольнило б мою потребу в спілкуванні і, скоріш за все, я не сумував би за ними і не відчував би потреби повернутися до Бога». Це показує, наскільки категоричного уникання очікується від членів сім’ї виключених.

Вартова башта за 15 січня 2013 року, с. 16 відмовляє в сімейному спілкуванні навіть через електронну пошту, заявляючи:

«Не шукай приводу для спілкування з виключеним родичем, приміром через електронну пошту.» Цікаво, що хоча переклад на більшість мов є однаковим, іспанське видання поширює це також на «електронну пошту, телефон або текстові повідомлення.»

Вартова башта 15 січня 2013, с. 16

Теперішній стандарт щодо поводження з виключеними особами було встановлено в Вартовій башті за 15 вересня 1981 року, і з часом його не пом’якшили. Стаття за 1981-й рік цитувалася в Нашому служінні царству за серпень 2002 року та в книзі Перебувайте в Божій любові 2008 року видання.

Завдяки цим статтям, існують колишні свідки Єгови, з якими їхні сім’ї з цієї релігії не спілкуються вже протягом десятиліть.

Наступні цитати щодо такого поводження з виключеними охоплюють десятки років.

«Незважаючи на душевний біль, ми повинні уникати непотрібних контактів з виключеним членом сім’ї по телефону, через SMS, електронні повідомлення, листи або соціальні мережі.»

Вартова башта жовтень 2017 с.16

«Може бути важко залишатися відданими Єгові, коли виключають близького родича. Наприклад, сестрі, на ім’я Енн, зателефонувала її мама, яка була виключена. Мама хотіла відвідати Енн, оскільки почувалася нещасливою, адже рідні відмовлялися з нею спілкуватися. Прохання мами сильно стривожило Енн, і вона пообіцяла написати їй листа. Перед тим сестра переглянула біблійні принципи (1 Кор. 5:11; 2 Ів. 9—11). У листі вона згадала про те, що мама сама відділила себе від сім’ї, бо згрішила і не покаялася. «Ти зможеш полегшити свої страждання лише тоді, коли повернешся до Єгови»,— написала Енн.»

Вартова башта лютий 2016 с.29

«Чи ви доводите свою святість тим, що не спілкуєтеся з членами сім’ї або з іншими, кого виключили зі збору?»

Вартова башта 15 листопада 2014 с.14

«Твій син чи донька мусить усвідомити, що ти рішуче постановив більше любити Єгову, ніж сім’ю. … Не шукай приводу для спілкування з виключеним родичем, приміром через електронну пошту»

Вартова башта 2013 15 січня с.16

«І всі члени збору мають рішуче уникати спілкування з виключеними особами.»

Вартова башта 2011 15 листопада стор.5

«Припустімо, що єдиний син зразкової християнської сім’ї покидає правду. Цього юнака, який ставить «тимчасове задоволення від гріха» вище за власні стосунки з Єговою та з богобоязливими батьками, виключають зі збору. … говорить Біблія: «[Перестаньте] спілкуватися з кожним, хто зветься братом, але залишається блудником, … Крім того, батьки розуміють, що слово «кожний» у цьому вірші стосується і рідних, які не живуть з ними під одним дахом. … Ми співчуваємо таким батькам. Їхній син мав можливість вибору і зробив його: проміняв приємне товариство своїх батьків та одновірців на нехристиянський спосіб життя. І батьки тут нічого вже не можуть вдіяти. … Та як далі поведуться ці батьки? Чи послухаються вони чіткої вказівки Єгови? Чи будуть наводити підстави, що можуть постійно спілкуватися з виключеним сином для вирішення необхідних сімейних справ? Приймаючи рішення, батьки повинні зважати на те, як до їхніх дій ставиться Єгова. … У наш час Єгова відразу не знищує тих, хто порушує його закони. Він з любові дає їм нагоду покаятись у своїх неправедних вчинках. Але як Єгова почувався б, якби батьки нерозкаяного грішника порушували Його наказ, спілкуючись без потреби з виключеним сином чи дочкою?»

Вартова башта 15 липня 2011 року сс.31, 32

«Переставши спілкуватися з виключеним чи тим, хто відрікся від збору, ти показуєш, що ненавидиш мислення і дії, які призвели до цього. Водночас ти засвідчуєш, що любиш грішника, адже робиш те, що для нього найкраще. Завдяки твоїй відданості Єгові покарана людина, можливо, швидше розкається і навернеться до нього.»

Вартова башта 2011 15 лютого стор.32

«Чи справді необхідно уникати будь-яких контактів з виключеним? Так, і для цього існує кілька причин. … Буває, що виключений живе окремо від своїх найближчих родичів. Хоча зрідка може виникнути потреба зустрітися з ним для вирішення якоїсь сімейної справи, таке спілкування слід звести до мінімуму.»

Перебувайте в Божій любові (2008) сс.207,208

«Якщо ваша охрещена дитина не розкаюється, до неї можуть застосувати найсильніше покарання — виключити зі збору. Те, наскільки близько ви будете спілкуватися з вашою дитиною після цього, залежатиме від її віку та обставин.

Поки дитина неповнолітня та живе з вами, ви і надалі піклуватиметесь про її фізичні потреби. Крім того, залишається незмінним ваш обов’язок навчати її моральних норм і картати (Приповістей 1:8—18; 6:20—22; 29:17). Ви можете проводити з дитиною біблійне вивчення, в якому вона братиме участь. Звертайте її увагу на різні вірші в Біблії, на публікації «вірного і розсудливого раба» (Матвія 24:45). Також беріть дитину на зібрання, де вона сидітиме поряд з вами. Усе це варто робити для того, щоб дитина приймала до серця біблійні поради.

Але зовсім по-іншому треба ставитися до виключеної дитини, яка повнолітня і живе окремо. Апостол Павло напучував християн у стародавньому Коринфі: «Пишу, аби ви перестали спілкуватися з кожним, хто зветься братом, але залишається блудником, чи пожадливим, чи ідолопоклонником, чи лихословом, чи п’яницею, чи здирником. З таким навіть не їжте» (1 Коринфян 5:11). Щоб піклуватися про сімейні потреби, батькам, можливо, доведеться контактувати з виключеною дитиною. Однак вони уникатимуть зайвого спілкування.

Коли християнські пастирі виправляють дитину, яка згрішила, немудро відкидати чи применшувати їхні зусилля. Адже старійшини в таких справах застосовують біблійні поради. Намагання захистити дитину від картань старійшин не вбереже її від Диявола. Ви навіть можете поставити під загрозу своє духовне здоров’я. Проте, підтримуючи зусилля пастирів, ви залишатиметесь «міцними у вірі» і так найкраще допоможете своїй дитині.»

Вартова башта 2007, 15 січня с. 20 «Залишайтесь непохитними, коли дитина бунтується»

«А чи можна взагалі розмовляти з особою, яку позбавлено спілкування? Хоча в Біблії не згадується всіх можливих ситуацій, думка з 2 Івана 10 допомагає нам дізнатися про погляд Єгови стосовно цього: «Коли хто приходить до вас, але не приносить науки цієї, не приймайте до дому його, і не вітайте його». У «Вартовій башті» за 1 жовтня 1982 року, сторінка 16, з цього приводу говориться: «Звичайне привітання може бути першим кроком, який приведе до розмови або навіть до дружби. Чи ми хотіли б зробити той перший крок назустріч виключеній особі?» На сторінці 23 того ж номера «Вартової башти» сказано: «По суті, коли християнин віддається гріху і його мусять виключити, він багато втрачає: стан схвалення перед Богом… приємне спілкування з братами; він також значною мірою втрачає спілкування зі своїми християнськими родичами». … Ми маємо пожиток, коли підтримуємо біблійний розпорядок щодо позбавлення спілкування зі збором і уникаємо контактів з нерозкаяними правопорушниками. Завдяки цьому зберігається чистота збору та інші бачать, що ми є людьми, які дотримуються високих моральних норм Біблії (1 Пет. 1:14—16). Це захищає нас від згубного впливу (Гал. 5:7—9). Це також дає можливість правопорушникові повною мірою отримати пожиток від виховних заходів, які допоможуть йому принести «мирний плід праведности» (Євр. 12:11). Вислухавши промову на районному конгресі, один брат та його рідна сестра зрозуміли, що їм потрібно зробити зміни в стосунках зі своєю матір’ю, яка жила в іншому місці і була позбавлена спілкування впродовж шести років. Відразу після конгресу цей чоловік зателефонував до матері й запевнив її в тому, що він із сестрою її дуже люблять. Потім він пояснив, що вони не можуть більше розмовляти з нею, хіба що виникнуть якісь важливі сімейні справи, які вимагатимуть обговорення.»

Наше служіння царству серпень 2002 с.3

«Виключання із християнського збору не значить, що людина відразу помирає — родинні узи продовжуються. Тому то чоловік, виключений, або який свідомо відлучив себе від збору ще може мешкати в тому самому домі з своєю християнською дружиною й вірними дітьми. … Ситуація інакша, коли виключений або свідомо відлучений від збору родич не живе з родиною. З таким родичом можна порвати майже всі стосунки. Коли б виникла потреба обговорювати якісь родинні справи з ним, то контакт повинен бути щонайменший, у гармонії з божественним принципом: “Не єднатися з тим, хто зветься братом, та є перелюбник, чи користолюбець [або винний в інших серйозних гріхах],.. із такими навіть не їсти”.— 1 Коринтян 5:11. Зрозуміло, так робити не легко через хвилювання і родинні узи, як-от любов дідуся і бабусі до їхніх онук. Однак, цим випробовується нашу вірність до Бога, так як сказала сестра цитована на сторінці 19.»

Вартова башта 1988 р. 1 жовтня с.21

«Це сам виключений накоїв усе це для себе й своїх родичів …»

Вартова башта 1982 1 жовтня с.19

«Втім, можуть бути деякі необхідні сімейні справи які потребують спілкування, наприклад, розпорядження щодо заповіту чи майна. Але виключений родич повинен зрозуміти, що його положення змінилося, і його більше не раді бачити у цьому домі, а також що з ним не хочуть спільно проводити час.»

Вартова башта (англ.) 1970 1 червня сс.351,352

«Грішник повинен усвідомити, що його положення повністю змінилося, що його вірні християнські родичі цілковито не схвалюють його зіпсуту поведінку і демонструють своє несхвалення обмеженням контактів лише такими, без яких не можна обійтися»

Вартова башта (англ.) 1963 р. 15 липня с.444

«Ісус заохочував своїх послідовників любити своїх ворогів, але Боже Слово також каже «ненавидіти зло». Коли людина продовжує чинити зло, вже знаючи, що є правильним, коли це зло настільки вкорінюється, що стає невід’ємною частиною її особистості, тоді щоб ненавидіти зло, християнин повинен ненавидіти цю людину, з якою зло є нерозривно пов’язаним.»

Вартова башта (англ.) 1961 15 липня стор.420

«Підкоряючись світським законам держави, в якій ми живемо, а також законам Божим через Ісуса Христа, ми можемо вживати заходів проти відступників лише до певної міри, тобто у згоді з обома законодавцями. Закон держави і Божий закон через Христа забороняють нам вбивати відступників, навіть якщо вони є нашими кровними родичами. Однак Божий закон вимагає від нас визнавати, що вони є виключеними з його збору, незважаючи на той факт, що закон країни, в якій ми живемо, покладає на нас певний природний обов’язок жити з такими відступниками під одним дахом та підтримувати з ними стосунки. … Вплив Сатани через виключеного родича буде спонукувати іншого члена або членів сім’ї, які перебувають у правді, наслідувати спосіб життя виключеного родича або перейняти його становище щодо Божої організації. Зробити це було б згубно, і тому вірний член сім’ї повинен визнавати і виконувати наказ про виключення. Як це можна робити, живучи під одним дахом або щодня особисто контактуючи з виключеним? Наступним чином: відмовляючись мати релігійні стосунки з виключеним.»

Вартова башта (англ.) 1952 р. 15 листопада с.703

З появою JW Broadcasting обговорення позбавлення спілкування супроводжується емоційно зворушливою музикою та сюжетами, які через почуття вини спонукують виключених осіб і тих, хто їх уникає, повірити, що це нелюдське поводження є заслуженим і потрібним, щоб маніпуляціями підштовхнути грішника «повернутися до Єгови».

Конгрес 2016 року № 15 Віддано обстоюй закони і присуди Єгови — Уникай спілкування з нерозкаяними грішниками представив відео такими словами:

«Це може бути справжнім випробуванням, якщо стосується члена сім’ї. Ми не повинні дозволяти, щоб міцні сімейні узи спонукали нас піти на компроміс з відданістю Єгові та його організації (w13 15.1 сс. 15,16). У наступній драматизації зверніть увагу на те, як вірність приносить благословення.»

Відео з конгресу 2016 року про позбавлення спілкування

Під час ізоляції через епідемію Covid-19 у листі до старійшин говорилося, що слід бути обережними, якщо виключеним членам збору дозволяють дивитися зібрання через програми для відеоконференції, такі як Zoom.

«Потрібна хороша проникливість, щоб визначити, чи дозволити під’єднатися до зібрання виключеному або такому, що зрікся віри. Якщо потрібно, старійшини повинні нагадати йому, коли було б доречно під’єднатися до такого зібрання і коли залишити його.»

Вказівки, пов’язані з пандемією COVID-19 для Рад старійшин (англ.) 4 червня 2020 р. розділ 6

Якщо людина помирає, будучи виключеною, і відповідно з нею не спілкувалися, в такому разі свідків Єгови переконують не відвідувати її похорони.

«У «Запитаннях читачів» (Вартова башта, 1961, стор. 544) була висловлена точка зору, що [відвідувати] похорони виключеної особи було б недоречно. Коментар говорив наступне: «Ми ніколи не хочемо створювати враження у сторонніх, ніби виключена особа була прийнятною в зборі, хоча насправді вона не була прийнятною, але була виключеною зі збору.» Християнський збір не хотів би, щоб його добре ім’я було заплямованим зв’язком з ким-небудь, кого стосуються вірші 2 Івана 9, 10 – навіть після смерті такої особи.»

Вартова башта (англ.) 1977 1 червня стор.347

Це може шокувати, та за певних обставин навіть батьки можуть бути виключені зі збору за спілкування зі своїми власними виключеними дітьми.

«Як правило, близького родича не потрібно виключати за спілкування з виключеною особою, хіба що має місце духовне спілкування або намагання виправдати неправильний шлях.»

Пильнуйте себе та всієї отари (англ.) с.103

Видання книги Пасіть Божу отару за 2010 і 2019 роки ще раз підтверджують це, пояснюючи, що спілкування з родичем може призвести до втрати привілеїв у зборі і навіть до виключення.

«Допомагайте особам, які підтримують нена­лежні стосунки з виключеними або тими, хто відрікся від збору. … Коли стає відомо, що вісник підтримує неналежні стосунки з родичем, який є виключеним чи тим, хто відрікся, але який не живе з ним в одному домі, старійшини повинні дати цьому вісникові пораду і на основі Біблії показати хибність такої поведінки. … Коли видно, що вісник пору­шує принцип стосовно спілкування з виключеним і не реагує на поради, то через це він може більше не відповідати вимогам, щоб виконувати зборові обов’язки, оскільки не буде вважатися зразковим вісником. Щодо нього не варто застосовувати судових заходів, хіба що він постійно спілкується з ви­ключеним на духовні теми або відкрито критикує рі­шення про виключення.»

Пасіть Божу отару (2010) сс.114-116

«Спілкування без необхідності з особою, яка є виключеною зі збору або відреклась зі збору: Якщо, незважаючи на неодноразові поради, вісник свідомо, тривалий час та без необхідності спілкується з виключеною особою або з особою, що відреклася від збору, яка не є його родичем, то потрібно вжити судових заходів (Матв. 18:17б; 1 Кор. 5:11, 13; 2 Ів. 10, 11; lvs стор. 39,40).

Якщо відомо, що член збору без необхідності спілкується з родичами, які є виключеними або відреклись від збору і не проживають у домі вісника, старійшинам слід, використовуючи Біблію, обговорити це питання та дати йому пораду. Перегляньте з ним інформацію з книжки «Перебуваймо в Божій любові», сторінка 241. Якщо чітко видно, що християнин нехтує принципами, котрі лежать в основі наказу перестати спілкуватися з виключеними і не реагує на поради, то він не відповідатиме вимогам, щоб мати певні привілеї у зборі, які надаються зразковим вісникам. До нього не слід застосовувати судових заходів, хіба що він постійно та відкрито критикує рішення про виключення свого родича або постійно спілкується з ним на духовні теми.»

Пасіть Божу отару (2019) роздів 12, пункт 17

Неактивні

Очікується, що людину, яка стала неактивною в зборі або зникла, будуть уникати, якщо вона не дотримується вчень Вартової башти, навіть якщо її не виключили зі збору. Про це йшлося на Обласному конгресі 2016 року.

«Вірні християни не будуть спілкуватися з «тим, хто зветься братом», хто вчиняє серйозні гріхи. Це також відноситься до випадку, коли збір не вжив заходів, як це може бути у випадку з неактивним (англ. w85 7/15 с. 19 абз. 14)»

Це категорично відрізняється від інформацієї, яку надали в 2015 році Королівській комісії у справах реагування установ на сексуальне насильство над дітьми в Австралії, яка охарактеризувала свідків Єгови як жорстоку релігію через їхню практику позбавлення спілкування (див. звіт на сайті уряду Австралії – Case Study 29: Jehovah’s Witnesses). Представники Вартової башти заперечили, стверджуючи, що свідкам Єгови не потрібно зрікатися релігії або бути виключеними, а вони можуть просто стати неактивними, і в такому випадку їх не будуть уникати. Це твердження повністю нечесне, адже неактивність зазвичай призводить до певної міри уникання, як зазначалося вище.

The post Виключення та позбавлення спілкування first appeared on jwfacts.org.ua.